Міграції населення: види й причини

Міграція населення (механічний рух населення) — це переміщення людей через межі певних територій зі зміною місця проживання назавжди або на тривалий час. Разом із природним рухом (народжуваністю та смертністю) міграції визначають загальну чисельність населення країни чи регіону. Обчислення сальдо міграції — тема наступного уроку, а тут ми зосередимося на класифікації міграцій.

За перетином державного кордону

Найголовніший поділ міграцій — на зовнішні (міжнародні) та внутрішні.

• Зовнішні (міжнародні) міграції — переміщення, що перетинають державний кордон. Вони поділяються на:

• еміграція — виїзд громадян за межі своєї країни на постійне або тривале проживання;

• імміграція — в'їзд іноземців до країни на постійне або тривале проживання;

• рееміграція — повернення емігрантів на батьківщину.

• Внутрішні міграції — переміщення в межах однієї країни: між регіонами, із села до міста, з міста в передмістя (субурбанізація).

Важливо запам'ятати: одна й та сама поїздка для країни виїзду є еміграцією, а для країни в'їзду — імміграцією. Наприклад, переїзд українки до Польщі — це еміграція з України й одночасно імміграція до Польщі.

За тривалістю

• Постійні (безповоротні) — переїзд назавжди зі зміною постійного місця проживання.

• Тимчасові — перебування за межами звичайного місця проживання обмежений строк (від кількох місяців до кількох років), після чого людина повертається.

• Сезонні — переміщення на певний сезон (збирання врожаю, будівництво, курортний сезон). Людина повертається додому після завершення сезонних робіт.

• Маятникові — щоденні або щотижневі поїздки на роботу чи навчання в інший населений пункт і назад без зміни місця проживання. Приклад: мешканці Броварів, Ірпеня та Бучі щодня їздять на роботу до Києва й увечері повертаються додому.

За формою (добровільністю)

• Добровільні — людина самостійно ухвалює рішення про переїзд (трудова міграція, навчання за кордоном, возз'єднання сім'ї).

• Вимушені — люди змушені покинути домівку через війну, переслідування, стихійне лихо або техногенну катастрофу.

Люди мігрують із різних причин. Географи поділяють їх на кілька великих груп. Розуміння причин допомагає передбачати міграційні потоки й реагувати на виклики, які вони створюють.

Основні причини міграцій

Чинники виштовхування й притягання

Міграційні потоки пояснюють через модель «чинників виштовхування» (push factors) і «чинників притягання» (pull factors). Люди залишають місця, де якість життя низька (виштовхування), і прямують туди, де вона вища (притягання).

Біженці та внутрішньо переміщені особи

Вимушені міграції породжують дві особливі категорії людей, які важливо не плутати.

Ситуація в Україні

Внутрішньо переміщені особи з'явилися в Україні з 2014 року після окупації Криму й початку бойових дій на Донбасі. Після 24 лютого 2022 року Україна пережила наймасовіше вимушене переселення в Європі з часів Другої світової війни.

• Мільйони українців стали біженцями в країнах ЄС під тимчасовим захистом. Найбільше їх прийняли Німеччина й Польща.

• За оцінками УВКБ ООН і МОМ, всередині країни налічується приблизно 3,5–4 мільйони внутрішньо переміщених осіб.

• Люди виїжджали зі сходу й півдня (Харків, Маріуполь, Херсон, Донецька й Луганська області) до центру й на захід — до Києва, Львова, Дніпра, Вінниці.

Міжнародна міграція — глобальне явище, яке охоплює сотні мільйонів людей. За даними ООН, у 2020 році у світі налічувалося приблизно 281 млн міжнародних мігрантів, що становить близько 3,6 % населення Землі. Хоча ця частка здається невеликою, вплив міграцій на економіку, культуру й демографію окремих країн величезний.

Країни з найбільшою кількістю мігрантів

Найбільше міжнародних мігрантів приймають економічно розвинені країни. Ось лідери за абсолютною кількістю мігрантів (станом на 2020 рік):

• США — приблизно 50 млн мігрантів (найбільший показник у світі);

• Німеччина — один із головних центрів тяжіння в Європі;

• Саудівська Аравія — великий ринок трудових мігрантів;

• Росія;

• Велика Британія;

• Об'єднані Арабські Емірати.

Головні міграційні потоки у світі

Міграційні потоки мають чітку географічну спрямованість. Виділяють три найпотужніші напрямки:

• Мексика й Центральна Америка → США. Це один із найбільших міграційних коридорів у світі. Люди їдуть у США в пошуках роботи, вищих заробітків і безпеки.

• Північна Африка, Близький Схід, Східна Європа → Західна Європа (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія). Сюди спрямовані як трудові, так і вимушені міграції.

• Південна Азія (Індія, Пакистан, Бангладеш) і Єгипет → країни Перської затоки. У цих країнах мігранти становлять більшість населення: в ОАЕ — близько 88 %, у Катарі й Кувейті — також понад 70 %.

Діаспори й «відплив умів»

Найбільша діаспора у світі — індійська: приблизно 18 млн осіб індійського походження живуть за межами Індії. Грошові перекази, які мігранти надсилають додому (ремітанси), — важливе джерело доходу для багатьох країн походження. Для деяких країн (наприклад, Непал, Таджикистан) вони перевищують обсяги іноземних інвестицій.

Окреме явище — «відплив умів» (brain drain): еміграція науковців, лікарів, інженерів та інших висококваліфікованих фахівців із менш розвинених країн до США, Канади, країн ЄС. Це послаблює економіку країн походження, але водночас створює глобальний ринок талантів.

Переселенські країни

Деякі країни світу сформувалися переважно завдяки імміграції. Їх називають переселенськими: США, Канада, Австралія, Аргентина, Бразилія. Населення цих країн складається з нащадків переселенців з Європи, Азії, Африки та інших регіонів.

Українці — одна з найбільш міграційно активних націй у світі. За понад століття сформувалося кілька потужних хвиль еміграції, кожна з яких мала свої причини й напрямки.

Хвилі еміграції з України

Трудова еміграція з 1990-х років

Після розпаду СРСР і економічної кризи 1990-х років мільйони українців виїхали на заробітки за кордон. Найпопулярнішими напрямками стали:

• Польща — найбільше українських трудових мігрантів у ЄС (будівництво, сфера послуг, IT);

• Чехія — промисловість, транспорт;

• Італія — домашнє господарство, догляд за літніми людьми;

• Португалія, Іспанія — сільське господарство, будівництво;

• Німеччина — висококваліфіковані фахівці, медсестри, IT.

Українські діаспори

Найбільші українські діаспори сформувалися в країнах, куди спрямовувалися перші хвилі еміграції:

• Канада — приблизно 1,3 млн осіб українського походження (найбільша українська діаспора в західному світі);

• США — понад 1 млн осіб українського походження;

• Бразилія — значна громада нащадків переселенців кінця XIX — початку XX ст.;

• Аргентина — українська громада, сформована переважно першою й другою хвилями.

Внутрішні міграції в Україні

У XX столітті основними внутрішніми міграціями в Україні були переїзди із сіл до міст (урбанізація) та в промислові регіони — Донбас і Придніпров'я. До 2022 року люди активно переселялися до Києва, обласних центрів і їхніх передмість.

Вимушені переселення 2014 року (з Донбасу й Криму) та 2022 року (зі сходу й півдня) докорінно змінили внутрішню міграційну картину. Основними центрами прийому ВПО стали Київ, Львів, Дніпро, Вінниця та інші міста центральної й західної України.

Розв'яжемо кілька типових завдань НМТ на тему міграцій. Кожне завдання супроводжується покроковим поясненням.

Приклад 1. Маятникова міграція

Мешканка Броварів щодня їздить на роботу до Києва, а ввечері повертається додому. Визначте вид міграції.

Крок 1. Чи перетинає вона державний кордон? Ні, Бровари й Київ — міста в межах України. Отже, це внутрішня міграція.

Крок 2. Чи змінює вона місце постійного проживання? Ні, вона щовечора повертається додому в Бровари.

Крок 3. Яка тривалість? Щоденні поїздки без зміни місця проживання — це маятникова міграція.

Відповідь: маятникова міграція.

Чому не сезонна? Сезонна міграція триває кілька місяців (на сезон), а не щодня. Чому не еміграція? Еміграція — виїзд за кордон. Чому не внутрішня безповоротна? Безповоротна міграція передбачає зміну місця проживання назавжди, а тут людина щодня повертається додому.

Приклад 2. Вимушені міграції

Виберіть три ситуації, які належать до вимушених міграцій: 1) відселення жителів Прип'яті після аварії на ЧАЕС 1986 р.; 2) вступ до університету в Кракові; 3) виїзд родини з Харкова до Польщі через обстріли 2022 р.; 4) сезонні роботи в Іспанії; 5) переїзд родини з Маріуполя до Львова 2022 р.; 6) переїзд програміста до Берліна за вищою зарплатою; 7) повернення пенсіонерки з Італії.

Крок 1. Вимушена міграція — це переміщення, яке людина здійснює не за власним бажанням, а через зовнішні обставини (війна, катастрофа, переслідування).

Крок 2. Оцінюємо кожну ситуацію:

• Відселення після аварії на ЧАЕС — вимушена (екологічна катастрофа).

• Вступ до університету — добровільна (соціальна причина).

• Виїзд з Харкова до Польщі через обстріли — вимушена (воєнна причина).

• Сезонні роботи в Іспанії — добровільна (економічна причина).

• Переїзд з Маріуполя до Львова 2022 р. — вимушена (воєнна причина, ВПО).

• Переїзд програміста до Берліна за вищою зарплатою — добровільна (економічна).

• Повернення пенсіонерки з Італії — добровільна (рееміграція).

Відповідь: 1, 3, 5.

Приклад 3. Центри тяжіння мігрантів

До якого регіону світу спрямовані потоки трудових мігрантів з Індії, Пакистану й Бангладеш, де мігранти становлять більшість населення?

Крок 1. Згадуємо головні міграційні потоки. Південна Азія (Індія, Пакистан, Бангладеш) — один із найбільших регіонів-донорів робочої сили.

Крок 2. Куди прямують ці потоки? До країн Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт), де мігранти становлять більшість населення (в ОАЕ — близько 88 %).

Відповідь: країни Перської затоки.

Чому не Західна Європа? Туди мігрують переважно з Північної Африки, Близького Сходу та Східної Європи. Чому не Латинська Америка? Це регіон еміграції, а не імміграції для азійських трудових мігрантів. Чому не Центральна Азія? Туди мігрують переважно з інших країн регіону.

Приклад 4. Внутрішньо переміщена особа

Як називають людину, яка через бойові дії переїхала з Херсона до Вінниці?

Крок 1. Чи перетнула людина державний кордон? Ні, Херсон і Вінниця — міста в межах України.

Крок 2. Чи був переїзд добровільним? Ні, він спричинений бойовими діями — це вимушена міграція.

Крок 3. Особа, яка вимушено залишила домівку, але не перетинала державного кордону, називається внутрішньо переміщеною особою (ВПО).

Відповідь: внутрішньо переміщена особа.

Чому не біженець? Біженець перетинає державний кордон. Чому не трудовий мігрант? Трудовий мігрант їде добровільно в пошуках роботи. Чому не реемігрант? Реемігрант повертається на батьківщину після еміграції.

На НМТ з географії тема міграцій традиційно викликає труднощі через схожість понять. Розберімо найпоширеніші помилки, щоб ти їх не повторив чи не повторила.

• Плутають еміграцію (виїзд) з імміграцією (в'їзд). Запам'ятай: переїзд українки до Польщі — це еміграція для України й імміграція для Польщі. Завжди визначай, з погляду якої країни розглядають ситуацію.

• Вважають маятникові поїздки зміною місця проживання. Маятникова міграція — це щоденні або щотижневі поїздки без зміни постійного місця проживання. Якщо людина щовечора повертається додому — це не переселення.

• Називають біженцями внутрішньо переміщених осіб, які не перетинали кордону. Біженець обов'язково перебуває за межами країни свого громадянства. Якщо людина переїхала з Херсона до Вінниці — це ВПО, а не біженець.

• Відносять щорічну сезонну роботу за кордоном до постійної міграції. Сезонна міграція — тимчасова: людина їде на кілька місяців (збирати врожай, працювати на курорті) і повертається. Постійна міграція передбачає зміну місця проживання назавжди.

• Вважають головним центром тяжіння трудових мігрантів Африку чи Латинську Америку. Насправді головні центри — США, Західна Європа та країни Перської затоки. Африка й Латинська Америка — регіони-донори, звідки люди виїжджають.

• Плутають рееміграцію (повернення на батьківщину) з імміграцією. Рееміграція — це коли людина, яка колись емігрувала, повертається до своєї країни. Імміграція — в'їзд іноземця до іншої країни.

Тема міграцій входить до розділу IV програми НМТ з географії («Населення України та світу»), зокрема до теми 4.1 «Міграції, їхні показники, чинники й вплив на відтворення та перерозподіл населення, просторові тенденції міграцій, якість життя як чинник механічного руху».

Формат завдань

У демоваріанті НМТ 2026 року з теми 4.1 трапляються такі типи завдань:

• Завдання 4 (суміжне з темою 6.1) — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал.

• Завдання 12 — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал.

• Завдання 26 — вибір трьох відповідей із семи, до 3 балів (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант).

Увесь розділ IV («Населення України та світу») містить 5 завдань загальною вартістю 7 балів.

Стратегія розв'язування

Для завдань, де описано конкретну ситуацію міграції (завдання 25–30 — вибір трьох відповідей із семи), застосовуй три ключові запитання:

1. Чи перетнуто державний кордон? (Так → зовнішня міграція; Ні → внутрішня)

2. Чи змінено місце постійного проживання? (Так → постійна/тимчасова; Ні → маятникова)

3. Чи добровільний переїзд? (Так → добровільна; Ні → вимушена)

Ці три запитання відсікають більшість дистракторів. Кожну ситуацію оцінюй окремо — не перенось висновок з одного прикладу на інший.

• Еміграція — виїзд з країни, імміграція — в'їзд до країни, рееміграція — повернення на батьківщину.

• За тривалістю міграції поділяють на постійні (безповоротні), сезонні (на сезон робіт) і маятникові (щоденні поїздки без зміни місця проживання).

• Біженець перетнув державний кордон через переслідування або війну; внутрішньо переміщена особа (ВПО) залишила домівку, але залишилася в межах своєї країни.

• Причини міграцій: економічні, політичні, воєнні, етнічні й релігійні, екологічні, соціальні. Вирішальний чинник — якість життя (чинники виштовхування vs притягання).

• Головні центри тяжіння мігрантів у світі: США, Західна Європа, країни Перської затоки.

• Українці: трудова еміграція до ЄС з 1990-х років (Польща, Чехія, Італія, Німеччина), вимушена еміграція з 2022 р. Найбільші діаспори — у Канаді, США, Бразилії, Аргентині.