Лісове господарство світу й України

Ліси вкривають приблизно 4,1 млрд га земної поверхні — це майже третина всього суходолу. Понад половина світових лісів зосереджена лише в п'яти країнах: Росії (близько 1/5 лісів світу), Бразилії, Канаді, США та Китаї. Залежно від кліматичних умов і складу деревних порід усі ліси світу поділяють на два великі пояси — північний і південний.

Північний лісовий пояс

Північний лісовий пояс охоплює тайгу й мішані ліси помірного поясу. Він простягається через Канаду, північ США, Скандинавію (Швеція, Фінляндія), Росію та північний схід Китаю. Основні породи — хвойні: ялина, сосна, модрина, ялиця. Їхня деревина м'яка, легка в обробці, тому її використовують переважно як пиломатеріали (дошки, брус), для виробництва целюлози й паперу, а також у будівництві. Лідерами лісозаготівель у хвойних лісах є США, Канада, Росія, Швеція та Фінляндія.

Південний лісовий пояс

Південний лісовий пояс — це вологі екваторіальні й тропічні ліси, розташовані в басейні Амазонки (Бразилія), басейні Конго (Демократична Республіка Конго) та на островах Південно-Східної Азії (Індонезія). Тут ростуть листяні породи з твердою цінною деревиною — червоне дерево (махагоні), чорне дерево (ебен), тик. Ця деревина високо цінується в меблевому виробництві та кораблебудуванні. Однак значна частина деревини в тропічних країнах іде на паливо. Крім того, ліси активно вирубують під плантації олійної пальми, каучуку, сої та пасовища.

Лідери заготівлі деревини

За загальним обсягом заготівлі деревини у світі лідирують США, Індія, Китай, Бразилія, Росія та Канада. Варто пам'ятати, що в країнах Африки й Південної Азії більшість деревини використовують як паливо, тоді як у країнах північного поясу — як промислову сировину.

Щоб оцінити, наскільки територія забезпечена лісами, використовують два ключові показники: лісистість і лісозабезпеченість. Їх часто плутають, але вони дають різну інформацію.

Лісистість території

Лісистість — це частка площі лісів у загальній площі території, виражена у відсотках. Формула:

Лісистість = (площа лісів / площа території) × 100 %

Найлісистіші країни світу — Суринам і Гаяна (понад 90 % території вкрито лісами). Серед країн помірного поясу високою лісистістю вирізняються Фінляндія (близько 3/4 території), Швеція та Японія (близько 2/3).

Лісозабезпеченість

Лісозабезпеченість — це площа лісів, що припадає на одну особу населення. Вимірюють у гектарах на особу. Формула:

Лісозабезпеченість = площа лісів / кількість населення (га/особу)

Середній світовий показник — близько 0,5 га на особу. Серед великих країн найвища лісозабезпеченість у Канаді, Росії та Австралії (ще вища — у малонаселених тропічних Суринамі й Гаяні). Найнижча — у Єгипті та країнах Аравійського півострова, де лісів майже немає. В Україні лісозабезпеченість становить менше ніж 0,3 га на особу — це нижче за середньосвітовий рівень.

Важливо: висока лісистість не завжди означає високу лісозабезпеченість. Наприклад, Японія — дуже лісиста країна (близько 2/3 території), але через велику густоту населення лісозабезпеченість там невисока.

Лісистість України становить приблизно 16 % — це менше за оптимальний для країни показник (близько 20 %) і значно нижче за середньоєвропейський рівень. Ліси розміщені вкрай нерівномірно: основні масиви зосереджені на півночі (Полісся), заході (Карпати) та в центральній частині (Лісостеп), тоді як південь і схід мають дуже низьку лісистість.

Найлісистіші й найменш лісисті області

Найлісистішою областю України є Закарпатська — ліси вкривають понад половину її території. Високою лісистістю також вирізняються Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська та Чернівецька області. Натомість найменша лісистість — у степових областях півдня: Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській (близько 4–6 %).

Породний склад лісів

Склад деревних порід залежить від природної зони:

• Полісся — переважає сосна (хвойні ліси)

• Лісостеп — дуб, граб, липа (широколистяні ліси)

• Карпати — смерека (ялина), ялиця, бук (гірські ліси)

• Степ — байрачні ліси (невеликі ділянки в балках) і штучні насадження

Загалом в Україні переважають сосна звичайна та дуб звичайний.

Лісове господарство

Більшість лісів в Україні є державними. Лісове господарство очолює Державне агентство лісових ресурсів України, а більшістю державних лісів управляє ДП «Ліси України». Ліси виконують кілька важливих функцій:

• сировинна — заготівля деревини для промисловості

• водоохоронна — регулювання стоку води, живлення річок

• ґрунтозахисна — запобігання ерозії ґрунтів

• рекреаційна — місце відпочинку й оздоровлення

• кліматорегулювальна — вплив на температуру, вологість, вітер

Проблеми лісового господарства

Серед головних проблем — незаконні рубки в Карпатах, лісові пожежі та замінування лісових масивів унаслідок війни, а також масове всихання соснових лісів через розмноження короїдів (зокрема верхівкового короїда).

Ліси — відновлюваний ресурс, але їхнє природне поновлення триває десятиліттями. Тому людство вдається до активного лісовідновлення та залісення територій.

Лісовідновлення й залісення

Лісовідновлення — це висаджування лісу на місці рубок і пожеж, тобто там, де ліс уже існував. Залісення — створення лісу на територіях, де його раніше не було: на ярах, балках, пісках, непридатних для сільського господарства землях. В Україні 2021 року стартувала ініціатива, яка передбачала висадити 1 млрд дерев за три роки. Це має допомогти підвищити лісистість країни до оптимального рівня.

Полезахисні лісосмуги

Полезахисні лісосмуги — це штучні лісові насадження у вигляді смуг дерев і чагарників, які створюють у степовій і лісостеповій зонах. Їхнє головне завдання — зменшувати швидкість вітру, затримувати сніг і вологу на полях, захищати ґрунти від вітрової ерозії (дефляції). Ідею створення захисних лісосмуг обґрунтував видатний ґрунтознавець Василь Докучаєв, який досліджував степи України, наприкінці XIX століття. Найстаріший штучний ліс у степу — Великоанадольський ліс (заснований 1843 року в Донецькій області).

Раціональне лісокористування

Щоб лісові ресурси не вичерпувалися, потрібно дотримуватися принципів раціонального лісокористування:

• обсяг рубок не повинен перевищувати річний приріст деревини

• обмеження суцільних рубок на гірських схилах (щоб запобігти ерозії)

• використання відходів деревини (тирси, тріски) для виробництва паливних гранул і плит

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему лісового господарства. Кожне розібрано покроково.

Приклад 1. Країни-лідери лісозаготівель у хвойних лісах

Завдання: Виберіть три країни, які є лідерами лісозаготівель у хвойних лісах північного поясу.

Варіанти: Бразилія, Канада, Росія, Швеція, Індонезія, ДР Конго, Єгипет.

Розв'язання: Згадуємо, що північний лісовий пояс охоплює хвойні ліси Канади, Росії, Скандинавії та півночі США. Лідерами заготівлі деревини саме в хвойних лісах є США, Канада, Росія, Швеція та Фінляндія. З поданого переліку до них належать Канада, Росія та Швеція.

Відповідь: Канада, Росія, Швеція.

Чому інші варіанти неправильні: Бразилія, Індонезія та ДР Конго — країни південного лісового поясу з тропічними лісами. Єгипет має дуже низьку лісистість через пустельний клімат і не є лідером лісозаготівель.

Приклад 2. Найлісистіша область України

Завдання: Яка область України має найвищу лісистість?

Варіанти: Запорізька, Закарпатська, Полтавська, Одеська.

Розв'язання: Згадуємо, що найлісистіша область України — Закарпатська, де ліси вкривають понад половину території. Запорізька, Полтавська й Одеська області розташовані в степовій і лісостеповій зонах, де лісистість низька: від ≈ 4 % у Запорізькій до ≈ 9 % у Полтавській.

Відповідь: Закарпатська.

Чому інші варіанти неправильні: Запорізька область — одна з найменш лісистих (≈ 4 %). Полтавська область має лісистість близько 9 %, що вище, ніж на півдні, але значно нижче, ніж у Закарпатті. Одеська область також має низьку лісистість (≈ 7 %) через степові умови.

Приклад 3. Розрахунок лісистості

Завдання: Площа лісів країни становить 12 млн га, а площа її території — 60 млн га. Обчисліть лісистість країни (у %).

Варіанти: 5 %, 20 %, 50 %, 0,2 %.

Розв'язання: Застосовуємо формулу: лісистість = (площа лісів / площа території) × 100 %. Підставляємо значення: (12 млн га / 60 млн га) × 100 % = 0,2 × 100 % = 20 %.

Відповідь: 20 %.

Чому інші варіанти неправильні: 5 % — це результат, якщо поділити площу території на площу лісів (60/12 = 5), але це неправильний підхід. 50 % — результат множення 0,5 × 100 %, але 12/60 = 0,2, а не 0,5. 0,2 % — результат без множення на 100 %.

Приклад 4. Функція полезахисної лісосмуги

Завдання: Яка головна функція полезахисних лісосмуг у степовій зоні?

Варіанти: заготівля ділової деревини, захист ґрунтів від вітрової ерозії й збереження вологи, виробництво паперу, видобування торфу.

Розв'язання: Полезахисні лісосмуги створюють саме для зменшення швидкості вітру, затримання снігу й вологи на полях, захисту ґрунтів від вітрової ерозії. Їх не використовують як джерело деревини для промисловості.

Відповідь: захист ґрунтів від вітрової ерозії й збереження вологи.

Чому інші варіанти неправильні: Заготівля ділової деревини — не мета лісосмуг, вони виконують захисну, а не сировинну функцію. Виробництво паперу потребує великих масивів хвойних лісів, а не вузьких смуг. Видобування торфу взагалі не пов'язане з лісовими насадженнями.

• Відносять Бразилію й Індонезію до північного лісового поясу. Насправді ці країни належать до південного (тропічного) поясу. Північний пояс — це хвойні ліси Канади, Росії, Скандинавії.

• Плутають лісистість (%) і лісозабезпеченість (га на особу). Лісистість показує, яку частку території займають ліси, а лісозабезпеченість — скільки гектарів лісу припадає на одного жителя.

• Вважають найлісистішою областю України Житомирську чи Волинську, а не Закарпатську. Закарпатська область має лісистість понад 50 %, тоді як Житомирська й Волинська — близько 30–35 %.

• Ділять площу території на площу лісів і отримують неправильний відсоток. Правильна формула: лісистість = (площа лісів / площа території) × 100 %. Якщо поділити навпаки, результат буде більшим за 100 %, що не має сенсу.

• Вважають, що лісосмуги садять для заготівлі деревини. Насправді полезахисні лісосмуги виконують ґрунтозахисну, водоохоронну та кліматорегулювальну функції, а не сировинну.

Тема «Лісове господарство» входить до розділу 5.2.1 програми НМТ з географії: лісові пояси світу, лісозабезпеченість, лісове господарство України. Перевіряють уміння обчислювати земле- й лісозабезпеченість.

Форми завдань

Форма 3 (завдання 25–30) — вибір трьох відповідей із семи. Завдання оцінюють до 3 балів: по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. Типове завдання — обрати країни одного лісового поясу.

Форма 1 (завдання 1–20) — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал. Може бути розрахунок лісистості або визначення області за картограмою. У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 15 — картограма за областями України з теми 5.2.1 (картоплярство); окремого завдання з лісового господарства там немає.

Стратегія виконання

Розрахунок лісистості обов'язково роби на чернетці. Перевір, що ділиш площу лісів на площу території, а не навпаки. Якщо сумніваєшся, підстав одиниці: лісистість не може бути більшою за 100 %, тому результат ділення території на ліси (більше число на менше) одразу відкидай.

• Північний лісовий пояс — хвойні ліси Канади, Росії, Скандинавії (Швеція, Фінляндія). Деревина м'яка, іде на пиломатеріали, целюлозу, папір.

• Південний лісовий пояс — тропічні ліси Бразилії, ДР Конго, Індонезії. Деревина тверда, цінна (червоне, чорне дерево, тик), але багато її йде на паливо.

• Лісистість = (площа лісів / площа території) × 100 %. Лісозабезпеченість = площа лісів / населення (га/особу).

• Лісистість України ≈ 16 %. Найлісистіша область — Закарпатська (понад 50 %). Найменша лісистість — у степових областях півдня (Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська — 4–6 %).

• Полезахисні лісосмуги захищають поля від вітру й посухи, зменшують вітрову ерозію ґрунтів. Їх обґрунтував В. Докучаєв.

• Лісовідновлення — висаджування лісу на місці рубок і пожеж. Залісення — створення лісу там, де його не було (яри, балки, піски).