Сталий розвиток — стратегія людства на XXI століття

У другій половині XX століття людство вперше усвідомило: безмежне економічне зростання на планеті з обмеженими ресурсами неможливе. Це усвідомлення породило концепцію, яка стала стратегією розвитку на XXI століття, — сталий розвиток.

Означення та походження терміна

Всесвітня комісія ООН з навколишнього середовища й розвитку під головуванням прем'єр-міністерки Норвегії Гру Гарлем Брундтланд у 1987 р. оприлюднила доповідь «Наше спільне майбутнє». Саме в ній уперше сформульовано класичне означення: сталий розвиток — це розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Це означення — основа всієї концепції, тож запам'ятай його зміст.

Передумови становлення концепції

Ідея не виникла на порожньому місці. Ще в 1972 р. Римський клуб (міжнародна аналітична організація) опублікував доповідь «Межі зростання», яка на основі комп'ютерного моделювання показала: якщо темпи зростання населення, промисловості та споживання ресурсів не зміняться, у XXI столітті станеться глобальна екологічна й економічна катастрофа. Того самого 1972 року відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища людини в Стокгольмі — перша глобальна зустріч на тему довкілля. Її головним результатом стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).

Віхи: від Стокгольма до 2030 року

Сталий розвиток остаточно утвердився як світова стратегія на Конференції ООН з довкілля й розвитку в Ріо-де-Жанейро 1992 р. («Саміт Землі»). Там ухвалили: «Порядок денний на XXI століття» — глобальний план дій; Декларацію Ріо — 27 принципів; Рамкову конвенцію про зміну клімату та Конвенцію про біорізноманіття. Наступні важливі зустрічі — Всесвітній саміт у Йоганнесбурзі (2002 р.) і конференція «Ріо+20» (2012 р.). Кульмінацією стало ухвалення «Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року» на саміті ООН 25 вересня 2015 р.

Хронологія становлення концепції

Основні принципи сталого розвитку

• Справедливість між поколіннями — не споживати ресурси так, щоб майбутні покоління залишилися без них.

• Справедливість між країнами — багаті держави несуть більшу відповідальність за екологічні проблеми й мають допомагати бідним.

• «Забруднювач платить» — хто забруднює довкілля, той оплачує його відновлення.

• Обережність — якщо наслідки діяльності невідомі або можуть бути небезпечними, від неї варто утриматися.

• «Мисли глобально — дій локально» — кожна людина й громада своїми щоденними рішеннями впливає на глобальні проблеми.

• Участь громадян — екологічні, економічні й соціальні рішення ухвалюють за участі тих, кого вони стосуються.

Ці принципи — не просто теорія. Вони є основою для державних політик, корпоративних стратегій і проєктів місцевих громад, які ти навчишся аналізувати в наступних розділах.

Сталий розвиток — це не лише про екологію, як іноді помилково вважають. Концепція тримається на трьох рівноправних і взаємопов'язаних складових: економічній, соціальній та екологічній. Жодна з них не є важливішою за іншу — сталим може бути лише рішення, прийнятне для всіх трьох.

Економічна складова

Економічна складова передбачає стабільне економічне зростання й ефективне використання ресурсів. Це не про нарощування виробництва за будь-яку ціну, а про розумне господарювання: ресурсо- й енергозбереження, інновації, «зелені» робочі місця, стійка інфраструктура. Ключова модель — економіка замкненого циклу (циркулярна економіка), яка працює за принципом «зменшуй — використовуй повторно — переробляй» (reduce — reuse — recycle). На відміну від лінійної економіки (видобули — виготовили — викинули), тут відходи одного процесу стають ресурсом для іншого.

Соціальна складова

Соціальна складова зосереджена на людині — її добробуті, здоров'ї, освіті, безпеці. Вона охоплює подолання бідності, доступ до якісної освіти й медицини, гідну працю, гендерну рівність, інклюзію людей з інвалідністю, безпеку, участь громад у прийнятті рішень. Економіка може зростати, але якщо більшість населення залишається за межею бідності, а діти не мають доступу до шкіл — такий розвиток не є сталим.

Екологічна складова

Екологічна складова — це збереження природи для майбутніх поколінь. Вона включає скорочення забруднення повітря, води й ґрунтів, зменшення викидів парникових газів, охорону екосистем і біорізноманіття, раціональне природокористування, створення заповідних територій. Без чистої води, родючих ґрунтів і стабільного клімату будь-які економічні й соціальні досягнення можуть бути втрачені.

Взаємозв'язок складових на прикладі

Уяви закриття вугільної шахти в шахтарському містечку. З погляду екологічної складової — це добре: менше забруднення повітря й води. Але для соціальної складової — це втрата робочих місць для сотень сімей. Стале рішення має враховувати обидва аспекти: екологічно модернізувати територію й одночасно створити нові «зелені» робочі місця (наприклад, сонячну електростанцію на місці відвалів) та програми перекваліфікації для шахтарів. Саме так — жодна складова не може бути проігнорована.

Як визначити складову описаного проєкту

У завданнях НМТ тобі можуть запропонувати опис проєкту й запитати, яку складову сталого розвитку він передусім реалізує. Ключ — визначити головний результат проєкту:

Приклади: сонячні панелі на даху школи — передусім екологічна складова, хоча має й економічний ефект (зменшення витрат на електроенергію); пандуси й інклюзивні класи — соціальна; модернізація підприємства зі зниженням витрат — економічна.

25 вересня 2015 року на саміті ООН у Нью-Йорку 193 держави-члени ухвалили «Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Його серце — 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР, англ. SDGs) і 169 конкретних завдань. Цей документ замінив 8 Цілей розвитку тисячоліття (2000–2015 рр.), які були спрямовані передусім на бідні країни. Натомість ЦСР стосуються всіх держав світу без винятку — і багатих, і бідних, зокрема України.

Групи цілей

17 цілей поділяють на кілька умовних груп за тематикою:

Цілі 1–6 (соціально-економічний добробут): 1 — подолання бідності; 2 — подолання голоду; 3 — міцне здоров'я і благополуччя; 4 — якісна освіта; 5 — гендерна рівність; 6 — чиста вода та належні санітарні умови.

Цілі 7–12 (інфраструктура, економіка, споживання): 7 — доступна та чиста енергія; 8 — гідна праця та економічне зростання; 9 — промисловість, інновації та інфраструктура; 10 — скорочення нерівності; 11 — сталий розвиток міст і громад; 12 — відповідальне споживання та виробництво.

Цілі 13–17 (планета, мир і партнерство): 13 — пом'якшення наслідків зміни клімату; 14 — збереження морських ресурсів; 15 — захист та відновлення екосистем суші; 16 — мир, справедливість та сильні інститути; 17 — партнерство заради сталого розвитку.

Співвідношення зі складовими сталого розвитку

Офіційного поділу 17 ЦСР за складовими ООН не встановлює: цілі взаємопов'язані, і більшість із них поєднують кілька складових. Для навчання зручне умовне групування за головним змістом:

Ціль 17 (партнерство) — це засіб досягнення всіх інших цілей. Найтісніше з екологічною складовою пов'язані цілі 13, 14 і 15 (а також, наприклад, ціль 6 про чисту воду). Тому в завданні визначай складову за змістом запропонованої цілі, а не за завченими номерами: цілі 2, 6, 7, 10, 11, 12, 16 поєднують кілька аспектів.

Адаптація ЦСР в Україні

Україна приєдналася до глобального процесу й адаптувала ЦСР до національного контексту. У 2017 р. опубліковано національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», яка встановила 86 національних завдань на основі глобальних. 30 вересня 2019 р. Президент України підписав Указ № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», який закріпив цілі на державному рівні. Моніторинг показників виконання ЦСР в Україні веде Державна служба статистики. За звітом ООН 2024 року, у світі за графіком виконується лише близько однієї шостої завдань — попереду велика робота.

Глобальні проблеми людства не оминають Україну — навпаки, деякі з них тут проявляються особливо гостро через війну. Розгляньмо чотири ключові проблеми та шляхи їх подолання на засадах сталого розвитку.

Війна і мир

Російська агресія — найгостріший прояв глобальної проблеми війни і миру в Україні. Наслідки катастрофічні: загибель десятків тисяч людей, руйнування міст і сіл, масштабне мінування територій. За оцінками уряду, потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами до 1/5–1/4 території України. Окрема загроза — ядерна безпека на окупованій Запорізькій АЕС, найбільшій атомній станції Європи.

Шляхи подолання: оборона країни та міжнародна військова й фінансова підтримка; гуманітарне розмінування для безпечного повернення земель у господарський обіг; притягнення агресора до міжнародної відповідальності; відбудова зруйнованої інфраструктури за принципом «відбудувати краще, ніж було».

Демографічна проблема

Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи. Депопуляція спричинена низькою народжуваністю, старінням населення, масовою еміграцією (мільйони українців виїхали за кордон через війну) та безпосередніми втратами внаслідок бойових дій. Це посилює й продовольчу проблему, адже скорочується кількість працездатного населення в аграрному секторі.

Шляхи подолання: Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року, підтримка сімей з дітьми (фінансова допомога, доступне житло), створення умов для повернення громадян з-за кордону (робочі місця, безпека, освіта для дітей). Демографічна політика є частиною соціальної складової сталого розвитку.

Екологічна проблема

Війна завдала колосальної шкоди довкіллю України. Найбільша екологічна катастрофа — підрив росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, що спричинив затоплення величезних територій, загибель екосистем, забруднення води й ґрунтів. Також горять ліси й поля від обстрілів, забруднюються ґрунти важкими металами від вибухів. До повномасштабної війни Україна вже мала екологічні проблеми: Чорнобильська зона відчуження, забруднення повітря в промислових регіонах (Донеччина, Придніпров'я).

Енергетична вразливість

Російські удари по електростанціях (теплових, гідро- й атомних) та електричних підстанціях спричинили дефіцит потужності й масові відключення світла. Додаткова проблема — залежність від імпорту енергоносіїв (нафти, природного газу, ядерного палива).

Шляхи сталого відновлення України

Відбудова України має відбуватися не за старими радянськими стандартами, а на принципах сталого розвитку. Ключові напрями:

• Енергоефективність і ВДЕ: утеплення будинків, децентралізована генерація електроенергії (сонячні панелі на дахах шкіл, лікарень, житлових будинків), вітрові станції, біогаз.

• «Зелена» промисловість: модернізація металургії з переходом на електродугові печі замість доменних, що скорочує викиди CO₂.

• Переробка відходів: сортування сміття, будівництво сміттєпереробних заводів, компостування органіки — кроки до економіки замкненого циклу.

• Розширення заповідних територій: збільшення площі природно-заповідного фонду, відновлення лісів і водно-болотних угідь.

• Наближення до Європейського зеленого курсу (European Green Deal): кліматична нейтральність до 2050 року, чисте повітря, циркулярна економіка.

• Принцип «мисли глобально — дій локально»: проєкти громад — сортування сміття, сонячні станції на школах, енергоаудити будинків. Кожна громада своїми діями наближає глобальні ЦСР.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему сталого розвитку. Їхні форми та логіка відповідають офіційним вимогам.

Приклад 1. Визначення складової сталого розвитку (екологічна)

Завдання: Громада встановила сонячні панелі на дахах шкіл і лікарні, щоб скоротити спалювання вугілля й викиди CO₂. Яку складову сталого розвитку цей проєкт передусім реалізує?

Розв'язання: Головна мета проєкту — скоротити викиди CO₂ та спалювання вугілля, тобто зменшити забруднення повітря й боротися зі зміною клімату. Це стосується стану довкілля, отже, це екологічна складова. Хоча проєкт має й економічний вимір (зменшення витрат на електроенергію), головний результат — екологічний.

Відповідь: екологічна.

Чому не інші варіанти: Економічну складову обирають ті, хто бачить лише зменшення витрат, а це другорядний ефект. Соціальну — хто думає про добробут громади, але це не головна мета. Демографічну — взагалі помилковий варіант, демографія тут ні до чого.

Приклад 2. Визначення складової сталого розвитку (соціальна)

Завдання: Міська рада організувала безкоштовні курси перекваліфікації для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів з інвалідністю, а також обладнала пандуси в навчальних закладах. Яку складову сталого розвитку цей проєкт передусім реалізує?

Розв'язання: Головна мета — допомогти вразливим групам населення (ВПО, ветерани з інвалідністю) отримати нові професії та забезпечити доступність (пандуси). Це про добробут людей, рівність можливостей, інклюзію — тобто соціальна складова.

Відповідь: соціальна.

Чому не інші варіанти: Економічну складову обирають, думаючи про робочі місця, але фокус проєкту — на підтримці людей, а не на економічному зростанні. Екологічна — помилка, про природу не йдеться. Технологічна — такого варіанта немає серед складових сталого розвитку.

Приклад 3. Екологічні цілі сталого розвитку

Завдання: Виберіть із переліку три Цілі сталого розвитку ООН, які належать до екологічної складової:

• Подолання бідності

• Пом'якшення наслідків зміни клімату

• Якісна освіта

• Гендерна рівність

• Збереження морських ресурсів

• Захист та відновлення екосистем суші

• Гідна праця та економічне зростання

Розв'язання: Зі списку за змістом екологічними цілями є: 13 — пом'якшення наслідків зміни клімату, 14 — збереження морських ресурсів, 15 — захист та відновлення екосистем суші. Цілі 1 (подолання бідності), 4 (якісна освіта), 5 (гендерна рівність) належать до соціальної складової. Ціль 8 (гідна праця та економічне зростання) — до економічної.

Відповідь: пом'якшення наслідків зміни клімату (13), збереження морських ресурсів (14), захист та відновлення екосистем суші (15).

Чому не інші варіанти: Подолання бідності, якісна освіта, гендерна рівність — соціальні цілі. Гідна праця та економічне зростання — економічна. Орієнтуйся на зміст: клімат, моря й екосистеми суші — це екологічна складова.

Приклад 4. Документ із першим означенням сталого розвитку

Завдання: У якому документі вперше сформульовано класичне означення сталого розвитку?

Розв'язання: Класичне означення сталого розвитку як «розвитку, що задовольняє потреби сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби» сформульовано в доповіді Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища й розвитку «Наше спільне майбутнє» (1987 р., голова — Гру Гарлем Брундтланд).

Відповідь: доповідь «Наше спільне майбутнє» (1987 р.).

Чому не інші варіанти: Доповідь «Межі зростання» (1972 р.) — попередження про небезпеку необмеженого зростання, але не означення. Паризька угода (2015 р.) — про зміну клімату. Кіотський протокол (1997 р.) — про скорочення викидів парникових газів. Жоден із цих документів не дає означення сталого розвитку.

Проаналізуймо типові помилки в завданнях на сталий розвиток — та як їх уникнути.

• Зводять сталий розвиток лише до охорони природи. Через слово «сталий» багато хто думає: «це про екологію». Насправді концепція має три рівноправні складові — економічну, соціальну й екологічну. Якщо в завданні йдеться про підвищення зарплат або інклюзивну освіту, це теж сталий розвиток.

• Вважають, що сталий розвиток означає відмову від економічного зростання. Навпаки — економічне зростання є однією з цілей, але воно має бути якісним: ресурсоефективним, інноваційним, соціально справедливим. Йдеться про зміну моделі зростання, а не про його зупинку.

• Плутають Цілі сталого розвитку (17, до 2030 р.) з Цілями розвитку тисячоліття (8, до 2015 р.). ЦРТ діяли до 2015 року й були спрямовані передусім на країни, що розвиваються. ЦСР — це 17 цілей, які стосуються всіх країн світу, включно з Україною.

• Приписують означення сталого розвитку Римському клубу чи Паризькій угоді. Класичне означення дала доповідь «Наше спільне майбутнє» (1987 р.). Римський клуб попередив про небезпеку («Межі зростання», 1972 р.), але не формулював означення. Паризька угода (2015 р.) — про клімат.

• Визначають складову проєкту за другорядним результатом, а не за головною метою. Приклад: сонячні панелі зменшують витрати школи (економічний ефект), але головна мета — скорочення викидів CO₂ (екологічна). Завжди шукай головну мету.

• Вважають ЦСР програмою лише для бідних країн. Це помилка, яка перейшла від попередніх Цілей розвитку тисячоліття. ЦСР — універсальні: у 2015 р. їх ухвалили всі 193 держави-члени ООН, і вони стосуються і багатих, і бідних країн, зокрема Німеччини, Японії та України.

Тема «Сталий розвиток — стратегія людства на XXI століття» завершує розділ VII програми НМТ з географії, присвячений глобальним проблемам людства. Розуміння того, як саме цю тему перевіряють, допоможе тобі правильно розподілити зусилля під час підготовки.

Що маєш знати й уміти

За програмою НМТ ти повинен:

• Знати глобальні проблеми людства й положення концепції сталого розвитку — її означення, три складові, етапи становлення, принципи.

• Уміти характеризувати прояв глобальних проблем в Україні та пропонувати шляхи їх розв'язання на засадах сталого розвитку.

• Додатково (програма прямо цього не називає, але це допомагає зрозуміти тему): 17 Цілей сталого розвитку ООН, їхній зв'язок зі складовими та документи адаптації ЦСР в Україні (національна доповідь 2017 р., Указ № 722/2019).

Зв'язок з іншими темами

Тема сталого розвитку тісно пов'язана з темою 3.3 «Природокористування» (розділ III), яка розглядає природокористування в умовах сталого розвитку, зокрема заповідні території, рекреаційні ресурси, раціональне природокористування. Також вона завершує блок про глобальні проблеми — демографічну, продовольчу, війни і миру, екологічну, сировинну, енергетичну — і показує, як ці проблеми можна розв'язувати системно.

Форми завдань

У демоваріанті 2026 року розділ VII не представлений окремим завданням, однак зміст тесту визначається всією програмою — тому питання з цієї теми можуть з'явитися в будь-якому варіанті. На НМТ використовують дві форми завдань, що стосуються нашої теми:

Стратегія виконання

Для завдань про складову проєкту: Уважно прочитай опис. Знайди головну мету: якщо в описі наголос на грошах, ефективності, інноваціях — це економічна складова; на людях, рівності, здоров'ї, освіті — соціальна; на природі, забрудненні, кліматі — екологічна. Не відволікайся на побічні вигоди.

Для завдань на множинний вибір: Визначай складову за змістом кожної запропонованої цілі. Найочевидніше екологічні — 13, 14, 15 (клімат, моря, екосистеми суші); соціальні — 1, 3, 4, 5; економічні — 8 і 9. Цілі, що поєднують кілька аспектів, оцінюй за формулюванням завдання.

• Сталий розвиток — задоволення потреб сьогодення без шкоди для майбутніх поколінь. Означення сформульовано в доповіді «Наше спільне майбутнє» (1987 р., голова — Гру Гарлем Брундтланд).

• Ключові віхи: доповідь «Межі зростання» й Стокгольмська конференція (1972 р.), «Саміт Землі» в Ріо-де-Жанейро (1992 р.), Порядок денний до 2030 року (2015 р.).

• Три рівноправні складові — економічна (ефективність, інновації, економіка замкненого циклу), соціальна (добробут, освіта, здоров'я, рівність), екологічна (збереження природи, скорочення забруднення).

• 17 ЦСР і 169 завдань ухвалено 2015 р. на період до 2030 р. Найтісніше з екологічною складовою пов'язані цілі 13, 14, 15. В Україні ЦСР адаптовано через доповідь 2017 р. та Указ Президента № 722/2019.

• Глобальні проблеми в Україні: війна (загибель людей, мінування, загроза ЗАЕС), депопуляція (низька народжуваність, еміграція), екологічні наслідки війни (підрив Каховської ГЕС, забруднення ґрунтів), енергетична вразливість (удари по інфраструктурі, залежність від імпорту).

• Відбудова за принципом «відбудувати краще, ніж було»: енергоефективність, ВДЕ, «зелена» промисловість, переробка відходів, розмінування, розширення заповідних територій, наближення до Європейського зеленого курсу.