Класифікація міст за людністю й функціями

Поселення — це місце постійного проживання людей. Усі поселення поділяють на міські та сільські. Головна відмінність між ними — не кількість жителів, а переважаючий вид зайнятості. У міських поселеннях більшість працездатного населення працює в промисловості, на транспорті, у сфері послуг, освіті, науці чи управлінні. У сільських поселеннях переважає зайнятість у сільському господарстві — рослинництві, тваринництві, а також у лісовому чи рибному господарстві.

Критерії міста в різних країнах

Не існує єдиного світового стандарту, за яким поселення вважають містом. Кожна країна встановлює власний критерій, тому порівнювати рівні урбанізації різних держав слід обережно. Наприклад, у Данії та Швеції містом вважають поселення від 200 жителів, у Японії — від 50 000 жителів, а в Україні для надання статусу міста, як правило, потрібно понад 10 000 жителів.

Адміністративно-територіальний устрій України з 2024 року

Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» (ухвалений 2023 р., набрав чинності 26 січня 2024 р.), населені пункти в Україні поділяються на три категорії: міста, селища та села. Категорію «селище міського типу» (смт) скасовано. Усі колишні смт тепер належать до селищ. Це важливо пам'ятати, адже в статистичних даних минулих років ви можете зустріти термін «смт».

Система розселення України

Система розселення — це сукупність пов'язаних між собою міських і сільських поселень на певній території. В Україні сформувався такий опорний каркас розселення: столиця (Київ) → обласні центри → районні центри й малі міста → села. За даними до 2022 року, міське населення України становило приблизно 70 %, а сільське — близько 30 %. Війна спричинила значні міграційні зміни, але співвідношення міського й сільського населення залишається важливою характеристикою.

В українській географії міста прийнято поділяти на групи за кількістю жителів (людністю). Цей поділ допомагає зрозуміти, яке місце посідає місто в системі розселення країни.

Групи міст за людністю

Деякі підручники окремо виділяють підгрупу «дуже великі міста» — 250–500 тис. жителів. Однак для НМТ достатньо запам'ятати чотири основні групи. Серед найбільших міст окремо виділяють міста-мільйонники — ті, де проживає понад 1 млн осіб.

Міста-мільйонники України (оцінка на 1 січня 2022 р.)

За оцінкою Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року, в Україні налічувалося три міста-мільйонники:

• Київ — приблизно 2,95 млн жителів

• Харків — приблизно 1,42 млн жителів

• Одеса — приблизно 1,01 млн жителів

Дніпро (приблизно 0,97 млн жителів) утратив статус міста-мільйонника ще в 2010-х роках через природне скорочення населення. Це важливий факт, який варто запам'ятати.

Міста з населенням понад 500 тис. жителів

Крім трьох мільйонників, на 1 січня 2022 р. понад 500 тис. жителів мали такі міста:

• Донецьк — приблизно 0,9 млн (тимчасово окупований з 2014 р.)

• Львів — приблизно 0,72 млн

• Запоріжжя — приблизно 0,71 млн

• Кривий Ріг — приблизно 0,6 млн

Зверни увагу: більшість міст України за кількістю — малі (їх сотні), але в них проживає менша частина міського населення. Натомість більшість містян України живе саме у великих і найбільших містах. Це явище називають концентрацією населення у великих містах.

Кожне місто виконує певні функції в системі розселення та господарстві країни. За основною функцією міста поділяють на адміністративні, промислові, транспортні, наукові, рекреаційні (курортні) та багатофункціональні. Багато міст поєднують кілька функцій, але для НМТ важливо вміти визначати головну функцію за описом господарства.

Адміністративні міста

Це міста, де зосереджені органи державної влади та місцевого самоврядування. Головне адміністративне місто України — столиця Київ. Адміністративні функції виконують також обласні центри (Львів, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя тощо) та районні центри. Однак більшість обласних центрів — це одночасно великі промислові, транспортні й наукові центри, тому їх відносять до багатофункціональних.

Промислові міста

Основою господарства таких міст є промислові підприємства. В Україні до промислових міст належать:

• Кривий Ріг — найбільший центр залізорудної промисловості та металургії

• Нікополь — видобуток марганцевих руд, трубне виробництво

• Кам'янське — металургійний центр

• Калуш — хімічна промисловість (калійні добрива)

• Шостка — хімічна промисловість

Окрему групу становлять міста при атомних електростанціях: Енергодар (Запорізька АЕС, тимчасово окупований), Південноукраїнськ (до 2024 р. — Южноукраїнськ, Південноукраїнська АЕС), Нетішин (Хмельницька АЕС), Вараш (Рівненська АЕС).

Транспортні міста

Ці міста є важливими транспортними вузлами. Серед залізничних вузлів в Україні виокремлюють Козятин, Фастів, Жмеринку, Коростень, Здолбунів. Морські й річкові порти — Ізмаїл, Чорноморськ, Південне (до 2024 р. — Южне).

Наукові міста

У таких містах зосереджені університети, науково-дослідні інститути, академічні установи. Найбільші наукові центри України — Київ, Харків, Дніпро, Львів. Саме в цих містах розташовані найпотужніші університети та інститути Національної академії наук України.

Рекреаційні (курортні) міста

Основна функція таких міст — оздоровлення, лікування та відпочинок людей. В Україні відомі курорти:

• Трускавець і Моршин — мінеральні води, бальнеологічні курорти

• Миргород — мінеральна вода, курорт

• Хмільник — радонові води

• Яремче — гірський туризм, кліматичний курорт

• Кам'янець-Подільський, Чернігів, Львів — туристичні культурно-історичні центри

Курорти Криму (Ялта, Євпаторія) також є програмовим фактом, хоча нині вони тимчасово окуповані.

Багатофункціональні міста

Великі й найбільші міста поєднують одразу кілька функцій — адміністративну, промислову, транспортну, наукову й культурну. Типові приклади: Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів. На відміну від них, монофункціональні малі міста (наприклад, шахтарський Нововолинськ) вразливі до закриття головного підприємства — це може призвести до занепаду всього міста.

Сільське розселення в Україні має яскраво виражені регіональні відмінності, зумовлені природними умовами — рельєфом, кліматом, наявністю водних ресурсів, родючістю ґрунтів. Розгляньмо особливості сільських поселень у чотирьох природних зонах.

Полісся

Для Полісся характерні невеликі села, розкидані на підвищених сухих місцях серед лісів і боліт. Сіл тут багато, але вони малолюдні. Причина — значна заболоченість території, лісистість і низька родючість дерново-підзолистих ґрунтів. Люди селилися на невеликих підвищеннях — «острівцях» серед лісу, що й зумовило розкиданий характер розселення.

Лісостеп

У Лісостепу переважають великі села, розташовані в долинах річок і балок. Тут сформувалася густа мережа поселень завдяки сприятливим природним умовам — родючим чорноземам, достатній зволоженості, рівнинному рельєфу. Села Лісостепу, як правило, мають значну кількість жителів і розташовані близько одне від одного.

Степ

У Степу села великі (іноді понад 5 тис. жителів), витягнуті вздовж річок, балок і доріг. Вони розташовані далеко одне від одного через нестачу поверхневих вод. У посушливому степу джерела води — річки та ставки — трапляються рідко, тому поселення «прив'язані» до водних артерій. Відстань між селами може сягати 10–20 км і більше.

Карпати

У Карпатах села витягнуті на кілька кілометрів уздовж річкових долин. На схилах гір трапляються хутори й присілки — це так зване розсіяне (дисперсне) розселення. На Закарпатській низовині й у передгір'ях, навпаки, сформувалися великі села з компактною забудовою. Гірський рельєф обмежує площу придатних для забудови територій, тому села «витягуються» вздовж долин.

Сучасні проблеми сільського розселення

Сільське розселення України стикається з низкою проблем: старіння й скорочення сільського населення, зникнення малих сіл (особливо на Поліссі), відплив молоді до міст. Водночас поблизу великих міст села, навпаки, зростають за рахунок містян, які переселяються в приміську зону. Цей процес називають субурбанізацією — він характерний для околиць Києва, Харкова, Львова та інших великих міст.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему класифікації міст. Кожне завдання має формат вибору однієї правильної відповіді з чотирьох.

Приклад 1. Місто-курорт, відоме мінеральною водою «Нафтуся»

Завдання: Яке місто України є відомим бальнеологічним курортом, де лікують мінеральною водою «Нафтуся»?

Розв'язання: Мінеральна вода «Нафтуся» — це лікувальна вода з міста Трускавець (Львівська область). Трускавець — один із найвідоміших курортів України, його основна функція — рекреаційна.

Відповідь: Трускавець.

Чому інші варіанти неправильні? Кривий Ріг — промислове місто (залізорудний басейн, металургія). Козятин — транспортний вузол (залізничний). Калуш — центр хімічної промисловості (калійні добрива). Жодне з цих міст не є курортом із водою «Нафтуся».

Приклад 2. Група міста за кількістю жителів

Завдання: До якої групи за кількістю жителів належить місто, у якому проживає 180 тис. осіб?

Розв'язання: Згадаймо класифікацію: малі — до 50 тис., середні — 50–100 тис., великі — 100–500 тис., найбільші — понад 500 тис. Населення 180 тис. потрапляє в проміжок 100–500 тис., отже, це велике місто.

Відповідь: велике.

Чому інші варіанти неправильні? «Середнє» — це 50–100 тис. (180 тис. більше). «Найбільше» — понад 500 тис. (180 тис. менше). «Мале» — до 50 тис. (180 тис. значно більше).

Приклад 3. Місто-мільйонник на 1 січня 2022 р.

Завдання: Яке з перелічених міст не було містом-мільйонником за оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року?

Розв'язання: На 1 січня 2022 р. в Україні було три міста-мільйонники: Київ (≈ 2,95 млн), Харків (≈ 1,42 млн), Одеса (≈ 1,01 млн). Дніпро мав приблизно 0,97 млн жителів — він утратив статус мільйонника ще в 2010-х роках.

Відповідь: Дніпро.

Чому інші варіанти неправильні? Київ, Харків і Одеса — усі були мільйонниками на зазначену дату. Типова помилка — вважати Дніпро мільйонником за інерцією.

Приклад 4. Сільське розселення в різних природних зонах

Завдання: Для якого регіону України характерне таке сільське розселення: «великі села витягнуті вздовж річок і балок і розташовані далеко одне від одного через нестачу поверхневих вод»?

Розв'язання: Опис вказує на посушливі умови, де водні джерела трапляються рідко, тому села «прив'язані» до річок і балок і віддалені одне від одного. Це характерно для Степу.

Відповідь: Степ.

Чому інші варіанти неправильні? Полісся — дрібні села, розкидані серед лісів і боліт. Карпати — села витягнуті вздовж гірських долин, але причина — рельєф, а не нестача води. Прикарпаття — великі села в передгір'ях, але нестача води там не є визначальним чинником.

• Вважають Дніпро містом-мільйонником за даними 2022 р. Насправді на 1 січня 2022 р. Дніпро мав приблизно 0,97 млн жителів і втратив статус мільйонника ще в 2010-х роках. Запам'ятай: на НМТ правильна трійка — Київ, Харків, Одеса.

• Називають функцію обласного центру лише адміністративною. Великі міста (Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів) — багатофункціональні: вони поєднують адміністративну, промислову, транспортну, наукову й культурну функції.

• Відносять місто з 80 тис. жителів до великих. 80 тис. — це середнє місто (50–100 тис.). Великі — від 100 до 500 тис.

• Плутають промислові й транспортні міста. Козятин — залізничний вузол, а не металургійний центр. Кривий Ріг — промисловий (залізна руда, металургія), а не транспортний.

• Вважають сільське розселення однаковим по всій Україні. Насправді воно різко відрізняється: Полісся — дрібні розкидані села, Лісостеп — великі села з густою мережею, Степ — великі й рідкісні, Карпати — витягнуті вздовж долин.

• Вважають, що критерій міста однаковий в усіх країнах. Насправді він різний: у Данії та Швеції — від 200 жителів, у Японії — від 50 тис., в Україні — як правило, понад 10 тис. Тому рівні урбанізації країн порівнюють обережно.

Тема «Розселення» (пункт 4.2 програми НМТ з географії) охоплює міські й сільські поселення, критерії їх розмежування, класифікацію міст за людністю й функціями, а також особливості сільських поселень. Від тебе очікують уміння знаходити найбільші міста України на карті.

Формат завдань у демоваріанті 2026

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року з теми 4.2 «Розселення» представлено два завдання: завдання 13 (розрахункове) і завдання 14 (до нічного космічного знімка). Обидва мають формат вибору однієї правильної відповіді з чотирьох і оцінюються в 1 бал кожне.

Програма НМТ і тимчасово окуповані території

Програму НМТ з географії затверджено ще 2018 року. Тому міста на тимчасово окупованих територіях (Донецьк, Енергодар, Ялта, Євпаторія тощо) подаються як програмовий факт — їхні назви, функції та характеристики можуть трапитися в завданнях. Однак варто пам'ятати про сучасний стан цих територій.

Стратегія виконання

Щоб правильно визначити функцію міста, шукай в описі головний ресурс чи підприємство. Наприклад: руда → промислове місто (Кривий Ріг), мінеральні води → курорт (Трускавець), залізничний вузол → транспортне (Козятин), порт → транспортне (Ізмаїл, Чорноморськ), АЕС → промислове (Енергодар, Нетішин). Для визначення групи за людністю просто порівняй число з межами: до 50 тис. — мале, 50–100 тис. — середнє, 100–500 тис. — велике, понад 500 тис. — найбільше.

• Групи міст за людністю: малі — до 50 тис., середні — 50–100 тис., великі — 100–500 тис., найбільші — понад 500 тис.

• Міста-мільйонники України (оцінка на 1 січня 2022 р.): Київ (≈ 2,95 млн), Харків (≈ 1,42 млн), Одеса (≈ 1,01 млн). Дніпро (≈ 0,97 млн) — більше не мільйонник.

• Функції міст: адміністративні (Київ — столиця), промислові (Кривий Ріг — металургія, Калуш — хімія), транспортні (Козятин — залізничний вузол, Ізмаїл — порт), наукові (Київ, Харків, Дніпро, Львів), рекреаційні (Трускавець — курорт).

• Великі й найбільші міста (Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів) — багатофункціональні: поєднують адміністративну, промислову, транспортну, наукову й культурну функції.

• Сільське розселення: Полісся — дрібні села серед лісів і боліт; Лісостеп — великі села, густа мережа; Степ — великі села, рідкісні, вздовж річок; Карпати — села, витягнуті вздовж долин, хутори на схилах.

• З 2024 р. в Україні три категорії населених пунктів: міста, селища й села (категорію «смт» скасовано).

• Міське населення України становило ≈ 70 %, сільське ≈ 30 % (до 2022 р.).