Озера, водосховища, болота й підземні води України

Загальна характеристика озер України

В Україні налічується приблизно 20 тисяч озер, але переважна більшість із них малі — площею менш як 1 км². Великих природних озер небагато. За походженням улоговин озера поділяють на заплавні, карстово-тектонічні, завальні, карові льодовикові та лимани. Кожен тип має характерні риси й прив'язаний до певного регіону.

Заплавні озера Придунав'я

У заплавах річок, зокрема в пониззі Дунаю, утворилися заплавні озера. Найбільше природне прісне озеро України — Ялпуг (близько 150 км²). Поруч розташовані Кугурлуй, Кагул, Катлабух. Усі вони належать до басейну Дунаю й мають важливе рибогосподарське значення.

Окремо стоїть водойма Сасик (колишня назва — Кундук). До 1978 року це був лиман, відокремлений від Чорного моря пересипом. Тоді його відгородили дамбою, щоб опріснити й використовувати воду для зрошення. Однак опріснення погіршило якість води: порушився природний сольовий режим, вода почала «цвісти», зникли морські види риб. Сьогодні Сасик — приклад невдалого гідротехнічного втручання.

Шацькі озера — карстово-тектонічні

На північному заході України, у межах Волинської області, розташована група Шацьких озер. Їхні улоговини мають карстово-тектонічне походження: тектонічні тріщини й розломи поєдналися з розчиненням вапнякових порід підземними водами. Найбільше й найглибше серед них — Світязь (глибина до 58,4 м, площа близько 27 км²). Це найглибше природне озеро України. Шацькі озера входять до складу Шацького національного природного парку.

Гірські озера: завальні та карові

У Карпатах озера трапляються рідко, але ті, що є, дуже мальовничі. Синевир (Закарпаття) — завальне озеро, утворене, коли зсув або обвал перегородив гірську долину уламками порід. Його часто називають «Морським оком». Це найбільше гірське озеро України (площа близько 0,07 км², глибина до 22 м).

У найвищому масиві Українських Карпат — Чорногорі — збереглися сліди давнього зледеніння. Тут у льодовикових карах (чашоподібних заглибинах, видовбаних льодовиком) утворилися карові озера: Несамовите та Бребенескул. Вони живляться талими сніговими водами й дощами.

Лимани

Лимани — це затоплені морем пониззя річкових долин і балок, відокремлені від моря піщаними пересипами (косами). Вони бувають відкритими (мають вузький прохід до моря, вода солонувата) і закритими (сполучення з морем немає, вода солона або гірко-солона).

До відкритих лиманів належать Дніпровсько-Бузький і Дністровський. До закритих — Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський (Одеська область) та Молочний (Приазов'я). У закритих лиманах вода випаровується, солоність зростає, і на дні накопичуються лікувальні мули (грязі).

Солоні озера Криму й Присивашшя

На Кримському півострові та в Присивашші є солоні озера — залишки давніх морських заток. Найвідоміші: Сакське озеро (біля міста Саки) і Сасик-Сиваш. Вони є джерелом кухонної солі та лікувальних грязей, які використовують у санаторіях.

Дніпровський каскад водосховищ

На Дніпрі споруджено шість великих водосховищ, які утворюють Дніпровський каскад. Згори вниз за течією вони розташовані в такому порядку: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське (колишнє Дніпродзержинське), Дніпровське та Каховське. Найбільше за площею — Кременчуцьке водосховище (близько 2250 км²).

Окрім дніпровських, є водосховища на інших річках: Дністровське (на Дністрі), Печенізьке й Оскільське (у басейні Сіверського Донця). Вони менші за площею, але також важливі для водопостачання й зрошення.

Значення водосховищ

Водосховища виконують кілька важливих функцій: забезпечують водопостачання міст і промисловості, дають воду для зрошення посушливих південних регіонів, створюють умови для судноплавства, рибництва та вироблення електроенергії на гідроелектростанціях (тема гідроенергетики розглядається в окремому уроці про електроенергетику).

Негативні наслідки створення водосховищ

Створення водосховищ має й серйозні негативні наслідки. Затоплюються родючі заплавні землі, піднімається рівень ґрунтових вод, що спричиняє підтоплення населених пунктів. Хвилі розмивають береги, сповільнений водообмін призводить до «цвітіння» води — масового розвитку синьо-зелених водоростей, що погіршує якість води.

Руйнування Каховської ГЕС (2023 р.)

6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Це спричинило катастрофічні наслідки: Каховське водосховище практично спорожніло, нижче за течією затопило десятки населених пунктів, забруднена вода з дна водосховища (зокрема з мулом, нафтопродуктами й хімікатами) потрапила в Чорне море. Південні регіони України втратили воду для зрошення й централізованого водопостачання.

Канали

Для подачі води в маловодні регіони прокладено магістральні канали. Північнокримський канал і Каховський магістральний канал брали воду з Каховського водосховища для зрошення Криму, Херсонщини й Запоріжжя. Після руйнування греблі ці канали втратили джерело води.

Канал Дніпро — Донбас подає воду з Дніпра в басейн Сіверського Донця для водопостачання промислових міст Донбасу. Канал Дніпро — Кривий Ріг забезпечує водою Криворізький залізорудний басейн.

Поширення боліт в Україні

Найбільше боліт зосереджено на Поліссі — північній частині України. Причини заболочення тут такі: надмірне зволоження (опади перевищують випаровування), плоский рівнинний рельєф, слабкий стік поверхневих вод, близьке залягання ґрунтових вод і наявність водотривких порід (глин), які не пропускають воду вглиб. Болота трапляються також у заплавах річок по всій країні.

За типом живлення й рослинності болота поділяють на низинні та верхові. В Україні переважають низинні болота — вони живляться ґрунтовими водами, багатими на мінеральні речовини, тому на них ростуть осоки, очерет, вільха. Верхові болота (сфагнові) трапляються рідше; вони живляться атмосферними опадами, бідні на поживні речовини, і на них панують сфагнові мохи. У болотах накопичується торф — цінне паливо й добриво.

Меліорація: осушення боліт

Меліорація — це система заходів із поліпшення земель, зокрема осушення перезволожених ділянок. У 1960–1980-х роках в Україні провели масштабне осушення Полісся: проклали мережу каналів, які відводили воду з боліт, щоб отримати сільськогосподарські угіддя. Це дало змогу розширити площі орних земель, але мало тяжкі екологічні наслідки.

Наслідки осушення

Осушення призвело до зниження рівня ґрунтових вод, що спричинило пересихання малих річок і колодязів. Торф, який опинився на поверхні, почав мінералізуватися (розкладатися) й вивітрюватися. На осушених торфовищах виникають торф'яні пожежі, які важко загасити. Пилові бурі з осушених торфовищ забруднюють повітря. Різко зменшилося біорізноманіття: зникли рідкісні види рослин і тварин, пристосовані до водно-болотних угідь.

Значення боліт і їх охорона

Болота відіграють важливу роль у природі: вони регулюють річковий стік (накопичують воду вологими сезонами й поступово віддають її), живлять річки в межень, очищують воду від забруднювачів, зберігають рідкісні види рослин і тварин. Водно-болотні угіддя міжнародного значення охороняє Рамсарська конвенція. Нині частину осушених боліт Полісся поступово відновлюють — перекривають канали, щоб повернути воду на природні території.

Артезіанські басейни України

Артезіанські басейни — це структури, у яких водоносні пласти (піски, вапняки) залягають між водотривкими породами (глинами) і містять напірні підземні води. В Україні найбільші артезіанські басейни приурочені до тектонічних западин і плити: Дніпровсько-Донецький (Дніпровсько-Донецька западина), Волино-Подільський (Волино-Подільська плита) та Причорноморський (Причорноморська западина).

На Українському щиті артезіанських басейнів немає, тому що кристалічні породи виходять близько до поверхні й тріщинні води залягають у зоні вивітрювання. У Карпатах і Кримських горах підземні води циркулюють у тріщинах складчастих порід.

Мінеральні води

Мінеральні води — це підземні води з підвищеним умістом біологічно активних компонентів (вуглекислоти, сірководню, радону, йоду, брому тощо). В Україні відомі кілька курортів із мінеральними водами:

• Трускавець (Львівщина) — вода «Нафтуся», що має лікувальні властивості для нирок і печінки.

• Моршин (Львівщина) — хлоридно-сульфатні води.

• Поляна Квасова й Свалява (Закарпаття) — вуглекислі води типу «Боржомі».

• Миргород (Полтавщина) — хлоридно-натрієві води.

• Березівські мінеральні води (Харківщина) — слабомінералізовані гідрокарбонатні води з умістом кремнієвої кислоти й органічних речовин.

• Хмільник (Вінниччина) — радонові води.

Лікувальні грязі

Лікувальні грязі (пелоїди) — це мулисті відклади солоних лиманів і озер, багаті на органічні речовини, мікроелементи й біологічно активні сполуки. Найвідоміші родовища лікувальних грязей в Україні: Куяльницький лиман (Одеса), Сакське озеро (Крим) і Бердянськ (Азовське море).

Підтоплення як проблема

Підняття рівня ґрунтових вод через створення водосховищ або зрошувальних систем спричиняє підтоплення міст і сільських населених пунктів. Це особливо актуально для узбережжя Дніпровських водосховищ і південних регіонів.

Приклад 1. Озеро карстово-тектонічного походження

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Яке з перелічених озер має карстово-тектонічне походження улоговини?

• А) Синевир

• Б) Світязь

• В) Ялпуг

• Г) Дністровський лиман

Розв'язання. Згадаймо класифікацію озер за походженням улоговин. Світязь входить до групи Шацьких озер на Волині. Їхні улоговини утворилися внаслідок тектонічних тріщин, які потім розширилися через розчинення вапнякових порід підземними водами (карст). Отже, Світязь — карстово-тектонічне озеро.

Відповідь: Б) Світязь.

Чому інші варіанти неправильні. Синевир (А) — завальне озеро в Карпатах, утворене загатою долини уламками гірських порід. Ялпуг (В) — заплавне озеро в пониззі Дунаю. Дністровський лиман (Г) — це не озеро, а затоплене морем пониззя річкової долини, відокремлене пересипом.

Приклад 2. Водосховища на Дніпрі

Завдання (вибір трьох відповідей із семи). Які з перелічених водосховищ розташовані на Дніпрі?

• 1) Київське

• 2) Дністровське

• 3) Кременчуцьке

• 4) Печенізьке

• 5) Канівське

• 6) Оскільське

• 7) Сасик

Розв'язання. Дніпровський каскад згори вниз: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське, Каховське. Отже, правильні відповіді — Київське (1), Кременчуцьке (3) і Канівське (5).

Відповідь: 1, 3, 5.

Чому інші варіанти неправильні. Дністровське (2) — на Дністрі, Печенізьке (4) і Оскільське (6) — у басейні Сіверського Донця. Сасик (7) — це водойма в пониззі Дунаю, колишній лиман, відгороджений дамбою.

Приклад 3. Наслідок масового осушення боліт Полісся

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). Який із перелічених наслідків є результатом масового осушення боліт Полісся в 1960–1980-х роках?

• А) підняття рівня ґрунтових вод

• Б) збільшення кількості опадів

• В) пересихання малих річок і торф'яні пожежі

• Г) утворення нових карстових озер

Розв'язання. Осушення боліт знижує рівень ґрунтових вод, а не піднімає його (А неправильне). Кількість опадів не залежить від осушення (Б неправильне). Карстові озера утворюються в результаті природних геологічних процесів, а не осушення (Г неправильне). Осушення призводить до зниження рівня ґрунтових вод, що спричиняє пересихання малих річок, а оголений торф легко займається, спричиняючи торф'яні пожежі.

Відповідь: В) пересихання малих річок і торф'яні пожежі.

Приклад 4. Курорт, відомий мінеральною водою «Нафтуся»

Завдання (вибір однієї відповіді з чотирьох). На якому курорті в Україні видобувають мінеральну воду «Нафтуся»?

• А) Миргород

• Б) Трускавець

• В) Хмільник

• Г) Бердянськ

Розв'язання. «Нафтуся» — це лікувальна мінеральна вода, яку видобувають у Трускавці (Львівська область). Вона відома своїми властивостями для лікування нирок і печінки.

Відповідь: Б) Трускавець.

Чому інші варіанти неправильні. Миргород (А) відомий хлоридно-натрієвими водами. Хмільник (В) — радоновими водами. Бердянськ (Г) — це курорт лікувальних грязей, а не мінеральних вод «Нафтуся».

• Вважають Світязь льодовиковим, а Синевир — карстовим. Насправді Світязь — карстово-тектонічне озеро (Шацькі озера, Волинь), а Синевир — завальне (утворене загатою долини в Карпатах).

• Називають найбільшим водосховищем Київське замість Кременчуцького. Кременчуцьке водосховище має площу близько 2250 км² — це найбільше водосховище України.

• Вважають лимани затоками моря, а не затопленими пониззями річкових долин, відокремленими від моря пересипом. Лиман — це не затока, а колишня річкова долина, яку затопило море.

• Вважають осушення боліт лише корисним, забуваючи про пересихання малих річок, торф'яні пожежі, пилові бурі та втрату біорізноманіття. Осушення має як господарські переваги, так і тяжкі екологічні наслідки.

• Шукають артезіанські басейни на Українському щиті. На щиті кристалічні породи залягають близько до поверхні, тому там немає артезіанських басейнів — лише тріщинні води. Артезіанські басейни приурочені до западин і плити.

• Вважають, що Північнокримський канал брав воду з Кременчуцького водосховища. Насправді він брав воду з Каховського водосховища, яке після підриву греблі 2023 року спорожніло.

Тема 3.2.3 програми НМТ з географії охоплює озера й болота, їх типи, причини заболочення; водосховища й канали; підземні води, основні артезіанські басейни; водні ресурси та їх охорону. Також перевіряють уміння знаходити озера, лимани, водосховища, канали на карті.

У демоваріанті 2026 року завдання кластеру 9–11 присвячені водам України (тема 3.2.3). Вони можуть містити карту басейнів, гідрограф або космічний знімок. Форма — вибір однієї відповіді з чотирьох, по 1 балу. На космічному знімку водойму впізнають за формою й положенням.

Завдання 25–30 у тесті — вибір трьох відповідей із семи, оцінювання від 0 до 3 балів. У таких завданнях можуть пропонувати переліки водосховищ, озер чи наслідків меліорації.

Стратегія: для озера спочатку визнач регіон (Волинь, Карпати, Придунав'я, Причорномор'я), а за ним — походження улоговини. Наприклад, якщо озеро на Волині — це, найімовірніше, карстово-тектонічне (Шацькі озера). Якщо в Карпатах — завальне або карове. Якщо в пониззі Дунаю — заплавне.

• Світязь — найглибше озеро України (карстово-тектонічне), Ялпуг — найбільше природне прісне озеро (заплавне), Синевир — гірське завальне озеро в Карпатах.

• Лимани — затоплені морем пониззя річкових долин, відокремлені від моря пересипами; бувають відкриті (солонуваті) й закриті (солоні).

• Каскад водосховищ на Дніпрі згори вниз: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське, Каховське. Найбільше — Кременчуцьке (≈ 2250 км²).

• Каховське водосховище спорожніло після підриву греблі російськими військовими 6 червня 2023 року.

• Болота зосереджені на Поліссі; їх масове осушення в 1960–1980-х роках спричинило пересихання річок, торф'яні пожежі, пилові бурі та втрату біорізноманіття.

• Основні артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський. На Українському щиті їх немає.

• Курорти мінеральних вод: Трускавець («Нафтуся»), Моршин, Свалява, Миргород, Хмільник (радонові). Лікувальні грязі — Куяльницький лиман, Сакське озеро, Бердянськ.