Історична карта НМТ: Україна 1945–1985 рр.

Після завершення Другої світової війни територія Української РСР зазнала найбільших змін з часів 1939–1940 рр. За міжнародними договорами та рішеннями радянського керівництва до складу УРСР увійшли нові землі, а західний кордон набув остаточних обрисів. Саме такі зміни адміністративно-територіального устрою УРСР програма НМТ для тем 27–28 передбачає вміти показувати на картосхемі.

Закарпаття — 1945 р.

У червні 1945 р. СРСР і Чехословаччина підписали договір, за яким Закарпаття (Підкарпатська Русь) відійшло до Радянського Союзу. Формальною підставою став Маніфест з'їзду народних комітетів Закарпатської України (Мукачево, 26 листопада 1944 р.) про возз'єднання з Радянською Україною. У 1946 р. на цій території утворено Закарпатську область у складі УРСР. На картосхемі Закарпаття — це крайній південний захід УРСР, що межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Якщо на картосхемі ця територія позначена як частина УРСР, то найраніша дата — після червня 1945 р.

Кордон із Польщею — 1945 р.

За радянсько-польським договором 1945 р. кордон між СРСР і Польщею встановлено приблизно по так званій «лінії Керзона» — лінії, запропонованій ще 1919 р. Це означало, що до Польщі відійшли етнічні українські землі: Холмщина, Підляшшя, Надсяння з Перемишлем і Лемківщина. На картосхемі ці території залишаються за межами УРСР, хоча на них проживала значна кількість українців.

Обмін територіями 1951 р.

1951 р. СРСР і Польща провели обмін невеликими ділянками кордону. До УРСР відійшли землі з містами Кристинопіль (нині Червоноград) і Белз, а до Польщі — район Устриків Долішніх. Це був невеликий за площею обмін, але на картосхемі він помітний як зміна лінії кордону в районі сучасної Львівської області. Саме після 1951 р. західний кордон УРСР набув остаточного вигляду.

Кримська область — лютий 1954 р.

19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР ухвалила рішення про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. Формальною причиною називали «економічну й територіальну близькість». На картосхемі Крим — це півострів на півдні, що з'єднаний з материком Перекопським перешийком. Якщо на картосхемі Крим позначено як частину УРСР, то це не раніше лютого 1954 р.

Після встановлення нового кордону між СРСР і Польщею радянська влада провела масштабні примусові переселення. На історичних картосхемах ці процеси зображують стрілками, що показують напрямки руху людей. Розрізняти три різні хвилі переселень — корисне вміння для читання карт теми 27, хоча програма НМТ для тем 27–28 передбачає на картосхемі передусім зміни адміністративно-територіального устрою.

Обмін населенням між Польщею й УРСР (1944–1946)

За угодами між Польським комітетом національного визволення й урядом УРСР (вересень 1944 р.) українців із Холмщини, Лемківщини, Надсяння переселяли до УРСР, а поляків з УРСР — до Польщі. Переселення тривало до 1946 р. і було здебільшого примусовим. На картосхемі стрілки цього обміну йдуть назустріч: з території Польщі в УРСР (українці) і з УРСР у Польщу (поляки).

Операція «Вісла» (квітень–липень 1947 р.)

Після обміну 1944–1946 рр. на південно-східних землях Польщі залишалася ще значна кількість українців. У квітні–липні 1947 р. польська влада провела операцію «Вісла»: решту українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя примусово розселили на північних і західних землях Польщі (так звані «повернені землі»). На картосхемі стрілки «Вісли» лишаються в межах Польщі — вони ведуть із південного сходу на північ і захід.

Операція «Захід» (жовтень 1947 р.)

У жовтні 1947 р. радянська влада провела операцію «Захід» — депортацію родин учасників ОУН і УПА із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану. На відміну від «Вісли», стрілки «Заходу» на картосхемі виходять за межі УРСР і ведуть на схід СРСР — до Сибіру й Казахстану (кордон СРСР вони не перетинають). Це була каральна акція, спрямована на ліквідацію соціальної бази українського визвольного руху.

У 1953–1954 рр. у системі ГУЛАГу спалахнули масові повстання політв'язнів. Серед учасників було багато українців, засуджених за участь у визвольному русі (ОУН, УПА). На історичних картах ці табори позначають точками або значками; знати їхнє розташування — корисний контекст, хоча жоден із них не був на території УРСР.

Норильськ (Горлаг) — 1953 р.

Норильськ розташований на півночі Красноярського краю (РРФСР), за Полярним колом. У травні–серпні 1953 р. в'язні Норильського виправно-трудового табору (Горлаг) оголосили страйк, вимагаючи перегляду вироків і поліпшення умов. Повстання тривало кілька місяців і було жорстоко придушене військами.

Воркута (Речлаг) — 1953 р.

Воркута — місто в Комі АРСР (РРФСР), центр вугледобувного регіону. У липні–серпні 1953 р. в'язні Воркутинського табору (Речлаг) також підняли повстання. Вимоги були подібними: скасування «особливого режиму», перегляд справ, звільнення політв'язнів. Повстання придушили із застосуванням зброї.

Кенгір (Степлаг) — 1954 р.

Кенгір — селище в Карагандинській області Казахстану, де розташовувався Степний табір (Степлаг). У травні–червні 1954 р. там відбулося наймасовіше повстання політв'язнів ГУЛАГу, яке тривало 40 днів. В'язні створили виборні органи, встановили власний порядок. Повстання придушили танками, але саме після Кенгіра радянська влада прискорила перегляд справ і звільнення частини в'язнів.

Запам'ятай: на картосхемі Норильськ і Воркута розташовані на півночі РРФСР, а Кенгір — у центральному Казахстані. Жоден із цих таборів не розташований на території УРСР. Самі поняття «ГУЛАГ» і «реабілітація» належать до юніта про поняття; тут важливе саме розташування на карті.

У 1945–1964 рр. адміністративно-територіальний поділ УРСР неодноразово змінювався: утворювали нові області, об'єднували старі, перейменовували міста. На картосхемі НМТ саме за назвами областей і міст можна визначити, до якого періоду належить карта.

Нові області

У 1946 р. на території колишнього Закарпаття утворено Закарпатську область. У 1954 р. до складу УРСР увійшла Кримська область (передана з РРФСР). Того ж 1954 р. з частин Київської, Полтавської, Вінницької та Кіровоградської областей утворено Черкаську область.

Об'єднання областей

У 1954 р. Ізмаїльську область (південь Одещини, утворена 1940 р. після приєднання Бессарабії) приєднано до Одеської області. У 1959 р. Дрогобицьку область (утворена 1939 р.) приєднано до Львівської області. Якщо на картосхемі позначено Дрогобицьку область — це карта до 1959 р.; Ізмаїльську — до 1954 р.

Перейменування міст

У 1961 р. місто Сталіно перейменовано на Донецьк. У 1962 р. Станіслав перейменовано на Івано-Франківськ. Якщо на картосхемі вказано «Донецьк» — це не раніше 1961 р.; якщо «Івано-Франківськ» — не раніше 1962 р.

Підсумок: 25 областей

Після 1959 р. в УРСР налічувалося 25 областей, зокрема Кримська. Саме цей поділ (24 області материкової України й Автономна Республіка Крим) успадкувала незалежна Україна 1991 р. Устрій незалежної України й тимчасово окуповані з 2014 р. території розглядають в юніті про карту 1985–2015 рр.

На НМТ можуть дати картосхему без підпису року й попросити визначити, до якого періоду вона належить. Для цього існує простий алгоритм, що спирається на три ключові ознаки: наявність Закарпаття, наявність Криму та назви областей.

Алгоритм датування

1. Знайди Закарпаття. Якщо воно в складі УРСР — карта не раніше червня 1945 р.

2. Знайди Крим. Якщо Крим в складі УРСР — карта не раніше лютого 1954 р.

3. Перевір назви областей. Дрогобицька область — до 1959 р. Ізмаїльська область — до 1954 р. «Донецьк» — після 1961 р. «Івано-Франківськ» — після 1962 р.

4. Визнач проміжок років, якому відповідають усі ознаки.

Опорні комбінації

Важливо: у темі 29 (1965–1985 рр.) програма НМТ не передбачає окремих картосхем. Адміністративні зміни цієї доби позначають картосхеми тем 27–28. Тому картосхема з Кримом і Закарпаттям у складі УРСР може ілюструвати будь-який рік після 1954 — аж до 1991 р.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на картосхему за темами 27–28. У реальному тесті картосхему подають як зображення; тут ми описуємо її легенду словесно.

Приклад 1. Приєднання півострова

Умова: На картосхемі позначено територію, залиту одним кольором, яка раніше належала іншій республіці СРСР. Легенда повідомляє: «До УРСР приєднано півострів на півдні». Питання: «Коли відбулася позначена зміна?»

Розв'язання:

Півострів на півдні — це Крим. Його передано з РРФСР до УРСР 19 лютого 1954 р. Отже, правильна відповідь — 1954 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1945 р. — цього року до УРСР увійшло Закарпаття, а не Крим.

• 1951 р. — цього року відбувся обмін ділянками з Польщею, а не приєднання Криму.

• 1991 р. — Крим уже був у складі УРСР; 1991 р. відбулося проголошення незалежності України.

Приклад 2. Стрілки в межах Польщі

Умова: На картосхемі зображено стрілки, що ведуть із Лемківщини, Надсяння й Холмщини на північ і захід Польщі. Рік — 1947. Питання: «Яку подію відображає картосхема?»

Розв'язання:

Стрілки лишаються в межах Польщі, ведуть із південного сходу на північ і захід. Це операція «Вісла» (квітень–липень 1947 р.) — примусове переселення українців на північні й західні землі Польщі.

Чому інші варіанти неправильні:

• Операція «Захід» — стрілки вели б із західних областей УРСР на схід, за Урал, а не в межах Польщі.

• Обмін населенням 1944–1946 рр. — стрілки йшли б назустріч: з Польщі в УРСР і з УРСР у Польщу.

• Депортація кримських татар — відбулася 1944 р. з Криму, а не з Лемківщини.

Приклад 3. Три точки на карті СРСР

Умова: На картосхемі СРСР позначено три пункти: Норильськ, Воркута, Кенгір. Біля кожного — символ повстання. Питання: «Що об'єднує ці пункти?»

Розв'язання:

Усі три пункти — табори ГУЛАГу, де в 1953–1954 рр. відбулися масові повстання політв'язнів. Норильськ (Горлаг) і Воркута (Речлаг) — 1953 р., Кенгір (Степлаг) — 1954 р.

Чому інші варіанти неправильні:

• Місця депортації кримських татар — це Середня Азія (Узбекистан), а не Норильськ, Воркута, Кенгір.

• Райони шахтарських страйків — страйки 1989 р. охопили й Воркуту, але Кенгір і символ повстання вказують саме на повстання політв'язнів 1953–1954 рр.

• Будови п'ятирічок — Норильськ і Воркута були місцями примусової праці, але символ повстання вказує саме на повстання політв'язнів.

Приклад 4. Закарпаття є, Криму немає

Умова: На картосхемі УРСР Закарпаття вже позначено як частину республіки, а Крим — ще ні. Питання: «Якого періоду стосується ця картосхема?»

Розв'язання:

Закарпаття увійшло до УРСР у червні 1945 р., а Крим — лише в лютому 1954 р. Отже, картосхема відображає період 1945–1953 рр.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1939–1941 рр. — Закарпаття тоді ще не входило до УРСР (було в складі Чехословаччини, а з 1939 р. — Угорщини).

• 1954–1985 рр. — у цей період Крим уже був у складі УРСР, а на картосхемі його немає.

• Після 1991 р. — Крим був у складі незалежної України, але картосхема стосується радянського періоду.

У завданнях на картосхему за темами 27–28 варто остерігатися таких типових помилок.

• Вважати, що Крим був у складі УРСР від 1945 р. Насправді Кримську область передано з РРФСР до УРСР лише в лютому 1954 р. До того Крим входив до складу Російської РФСР.

• Плутати операцію «Вісла» з операцією «Захід». «Вісла» (1947) — переселення українців у межах Польщі, на північ і захід. «Захід» (1947) — депортація з УРСР до Сибіру й Казахстану. На картосхемі стрілки «Вісли» лишаються в межах Польщі, а стрілки «Заходу» виходять за межі УРСР і ведуть на схід СРСР.

• Вважати Холмщину й Лемківщину частиною УРСР після 1945 р. За договором 1945 р. кордон пройшов приблизно по «лінії Керзона», тому Холмщина, Підляшшя, Надсяння з Перемишлем і Лемківщина залишилися в Польщі.

• Вважати обмін 1951 р. великим приєднанням. Це був обмін невеликими ділянками кордону, а не приєднання великої території. До УРСР відійшли землі з Кристинополем і Белзом, до Польщі — район Устриків Долішніх.

• Шукати табори ГУЛАГу на території УРСР. Норильськ і Воркута — у РРФСР (на півночі), Кенгір — у Казахстані. Жоден табір із повстаннями 1953–1954 рр. не розташований на території УРСР.

• Вважати, що в темі 29 є картосхеми. Програма НМТ передбачає картосхеми лише в темах 27 і 28 (адміністративно-територіальні зміни). Тема 29 (1965–1985 рр.) картосхем не має.

Картосхеми в темах 27 і 28 перевіряють зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. У темі 29 (1965–1985 рр.) програма НМТ картосхем не передбачає.

Формат завдання

У демоваріанті НМТ 2026 р. картосхеми супроводжують завдання 1, 4 і 16 (теми 2, 6, 26). Це завдання вибору однієї відповіді з чотирьох (формат А–Г), яке оцінюють в 1 бал. Та сама форма можлива для картосхем тем 27–28.

Кількість завдань

У демоваріанті 2026 р. на теми 27–29 (уся повоєнна доба) припадає приблизно 4,9 завдання з 30. Це середнє значення; в різних варіантах кількість може коливатися.

Стратегія виконання

1. Знайди на картосхемі Закарпаття — крайній південний захід УРСР.

2. Знайди Крим — півострів на півдні.

3. Подивися на західний кордон — чи збігається він із сучасним?

4. Перевір назви областей і міст (Дрогобич, Ізмаїл, Донецьк, Івано-Франківськ).

5. Визнач рік або подію, яку ілюструє картосхема.

• 1945 р. — Закарпаття увійшло до УРСР; кордон із Польщею встановлено приблизно по «лінії Керзона»; Холмщина, Надсяння й Лемківщина залишилися в Польщі.

• 1951 р. — обмін ділянками з Польщею: до УРСР — Кристинопіль (Червоноград) і Белз, до Польщі — Устрики Долішні.

• Лютий 1954 р. — Кримська область передана з РРФСР до складу УРСР.

• 1947 р.: операція «Вісла» — переселення українців у межах Польщі на північ і захід; операція «Захід» — депортація з УРСР до Сибіру й Казахстану.

• 1953–1954 рр. — повстання політв'язнів у Норильську (Горлаг), Воркуті (Речлаг), Кенгірі (Степлаг).

• Картосхему датуємо за наявністю Закарпаття (після 1945), Криму (після 1954), Дрогобицької області (до 1959), Ізмаїльської області (до 1954) та назвами «Донецьк» (після 1961) й «Івано-Франківськ» (після 1962).