Завдання «3 з 7» з географії: як набрати 3 бали

Завдання «3 з 7» — це шість завдань у тесті НМТ, позначені номерами 25–30. У кожному з них тобі пропонують сім тверджень, серед яких рівно три правильні. Твоє завдання — позначити саме ці три варіанти. Жодного бонусу за «вгадування» всіх семи немає: відповідь складається рівно з трьох варіантів.

Скільки балів дає одне завдання

Кожен правильно вказаний варіант приносить 1 бал. Отже, за одне завдання можна отримати 0, 1, 2 або 3 бали. Якщо ти позначив три варіанти й усі три правильні — це 3 бали. Якщо з трьох позначених правильні лише два — це 2 бали. Якщо правильний лише один — 1 бал. Якщо жодного — 0 балів.

Шість завдань «3 з 7» разом дають 18 балів із 46 можливих за весь тест. Це приблизно 39 % від максимального результату. Поглянь на таблицю, щоб усвідомити вагу цього типу завдань:

Як бачиш, майже дві п'ятих усіх балів ти здобуваєш саме в завданнях «3 з 7». Тому варто навчитися брати з них максимум.

Частковий бал — твій союзник

У завданнях «3 з 7» не обов'язково знати всі три правильні твердження з абсолютною впевненістю. Система оцінювання винагороджує часткове знання. Якщо ти твердо знаєш два правильні варіанти — це вже 2 бали. Третій варіант можна обрати з тих, що викликають сумнів, і отримати шанс на додатковий бал. Головне — позначити рівно три варіанти, не більше й не менше.

Правильних відповідей у завданні «3 з 7» завжди рівно три. Якщо позначиш лише два — втратиш шанс на третій бал. Четвертого варіанта у відповіді бути не може: відповідь — рівно три варіанти, за кожен правильно вказаний — 1 бал.

Як виглядає основа завдання

Завдання «3 з 7» може мати стимул — додатковий матеріал, який треба проаналізувати. Наприклад, статево-вікову піраміду, заголовки публікацій, таблицю з даними чи картосхему. Або ж стимулу немає, і завдання містить лише перелік тверджень про країну, галузь, процес чи явище. Запитання формулюють по-різному: «що характерно для…», «які наслідки…», «укажіть країни…», «які твердження є правильними…».

Незалежно від наявності стимулу, алгоритм дій однаковий: спочатку зрозумій, про що саме запитують, потім оціни кожне твердження окремо.

Ключ до успіху в завданнях «3 з 7» — не намагатися оцінити всі сім тверджень одразу, а працювати з кожним окремо. Найефективніший спосіб — сортування за триколірною шкалою: «точно так», «точно ні» й «сумнів».

Крок 1: зрозумій, про що запитують

Прочитай основу завдання й визнач, що саме має бути правдою. Це може бути ознака (що характерно для…), наслідок (які наслідки…), чинник (які чинники впливають…) або приклад країни (укажіть країни…). Випиши в чернетці слово-сигнал: «найбільший», «сучасний», «в Україні», «після 2022 року». Це слово допоможе не збитися з курсу, коли ти читатимеш твердження.

Крок 2: оціни кожне твердження окремо

Розглядай сім варіантів незалежно один від одного. Не шукай зв'язків між ними — правильні твердження можуть бути з різних тем, а хибні — дуже схожими на правильні. У чернетці став позначки:

• «+» — твердження точно правильне (ти впевнений на 100 %)

• «−» — твердження точно хибне (ти знаєш, чому воно неправильне)

• «?» — сумнів (ти не впевнений, чи це правда)

Важливо: якщо твердження містить слово «найбільший», «найменший», «завжди», «лише», «усі» — це привід перевірити його особливо ретельно. Такі слова часто роблять правильне за змістом твердження хибним.

Крок 3: добери рівно три

Після того як оцінив усі сім тверджень, подивися на позначки:

• Якщо «+» рівно три — відповідь готова, вкажи ці три варіанти у відповіді.

• Якщо «+» менше ніж три — добирай з «?» найімовірніші, поки не стане рівно три.

• Якщо «+» більше ніж три — перечитай основу. Можливо, якесь твердження правдиве взагалі, але не відповідає на поставлене запитання.

Наприклад, якщо запитання «які тенденції характерні для розміщення виробництва в Україні після 2022 року?», а твердження «Маріуполь — центр металургії» — це правда, але не тенденція після 2022 року (комбінати в окупації). Таке твердження треба позначити «−», бо воно не відповідає на запитання.

Крок 4: перевір і збережи

Перед тим як перейти до наступного завдання, переконайся, що позначено рівно три варіанти. Якщо завдання складне й ти сумніваєшся, познач три найімовірніші варіанти й повернися до нього на третьому колі (якщо залишиться час). Головне — не залишати завдання порожнім.

Не шукай «гарну трійку» за схожістю формулювань. Правильні твердження можуть бути зовсім різними за темою, а хибні — майже дослівно повторювати правильні, але з одним перекрученим словом.

Укладачі тестів НМТ добре знають, які факти учні запам'ятовують найкраще. Тому вони часто будують дистрактори (неправильні варіанти) навколо знайомих тверджень, змінюючи всього одне слово. Розпізнати такі пастки — ключова навичка для 3 балів.

Зміщення прикметника чи ступеня

Найпоширеніша пастка — перевернутий епітет. Ти читаєш твердження, воно звучить знайомо, але один прикметник змінено на протилежний:

Як бачиш, достатньо замінити «наймілкіше» на «найглибше» або «виробник» на «експортер» — і твердження з правильного стає хибним. Тому завжди перевіряй прикметники найвищого ступеня й пари протилежностей.

Підміна показника

Інша пастка — підміна одного показника іншим. Наприклад:

• Виробник ↔ експортер: Китай виробляє найбільше пшениці у світі (понад 136 млн т), але експортує лише близько 1 млн т. Найбільший експортер пшениці — Росія.

• Населення ↔ густота: країна з великим населенням не обов'язково має високу густоту (Росія, США, Бразилія).

• Обсяг ↔ частка: Україна виробляє не найбільше зерна у світі за обсягом, але частка агропродукції в її експорті — одна з найвищих.

• Обсяг ↔ приріст: Китай має найбільший обсяг викидів CO₂, але не найбільший приріст викидів (його випереджають країни, що індустріалізуються швидше).

Країни-сусіди з подібною спеціалізацією

Ще одна пастка — приписати країні ознаку її сусіда, з яким вона має схожу спеціалізацію. Розгляньмо дві пари:

Норвегія та Швеція

Обидві скандинавські країни мають розвинену економіку, але їхні спеціалізації різняться:

Якщо в завданні про Норвегію ти побачиш твердження «видобуває залізну руду в Кіруні» — це пастка. Кіруна — шведське родовище. Так само «автомобілі Volvo» — шведський бренд, не норвезький.

Бразилія та Аргентина

Обидві південноамериканські країни — великі аграрні експортери, але мають ключові відмінності:

Твердження «Бразилія — найбільший виробник кави» — правильне. А от «Аргентина — найбільший виробник кави» — хибне, це пастка. Так само літаки Embraer — бразильські, не аргентинські.

Надмірні узагальнення

Слова «лише», «усі», «завжди», «ніколи», «тільки» роблять твердження дуже вразливим. Достатньо одного винятку, щоб воно стало хибним. Наприклад: «Усі країни Європи входять до Європейського Союзу» — хибно, бо Норвегія, Швейцарія, Велика Британія (після Brexit) не є членами ЄС.

Реалії програми 2018 року

Деякі твердження можуть спиратися на факти, які були правдою на момент укладання програми НМТ (2018 рік), але змінилися після 2022 року. Наприклад, центри металургії на тимчасово окупованих територіях (Маріуполь) або членство в NAFTA (замінено на USMCA). Такі твердження можуть бути правдивими як історичний факт, але хибними як сучасна тенденція. Завжди звіряйся з контекстом запитання.

Один із найскладніших типів завдань «3 з 7» стосується сучасних тенденцій розміщення виробництва в Україні. Тут потрібно не просто знати факти, а розуміти, що змінилося після 24 лютого 2022 року. Розгляньмо чотири ключові тенденції.

Релокація підприємств на захід

Після початку повномасштабного вторгнення сотні підприємств скористалися державною програмою релокації й переїхали з прифронтових регіонів (Харківська, Сумська, Донецька, Запорізька, Миколаївська області) на захід України. Найбільше підприємств прийняли Львівська, Закарпатська та Чернівецька області. Це явище отримало назву «релокація» і стало одним із головних чинників зміни промислової карти України. Військово-стратегічний чинник — віддаленість від лінії фронту — тепер визначає розміщення багатьох виробництв.

Розподілена енергетика

Масовані ракетні удари по об'єктах енергетики, що почалися з жовтня 2022 року, зруйнували значну частину теплових і гідроелектростанцій. У відповідь в Україні стрімко зростає роль розподіленої генерації — невеликих джерел енергії, наближених до споживача. Це газопоршневі установки, сонячні електростанції з накопичувачами енергії, дахові сонячні панелі на підприємствах і в житлових будинках. Частина вітрових і сонячних електростанцій півдня України опинилася в тимчасовій окупації, що також стимулює пошук нових майданчиків для відновлюваної енергетики в безпечніших регіонах.

Металургія: втрата Приазов'я

Окупація Маріуполя призвела до втрати двох найбільших металургійних комбінатів — «Азовсталі» та комбінату імені Ілліча. Це кардинально змінило географію галузі. Виплавка сталі впала з приблизно 21 млн тонн у 2021 році до 6–7,5 млн тонн у 2022–2024 роках. Ядро металургії тепер зосереджене в Придніпров'ї: Кривий Ріг (АрселорМіттал), Кам'янське, Дніпро, Запоріжжя. Будь-яке твердження про «зростання виплавки сталі в Приазов'ї» або «відновлення металургійних потужностей Маріуполя» — хибне.

Агроекспорт: Велика Одеса й шляхи солідарності

Морський експорт зерна й олії після блокування портів на початку вторгнення зосередився в портах Великої Одеси — Одеса, Чорноморськ, Південний. З серпня 2023 року діє Український морський коридор, яким вивозять агропродукцію. Частина вантажів прямує «шляхами солідарності» через країни ЄС (залізницею, автотранспортом, річковим транспортом Дунаєм). Частка агропродукції в експорті України у 2023–2024 роках сягає приблизно 3/5 (60 %).

Хибні тенденції — дистрактори

У завданнях «3 з 7» на цю тему дистракторами можуть слугувати твердження, які були правдою до 2022 року або ніколи не були правдою:

• «Зростання видобутку вугілля в центральному Донбасі» — хибно, бо більшість шахт Донбасу або зруйновані, або на окупованих територіях.

• «Нарощування виплавки сталі в Приазов'ї» — хибно, бо Маріуполь в окупації.

• «Будівництво нових цукрових заводів у Степу» — хибно, цукрова промисловість зосереджена в лісостеповій зоні.

• «Перенесення олійних заводів з портів на Полісся» — хибно, олійні заводи тяжіють до сировини (соняшник — Степ і Лісостеп) і портів.

> Запам'ятай: у завданнях про сучасні тенденції в Україні перевіряй кожне твердження за фактами, а не за ключовими словами. Серед реальних тенденцій після 2022 року — релокація підприємств, розподілена генерація, втрата металургії Приазов'я, переорієнтація експорту на порти Великої Одеси й західні кордони.

У цьому розділі розглянемо чотири приклади завдань «3 з 7» різної тематики. Для кожного застосуємо алгоритм сортування «так — ні — сумнів».

Приклад 1. Тенденції розміщення виробництва в Україні після 2022 року

Завдання: які з перелічених тенденцій характерні для розміщення виробництва в Україні після 2022 року?

Твердження:

1. Релокація підприємств із прифронтових областей на захід України

2. Зростання ролі розподіленої генерації електроенергії

3. Зосередження морського експорту зерна й олії в портах Великої Одеси

4. Зростання виплавки сталі в Приазов'ї

5. Будівництво нових шахт у центральному Донбасі

6. Будівництво нових цукрових заводів у Степу

7. Перенесення олійних заводів з портів на Полісся

Розв'язання:

Крок 1. Основа: «тенденції розміщення виробництва в Україні після 2022 року». Слово-сигнал: «після 2022 року».

Крок 2. Оцінюємо кожне твердження окремо:

• Твердження 1 — «+». Релокація на захід — реальний процес, сотні підприємств переїхали.

• Твердження 2 — «+». Розподілена генерація справді зростає через руйнування ТЕС і ГЕС.

• Твердження 3 — «+». Морський експорт зерна зосередився в портах Великої Одеси.

• Твердження 4 — «−». Приазов'я (Маріуполь) в окупації, виплавка сталі там не зростає.

• Твердження 5 — «−». Нові шахти в центральному Донбасі не будують, більшість шахт зруйновані або в окупації.

• Твердження 6 — «−». Цукрові заводи будують у лісостеповій зоні, де вирощують цукрові буряки, а не в Степу.

• Твердження 7 — «−». Олійні заводи тяжіють до сировини (Степ, Лісостеп) і портів, а не до Полісся.

Крок 3. Маємо рівно три «+». Відповідь готова.

Відповідь: 1, 2, 3.

Чому інші варіанти хибні? Твердження 4–7 — це або застарілі факти (металургія Приазов'я до 2022 року), або ніколи не правдиві (цукрові заводи в Степу, олійні заводи на Поліссі).

Приклад 2. Що характерно для Норвегії?

Завдання: які з перелічених ознак характерні для Норвегії?

Твердження:

1. Видобуток нафти й газу на шельфі Північного моря

2. Переважна частка електроенергії виробляється на ГЕС

3. Країна не входить до Європейського Союзу

4. Видобуток залізної руди в Кіруні

5. Виробництво автомобілів Volvo та вантажівок Scania

6. Членство в єврозоні

7. Республіканська форма правління

Розв'язання:

Крок 1. Основа: «характерні для Норвегії». Слово-сигнал: «Норвегія».

Крок 2. Оцінюємо:

• Твердження 1 — «+». Норвегія — великий експортер нафти й газу з Північного моря.

• Твердження 2 — «+». Понад 90 % електроенергії Норвегії дають ГЕС.

• Твердження 3 — «+». Норвегія не є членом ЄС (але входить до ЄЕП).

• Твердження 4 — «−». Кіруна — шведське родовище, не норвезьке.

• Твердження 5 — «−». Volvo та Scania — шведські бренди.

• Твердження 6 — «−». Норвегія не входить до єврозони, її валюта — норвезька крона.

• Твердження 7 — «−». Норвегія — конституційна монархія, не республіка.

Крок 3. Рівно три «+». Відповідь готова.

Відповідь: 1, 2, 3.

Чому інші варіанти хибні? Твердження 4 і 5 — ознаки сусідньої Швеції. Твердження 6 — ознака Фінляндії (член єврозони) або країн єврозони загалом. Твердження 7 — Норвегія монархія, а республіка — Фінляндія.

Приклад 3. Що характерно для Азовського моря?

Завдання: які з перелічених ознак характерні для Азовського моря?

Твердження:

1. Наймілкіше море світу (максимальна глибина близько 14 м)

2. Лежить на материковому шельфі

3. Сполучене з Чорним морем Керченською протокою

4. Максимальна глибина понад 2200 м

5. Має постійний глибинний сірководневий шар

6. Належить до басейну Тихого океану

7. Сполучене з Чорним морем Босфором

Розв'язання:

Крок 1. Основа: «характерні для Азовського моря». Слово-сигнал: «Азовське море».

Крок 2. Оцінюємо:

• Твердження 1 — «+». Азовське море — наймілкіше у світі, глибина до 14 м.

• Твердження 2 — «+». Усе Азовське море лежить на материковому шельфі.

• Твердження 3 — «+». Керченська протока сполучає Азовське море з Чорним.

• Твердження 4 — «−». Глибина понад 2200 м — це Чорне море, не Азовське.

• Твердження 5 — «−». Сірководневий шар — ознака Чорного моря, в Азовському морі його немає.

• Твердження 6 — «−». Азовське море належить до басейну Атлантичного океану (через Чорне море, Босфор, Дарданелли, Середземне море, Гібралтар).

• Твердження 7 — «−». Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим, а не Азовське з Чорним.

Крок 3. Рівно три «+». Відповідь готова.

Відповідь: 1, 2, 3.

Чому інші варіанти хибні? Твердження 4, 5, 7 — ознаки Чорного моря, які учні часто плутають з Азовським. Твердження 6 — пастка на знання басейнів океанів.

Приклад 4. Виробництво й експорт пшениці (за таблицею)

Завдання: проаналізуйте таблицю «Виробництво та експорт пшениці, млн т» і виберіть три правильні твердження.

Твердження:

1. Китай — найбільший виробник пшениці серед наведених країн.

2. Росія експортує понад половину свого врожаю пшениці.

3. Україна експортує більшу частку врожаю пшениці, ніж США.

4. Китай — найбільший експортер пшениці серед наведених країн.

5. Індія експортує більше пшениці, ніж США.

6. США — найбільший виробник пшениці серед наведених країн.

7. Україна виробляє більше пшениці, ніж Росія.

Розв'язання:

Крок 1. Основа: аналіз таблиці «виробництво / експорт пшениці». Слово-сигнал: «виробник» vs «експортер», «частка».

Крок 2. Оцінюємо:

• Твердження 1 — «+». Китай має 136 млн т — найбільше виробництво.

• Твердження 2 — «+». 48 з 92 — це ≈ 52 %, тобто понад половину.

• Твердження 3 — «+». Частка України: 16/22 ≈ 73 %. Частка США: 22/50 = 44 %. 73 % > 44 %.

• Твердження 4 — «−». Китай експортує лише 1 млн т — найменше. Найбільший експортер — Росія (48 млн т).

• Твердження 5 — «−». Індія експортує 2 млн т, США — 22 млн т. США експортують більше.

• Твердження 6 — «−». Найбільший виробник — Китай (136 млн т), не США (50 млн т).

• Твердження 7 — «−». Україна виробляє 22 млн т, Росія — 92 млн т. Росія виробляє більше.

Крок 3. Рівно три «+». Відповідь готова.

Відповідь: 1, 2, 3.

Чому інші варіанти хибні? Твердження 4 — класична підміна «виробник ↔ експортер». Твердження 5 — неправильне порівняння обсягів. Твердження 6 — переплутано лідера виробництва. Твердження 7 — переплутано обсяги виробництва України й Росії.

Навіть добре підготовлені учні втрачають бали на завданнях «3 з 7» через типові помилки. Ось перелік найпоширеніших пасток — і способи їх уникнути.

• Позначити лише два варіанти, у яких упевнений, і втратити шанс на третій бал. Правильно: завжди позначай рівно три варіанти. Навіть якщо третій — сумнівний, ти маєш шанс отримати за нього бал.

• Оцінювати твердження «разом», шукаючи схожі за формою, а не кожне окремо. Правильно: кожне з семи тверджень — незалежне. Правильні можуть бути з різних тем, а хибні — майже дослівно збігатися з правильними.

• Не помітити перевернутого прикметника: «найбільший» замість «найменший», «зростає» замість «скорочується». Правильно: щоразу, коли бачиш прикметник найвищого ступеня або дієслово зміни, перевір його за фактом або стимулом.

• Переплутати виробника й експортера, обсяг і частку. Правильно: виробник — хто виробляє, експортер — хто продає за кордон. Обсяг — абсолютна величина, частка — відносна (відсоток). Це різні показники.

• Приписати країні ознаку сусіда з подібною спеціалізацією (руду Кіруни — Норвегії, літаки Embraer — Аргентині). Правильно: запам'ятай ключові відмінності між країнами-сусідами, які часто плутають.

• Вибрати факт програми 2018 року як сучасну тенденцію (металургія Маріуполя, центри на окупованих територіях). Правильно: розрізняй «що було правдою до 2022 року» і «що відбувається зараз».

• Витратити на одне «3 з 7» понад 4 хвилини й не встигнути до решти. Правильно: якщо за 3 хвилини не маєш трьох упевнених відповідей, познач три найімовірніші й рухайся далі. Повернешся на третьому колі, якщо залишиться час.

Завдання «3 з 7» — це завдання 25–30 у тесті НМТ з географії. Кожне оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. Разом шість завдань дають 18 із 46 балів, тобто приблизно 39 % максимального результату.

Якщо проаналізувати демонстраційний варіант НМТ 2026 року, то майже всі завдання «3 з 7» належать до суспільної географії: ґрунти, статево-вікова піраміда, аграрний бізнес, текстильна промисловість, реіндустріалізація, автомобілебудування. Правильні варіанти перевіряють не просто запам'ятовування фактів, а розуміння чинників розміщення, причинно-наслідкових зв'язків і вміння аналізувати дані.

Розділ V (суспільна географія) у демоваріанті 2026 року дає 15 із 46 балів, тому що три з шести завдань «3 з 7» — економічні (номери 27, 28, 30). Стимул мають завдання 26 (статево-вікова піраміда) і 29 (заголовки публікацій). Інші завдання «3 з 7» можуть бути без стимулу — лише перелік тверджень.

Найважчими вважають завдання «3 з 7» з економічної географії та регіонів світу. Вони перевіряють:

• чинники розміщення виробництва (сировинний, транспортний, трудовий, енергетичний, споживчий, екологічний);

• тенденції світового виробництва (реіндустріалізація в розвинених країнах, перенесення виробництва до країн, що розвиваються);

• реіндустріалізацію — повернення промисловості до розвинених країн за рахунок автоматизації та роботизації;

• міжнародну спеціалізацію країн (які товари й послуги кожна країна експортує).

Стратегія роботи з цими завданнями на тесті: на всі шість завдань «3 з 7» заклади орієнтовно 15 хвилин, тобто в середньому близько 2,5 хвилини на завдання. Якщо сумніваєшся — познач три найімовірніші варіанти й повернися на третьому колі.

• 1 бал за кожен правильно вказаний варіант — до 3 балів за завдання; завдання 25–30 разом дають 18 з 46 балів (≈ 39 %).

• Кожне з семи тверджень оцінюй окремо: «+» — точно так, «−» — точно ні, «?» — сумнів.

• Позначай рівно три варіанти; сумнівні добирай наприкінці, не залишай пропусків.

• Перевіряй перевернуті прикметники (найбільший ↔ найменший), виробника ↔ експортера, обсяг ↔ частку.

• Сусідів із подібною спеціалізацією (Норвегія — Швеція, Бразилія — Аргентина) розрізняє ознака-ключ.

• Факт програми 2018 року ≠ сучасна тенденція; розрізняй, що було правдою до 2022 року і що відбувається зараз.

• Не витрачай на одне завдання понад 4 хвилини — познач три варіанти й рухайся далі.