Аналіз текстових і візуальних історичних джерел у НМТ

Історичне джерело — це будь-який матеріальний об'єкт або свідчення, що несе інформацію про минуле. На НМТ з історії України вміння працювати з джерелами — одне з найважливіших. За програмою тема 1 вимагає характеризувати різновиди історичних джерел. Розрізняють чотири основні види джерел.

Важливо запам'ятати: якщо думу чи пісню пізніше записали й надрукували, вона не стає писемним джерелом — за походженням вона залишається усною. А літопис, хоч і описує усні перекази, є писемним джерелом, бо його створено як письмовий твір.

Скільки завдань із джерелами в демо НМТ 2026?

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року стимул (уривок джерела або зображення) мають 19 із 30 завдань. Це майже дві третини тесту! З них:

• уривок джерела чи документа — 8 завдань (№ 5, 9, 12, 14, 19, 22, 25, 27)

• зображення — 11 завдань (з них 3 картосхеми; решта — фото пам'ятки, газети, монети, марки, картини, карикатури, плакати, фото діяча)

Програма в кожній темі вимагає «сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела», а в темах про пам'ятки — «візуально розпізнавати» їх. Підкреслені в програмі персоналії (Б. Хмельницький, І. Мазепа, М. Грушевський, С. Петлюра та інші) можуть пропонуватися для розпізнавання за портретом.

Які запитання ставлять до джерела?

У завданнях НМТ до джерела можуть поставити одне з п'яти типів запитань:

• хто автор джерела?

• коли створено джерело?

• про яку подію йдеться?

• з якою метою створено джерело?

• яку позицію висловлено в джерелі?

Щоб відповісти на ці запитання, треба вміти знаходити в тексті чи на зображенні маркери — ключові слова, символи, назви, титули, що вказують на час, автора й мету. Саме цьому присвячені наступні розділи.

Коли в завданні НМТ подано уривок документа без назви, твій головний інструмент — маркери часу. Це слова й словосполучення, які прямо вказують на історичний період. Навчися помічати їх так само автоматично, як дорожні знаки.

Маркери часу в тексті

Як визначити автора за самоназвою

Автор документа часто називає себе у тексті. Це найнадійніший спосіб атрибуції:

• «Українська Центральна Рада» — універсали 1917–1918 рр.

• «Гетьман всієї України» — Українська Держава 1918 р. (П. Скоропадський)

• «Рада Народних Комісарів» — більшовицька влада (1917–1946)

• «Провід ОУН» — націоналістичний рух (1929–1950-ті)

Мета джерела: навіщо його створено?

Мета визначає, наскільки джерелу можна довіряти. Різні жанри мають різне призначення:

• Закон чи указ — наказує, регулює, встановлює норми.

• Універсал — проголошує, оголошує волю влади.

• Відозва й листівка — закликають до дії, агітують.

• Спогади й мемуари — пояснюють і виправдовують вчинки автора.

Чим більше джерело має агітаційної мети, тим критичніше треба ставитися до його об'єктивності. Плакат чи листівка не подають факти нейтрально — вони переконують.

Універсали УЦР: ставлення до Росії — ключ до розрізнення

Чотири Універсали Української Центральної Ради (1917–1918) — найчастіший текстовий стимул на НМТ. Якщо в уривку немає назви, визначай номер Універсалу за ставленням документа до Росії:

Запам'ятай послідовність: I — автономія, II — відкладення, III — федерація, IV — незалежність. Якщо в тексті є слова «самостійна, ні від кого незалежна» — це точно IV Універсал.

Візуальні джерела — це не лише ілюстрації до тексту. На НМТ вони є повноцінним стимулом, за яким треба визначити час, автора й мету. Для цього аналізують три складники: стиль, жанр і символіку.

Стиль архітектури вказує на добу

Якщо на фото — будівля, її архітектурний стиль одразу звужує пошук:

Докладно архітектурні стилі розбирає окремий юніт про пам'ятки культури. Тут важливо запам'ятати: стиль — це перший маркер часу для будівлі.

Агітаційний плакат: доба за гаслом і ворогом

Радянські агітаційні плакати — часте візуальне джерело на НМТ. Їхній час визначають за змістом закликів:

• 1920–1930-ті рр.: заклики ліквідувати неписьменність, виконати п'ятирічку, вступити до колгоспу, боротися з «куркулем». Ворог — куркуль, білогвардієць, «ворог народу».

• 1941–1945 рр.: заклики до боротьби з нацистськими окупантами, гасла «Все для фронту, все для перемоги!». Ворог — німецький солдат, Гітлер.

• Повоєнні плакати: заклики відбудувати зруйноване, боротися за мир.

Добу видно з гасла й образу ворога. Якщо на плакаті заклик «Ліквідуй неписьменність!» — це 1920-ті рр. Якщо «Вступи до колгоспу!» — це 1930-ті. Якщо «Смерть німецьким окупантам!» — це 1941–1945 рр.

Символіка: тризуб, серп і молот, свастика, булава

Символи на зображенні — найшвидший спосіб визначити державу й добу:

Увага: тризуб — не лише символ XX ст. Він уперше з'явився на златниках і срібляниках князя Володимира Святославича в X–XI ст. Тому монета з тризубом може належати як Русі, так і УНР (1918–1920) або сучасній Україні. Дивися на інші маркери: напис, номінал, матеріал.

Карикатура, монета й марка

Карикатура висміює подію чи діяча свого часу. Щоб її датувати, шукай упізнавані риси: одяг, підписи, символи. Наприклад, огрядний торговець у хутряній шубі за прилавком приватної крамниці з вивіскою «Продаж за червінці» — це карикатура доби непу (1920-ті рр.).

Монета й поштова марка завжди містять назву держави, номінал і символи. За ними визначаємо державу й період: златник із тризубом — Русь X–XI ст.; шагова марка з тризубом і написом «УНР» — 1918 р.; марка із серпом і молотом — радянська доба.

Одна з найпідступніших пасток НМТ — коли в завданні питають про дату подій, описаних у джерелі, а учень помилково відповідає датою створення самого джерела. Запам'ятай раз і назавжди: дата створення джерела й дата подій, про які воно розповідає, — це різні речі.

Літописи й історичні твори

Літописи писали через багато років після описаних подій. Найвідоміший приклад — «Повість минулих літ». Її створив Нестор близько 1113 року, але вона розповідає про події IX–XI століть: покликання варягів, хрещення Русі, правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Якщо в завданні запитають «Коли створено джерело?» — відповідь 1113 р. Якщо «Про події якого періоду йдеться?» — IX–XI ст.

Інший приклад — «Історія русів», написана наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Вона описує події козацької доби (XVI–XVIII ст.), але створена значно пізніше. Автор невідомий, і твір має яскраво виражену політичну мету — обґрунтувати право української шляхти на рівність із російським дворянством.

Картини про минуле

Художники часто зображують події, що відбувалися задовго до їхнього життя. Найвідоміший приклад — картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Її написано наприкінці XIX ст. (1878–1891), а сюжет — події XVII ст. (лист запорожців султанові Мехмеду IV приблизно 1676 р.). Якщо запитають «Коли створено картину?» — кінець XIX ст. Якщо «Яку подію зображено?» — XVII ст.

Ще один приклад — картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.». Сама картина створена в 1930-х рр., а зображує подію 1653 року. Різниця — майже три століття!

Спогади й мемуари

Мемуари пишуть через роки чи десятиліття після подій. Наприклад, учасник бою під Крутами міг написати спогади в 1950-х роках в еміграції. Дата створення спогадів — 1950-ті, але події, про які він розповідає, відбулися в січні 1918 року. У завданні НМТ можуть запитати саме про події, а не про дату написання.

Як не заплутатися?

Уважно читай формулювання запитання. Воно може звучати так:

• «Коли створено джерело?» — тут відповідаєш датою написання, малювання, карбування.

• «Про події якого року / періоду розповідає джерело?» — тут відповідаєш датою подій, описаних у тексті чи зображених на картині.

• «До якої доби належить джерело?» — зазвичай мають на увазі час створення, але перевір контекст.

Порада: знайди в тексті згадки конкретних подій, імен, дат — вони вкажуть, про що саме йдеться. А потім подивися, чи є вказівка на час написання (наприклад, «через багато років», «тепер, озираючись назад»).

Приклад 1. Уривок без назви: визначаємо документ

У завданні подано уривок документа без назви: «віднині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною державою українського народу; з усіма сусідами хочемо жити в злагоді». Запитання: «З якого документа уривок?»

Крок 1. Шукаємо маркери. У тексті є «УНР», «самостійна», «ні від кого незалежна». Це прямо вказує на проголошення незалежності.

Крок 2. Згадуємо універсали УЦР. I — автономія, II — відкладення, III — федерація, IV — незалежність. Слова «самостійна, ні від кого незалежна» — це IV Універсал.

Відповідь: IV Універсал Української Центральної Ради.

Чому не інші варіанти? I Універсал проголошував автономію «не одділяючись від всієї Росії». III Універсал проголошував УНР у федеративному зв'язку з Росією. Акт злуки 1919 р. — це об'єднання УНР і ЗУНР, а не проголошення незалежності.

Приклад 2. Відповідність: візуальне джерело — період

Потрібно встановити відповідність між чотирма візуальними джерелами (1–4) та періодами (А–Д):

• 1 — плакат із закликом ліквідувати неписьменність

• 2 — марка з тризубом і написом «УНР»

• 3 — златник із зображенням князя на престолі й тризубом

• 4 — плакат-заклик голосувати на референдумі 1 грудня 1991 р.

Варіанти періодів: А — X–XI ст., Б — 1918–1920 рр., В — 1920-ті рр., Г — 1985–1991 рр., Д — друга половина XVIII ст. (зайве).

Розв'язуємо: плакат «Ліквідуй неписьменність» — типовий заклик кампанії лікнепу 1920-х рр. (1–В). Марка з тризубом і написом «УНР» — це шагова марка 1918 р., період УНР (2–Б). Златник із тризубом — монета князя Володимира, X–XI ст. (3–А). Плакат про референдум 1 грудня 1991 р. — доба незалежності, 1985–1991 рр. (4–Г).

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Г.

Приклад 3. Спогади: дата створення чи дата подій?

В завданні описано джерело: спогади учасника бою під Крутами, видані в еміграції через кілька десятиліть. Запитання: «Про події якого року розповідає джерело?»

Крок 1. Визначаємо, про яку подію йдеться. Бій під Крутами відбувся в січні 1918 року.

Крок 2. Не плутаємо з датою написання спогадів. Спогади могли видати в 1950-х чи 1960-х, але запитання — про події, а не про дату створення джерела.

Відповідь: 1918 рік.

Чому не інші варіанти? Рік видання спогадів — це дата створення джерела, а не подій. 1917 — рік утворення УЦР, а не бою під Крутами. 1919 — рік Акта злуки, не пов'язаний з Крутами.

Приклад 4. Карикатура: визначаємо період за деталями

На карикатурі зображено огрядного торговця в хутряній шубі за прилавком приватної крамниці з вивіскою «Продаж за червінці». Запитання: «До якого періоду належить карикатура?»

Крок 1. Аналізуємо деталі: приватна крамниця — ознака дозволу приватної торгівлі; червінець — грошова одиниця, запроваджена в СРСР у 1922 р.; торговець у шубі — образ «непмана», багатія часів непу.

Крок 2. Зіставляємо з періодами. Неп (нова економічна політика) тривав у 1920-ті рр. (1921–1928). Саме тоді дозволили приватну торгівлю й з'явилися «непмани».

Відповідь: неп (1920-ті рр.).

Чому не інші варіанти? «Воєнний комунізм» (1919–1921) — час заборони приватної торгівлі, продрозкладки. «Відлига» (1953–1964) — доба після смерті Сталіна, не пов'язана з непманами. «Застій» (1965–1985) — пізній радянський період, приватна торгівля була заборонена.

• Ототожнювати дату створення джерела з датою подій, про які воно розповідає. Наприклад, «Повість минулих літ» створено близько 1113 р., але вона описує події IX–XI ст. Якщо в завданні питають про події — відповідай за змістом, а не за датою написання.

• Визначати універсал за словом «автономія» чи «УНР», не звернувши уваги на ставлення документа до Росії. I Універсал — автономія в складі Росії, III — УНР у федерації з Росією, IV — незалежність. Саме ставлення до Росії — ключовий маркер.

• Вважати тризуб ознакою лише XX ст. Насправді тризуб уперше з'явився на златниках і срібляниках князя Володимира Великого в X–XI ст. Він був гербом УНР (1918), а з 1992 р. — малий Державний Герб України.

• Відносити думу до писемних джерел, бо її записали й надрукували пізніше. Дума — усне джерело за походженням, незалежно від того, чи є її пізніший запис. Писемним є літопис, хоч він і містить усні перекази.

• Оцінювати зображення «на загальне враження», не шукаючи деталей: гасел, символів, одягу, назв. Наприклад, карикатуру часів непу впізнають за червінцем, приватною крамницею й образом непмана, а не за «радянським стилем» узагалі.

• Довіряти плакату чи відозві як нейтральному джерелу. Плакат — це агітація, він передає позицію влади чи руху, а не об'єктивний перелік фактів. Завжди враховуй мету джерела.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року стимул (уривок джерела або зображення) мають 19 із 30 завдань. З них уривок джерела чи документа — 8, зображення — 11 (з них 3 картосхеми).

Уривки джерел у різних формах завдань

Текстові джерела трапляються в усіх формах:

• «1 з 4» (№ 5, 9, 12, 14, 19) — за уривком треба визначити автора, подію, документ чи період.

• Відповідність «уривок джерела ↔ політична сила» (№ 22) — зіставити фрагменти з діячами чи організаціями.

• Послідовність (№ 25, 27) — розташувати події в хронологічному порядку, часто за уривками джерел.

Зображення в завданнях

Візуальні джерела в демо 2026 року представлені так:

• фото пам'ятки (№ 6)

• газети (№ 7)

• монет (№ 11)

• марки (№ 13)

• репродукція картини (№ 17)

• карикатури (№ 18)

• плакати (№ 26)

• фото діяча (№ 30)

Стратегія роботи з джерелом на НМТ

Дотримуйся простого алгоритму, щоб не помилитися:

1. Спершу знайди в джерелі маркери часу й автора: титули, установи, назви держав, символи, гасла.

2. Визнач, про яку подію чи період ідеться за змістом.

3. Тільки після цього читай варіанти відповідей — так ти не заплутаєшся в дистракторах.

4. Перевір, чи запитання про дату створення джерела, чи про дату подій — це різні речі.

Пам'ятай: дата подій ≠ дата створення джерела. Це найпоширеніша пастка, яка коштує втраченого бала.

• Види джерел: речові (знаряддя, монети, будівлі), усні (думи, пісні, легенди), писемні (літописи, універсали, газети), візуальні (ікони, картини, плакати, фотографії).

• У демо НМТ 2026 стимул мають 19 із 30 завдань: 8 текстових уривків і 11 зображень (з них 3 картосхеми).

• Маркери тексту: титули (гетьман, генеральний секретар), установи (Раднарком, Генеральна військова канцелярія), назви держав (Річ Посполита, УСРР), гроші (злотий, червінець, гривня).

• Універсали УЦР — за ставленням до Росії: I автономія, II відкладення, III федерація, IV незалежність.

• Зображення датуємо за стилем (архітектура), жанром (плакат, карикатура), гаслами й символікою (тризуб, серп і молот, свастика, булава).

• Дата створення джерела ≠ дата подій, про які воно розповідає. Завжди перевіряй, що саме питають у завданні.