Історична карта НМТ: козацька доба і Гетьманщина

Після Люблінської унії 1569 р. адміністративна карта українських земель зазнала суттєвих змін. До Польського королівства (Корони) перейшли чотири воєводства, які раніше входили до Великого князівства Литовського: Волинське, Київське, Брацлавське й Підляське. Водночас Руське воєводство (центр — Львів), Белзьке й Подільське (центр — Кам’янець) належали Польщі ще до 1569 р. — їх приєднали раніше, у XIV–XV ст. Берестейщина (Берестейське воєводство) залишилася у складі Великого князівства Литовського.

Чернігово-Сіверщина після Люблінської унії перебувала в складі Московської держави. Лише за Деулінським перемир’ям 1618 р. вона відійшла до Речі Посполитої, а з 1635 р. на її території утворили Чернігівське воєводство. Закарпаття належало Угорському королівству, Буковина — Молдавському князівству, а Крим — Кримському ханству, васалу Османської імперії.

Запорозькі Січі на Дніпрі

Нижче дніпровських порогів, на островах і берегах Великого Лугу, послідовно виникали Запорозькі Січі. Їхнє розташування важливо знати для картосхем, адже кожна Січ була центром козацького життя в певний період. Ось основні з них у хронологічному порядку:

Фортеці та битви на карті

На картосхемах тем 6–7 ти побачиш позначки фортець і місць битв. Хотинська фортеця (1621) розташована над Дністром на землях Молдавського князівства, біля кордону Речі Посполитої. Фортеця Кодак (1635) стояла біля першого дніпровського порогу — Кодацького, контролюючи шлях на Запорожжя. Кумейки (1637) — місце битви на Черкащині, де польське військо розбило козацьке повстання.

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657) — один із найнасиченіших подіями періодів на картосхемах НМТ. Тобі треба впевнено знаходити місця битв, розуміти, як змінювалася територія Війська Запорозького за договорами, і знати центри гетьманської держави.

Битви 1648–1653 рр.

Основні битви Хмельниччини розташовані в різних регіонах України. Запам’ятай їхнє розташування:

Територія Війська Запорозького за договорами

На картосхемі дуже важливо бачити, як змінювалися межі козацької держави. За Зборівським договором 1649 р. під владу гетьмана переходили Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства — це був максимум території Війська Запорозького. Після поразки під Берестечком за Білоцерківським договором 1651 р. територія скоротилася до одного Київського воєводства. На картосхемі це виглядає як різке зменшення заштрихованої зони — від трьох воєводств до одного.

Центри держави та зовнішня політика

Чигирин став гетьманською резиденцією Хмельницького — саме там розташовувалася столиця Війська Запорозького. Суботів — родовий маєток Хмельницького, де він осів після здобуття влади. Переяслав — місто, де 1654 р. відбулася Переяславська рада, що ухвалила перехід під протекторат Московського царства.

На картосхемах можуть бути позначені молдавські походи 1650 і 1652–1653 рр. — вони спрямовані на південний захід, у бік Молдавського князівства. Союз із Кримським ханством позначають стрілками з півдня, а зносини зі Швецією й Трансильванією — дипломатичними лініями на захід і північний захід.

Період Руїни (1657–1687) позначений розколом Гетьманщини на два береги Дніпра та втручанням сусідніх держав. На картосхемах цього часу ти побачиш поділ українських земель між Московською державою, Річчю Посполитою та Османською імперією.

Гадяцький договір і Конотоп

Гадяцький договір 1658 р. передбачав створення Великого князівства Руського з Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств у складі Речі Посполитої. На картосхемі це ті самі три воєводства, що й за Зборівським договором, але вже під зверхністю Польщі. Конотоп (1659) — місце битви на Сіверщині, де війська гетьмана Івана Виговського розбили московське військо.

Поділ за Андрусівським перемир’ям і «Вічним миром»

Андрусівське перемир’я 1667 р. закріпило поділ Гетьманщини по Дніпру: Лівобережжя й Київ відходили до Московської держави, Правобережжя — до Речі Посполитої, а Запорожжя опинялося під спільною зверхністю обох держав. Це означало, що жодна зі сторін не могла одноосібно розпоряджатися землями Війська Запорозького Низового.

Корсунська угода 1669 р. поставила Правобережну Гетьманщину під протекторат Османської імперії. Поділля з Кам’янцем перебувало під османською владою в 1672–1699 рр. — на картосхемі ця територія позначена як володіння Османської імперії.

Бахчисарайський договір 1681 р. встановив кордон по Дніпру між Московською державою й Османською імперією. Землі між Південним Бугом і Дніпром оголошувалися нейтральними — їх не можна було заселяти. «Вічний мир» 1686 р. підтвердив поділ: Лівобережжя, Київ і Запорожжя залишалися за Москвою, Правобережжя — за Польщею.

Гетьманські столиці та Великий згін

Чигирин був столицею Правобережної Гетьманщини, і 1678 р. його зруйнували османські війська. Лівобережні гетьмани ще з 1669 р. мали резиденцію в Батурині. Великий згін 1679 р. — примусове переселення українців із Правобережжя на Лівобережжя, яке на картосхемі позначають стрілками з правого берега Дніпра на лівий.

Слобідська Україна

Слобідська Україна — це територія п’яти козацьких полків (Харківського, Сумського, Охтирського, Острогозького та Ізюмського), які підпорядковувалися безпосередньо московському уряду, а не гетьманові. На картосхемі Слобідська Україна розташована на північному сході, за межами Гетьманщини, і позначена окремим кольором або штрихуванням. Важливо не плутати її з Лівобережною Гетьманщиною — це різні адміністративні одиниці.

XVIII століття принесло нові випробування для українських земель. Північна війна між Московською державою та Швецією перетворила Гетьманщину на поле бою, а після її завершення розпочалося поступове згортання автономії.

Північна війна на картосхемі

Події Північної війни (1700–1721) на території України зосереджені навколо кількох ключових точок. Батурин — гетьманська столиця Івана Мазепи, зруйнована московськими військами в листопаді 1708 р. Полтава — місце вирішальної битви 27 червня 1709 р., де шведське військо Карла XII зазнало поразки. Чортомлицька Січ — зруйнована 1709 р. за наказом Петра I за підтримку Мазепи. Бендери — османська фортеця на Дністрі, де після Полтави перебував Мазепа, а згодом Пилип Орлик, який 1710 р. уклав там «Конституцію» (Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).

Глухів — нова столиця

Після зруйнування Батурина гетьманською столицею став Глухів. Саме там розташовувалися Малоросійські колегії — органи російського управління, що контролювали гетьманів. Правобережжя з 1714 р. повернулося під владу Речі Посполитої, і козацтво там ліквідували.

Нова (Підпільненська) Січ

Після повернення запорожців з-під влади Кримського ханства 1734 р. постала Нова Січ (Підпільненська) на річці Підпільній біля сучасного Нікополя. Вона проіснувала до 1775 р., коли Катерина II ліквідувала Запорозьку Січ. Землі Війська Запорозького поділили на паланки — адміністративно-територіальні одиниці. Слобожанщина 1765 р. перетворена на Слобідсько-Українську губернію.

Рухи опору: опришки й гайдамаки

Опришківський рух діяв на Прикарпатті — Покутті та Гуцульщині. Його очолював Олекса Довбуш (1738–1745). На картосхемі цей регіон позначений у Карпатах і на Прикарпатті. Гайдамацький рух охопив Правобережжя. Найбільше повстання — Коліївщина 1768 р. — розпочалося в Мотронинському лісі (Черкащина) і досягло Умані, де гайдамаки захопили фортецю. На картосхемі стрілки гайдамацьких загонів спрямовані з півночі Правобережжя на південь.

Остання третина XVIII століття кардинально змінила політичну карту Східної Європи. Річ Посполита зникла як держава, Кримське ханство втратило незалежність, а Російська та Австрійська імперії поділили українські землі.

Поділи Речі Посполитої

У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої. Галичина відійшла до Австрії, утворивши Королівство Галичини й Володимирії з центром у Львові. Це важливий маркер на картосхемі: якщо Галичина позначена як частина Австрії, то карта не може бути ранішою за 1772 р.

Другий поділ 1793 р. передав Російській імперії Правобережжя — Київщину, Брацлавщину, Поділля та Східну Волинь. Третій поділ 1795 р. приєднав до Росії Західну Волинь. Буковина 1774–1775 рр. відійшла до Австрії.

Російсько-турецькі війни та анексія Криму

Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. завершилася Кючук-Кайнарджийським миром. Росія отримала землі між Південним Бугом і Дніпром, фортеці Кінбурн, Керч і Єнікале. Кримське ханство вийшло з-під влади Османської імперії та стало формально незалежним. 1783 р. Російська імперія анексувала Крим — на картосхемах після цієї дати Крим позначений як частина Росії.

Російсько-турецька війна 1787–1791 рр. завершилася Ясським миром. До Росії відійшло межиріччя Південного Бугу й Дністра з фортецею Очаків. Кордон між Російською та Османською імперіями встановили по річці Дністер.

Як датувати картосхему

Ось кілька простих правил, які допоможуть тобі визначити час, до якого належить картосхема:

• Гетьманщина на обох берегах Дніпра — карта не пізніша за 1667 р. (до Андрусівського перемир’я).

• Лише Лівобережжя з Києвом під владою гетьмана — карта після 1667 р.

• Галичина позначена в складі Австрії — карта після 1772 р.

• Кримське ханство відсутнє, Крим у складі Росії — карта після 1783 р.

• Правобережжя в Російській імперії — карта після 1793 р.

• Уся Волинь у Російській імперії — карта після 1795 р.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на роботу з картосхемою. У кожному з них подано словесний опис легенди картосхеми — так, як ти побачив би її на тесті.

Приклад 1. Зборівський договір

На картосхемі заштриховано три воєводства: Київське, Брацлавське й Чернігівське. Позначено битву під Зборовом. Умови якого договору відображено на картосхемі?

Розв’язання: Заштриховано саме три воєводства — це відповідає Зборівському договору 1649 р., за яким під владу гетьмана Богдана Хмельницького переходили Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства. Битва під Зборовом (1649) також підтверджує цей період.

Чому не Білоцерківський договір? За Білоцерківським договором 1651 р. під владою гетьмана залишалося лише Київське воєводство — одне, а не три. Андрусівське перемир’я 1667 р. і «Вічний мир» 1686 р. стосуються поділу по Дніпру, а не трьох воєводств.

Відповідь: Зборівський договір 1649 р.

Приклад 2. Період Руїни

На картосхемі кордон проходить по Дніпру. Лівобережжя й Київ позначені як територія Московської держави, Правобережжя — Речі Посполитої, а Поділля — Османської імперії. Якого періоду стосується ця картосхема?

Розв’язання: Поділ по Дніпру, Київ під Москвою, Поділля під Османами — це характерно для періоду Руїни (1657–1687). Андрусівське перемир’я 1667 р. закріпило Лівобережжя за Москвою, а Правобережжя за Польщею. Поділля перебувало під османською владою в 1672–1699 рр.

Чому не Хмельниччина? За Хмельниччини Гетьманщина охоплювала обидва береги Дніпра, не було поділу по річці. Друга половина XVI ст. — це час до Хмельниччини, коли Гетьманщини ще не існувало. Кінець XVIII ст. — це вже після поділів Речі Посполитої, коли Поділля відійшло до Росії, а не до Османів.

Відповідь: Руїни.

Приклад 3. Північна війна

На картосхемі стрілки ведуть від Батурина до Полтави. Позначено Чортомлицьку Січ і Бендери. Які події відображено на картосхемі?

Розв’язання: Батурин (зруйнований 1708 р.), Полтавська битва (1709), Чортомлицька Січ (зруйнована 1709 р.) і Бендери (фортеця, де 1710 р. укладено «Конституцію» Орлика) — це ключові події Північної війни в Україні 1708–1709 рр.

Чому не Коліївщина? Коліївщина 1768 р. відбувалася на Правобережжі (Мотронинський ліс, Умань), а не на Лівобережжі. Чигиринські походи 1677–1678 рр. — це османська кампанія проти Чигирина. Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. стосується іншого регіону (Крим, межиріччя Бугу й Дніпра).

Відповідь: Події Північної війни 1708–1709 рр.

Приклад 4. Датування картосхеми

На картосхемі Галичина позначена в складі Австрії, уся Волинь і Правобережжя — у Російській імперії, Крим — також у Російській імперії. Коли могла бути складена ця картосхема?

Розв’язання: Галичина в Австрії — після 1772 р. Уся Волинь у Росії — після 1795 р. (третій поділ). Крим у Росії — після 1783 р. Отже, найпізніша дата серед цих подій — 1795 р. Картосхема могла бути складена після 1795 р.

Чому не 1772 р.? У 1772 р. Галичина відійшла до Австрії, але Волинь і Правобережжя ще не були в Росії. 1775 р. — це рік ліквідації Січі, але Волинь і Правобережжя ще не в Росії. 1783 р. — анексія Криму, але Волинь і Правобережжя ще не в Росії.

Відповідь: Після 1795 р.

• Вважати, що Люблінська унія передала Польщі Галичину. Насправді Руське воєводство (Галичина) належало Польщі ще з XIV ст. У 1569 р. до Польщі перейшли Волинь, Київщина, Брацлавщина й Підляшшя — землі, що раніше входили до Великого князівства Литовського.

• Плутати територію за Зборівським і Білоцерківським договорами. За Зборівським договором 1649 р. — три воєводства (Київське, Брацлавське, Чернігівське). За Білоцерківським 1651 р. — лише одне Київське воєводство. На картосхемі це видно як різке зменшення заштрихованої території.

• Вважати Слобідську Україну частиною Гетьманщини. Слобідські полки (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський) підпорядковувалися безпосередньо московському уряду, а не гетьманові. На картосхемі вони позначені окремо від Гетьманщини.

• Плутати Чортомлицьку Січ (зруйнована 1709 р. після Полтави) з Новою (Підпільненською) Січчю (1734–1775). Чортомлицька — часів Мазепи, Нова — після повернення запорожців з Олешок.

• Вважати, що Галичина після поділів Речі Посполитої відійшла до Росії. Насправді 1772 р. Галичину отримала Австрія (Королівство Галичини й Володимирії). Росія отримала Правобережжя 1793 р. і Волинь 1795 р.

• Шукати Берестечко на Поділлі, а Жванець — на Волині. Берестечко — це Волинь (сучасна Рівненщина), а Жванець — Поділля над Дністром (сучасна Хмельниччина). Запам’ятай: Берестечко — північний захід (Волинь), Жванець — південний захід (Поділля, над Дністром).

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 4 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою до теми 6 (українські землі в складі Речі Посполитої). Таке завдання оцінюється в 1 бал. Картосхеми є також у завданнях 1 (тема 2 — давня історія) і 16 (тема 26 — Друга світова війна).

Об’єкти картосхем тем 6–11 програма НМТ називає прямо. Ти маєш знати:

• воєводства й зміни після Люблінської унії 1569 р.

• території за Зборівським і Білоцерківським договорами

• місця битв 1648–1653 рр.

• землі гетьманів обох берегів Дніпра

• події Північної війни в Україні

• поділи Речі Посполитої

• російсько-турецькі війни та ліквідацію Кримського ханства

• райони рухів опришків і гайдамаків

У демоваріанті 2026 року на теми 6–11 припадає 7 завдань із 30. Це майже чверть тесту, тому варто приділити картосхемам достатньо уваги.

Стратегія роботи з картосхемою

Спершу прочитай легенду картосхеми — вона підкаже, які об’єкти позначено. Знайди опорні центри: Чигирин, Батурин, Глухів, Січ. Визнач, на якому березі Дніпра лежать позначені землі — це одразу звузить коло можливих періодів. Потім зістав позначені об’єкти з відомими тобі подіями, договорами та кордонами.

• 1569 р. (Люблінська унія): Волинь, Київщина, Брацлавщина, Підляшшя — до Польщі. Руське воєводство (Галичина) — польське й раніше.

• Хмельниччина: битви — Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів, Берестечко, Батіг, Жванець. За Зборівським договором — три воєводства, за Білоцерківським — одне Київське.

• Руїна: поділ по Дніпру 1667 і 1686 рр. Лівобережжя — Москві, Правобережжя — Польщі. Поділля під владою Османів (1672–1699). Слобідська Україна — під владою Москви, поза Гетьманщиною.

• XVIII ст.: Батурин і Полтава (1708–1709) — Північна війна. Нова Січ (1734–1775). Коліївщина 1768 р. на Правобережжі. Опришки на Прикарпатті (О. Довбуш).

• Поділи Речі Посполитої: 1772 — Галичина до Австрії; 1793 — Правобережжя до Росії; 1795 — Західна Волинь до Росії.

• 1783 р. — анексія Криму Російською імперією. 1774 р. — Росія отримала землі між Бугом і Дніпром. 1791 р. — кордон по Дністру.

• Дату картосхеми визначаємо за кордоном по Дніпру, долею Криму й Галичини.