Економічна криза радянської системи (1965–1985)

У вересні 1965 р. пленум ЦК КПРС схвалив економічну реформу, яку запропонував голова Ради Міністрів СРСР Олексій Косигін. Це була спроба виправити вади командної економіки, не змінюючи її основ. Реформа ліквідувала раднаргоспи, запроваджені за М. Хрущова в 1957 р., і відновила галузеві міністерства. Замість десятків планових показників головними стали лише два: обсяг реалізованої продукції та прибуток.

Суть реформи: госпрозрахунок

Ключовим поняттям косигінської реформи був госпрозрахунок — метод господарювання, за якого підприємство покриває свої витрати власними доходами. Якщо раніше завод отримував гроші з держбюджету незалежно від результатів роботи, то тепер його добробут залежав від того, скільки продукції він реально продав і який прибуток отримав. Частину прибутку спрямовували до фондів матеріального заохочення — з них виплачували премії робітникам і службовцям. Це мало стимулювати продуктивність.

Перші результати: успіх восьмої п'ятирічки

Восьма п'ятирічка (1966–1970) стала найуспішнішою за весь період «застою». Національний дохід зріс приблизно на 45 %, промислове виробництво — на 50 %. Зросли реальні доходи населення, підвищилася заробітна плата. Підприємства отримали більше свободи в плануванні, і це дало відчутний ефект. Здавалося, що командна економіка здатна до еволюції.

Чому реформу згорнули?

На початку 1970-х рр. реформу почали згортати. Причин було кілька. По-перше, опір міністерств і партійного апарату: чиновники втрачали важелі контролю над підприємствами й не хотіли поступатися владою. По-друге, страх перед політичною лібералізацією: придушення «Празької весни» 1968 р. показало, що Кремль не терпить свободи — а економічна свобода, міркували в ЦК, могла потягнути за собою політичну. По-третє, після нафтової кризи 1973 р. ціни на нафту й газ різко зросли, і СРСР отримав величезні доходи від їхнього експорту. Ці «нафтодолари» дозволяли купувати імпортні товари й не реформувати власну економіку. Командна система лишилася незмінною, а криза лише відтермінувалася.

Отже, косигінська реформа була останньою серйозною спробою модернізувати радянську економіку зсередини. Її згортання заклало основи для глибокої кризи 1980-х рр.

Після згортання косигінської реформи радянське керівництво обрало простий, але згубний шлях: нарощувати виробництво за рахунок нових ресурсів, а не ефективності. Це називають екстенсивним розвитком — зростанням через залучення додаткової робочої сили, сировини й будівництво нових заводів замість підвищення продуктивності праці та впровадження нових технологій.

Гігантоманія й довгобуди

У СРСР панувала «гігантоманія» — прагнення будувати якомога більші заводи, шахти, електростанції. Вважалося, що чим більше підприємство, тим воно ефективніше. На практиці гігантські будови часто ставали «довгобудами» — їх споруджували роками, а гроші й матеріали витрачали марно. Щоб звітувати про виконання плану, директори заводів удавалися до «приписок» — завищували у звітах реальні обсяги виробництва. Це створювало ілюзію успіху, тоді як справжня ефективність падала.

Енергетика: атомні станції й Дніпровський каскад

В УРСР розгорнули масштабне будівництво атомних електростанцій. Перший енергоблок Чорнобильської АЕС запустили 1977 р. Згодом з'явилися Рівненська, Південноукраїнська та Запорізька АЕС. Ще з 1950-х рр. на Дніпрі спорудили каскад водосховищ — Каховське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Київське, а 1972–1978 рр. — Канівське. Вони давали дешеву електроенергію, але затопили сотні тисяч гектарів родючих земель і сотні сіл. Екологічна ціна екстенсивного розвитку була величезною.

Перевага важкої й військової промисловості

Радянська економіка була мілітаризованою: найкращі ресурси, наукові кадри й інвестиції йшли у військово-промисловий комплекс (ВПК). В УРСР діяли гіганти ВПК: «Південмаш» у Дніпропетровську (ракетобудування), Харківський танковий завод, Миколаївські суднобудівні заводи (військові кораблі). Товари для населення — одяг, меблі, побутову техніку — виробляли за залишковим принципом. Вони часто були низької якості, а асортимент — убогим.

Наслідки для довкілля й суспільства

Екстенсивний розвиток призвів до марнотратного використання природних ресурсів. Донбас, Кривбас і Придніпров'я стали зонами екологічного лиха: забруднення повітря, води й ґрунтів досягло критичного рівня. Чорнобильська катастрофа 1986 р. стала трагічним підсумком цієї політики — її докладно розглядають у курсі «Відновлення незалежності й сучасна Україна». Натомість якість життя пересічних громадян не покращувалася, а дефіцит товарів лише зростав.

Одним із найпомітніших проявів кризи радянської економіки став тотальний дефіцит — постійна нестача товарів і послуг. Люди годинами стояли в чергах, використовували «блат» (знайомства, щоб «дістати» потрібну річ), а саме слово «купити» часто замінювали на «дістати». Спекулянти перепродували товари за завищеними цінами, хоча це переслідувалося законом. Якісні речі — імпортний одяг, техніку, продукти — можна було придбати хіба що з-за кордону або в спецрозподільниках для партійної номенклатури.

«Тіньова економіка»

Поруч із легальною державною економікою існувала «тіньова економіка» — незаконне приватне виробництво й торгівля. «Цеховики» таємно виготовляли товари на державних підприємствах або в підпільних майстернях. Існував чорний ринок, де можна було купити все — від джинсів до автомобільних запчастин. Хабарі стали нормою: без «подяки» лікареві, вчителеві чи чиновникові часто не можна було отримати навіть те, на що мали право. Розкрадання державного майна набуло масового характеру — «несуни» виносили з заводів усе, що погано лежало.

Відставання в науково-технічній революції

Науково-технічна революція (НТР) — перехід до комп'ютерів, електроніки, автоматизації виробництва — відбувалася на Заході стрімко. СРСР міг конкурувати лише у військовій і космічній галузях: радянські ракети й супутники були на світовому рівні. Але в обчислювальній техніці, побутовій електроніці, автоматизації заводів СРСР дедалі більше відставав. Хоча перша радянська ЕОМ (МЕОМ С. Лебедєва, Київ, 1950) була власною розробкою, з кінця 1960-х рр. СРСР перейшов до копіювання західних комп'ютерів (серія ЄС ЕОМ), а масове виробництво побутової техніки (телевізорів, пральних машин) давало продукцію низької якості, яку не можна було продати за кордон.

Гасло без змін

На XXVI з'їзді КПРС (1981) прозвучало гасло «Економіка має бути економною!». Воно визнавало марнотратство, але не пропонувало механізмів для змін. За ним не стояло жодної реформи — лише чергова кампанія. Економіка й далі працювала за старими принципами, витрачаючи ресурси неефективно.

Сільське господарство УРСР у 1965–1985 рр. переживало глибоку кризу, яка була частиною загальної кризи радянської системи. У березні 1965 р. влада підвищила закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію та списала борги колгоспів. Однак замість системних реформ зробили ставку на меліорацію, хімізацію (добрива) й механізацію. Капіталовкладення в село були величезними, але вони не окупалися — урожайність зростала повільно, а собівартість продукції залишалася високою.

Політика «неперспективних сіл»

Наприкінці 1960-х — у 1970-х рр. радянська влада запровадила політику «неперспективних сіл». Тисячі невеликих сіл, особливо в Поліссі та на Чернігівщині, оголосили безперспективними. У них перестали будувати школи, дороги, клуби, лікарні. Молодь масово виїжджала до міст, села старіли й вимирали. Це призвело до запустіння великих сільськогосподарських угідь і втрати традиційного укладу життя.

Зернова залежність і Продовольча програма

Незважаючи на те, що Україну називали «житницею СРСР», радянське керівництво було змушене щороку закуповувати зерно за кордоном — у США, Канаді, Аргентині. Це було принизливим для наддержави, але без імпорту не можна було прогодувати населення. У 1982 р. прийняли Продовольчу програму СРСР — набір заходів, які мали розв'язати продовольчу проблему. Програма передбачала додаткові капіталовкладення, будівництво агропромислових комплексів, але не змінювала колгоспної системи. Як наслідок, проблема залишилася нерозв'язаною.

Що таке «застій»?

«Застій» — назва періоду 1965–1985 рр., яку дали вже за «перебудови», у другій половині 1980-х рр. Офіційно влада говорила про «розвинений соціалізм» — нібито найвищу стадію радянського ладу. Насправді ж темпи економічного зростання неухильно падали, дефіцит товарів посилювався, корупція пронизала всі рівні влади, а керівництво країни старіло й не пропонувало нових ідей. Криза системи стала однією з головних причин «перебудови» М. Горбачова та зрештою — розпаду СРСР.

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють знання економічної кризи 1965–1985 рр. Кожен приклад містить покрокове пояснення.

Приклад 1. «3 з 7» — ознаки «застою»

Завдання: Які три явища з-поміж наведених характерні для економіки УРСР у період «застою» (1965–1985)?

• запровадження нової економічної політики (непу)

• падіння темпів економічного зростання

• дефіцит товарів широкого вжитку

• ліквідація колгоспів

• створення раднаргоспів

• поширення «тіньової економіки»

• приватизація державних підприємств

Розв'язання: Період «застою» (1965–1985) характеризується падінням темпів зростання, хронічним дефіцитом товарів і розквітом «тіньової економіки». Неп запроваджували в 1920-х рр., колгоспи ліквідували в 1990-х, раднаргоспи існували за М. Хрущова (1957–1965), а приватизація відбулася вже в незалежній Україні.

Відповідь: падіння темпів економічного зростання, дефіцит товарів широкого вжитку, поширення «тіньової економіки».

Приклад 2. Карикатура: дефіцит

Завдання: На карикатурі зображено довжелезну чергу до крамниці з написом «Дефіцит завезли!». У кінці черги видно табличку «Займали з учора». Яке явище висміює ця карикатура?

• А — карткова система воєнних років

• Б — голод 1946–1947 рр.

• В — дефіцит товарів доби «застою»

• Г — безробіття 1990-х рр.

Розв'язання: Черга за «дефіцитом» — типова прикмета 1965–1985 рр. Карткова система діяла під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Голод 1946–1947 рр. був трагедією, але не пов'язаний із чергами за дефіцитними товарами. Безробіття стало масовим у 1990-х рр., але його не зображували через черги до крамниць.

Відповідь: дефіцит товарів доби «застою».

Приклад 3. Косигінська реформа

Завдання: Що передбачала косигінська реформа 1965 р.?

• А — створення раднаргоспів

• Б — розширення госпрозрахунку й оцінку роботи підприємств за реалізованою продукцією та прибутком

• В — запровадження приватної власності на землю

• Г — освоєння цілинних земель

Розв'язання: Косигінська реформа 1965 р. ліквідувала раднаргоспи (а не створювала їх — це зробив М. Хрущов 1957 р.), запровадила госпрозрахунок і зробила головними показниками обсяг реалізованої продукції та прибуток. Приватна власність на землю в СРСР не існувала. Освоєння цілини відбувалося в 1954–1960-х рр.

Відповідь: розширення госпрозрахунку й оцінку роботи підприємств за реалізованою продукцією та прибутком.

Приклад 4. Плакат «Економіка має бути економною»

Завдання: На плакаті зображено робітника, який указує на гасло «Економіка має бути економною!». До якого періоду належить цей плакат?

• А — 1920-ті рр. (неп)

• Б — кінець 1940-х рр. (повоєнна відбудова)

• В — початок 1980-х рр. («застій»)

• Г — 1990-ті рр. (незалежна Україна)

Розв'язання: Гасло «Економіка має бути економною» проголосив XXVI з'їзд КПРС 1981 р. — це доба «застою». У 1920-х рр. гасла були іншими (неп, індустріалізація). У 1940-х рр. — відбудова. У 1990-х рр. — ринкові реформи.

Відповідь: початок 1980-х рр. («застій»).

У завданнях НМТ на тему 29 можуть траплятися пастки, пов'язані з плутанням понять і дат. Ось найпоширеніші помилки, яких варто уникати.

• Плутати косигінську реформу (1965, госпрозрахунок, відновлення міністерств) з реформою М. Хрущова (1957, раднаргоспи). Запам'ятай: Хрущов — раднаргоспи, Косигін — міністерства.

• Вважати, що косигінська реформа запровадила ринок. Насправді вона лише послабила планування в межах командної економіки — держава далі визначала основні пропорції, ціни й асортимент.

• Вважати будівництво нових гігантів і АЕС ознакою інтенсивного розвитку. Це типовий приклад екстенсивного шляху: зростання за рахунок нових потужностей, а не продуктивності.

• Плутати дефіцит (нестача товарів) з безробіттям чи гіперінфляцією 1990-х рр. У 1965–1985 рр. безробіття офіційно не існувало, а ціни були стабільними — проблема полягала в тому, що за ці гроші нічого не можна було купити.

• Датувати Чорнобильську катастрофу 1977 р. 1977 — це пуск першого енергоблока ЧАЕС, а катастрофа сталася 26 квітня 1986 р. Не плутай ці дві дати.

• Вважати «застій» офіційною назвою того часу. Влада говорила про «розвинений соціалізм». «Застоєм» період назвали вже за «перебудови», у другій половині 1980-х рр.

Тема 29 програми НМТ з історії України охоплює економічну ситуацію в УРСР у 1965–1985 рр. Програмні поняття теми 29: «застій», «дефіцит», «розвинений соціалізм», «номенклатура» (а також «самвидав», «тамвидав», «правозахисник»). «Тіньова економіка» — програмне поняття теми 31, а «екстенсивний розвиток» допомагає пояснити кризу, хоча в програмі не назване. Уміння, яке перевіряють, — пояснювати причини кризи радянської системи.

Формати завдань

У демоваріанті НМТ 2026 р. завдання 18 побудовано на карикатурах (тема 28), а завдання 26 — на плакатах (інших тем). Завдання 24 на відповідність «поняття ↔ період» охоплює теми 27, 28, 29 і 31–32. Тому поняття теми 29 — «застій» і «дефіцит» — треба впевнено відносити до 1965–1985 рр.

Порада: коли бачиш у завданні слово «дефіцит» або «застій», одразу зіставляй його з періодом 1965–1985 рр. Це допоможе не помилитися в завданнях на відповідність.

• 1965 — косигінська реформа: госпрозрахунок, прибуток, відновлення міністерств; на початку 1970-х рр. її згорнули через опір апарату, страх політичної лібералізації та «нафтодолари».

• Екстенсивний розвиток: нові гіганти й АЕС (Чорнобильська — 1977), перевага важкої й військової промисловості, марнотратство ресурсів.

• Дефіцит, черги, «блат», «тіньова економіка» («цеховики», «несуни», хабарі), корупція.

• Відставання в науково-технічній революції, падіння темпів зростання, гасло «Економіка має бути економною» (1981) без реальних змін.

• Криза села: «неперспективні села», закупівлі зерна за кордоном, Продовольча програма 1982 р.

• «Застій» (1965–1985) — назва, яку дали за «перебудови»; криза системи підготувала ґрунт для реформ М. Горбачова й розпаду СРСР.