Крутизна й напрямок схилу за горизонталями

На топографічній карті рельєф показують горизонталями — лініями однакової абсолютної висоти. Щоб зрозуміти, де схил крутий, а де пологий, достатньо подивитися, як щільно розташовані горизонталі одна до одної. Саме цю залежність і розбираємо в цьому розділі.

Що таке закладання

Закладання — це відстань на карті між двома сусідніми горизонталями. Що менша ця відстань, то густіше розташовані горизонталі. За однакової висоти перерізу рельєфу (наприклад, 5 м або 10 м) менше закладання означає крутіший схил, а більше закладання — пологіший.

Чому так? Уявімо: переріз становить 10 м. На одній ділянці горизонталі віддалені на 2 мм, на іншій — на 8 мм. Той самий перепад висоти (10 м) на першій ділянці долається на коротшій горизонтальній відстані, ніж на другій. Отже, перший схил крутіший.

Правило порівняння крутизни

За однакового перерізу рельєфу:

• густіші горизонталі (менше закладання) — крутіший схил;

• рідші горизонталі (більше закладання) — пологіший схил.

Порівнювати густоту горизонталей можна лише на одній карті або на картах з однаковою висотою перерізу. Якщо на одній карті переріз 5 м, а на іншій — 20 м, то на другій горизонталі завжди будуть рідшими, навіть якщо схил крутий. Тому перед порівнянням завжди перевіряй висоту перерізу — її підписують під південною рамкою топографічної карти.

Коли горизонталі майже зливаються

Якщо схил дуже крутий (обрив, урвище), горизонталі на карті зливаються в одну лінію. У таких місцях застосовують спеціальний умовний знак — урвище (зубчаста лінія). На НМТ тобі можуть показати фрагмент, де частина горизонталей майже торкається одна одної — це сигнал, що там дуже крутий схил.

Шкала закладань

Під південною рамкою топографічної карти розташована шкала закладань — графік, який дає змогу перевести відстань між горизонталями в градуси крутизни. На НМТ ця шкала зазвичай не потрібна для розв'язання, але варто знати, що вона існує й що крутизну можна виміряти в градусах.

Знати, у який бік знижується схил, потрібно не лише для орієнтування, а й для розуміння, куди потече вода під час дощу або танення снігу. На топографічній карті напрямок схилу показують бергштрихи й підписи горизонталей.

Бергштрихи

Бергштрихи — це короткі рисочки, перпендикулярні до горизонталі, які завжди спрямовані в бік пониження рельєфу. Іншими словами, бергштрих показує, куди «дивиться» схил униз. Якщо бергштрихи на східному схилі пагорба спрямовані на схід, то схил знижується на схід, і вода з нього стікатиме на схід.

Запам'ятай: бергштрих завжди вказує вниз по схилу, ніколи вгору.

Вода стікає перпендикулярно до горизонталей

Вода на схилі стікає найкоротшим шляхом униз — перпендикулярно до горизонталей. Це означає, що напрямок стоку води збігається з напрямком бергштриха. Якщо на карті видно пагорб, вода з його вершини стікатиме в усі боки — по кожному схилі перпендикулярно до горизонталей.

Назва схилу за стороною горизонту

Схил називають за стороною горизонту, куди він знижується. Наприклад, південний схил — це схил, який знижується на південь. У Північній півкулі (зокрема в Україні) південний схил краще освітлений Сонцем, тому на ньому швидше тане сніг і він тепліший. Північний схил, навпаки, більш затінений і прохолодний.

Напрямок течії струмка без стрілки

На топографічній карті напрямок течії струмка не завжди позначено стрілкою. Як його визначити? Є два способи:

• За формою горизонталей у долині: горизонталі, що перетинають долину струмка, вигинаються проти течії — вершиною вигину вгору по долині. Тобто вигин горизонталі «дивиться» вгору за течією.

• За позначками урізу води: числа біля русла (уріз води) зменшуються за течією. Якщо біля одного місця стоїть 125,5 м, а нижче — 122,3 м, то вода тече від більшого числа до меншого.

За тим, як розташовані горизонталі, можна розпізнати основні форми рельєфу: хребет, лощину, сідловину. Кожна з них має характерний рисунок, і вміння їх розрізняти знадобиться на НМТ.

Хребет

Хребет — це витягнуте підвищення. На карті горизонталі хребта вигнуті в бік пониження рельєфу. По гребеню хребта проходить вододільна лінія — уявна лінія, з якої вода стікає в обидва боки (ліворуч і праворуч від гребеня). Щоб визначити, де хребет, знайди горизонталі, що утворюють «петлі», які виступають у бік менших висот.

Лощина

Лощина (улоговина стоку, балка, долина) — це витягнуте пониження. Горизонталі лощини вигнуті в бік підвищення рельєфу. По дну лощини проходить лінія водозливу (тальвег) — уявна лінія, де збирається вода. Саме тут найчастіше протікає струмок або річка.

Не плутай хребет і лощину: в обох випадках горизонталі утворюють V-подібний вигин. Різниця в тому, в який бік спрямована вершина вигину — у бік менших висот (хребет) чи більших (лощина). Завжди з'ясовуй, де на карті вищі горизонталі!

Сідловина

Сідловина — це пониження між двома вершинами на хребті. На карті її впізнають за тим, що горизонталі двох сусідніх пагорбів звернені одна до одної, утворюючи «перешийок». Через сідловину часто прокладають стежки й дороги, бо це найнижча точка на гребені.

Урвище та яр

Урвище (обрив) і яр мають окремі умовні знаки, які не плутають із горизонталями. Урвище позначають зубчастою лінією, яр — двома лініями з поперечними штрихами. Якщо на карті є такий знак, крутизну схилу там визначають не за густотою горизонталей, а за самим знаком.

Вибір маршруту: найпологіший чи найкрутіший

У завданнях на читання топокарти можуть запропонувати вибрати найпологіший маршрут до вершини. Як це зробити?

• Найпологіший маршрут — той, що перетинає найменше горизонталей на одиницю довжини. Тобто на кожен сантиметр шляху припадає найменше перетинів горизонталей.

• Найкоротший маршрут до вершини не завжди найпологіший. Навпаки, найкоротший шлях часто виявляється найкрутішим, бо він іде прямо вгору, перетинаючи густі горизонталі.

• Щоб порівняти маршрути, поділи кількість перетнутих горизонталей на довжину маршруту на карті. Де цей показник найменший — той маршрут найпологіший.

Розв'яжемо кілька типових завдань НМТ на крутизну й напрямок схилу. Кожне завдання розібрано покроково.

Приклад 1. Найпологіший маршрут до вершини

Завдання: На топографічній карті позначено чотири маршрути до вершини пагорба. Маршрут А перетинає 6 горизонталей на відрізку 3 см, маршрут Б — 6 горизонталей на 1,5 см, маршрут В — 5 горизонталей на 2 см, маршрут Г — 4 горизонталі на 4 см. Який маршрут найпологіший?

Розв'язання: Найпологіший маршрут — той, де на одиницю довжини припадає найменше перетнутих горизонталей. Обчислимо густоту для кожного:

• Маршрут А: 6 : 3 = 2 горизонталі на 1 см

• Маршрут Б: 6 : 1,5 = 4 горизонталі на 1 см

• Маршрут В: 5 : 2 = 2,5 горизонталі на 1 см

• Маршрут Г: 4 : 4 = 1 горизонталь на 1 см

Найменший показник у маршруту Г — 1 горизонталь на 1 см. Отже, він найпологіший.

Відповідь: маршрут Г.

Чому інші неправильні? Маршрут Б найкоротший (1,5 см), але він найкрутіший (4 горизонталі на 1 см). Маршрут А й В мають проміжні значення. Пастка в тому, що учні часто обирають найкоротший маршрут, не перевіряючи густоту горизонталей.

Приклад 2. Напрямок стоку води за бергштрихами

Завдання: На топографічній карті зображено пагорб. Бергштрихи на східному схилі пагорба спрямовані на схід. У якому напрямку стікає вода з цього схилу?

Розв'язання: Бергштрихи завжди вказують униз по схилу. Якщо вони спрямовані на схід, то схил знижується на схід. Вода стікає перпендикулярно до горизонталей униз, тобто в тому самому напрямку, куди вказують бергштрихи.

Відповідь: на схід.

Дистрактори: «на захід» — протилежний напрямок (плутають бергштрих зі стрілкою підйому); «на північ» — не пов'язаний із бергштрихами на східному схилі; «до вершини» — бергштрих спрямований від вершини, а не до неї.

Приклад 3. Напрямок течії струмка за вигином горизонталей

Завдання: На топографічній карті горизонталі, що перетинають долину струмка, вигинаються вершиною на північ. У якому напрямку тече струмок?

Розв'язання: Горизонталі в долині струмка вигинаються проти течії. Вершина вигину «дивиться» вгору по долині, тобто в бік витоку. Якщо вершина вигину спрямована на північ, то виток розташований на півночі, а струмок тече на південь.

Відповідь: на південь.

Поширена помилка — вважати, що струмок тече туди, куди «дивиться» вигин. Насправді течія спрямована в протилежний бік.

Приклад 4. Твердження про рельєф фрагмента (3 з 7)

Завдання: Розгляньте фрагмент топографічної карти, на якому зображено пагорб із двома схилами — північним і південним. На північному схилі горизонталі розташовані на відстані 2 мм одна від одної, на південному — на відстані 5 мм. Висота перерізу рельєфу — 5 м. Бергштрихи спрямовані на північ і на південь від вершини. Виберіть три правильні твердження:

1. Північний схил крутіший за південний.

2. Південний схил крутіший за північний.

3. Північний схил знижується на північ.

4. Вода з південного схилу стікає на північ.

5. Вода з південного схилу стікає на південь.

6. На карті зображено лощину.

7. На карті зображено хребет.

Розв'язання:

• Твердження 1 — правильне. На північному схилі закладання 2 мм, на південному 5 мм. За однакового перерізу (5 м) менше закладання означає крутіший схил.

• Твердження 2 — неправильне (суперечить твердженню 1).

• Твердження 3 — правильне. Бергштрихи на північному схилі спрямовані на північ, отже, схил знижується на північ.

• Твердження 4 — неправильне. Бергштрихи на південному схилі спрямовані на південь, тому вода стікає на південь, а не на північ.

• Твердження 5 — правильне. Вода з південного схилу стікає на південь, куди вказують бергштрихи.

• Твердження 6 — неправильне. На карті зображено пагорб (вершину), а не лощину. Лощина — це пониження, а пагорб — підвищення.

• Твердження 7 — неправильне. Хребет — це витягнуте підвищення, а на фрагменті зображено окремий пагорб.

Відповідь: правильні твердження 1, 3, 5.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок у завданнях на крутизну й напрямок схилу. Ось найпоширеніші з них.

• Вважають крутішим схил, де горизонталі розташовані рідше. Насправді все навпаки: рідкі горизонталі означають пологий схил, а густі — крутий. Запам'ятай: чим тісніше горизонталі, тим стрімкіший схил.

• Порівнюють густоту горизонталей на картах з різною висотою перерізу. Якщо на одній карті переріз 2,5 м, а на іншій 10 м, то на другій горизонталі завжди будуть рідшими. Перед порівнянням обов'язково перевір висоту перерізу під рамкою карти.

• Сприймають бергштрихи як напрямок підйому. Бергштрих — це завжди покажчик униз, до менших висот. Якщо сумніваєшся, подивися на підписи горизонталей: біля вищих позначок бергштрих «відходить» від них у бік нижчих.

• Плутають хребет і лощину, бо не з'ясували, де вищі горизонталі. В обох випадках горизонталі утворюють V-подібний вигин. Щоб розрізнити, подивися на підписи висот: якщо вигин спрямований у бік менших висот — це хребет, у бік більших — лощина.

• Обирають найкоротший маршрут замість найпологішого. Найкоротший шлях до вершини часто найкрутіший, бо він перетинає густі горизонталі. Завжди обчислюй кількість горизонталей на одиницю довжини.

• Визначають напрямок течії лише за формою русла, без позначок урізу й горизонталей. Русло може звиватися, але загальний напрямок течії визначають за вигином горизонталей (проти течії) і за зменшенням позначок урізу води.

Тема «Крутизна й напрямок схилу за горизонталями» входить до теми 1.2 програми НМТ з географії — «Способи зображення Землі» (умовні позначення рельєфу на топокарті). Вона перевіряє вміння читати топографічні карти й розв'язувати задачі за топокартою.

Формат завдань у демоваріанті 2026

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 21–24 спираються на один фрагмент топографічної карти. Це завдання з короткою відповіддю (число), кожне оцінюється в 2 бали. Помилка в прочитанні рельєфу може зачепити кілька відповідей поспіль, тому будь особливо уважним.

Завдання 25–30 — це завдання на вибір трьох правильних відповідей із семи (формат «3 з 7»). Вони оцінюються від 0 до 3 балів: по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант. У демоваріанті 2026 року ці завдання перевіряли суспільну географію й ґрунти, а рельєф за топокартою перевіряли завдання 21–24. Проте формат «3 з 7» корисно тренувати й на твердженнях про рельєф, як у прикладі 4.

Стратегія розв'язання

• Спершу знайди на фрагменті вершини (підписані висоти) і подивися, куди спрямовані бергштрихи. Це дасть загальне уявлення про рельєф.

• Потім порівняй відстані між горизонталями на різних схилах — де вони менші, там схил крутіший.

• Для завдань «3 з 7» перевіряй кожне твердження окремо, спираючись на карту. Не роби припущень — тільки те, що бачиш на фрагменті.

• Якщо визначаєш напрямок течії струмка, використовуй обидва способи: вигин горизонталей і позначки урізу води.

• За однакового перерізу рельєфу густіші горизонталі (менше закладання) — крутіший схил, рідші (більше закладання) — пологіший.

• Бергштрихи завжди вказують униз по схилу. Туди ж стікає вода.

• Вода на схилі тече перпендикулярно до горизонталей.

• Хребет — горизонталі вигнуті в бік пониження; лощина — горизонталі вигнуті в бік підвищення.

• У долині струмка горизонталі вигинаються проти течії — вершиною вигину вгору по долині.

• Найпологіший маршрут — той, що перетинає найменше горизонталей на одиницю довжини.