Тектонічна будова території України

Більша частина території України розташована на південному заході давньої Східноєвропейської платформи. Що таке платформа? Це стійка, малорухома ділянка земної кори, яка має двоярусну будову. Нижній ярус — кристалічний фундамент, складений давніми магматичними й метаморфічними породами (гранітами, гнейсами) віком понад 540 млн років (докембрій). Верхній ярус — осадовий чохол, утворений молодшими породами, що накопичувалися в морях і на суходолі.

Східноєвропейська платформа сформувалася в докембрії, тому її називають давньою (докембрійською). На території України в межах цієї платформи виділяють кілька великих тектонічних структур: Український щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку, Причорноморську та Галицько-Волинську западини, а також південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву.

Український щит

Український щит — це виступ кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи на поверхню або під тонким (до кількох десятків метрів) чохлом осадових порід. Він простягається смугою приблизно 1000 км із північного заходу (Волинь) на південний схід (Приазов'я). Ширина щита — від 100 до 250 км. Саме через те, що Дніпро перетинає Український щит, у його руслі колись існували знамениті Дніпровські пороги (нині затоплені водосховищами). На північному сході України розташований південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву — ще одного виступу фундаменту, більша частина якого лежить на території Росії.

Западини

Западини — це прогини кристалічного фундаменту, в яких накопичилася потужна товща осадових порід. Чим глибший прогин, тим більша товщина чохла. На території України виділяють три великі западини:

• Дніпровсько-Донецька западина — розташована між Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Це найглибший прогин: потужність осадових порід сягає 10–12 км і більше. У її межах зосереджені великі поклади нафти, газу та кам'яної солі.

• Причорноморська западина — простягається на південь від Українського щита вздовж Чорного моря. Осадовий чохол має потужність 2–4 км, складений переважно мезозойськими й кайнозойськими породами.

• Галицько-Волинська западина — розташована на заході України, в межах Волинської та Львівської областей. Тут залягають поклади кам'яного вугілля (Львівсько-Волинський басейн).

Волино-Подільська плита

Волино-Подільська плита — це західний схил Українського щита, де кристалічний фундамент занурений на глибину від кількох сотень метрів до 2–3 км. Над ним залягають майже горизонтальні шари осадових порід: вапняки, крейда, пісковики, мергелі. Ці породи утворилися в морських умовах палеозою та мезозою. На відміну від западин, тут осадовий чохол тонший і не зім'ятий у складки.

Запам'ятай головне: щит — це там, де фундамент виходить на поверхню або лежить дуже близько до неї; плита — де фундамент занурений на помірну глибину й перекритий осадовим чохлом; западина — де фундамент прогнутий найглибше, а осадовий чохол найпотужніший.

Окрім давньої Східноєвропейської платформи, на території України є молодша платформа та складчасті області різного віку. Вони сформувалися пізніше, в палеозої, мезозої та кайнозої, і в рельєфі виражені горами або підвищеннями.

Скіфська плита — молода платформа

Скіфська плита — це молода платформа, фундамент якої був зім'ятий у складки в палеозої—мезозої, а зверху перекритий осадовим чохлом. Вона лежить під півднем Причорноморської низовини, Присивашшям і рівнинною частиною Кримського півострова. На відміну від Східноєвропейської платформи, фундамент Скіфської плити молодший і не такий стійкий.

Карпатська складчаста система

Українські Карпати належать до Карпатської складчастої системи, яка сформувалася в альпійську (кайнозойську) складчастість. Це молоді гори, які продовжують рости й сьогодні. До системи входять:

• Передкарпатський (зовнішній) прогин — смуга передгір'їв, де накопичилися потужні товщі осадових порід, зокрема нафта й газ.

• Закарпатський внутрішній прогин — розташований за головним хребтом Карпат, з вулканічними хребтами (Вигорлат-Гутинський) і термальними джерелами.

Кримська складчаста система

Кримські гори належать до Кримської складчастої системи, яка сформувалася в мезозойську складчастість. Однак у кайнозойську (альпійську) епоху вони зазнали повторного підняття, тому досі залишаються сейсмічно активними. Кримські гори складені переважно вапняками, пісковиками й глинистими сланцями.

Донецька складчаста область

Донецька складчаста область (Донбас) сформувалася в герцинську складчастість (пізній палеозой). Тут осадові товщі кам'яновугільного періоду (карбону) зім'яті в складки й містять потужні пласти кам'яного вугілля. У рельєфі ця область виражена Донецьким кряжем (Донецькою височиною) — горбистою рівниною з максимальною висотою близько 367 м (гора Могила Мечетна).

Вік складчастості та типи гір загалом розглядають в уроці «Геологічне літочислення». Тут важливо запам'ятати: Карпати — альпійські (наймолодші), Крим — мезозойський, Донбас — герцинський (найдавніший зі складчастих областей України).

Важливе вміння — зіставляти тектонічну карту з фізичною: у демоваріанті 2026 року його перевіряли на картах материка (завдання 6–8), а для України воно так само потрібне. Кожна тектонічна структура в рельєфі виражена певною формою. Розгляньмо основні відповідності.

Відповідність тектонічних структур і форм рельєфу

Закономірність: височини, низовини, гори

Існує чітка закономірність:

• Височини лежать над щитами й піднятими ділянками фундаменту (Український щит → Придніпровська височина).

• Низовини лежать над западинами з товщею осадових порід (Дніпровсько-Донецька западина → Придніпровська низовина).

• Гори лежать у складчастих областях (Карпати, Кримські гори).

Як зіставляти карти

Якщо тобі дадуть фрагменти тектонічної й фізичної карт, діє такий алгоритм:

1. Знайди на тектонічній карті потрібну ділянку за контурами (річки, берегова лінія, населені пункти).

2. Визнач колір ділянки за легендою тектонічної карти — він укаже на структуру (щит, западина, плита, складчаста область).

3. Перейди на фізичну карту, знайди ту саму ділянку.

4. Визнач форму рельєфу (низовина, височина, гори) за кольором висот і підписами.

5. Зістав: над щитом — височина, над западиною — низовина, у складчастій області — гори.

Порада: запам'ятай, що Придніпровська височина і Придніпровська низовина — це різні форми рельєфу, хоч обидві пов'язані з Дніпром. Височина лежить на правому березі Дніпра (над щитом), а низовина — на лівому (над западиною).

Тектонічна будова визначає, які гірські породи залягають у тому чи іншому регіоні, а також які сучасні рухи земної кори там відбуваються. Розгляньмо геологічну будову різних тектонічних структур, неотектонічні рухи та сейсмічність України.

Геологічна будова

Гірські породи, що складають територію України, різко відрізняються залежно від тектонічної структури:

• На Українському щиті на поверхню виходять докембрійські кристалічні породи: граніти, гнейси, залізисті кварцити (Криворізький басейн). Саме тут зосереджені найбільші родовища залізних руд України.

• У западинах і прогинах залягають палеозойські й мезозойські осадові породи: кам'яне вугілля карбону (Донбас, Львівсько-Волинський басейн), кам'яна й калійна солі (Дніпровсько-Донецька западина, Передкарпаття), вапняки, крейда, пісковики.

• На поверхні рівнинної частини України майже всюди поширені четвертинні відклади: леси (на височинах), піски (на Поліссі), льодовикові відклади (морена, зандри — на півночі України).

Неотектонічні рухи

Неотектонічні рухи — це новітні (неоген-четвертинні) вертикальні рухи земної кори, які тривають і сьогодні. Вони визначають сучасний вигляд рельєфу. В Україні виділяють ділянки підняття й опускання:

• Підняття: Українські Карпати (до 1–2 мм/рік), Кримські гори, Подільська височина, Приазовська височина. Саме завдяки неотектонічним підняттям ці території мають значні висоти й розчленований рельєф.

• Опускання: Причорноморська западина, морське узбережжя, гирло Дніпра. Опускання спричиняє заболоченість, накопичення алювію, формування лиманів і плавнів.

Неотектонічні рухи впливають на ерозійні процеси: на ділянках підняття річки врізаються глибше, утворюючи каньйони й тераси; на ділянках опускання — накопичують наноси й меандрують. Також підняття посилюють зсувні процеси на схилах.

Сейсмічність України

Більша частина території України лежить у межах платформи, тому є слабосейсмічною. Однак є три райони, де відчуваються значні землетруси:

• Кримські гори та прилегла акваторія Чорного моря — найактивніший сейсмічний район України. Найвідоміший — Кримський землетрус 1927 року (магнітуда ≈ 6,8, інтенсивність на Південному березі Криму — до 8–9 балів), який спричинив значні руйнування в Ялті та інших містах Південного берега Криму.

• Закарпаття — сейсмічна активність пов'язана з альпійською складчастістю Карпат. Тут можливі землетруси інтенсивністю до 7–8 балів.

• Південний захід України (Одещина, Чернівеччина) — відчуває віддалені землетруси зони Вранча в Румунії (глибокофокусні землетруси, що виникають на глибині 100–200 км).

Вплив на господарство

Тектонічна будова має практичне значення:

• У сейсмічно активних районах (Крим, Закарпаття) будівництво житлових і промислових об'єктів ведуть за спеціальними нормами — з підвищеною сейсмостійкістю.

• Тектоніка визначає розміщення корисних копалин: паливні (вугілля, нафта, газ) приурочені до западин і прогинів, рудні (залізо, марганець, титан) — до Українського щита. Детальніше про це — у наступних уроках.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему тектонічної будови України. Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Визначення тектонічної структури за формою рельєфу

Завдання. На фрагменті фізичної карти зображено Придніпровську височину. Користуючись тектонічною картою, визнач, яка тектонічна структура лежить в її основі.

Розв'язання. Пригадуємо закономірність: височини відповідають піднятим ділянкам фундаменту. Придніпровська височина розташована в центральній частині України, на правобережжі Дніпра. На тектонічній карті ця територія позначена кольором Українського щита — виступу кристалічного фундаменту. Отже, під Придніпровською височиною лежить Український щит.

Відповідь: Український щит.

Чому інші варіанти неправильні:

• Дніпровсько-Донецька западина — під нею лежить Придніпровська низовина, а не височина. Пастка в тому, що назви дуже схожі: «Придніпровська» стосується і височини, і низовини, але це різні форми рельєфу.

• Волино-Подільська плита — лежить на заході України, під Волинською та Подільською височинами, а не під Придніпровською.

• Причорноморська западина — розташована на півдні країни, під Причорноморською низовиною.

Приклад 2. Структури Східноєвропейської платформи

Завдання. Обери ТРИ тектонічні структури, які належать до давньої Східноєвропейської платформи на території України.

Розв'язання. До Східноєвропейської платформи належать структури з докембрійським кристалічним фундаментом. Це Український щит (фундамент на поверхні), Волино-Подільська плита (фундамент занурений, але платформа давня) та Дніпровсько-Донецька западина (прогин давньої платформи). Скіфська плита — молода платформа, а Карпатська, Кримська й Донецька — складчасті області, що не входять до складу платформи.

Відповідь: Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина.

Чому інші варіанти неправильні:

• Скіфська плита — молода платформа, не належить до давньої Східноєвропейської.

• Карпатська складчаста система — альпійська складчастість, не платформа.

• Кримська складчаста система — мезозойська складчастість.

• Донецька складчаста область — герцинська складчастість.

Приклад 3. Вік складчастості Донецької височини

Завдання. Донецька височина (Донецький кряж) пов'язана зі складчастістю:

Розв'язання. Донецька складчаста область сформувалася в герцинську складчастість (пізній палеозой). Це найдавніша зі складчастих областей України. Її осадові товщі кам'яновугільного періоду (карбону) зім'яті в складки, що й утворило Донецький кряж.

Відповідь: герцинська.

Чому інші варіанти неправильні:

• Альпійська — характерна для Карпат (наймолодші гори України).

• Мезозойська — характерна для Кримських гір.

• Байкальська — давніша за герцинську, але на території України складчастих областей байкальського віку немає.

Приклад 4. Район із найвищою сейсмічністю

Завдання. Який з-поміж названих районів України має найвищу сейсмічну активність?

Розв'язання. Найвища сейсмічність в Україні спостерігається в Кримських горах і прилеглій акваторії Чорного моря. Саме тут стався Кримський землетрус 1927 року. Південний берег Криму — найактивніша сейсмічна зона. Полісся, Придніпровська височина й Придніпровська низовина лежать у межах платформи, де сейсмічність дуже низька.

Відповідь: Південний берег Криму.

Чому інші варіанти неправильні:

• Полісся — платформна територія зі слабкою сейсмічністю.

• Придніпровська височина — лежить на Українському щиті, платформа, сейсмічність мінімальна.

• Придніпровська низовина — над Дніпровсько-Донецькою западиною, також платформна територія.

Учні часто припускаються однотипних помилок через плутанину в назвах або нерозуміння суті тектонічних структур. Розгляньмо типові пастки.

• Плутають Придніпровську височину з Придніпровською низовиною. Обидві форми рельєфу мають у назві «Придніпровська», але височина лежить на правому березі Дніпра над Українським щитом, а низовина — на лівому березі над Дніпровсько-Донецькою западиною. Запам'ятай: височина — щит, низовина — западина.

• Відносять Скіфську плиту до давньої Східноєвропейської платформи. Насправді Скіфська плита — молода платформа. Її фундамент зім'ятий у складки в палеозої—мезозої, тоді як фундамент Східноєвропейської платформи — докембрійський. Скіфська плита лежить під півднем України й рівнинним Кримом.

• Вважають Донецький кряж альпійськими горами, а Карпати — герцинськими. Насправді все навпаки: Донецька складчаста область — герцинська (найдавніша), а Карпати — альпійські (наймолодші). Кримські гори — мезозойські. Запам'ятай послідовність: герцинська → мезозойська → альпійська.

• Уявляють щит як гори. Слово «щит» може навіювати думку про щось високе й круте, але в рельєфі Український щит виражений не горами, а височинами — Придніпровською (максимальна висота близько 323 м) і Приазовською (до 324 м). Це горбисті рівнини, а не гори.

• Вважають, що над западиною обов'язково низовина глибше рівня моря. Низовина — це рівнина з висотами до 200 м над рівнем моря, а не обов'язково нижче рівня моря. Придніпровська низовина має середні висоти 100–150 м. Западина вказує на прогин фундаменту, а не на те, що поверхня нижче рівня моря.

• Вважають усю Україну асейсмічною. Більша частина України справді лежить на платформі й має слабку сейсмічність. Однак Кримські гори й Закарпаття — сейсмічно активні райони. Крім того, землетруси зони Вранча (Румунія) відчуваються на південному заході України. Не забувай про це!

Тема тектонічної будови України входить до теми 3.2.1 програми НМТ з географії «Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси». На іспиті перевіряють знання основних тектонічних структур, уміння читати карту «Тектонічна будова», зіставляти її з фізичною картою, розуміння зв'язку рельєфу з тектонікою, геологічної будови та неотектонічних рухів.

Формат завдань

На НМТ завдання з цієї теми можуть мати різні формати:

• Завдання 3 (демоваріант 2026): вибір однієї відповіді з чотирьох, тема 3.2.1 (суміжна 5.2.2), 1 бал. У демоваріанті воно стосується мінеральних ресурсів, пов'язаних із тектонічною будовою.

• Завдання 25–30: вибір трьох відповідей із семи, 0–3 бали. Це можуть бути переліки структур, що належать до певної платформи, або твердження про тектоніку, з яких треба обрати правильні.

• Кластер 6–8 (демоваріант 2026 до карт Південної Америки): перевіряє зіставлення тектонічної й фізичної карт і профілю. Той самий тип умінь застосовують і до карт України — тобто треба вміти за кольором тектонічної карти визначити структуру, а потім знайти відповідну форму рельєфу на фізичній карті.

Що треба вміти

Для успішного виконання завдань НМТ із цієї теми тобі потрібно:

1. Знати назви й розташування основних тектонічних структур України.

2. Розрізняти давню платформу (Східноєвропейську) і молоду (Скіфську плиту).

3. Знати вік складчастості кожної гірської системи (Карпати — альпійська, Крим — мезозойська, Донбас — герцинська).

4. Уміти зіставляти тектонічну й фізичну карти: знаходити на тектонічній карті структуру за кольором легенди, а потім на фізичній — відповідну форму рельєфу.

5. Знати сейсмічно активні райони (Крим, Закарпаття) і приклади неотектонічних рухів.

Стратегія: на НМТ спочатку переглянь усі завдання, обери ті, де впевнений(а) на 100%. Завдання на зіставлення карт роби уважно — звіряй контури берегової лінії, річок і населених пунктів на обох фрагментах.

Тут зібрані найпоширеніші запитання, які виникають під час вивчення тектонічної будови України. Натисни на запитання, щоб побачити відповідь.

Основні висновки з теми «Тектонічна будова території України»:

• Більша частина України лежить на давній Східноєвропейській платформі з докембрійським кристалічним фундаментом.

• Український щит — виступ фундаменту на поверхню; у рельєфі йому відповідають Придніпровська й Приазовська височини.

• Западини (Дніпровсько-Донецька, Причорноморська, Галицько-Волинська) — прогини фундаменту з потужним осадовим чохлом; у рельєфі — низовини.

• Скіфська плита — молода платформа під півднем України й рівнинним Кримом.

• Карпати — альпійська складчастість (наймолодші гори), Кримські гори — мезозойська, Донецький кряж — герцинська (найдавніша).

• Найсейсмічніші райони України — Кримські гори й Закарпаття; платформна частина слабосейсмічна.

• Неотектонічні рухи: підняття Карпат, Кримських гір, Подільської й Приазовської височин; опускання Причорноморської низовини.