Геоекологічні проблеми й природокористування в Україні

Природно-ресурсний потенціал — це сукупність природних ресурсів певної території, які за сучасних техніко-економічних умов можна використати в господарстві. Він охоплює земельні, мінеральні, водні, лісові, кліматичні та рекреаційні ресурси. В Україні найбільший — земельний і мінеральний потенціал, а водні й лісові ресурси обмежені.

Структура природно-ресурсного потенціалу України

Нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу призводить до виснаження ресурсів і забруднення довкілля. Основні проблеми:

• Ресурсомістка важка промисловість — металургія, коксохімія, ТЕС споживають багато води, палива й сировини, викидаючи великі обсяги забруднювачів.

• Надмірна розораність — одна з найвищих у Європі (≈ 54 %), що спричиняє вітрову й водну ерозію ґрунтів.

• Осушення боліт Полісся — порушило гідрологічний режим, зменшило площу водно-болотних угідь.

• Зарегульованість річок — каскад водосховищ на Дніпрі змінив природний стік, спричинив підтоплення й «цвітіння» води.

Основні види забруднень

В Україні виділяють п'ять головних видів забруднення довкілля: атмосферне (викиди промисловості й транспорту), водне (скиди стічних вод), ґрунтове (пестициди, важкі метали, відходи), радіоактивне (Чорнобильська катастрофа) і забруднення відходами (тверді побутові й промислові відходи, накопичення яких сягає мільярдів тонн).

Техногенне навантаження за регіонами

Техногенне навантаження — це ступінь впливу господарської діяльності на природне середовище. Найбільше воно в Донецько-Придніпровському регіоні — Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Луганській областях. Причина — концентрація металургійних комбінатів, коксохімічних заводів, теплових електростанцій і вуглевидобування. Значно нижче техногенне навантаження в західних і поліських областях, де переважає сільське господарство й менше важкої промисловості.

Вплив на здоров'я населення: у промислових регіонах підвищена захворюваність на хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, скорочення середньої тривалості життя порівняно із середньоукраїнськими показниками.

Забруднення атмосферного повітря й водних об'єктів — найгостріші геоекологічні проблеми України. Окремо стоїть радіоактивне забруднення, спричинене Чорнобильською катастрофою, яке досі впливає на здоров'я людей і стан довкілля.

Забруднення атмосферного повітря

Головні джерела забруднення повітря в Україні:

• Металургійні й коксохімічні підприємства — найбільші викиди в Кривому Розі, Запоріжжі, Кам'янському, Дніпрі, Маріуполі. Вони викидають пил, оксиди сірки, азоту, вуглецю, важкі метали.

• Теплові електростанції на вугіллі — викиди діоксиду сірки, оксидів азоту, золи. Найпотужніші ТЕС розташовані в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

• Автотранспорт — у великих містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів) дає до 60–80 % викидів оксиду вуглецю, оксидів азоту, сажі.

Наслідки забруднення повітря: смог у промислових містах, кислотні дощі, що підкислюють ґрунти й водойми, погіршення здоров'я населення. Заходи охорони повітря: встановлення пилогазоочисного обладнання, модернізація виробництв, перехід на відновлювані джерела енергії, зменшення викидів автотранспорту.

Забруднення водних ресурсів

Основні причини забруднення вод в Україні:

• Скидання недостатньо очищених стічних вод промисловими підприємствами й комунальним господарством.

• Шахтні води Донбасу — високомінералізовані, містять солі важких металів, скидаються в річки.

• Змив мінеральних добрив і пестицидів із сільськогосподарських полів — спричиняє евтрофікацію водойм, зокрема «цвітіння» дніпровських водосховищ.

Найзабрудненіші річки України — Сіверський Донець, Кальміус, а також малі річки в промислових регіонах. Високий рівень забруднення спостерігається в Дніпрі нижче великих міст.

Радіоактивне забруднення: Чорнобильська катастрофа

26 квітня 1986 року стався вибух 4-го енергоблока Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), розташованої біля міста Прип'ять на півночі Київської області. Унаслідок аварії в довкілля потрапили радіонукліди — цезій-137, стронцій-90, йод-131 та інші.

Навколо станції створено зону відчуження радіусом приблизно 30 км — територію, закриту для постійного проживання. Найбільше забруднені Київська, Житомирська, Рівненська й Чернігівська області.

Чому найнебезпечніше на Поліссі? У піщаних і торфових ґрунтах Полісся — кислих, з низьким умістом глинистих мінералів — радіонукліди (цезій-137, стронцій-90) легко переходять у рослини, гриби, ягоди, а далі — у молоко й м'ясо. Тому навіть через десятиліття вміст радіонуклідів у продуктах лісу й молоці з поліських сіл може перевищувати норму.

У зоні відчуження з 2016 року діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — природоохоронна територія, де вивчають вплив радіації на природу й відновлення екосистем.

Господарська діяльність людини спричиняє порушення земель — зміну рельєфу, ґрунтового покриву, гідрогеологічного режиму. Найбільше таких порушень пов'язано з гірничими роботами, закриттям шахт, будівництвом водосховищ.

Гірничі роботи: кар'єри, відвали, терикони

Видобування корисних копалин відкритим способом створює величезні кар'єри. Найвідоміші — залізорудні кар'єри Кривбасу (Криворізький басейн) і марганцеворудні кар'єри Нікопольщини. Поряд із кар'єрами утворюються відвали — штучні насипи з розкривних порід, які займають значні площі родючих земель.

На Донбасі характерні терикони — конусоподібні відвали порожньої породи з вугільних шахт. Вони займають сотні гектарів, горять (самозаймання вуглистих порід), виділяють токсичні гази. Над підземними виробками утворюються провали — просідання земної поверхні.

Закриття шахт Донбасу: підтоплення й засолення

Після закриття багатьох вугільних шахт на Донбасі припинилося відкачування шахтних вод. Рівень ґрунтових вод почав підійматися, що спричинило:

• Підтоплення населених пунктів, підвалів, комунікацій.

• Засолення ґрунтових вод — високомінералізовані шахтні води просочуються в питні водоносні горизонти.

• Забруднення питної води солями важких металів.

Підтоплення й зсуви

Підтоплення територій відбувається також уздовж великих водосховищ (Дніпровський каскад) через фільтрацію води з них, а також через витоки з водопровідних і каналізаційних мереж у містах.

Зсуви — небезпечні геологічні процеси, поширені на схилах Дніпра в Києві, узбережжі Одеси, Південному березі Криму, у Карпатах. Вони руйнують будівлі, дороги, загрожують життю людей. Причини: підмив схилів водою, техногенне навантаження, вирубка лісів на схилах.

На півдні України (Херсонська, Миколаївська, Одеська області) посилюється деградація ґрунтів і опустелювання — через вітрову ерозію, зменшення лісистості, нестачу води (детальніше — у розділі про ґрунти).

Рекультивація порушених земель

Рекультивація — це відновлення продуктивності й господарської цінності порушених земель. Вона включає:

• Вирівнювання відвалів і териконів.

• Нанесення родючого шару ґрунту на сплановану поверхню.

• Заліснення — висаджування дерев на відновлених ділянках.

• Перетворення відпрацьованих кар'єрів на водойми (ставки, озера) для рибництва або рекреації.

Повномасштабна війна Росії проти України спричинила безпрецедентні екологічні збитки. Вони охоплюють забруднення ґрунтів, повітря й вод, руйнування інфраструктури, знищення природоохоронних територій.

Мінування й забруднення ґрунтів

Величезні площі сільськогосподарських полів, лісів і степів забруднені вибухонебезпечними предметами — мінами, снарядами, нерозірваними боєприпасами. Це унеможливлює їхнє використання на роки. Вирви від вибухів, важкі метали (свинець, ртуть, кадмій) і продукти горіння насичують ґрунти, роблячи їх токсичними.

Пожежі й викиди від ударів по промислових об'єктах

Бойові дії спричиняють лісові й степові пожежі, які знищують екосистеми, виділяють вуглекислий газ і сажу. Удари по нафтобазах, хімічних підприємствах і складах палива призводять до викидів токсичних речовин у повітря, просочування нафтопродуктів у ґрунт і воду.

Руйнування греблі Каховської ГЕС

6 червня 2023 року російські війська зруйнували греблю Каховської ГЕС на Дніпрі. Це спричинило катастрофічні наслідки:

• Затоплення десятків населених пунктів нижче за течією — загибель людей, тварин, руйнування будинків.

• Загибель водних і наземних екосистем — змив ґрунтів, загибель риби, птахів, ссавців.

• Забруднення Чорного моря — змиті нафтопродукти, хімікати, сміття потрапили в море.

• Спорожніле Каховське водосховище — втрата водопостачання й зрошення для південних областей (Херсонської, Запорізької, Миколаївської), загибель рибних запасів.

Загроза радіаційної аварії та знищення заповідників

Тимчасово окупована Запорізька АЕС — найбільша атомна станція Європи — перебуває під постійною загрозою радіаційної аварії через обстріли, відсутність належного обслуговування й порушення режиму роботи.

Окупація й бойові дії знищили або пошкодили заповідні території: біосферний заповідник «Асканія-Нова», Кінбурнську косу, Чорноморський біосферний заповідник, національні природні парки «Святі Гори», «Меотида» та інші. Загинули тисячі тварин, зокрема рідкісних видів.

Повоєнне відновлення України має враховувати екологічні вимоги: розмінування, рекультивацію ґрунтів, відбудову інфраструктури з дотриманням екологічних стандартів, розширення природно-заповідного фонду.

Для збереження біорізноманіття й сталого використання природних ресурсів в Україні створено національну екологічну мережу, систему моніторингу довкілля й упроваджуються принципи раціонального природокористування.

Національна екологічна мережа (екомережа)

Екологічна мережа — це єдина територіальна система, що об'єднує природні й напівприродні ділянки, необхідні для збереження біорізноманіття. Правова основа — Закон України «Про екологічну мережу України» (2004 р.) і Загальнодержавна програма формування екомережі на 2000–2015 роки.

Структура екомережі складається з чотирьох типів територій:

Українська екомережа є частиною Всеєвропейської екологічної мережі та Смарагдової мережі (Emerald Network), створеної під егідою Бернської конвенції.

Моніторинг довкілля

Моніторинг довкілля — це система регулярних спостережень, оцінки й прогнозування стану природного середовища. Він охоплює спостереження за якістю повітря, вод, ґрунтів, станом біоти (рослинного й тваринного світу). В Україні моніторинг здійснюють гідрометеорологічна служба, екологічні інспекції, санітарно-епідеміологічні служби.

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) — обов'язкова процедура, під час якої перевіряють екологічну безпеку проєктів будівництва, реконструкції чи розширення підприємств. Без позитивного висновку ОВД проєкт не може бути реалізований.

Раціональне природокористування в умовах сталого розвитку

Раціональне природокористування — це такий спосіб використання природних ресурсів, який забезпечує їхнє відновлення, збереження для майбутніх поколінь і мінімізує негативний вплив на довкілля. Основні заходи:

• Ресурсозбереження — зменшення витрат сировини, енергії, води на одиницю продукції.

• Комплексне використання сировини — вилучення всіх цінних компонентів із руд, нафти, газу.

• Будівництво очисних споруд — очищення промислових і комунальних стоків, викидів в атмосферу.

• Переробка відходів — вторинне використання матеріалів (скло, метал, пластик, папір).

• Використання відновлюваних джерел енергії — сонячної, вітрової, гідроенергії, біомаси.

• Рекультивація порушених земель і заліснення.

• Розширення природно-заповідного фонду.

Важливий принцип — «забруднювач платить»: той, хто забруднює довкілля, зобов'язаний компенсувати завдану шкоду й фінансувати заходи з очищення. Концепція сталого розвитку передбачає баланс між економічним зростанням, соціальною справедливістю й охороною довкілля (детальніше — у курсі «Регіони»).

Розгляньмо типові завдання НМТ з теми геоекологічних проблем і природокористування. Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язком і поясненням, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Визначення області з найбільшим техногенним навантаженням

Завдання: На картосхемі показано обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу за областями України (умовні позначення: чим темніший колір, тим більші викиди). Визнач область, де техногенне навантаження найбільше.

Варіанти відповідей: А — Закарпатська, Б — Волинська, В — Дніпропетровська, Г — Чернівецька.

Розв'язання: Техногенне навантаження найбільше там, де зосереджена важка промисловість — металургія, коксохімія, ТЕС. Дніпропетровська область — один із головних промислових регіонів України (Кривий Ріг — металургія, Дніпро — промисловий центр, Нікополь — марганцевий басейн). Закарпатська, Волинська й Чернівецька області — західні регіони з переважно аграрною економікою й невеликими обсягами промислових викидів.

Відповідь: В — Дніпропетровська.

Чому інші неправильні: Закарпатська, Волинська й Чернівецька області мають низький рівень техногенного навантаження через відсутність великих металургійних і хімічних підприємств. Їх обирають ті, хто плутає географічне положення з промисловим розвитком.

Приклад 2. Області, найбільше забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи

Завдання: Вибери три області, які найбільше постраждали від радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС.

Варіанти: 1 — Житомирська, 2 — Одеська, 3 — Київська, 4 — Закарпатська, 5 — Рівненська, 6 — Луганська, 7 — Херсонська.

Розв'язання: Чорнобильська АЕС розташована на півночі Київської області. Радіоактивна хмара після вибуху поширилася переважно на північний захід і захід. Найбільше забруднені області, що межують із зоною відчуження: Київська (безпосередньо прилягає), Житомирська (на захід від ЧАЕС) і Рівненська (далі на захід, але зі значним осадженням радіонуклідів). Одеська, Закарпатська, Луганська й Херсонська області розташовані далеко від епіцентру й не зазнали значного радіоактивного забруднення.

Відповідь: 1 — Житомирська, 3 — Київська, 5 — Рівненська.

Чому інші неправильні: Одеська й Херсонська — південні області, куди радіонукліди не потрапили в значних кількостях. Закарпаття захищене Карпатами. Луганська область — на сході, далеко від ЧАЕС.

Приклад 3. Заходи раціонального природокористування

Завдання: Вибери три заходи, які належать до раціонального природокористування.

Варіанти: 1 — рекультивація кар'єрів, 2 — осушення боліт Полісся, 3 — будівництво очисних споруд, 4 — оранка схилів уздовж (згори донизу), 5 — створення екокоридорів, 6 — скидання шахтних вод у річки, 7 — суцільні рубки в Карпатах.

Розв'язання: Раціональне природокористування передбачає відновлення ресурсів і мінімізацію шкоди довкіллю. Рекультивація кар'єрів (1) відновлює порушені землі. Будівництво очисних споруд (3) зменшує забруднення вод і повітря. Створення екокоридорів (5) зберігає біорізноманіття. Осушення боліт (2) — приклад нераціонального втручання, що руйнує екосистеми. Оранка схилів уздовж, згори донизу (4), посилює водну ерозію — нераціональна дія. Скидання шахтних вод (6) і суцільні рубки (7) — нераціональні дії.

Відповідь: 1 — рекультивація кар'єрів, 3 — будівництво очисних споруд, 5 — створення екокоридорів.

Чому інші неправильні: Осушення боліт, скидання шахтних вод і суцільні рубки — це нераціональні дії, що погіршують стан довкілля. Оранка схилів уздовж (а не впоперек) спричиняє водну ерозію.

Приклад 4. Наслідок затоплення закритих шахт Донбасу

Завдання: Який негативний наслідок має затоплення закритих вугільних шахт Донбасу?

Варіанти відповідей: А — зниження рівня ґрунтових вод, Б — підтоплення й засолення ґрунтових вод, В — утворення гіпсових печер, Г — збільшення лісистості.

Розв'язання: Коли шахти закривають, припиняється відкачування підземних вод. Рівень ґрунтових вод підіймається, що спричиняє підтоплення територій. Шахтні води містять багато солей і важких металів, тому вони засолюють прісні водоносні горизонти.

Відповідь: Б — підтоплення й засолення ґрунтових вод.

Чому інші неправильні: Зниження рівня ґрунтових вод (А) — навпаки, рівень підіймається. Гіпсові печери (В) утворюються в гіпсових породах, а не внаслідок затоплення шахт. Збільшення лісистості (Г) — позитивний процес, не пов'язаний із затопленням шахт.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок через поверхове розуміння геоекологічних процесів. Ось найпоширеніші пастки.

• Вважають найзабрудненішими радіонуклідами південні області, а не Полісся. Насправді радіоактивна хмара після Чорнобильської катастрофи пішла на північний захід і захід, а кислі піщані ґрунти Полісся сприяють міграції радіонуклідів у рослини. Південні області (Одеська, Херсонська, Миколаївська) майже не постраждали.

• Плутають екомережу з природно-заповідним фондом, забуваючи про екокоридори й буферні території. Екомережа — ширше поняття: вона включає не лише заповідні об'єкти (ключові території), а й сполучні, буферні й відновлювані території.

• Вважають закриття шахт безпечним для довкілля. Насправді припинення відкачування води підіймає рівень ґрунтових вод, спричиняючи підтоплення, засолення й забруднення питних горизонтів.

• Вважають моніторинг заходом очищення, а не системою спостережень і прогнозу. Моніторинг — це спостереження, оцінка й прогноз стану довкілля, а не безпосереднє очищення води чи повітря.

• Пов'язують найбільше техногенне навантаження із Закарпаттям чи Поліссям. Насправді найбільше навантаження в Донецько-Придніпровському регіоні (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області) через концентрацію важкої промисловості.

• Зводять екологічні наслідки війни лише до руйнування будівель. Насправді війна спричиняє мінування ґрунтів, пожежі, викиди токсичних речовин, руйнування греблі Каховської ГЕС, загрозу радіаційної аварії на ЗАЕС, знищення заповідників.

Тема «Геоекологічні проблеми й природокористування» входить до підрозділу 3.3 програми НМТ «Природокористування». Програма передбачає знання про:

• Використання природно-ресурсного потенціалу України.

• Основні види забруднень (атмосферне, водне, ґрунтове, радіоактивне, відходами).

• Вплив екологічної ситуації на здоров'я населення.

• Національну екологічну мережу, моніторинг довкілля.

• Раціональне природокористування в умовах сталого розвитку.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання безпосередньо з підрозділу 3.3 немає, але зміст завдань охоплює всю програму. Стимули в демоваріанті — картосхеми, картограми за областями, статистичні таблиці. Тому важливо вміти читати картосхеми й аналізувати статистичні дані.

Завдання 25–30 у тесті НМТ — формат «вибір трьох відповідей із семи» (0–3 бали). У демоваріанті 2026 правильні варіанти в таких завданнях перевіряють розуміння причинно-наслідкових зв'язків, а не просто запам'ятовування фактів.

Стратегія: Для кожної геоекологічної проблеми називай джерело (галузь господарства чи конкретну подію), регіон поширення й наслідок. Наприклад: «Металургія Кривого Рогу → викиди в атмосферу → забруднення повітря в Дніпропетровській області». Такий логічний ланцюжок допомагає відкинути неправдиві твердження в завданнях.

• Найбільше техногенне навантаження — у Донецько-Придніпровському регіоні (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області) через концентрацію металургії, коксохімії, ТЕС і видобування.

• Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року — найтяжчі наслідки на Поліссі (Київська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області), бо радіонукліди в кислих піщаних ґрунтах легко переходять у рослини й продукти.

• Гірничі роботи й закриті шахти — кар'єри, відвали, терикони, провали; затоплення шахт спричиняє підтоплення й засолення ґрунтових вод.

• Війна — мінування ґрунтів, пожежі, викиди від ударів по промислових об'єктах, руйнування Каховської ГЕС (6 червня 2023 р.), загроза радіаційної аварії на ЗАЕС, знищення заповідників.

• Екомережа = ключові території (природні ядра — об'єкти ПЗФ) + екокоридори (сполучні території) + буферні й відновлювані території.

• Моніторинг довкілля — система спостережень, оцінки й прогнозу стану повітря, вод, ґрунтів, біоти; ОВД — обов'язкова перевірка проєктів перед будівництвом.

• Раціональне природокористування: ресурсозбереження, очисні споруди, переробка відходів, відновлювана енергія, рекультивація, розширення ПЗФ; принцип «забруднювач платить».