Форми правління й державного устрою

Форма правління — це спосіб організації верховної державної влади. Вона визначає, кому належить влада в державі, як вона формується, передається і як здійснюється. Дві основні форми правління — монархія й республіка. У цьому розділі ти детально розбереш, якими бувають монархії та чим вони відрізняються одна від одної.

Що таке монархія?

Монархія (від грец. μοναρχία — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна влада повністю або частково належить одній особі — монарху (королю, цареві, імператору, султану, еміру, князю) і, як правило, передається у спадок. Монарх уособлює державу, є її символом і главою. Залежно від того, наскільки влада монарха обмежена, розрізняють абсолютну та конституційну монархії.

Абсолютна монархія

Абсолютна (необмежена) монархія — форма правління, за якої монарх одноосібно зосереджує в своїх руках законодавчу, виконавчу й судову владу. У таких державах немає парламенту або він має лише дорадчу функцію, конституція відсутня або її роль мізерна. Влада монарха нічим не обмежена.

Сучасні приклади абсолютних монархій:

• Саудівська Аравія — король поєднує світську й релігійну владу, закони ухвалюються королівськими декретами;

• Оман — султан одноосібно керує державою;

• Катар — емір зосереджує всю повноту влади;

• Бруней — султан є абсолютним правителем;

• Есватіні (колишній Свазіленд) — король править одноосібно.

Окремий різновид — теократична монархія, де глава держави є одночасно релігійним лідером. Найяскравіший приклад — Ватикан, де Папа Римський є абсолютним монархом і главою Католицької церкви.

Конституційна (парламентська) монархія

Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією. Реальна законодавча влада належить парламенту, виконавчу владу здійснює уряд, підзвітний парламенту. Монарх виконує переважно представницькі, церемоніальні функції: підписує закони (формально), відкриває сесії парламенту, представляє країну на міжнародній арені. Уряд формує партія або коаліція, що перемогла на парламентських виборах, а прем'єр-міністр стає фактичним керівником держави.

Приклади конституційних монархій:

• Велика Британія — король Карл III є главою держави, але закони ухвалює парламент, уряд очолює прем'єр-міністр;

• Японія — імператор є «символом держави і єдності народу», влада обмежена конституцією;

• Іспанія — король виконує представницькі функції;

• Швеція, Норвегія, Данія — скандинавські монархії з обмеженою владою короля;

• Нідерланди, Бельгія, Люксембург — монархії в континентальній Європі;

• Таїланд — король має обмежену владу за конституцією.

Монархії Європи

У Європі налічується 12 монархій. Більшість із них — конституційні. Ось повний перелік:

• Велика Британія (королівство)

• Норвегія (королівство)

• Швеція (королівство)

• Данія (королівство)

• Нідерланди (королівство)

• Бельгія (королівство)

• Люксембург (велике герцогство)

• Іспанія (королівство)

• Монако (князівство)

• Ліхтенштейн (князівство)

• Андорра (князівство з двома співправителями — єпископом Уржеля і президентом Франції)

• Ватикан (теократична монархія)

Співдружність націй і монархії без власного короля

Співдружність націй (Commonwealth of Nations) — добровільне об'єднання 56 держав, переважно колишніх британських колоній. У 15 з них, зокрема в Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Ямайці, главою держави формально є британський король Карл III. Його представляє генерал-губернатор — посадова особа, яка виконує церемоніальні функції монарха в цій країні. Такі держави є конституційними монархіями, хоча їхній монарх живе в іншій країні.

Важливо запам'ятати: Канада, Австралія та Нова Зеландія — не республіки, а конституційні монархії, де король Великої Британії є главою держави.

Республіка (від лат. res publica — спільна справа) — форма правління, за якої верховна влада належить виборним органам (парламенту, президенту), які обираються на певний строк. У світі республік значно більше, ніж монархій — понад 140 держав. Залежно від того, хто формує уряд і кому він підзвітний, розрізняють три основні види республік: президентську, парламентську та змішану.

Президентська республіка

У президентській республіці президент обирається всенародно (або через колегію виборників, як у США). Він одночасно є главою держави й главою виконавчої влади. Президент самостійно формує уряд (кабінет міністрів), який підзвітний саме йому, а не парламенту. Парламент не може відправити уряд у відставку без згоди президента, а президент не може розпустити парламент.

Приклади президентських республік:

• США — найвідоміший приклад: президент обирається на 4 роки, формує кабінет, має право вето на закони Конгресу;

• Бразилія — президент є главою виконавчої влади;

• Мексика, Аргентина — більшість країн Латинської Америки мають президентську форму правління.

Парламентська республіка

У парламентській республіці уряд формує парламентська більшість (партія або коаліція, що перемогла на виборах). Уряд очолює прем'єр-міністр, який є фактичним керівником держави. Президент має переважно представницькі повноваження: він обирається парламентом (рідше — народом), але не втручається в роботу уряду. Парламент може висловити недовіру уряду й відправити його у відставку.

Приклади парламентських республік:

• Німеччина — федеральний канцлер очолює уряд, президент виконує церемоніальні функції;

• Італія — Рада міністрів на чолі з прем'єром підзвітна парламенту;

• Австрія — федеральний канцлер є главою уряду;

• Індія — прем'єр-міністр очолює уряд, президент має представницьку роль;

• Ізраїль — уряд формує партія, що перемогла на виборах до Кнесету.

Змішана республіка

Змішана (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) республіка поєднує риси президентської та парламентської форм. У ній є сильний президент, який обирається народом і має значні повноваження, але уряд формується за участю парламенту й несе відповідальність перед ним. Президент може мати право розпускати парламент, а парламент — висловлювати недовіру уряду.

Приклади змішаних республік:

• Франція — президентсько-парламентська республіка: президент обирається народом, очолює Раду міністрів, має право розпускати Національну асамблею, а прем'єр-міністр підзвітний парламенту;

• Україна — за Конституцією 1996 року (зі змінами 2004 і 2014 років) є парламентсько-президентською республікою: президента обирає народ, але уряд формує коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді, а Прем'єр-міністра призначає Верховна Рада за поданням Президента, внесеним за пропозицією коаліції (стаття 114 Конституції);

• Польща — президент обирається народом, має право вето, але уряд формується парламентською більшістю;

• Португалія — президент має значні повноваження, але уряд підзвітний парламенту.

Для НМТ важливо запам'ятати розподіл: США, Бразилія — президентські республіки; Німеччина, Італія, Індія — парламентські; Франція, Україна, Польща — змішані.

Форма територіального (адміністративно-територіального) устрою визначає, як держава поділена на частини та як розподілена влада між центральними й місцевими органами. Розрізняють дві основні форми: унітарну державу й федерацію. Існує також конфедерація, але нині її прикладів немає.

Унітарна держава

Унітарна держава (від лат. unitas — єдність) — це форма територіального устрою, за якої держава має єдину конституцію, єдину систему органів влади, єдине законодавство. Адміністративно-територіальні одиниці (області, воєводства, департаменти, префектури) не мають власних конституцій, парламентів чи урядів — вони лише виконують рішення центральної влади. Однак деякі унітарні держави можуть мати автономні утворення з особливим статусом.

Приклади унітарних держав:

• Україна — унітарна держава (стаття 2 Конституції України). До її складу входить Автономна Республіка Крим (стаття 133), яка має власний парламент і уряд, але це автономія в межах унітарної держави, а не суб'єкт федерації;

• Франція — поділена на департаменти й регіони, але всі вони керуються єдиними законами;

• Польща — воєводства не мають власних конституцій;

• Японія — префектури підпорядковуються центральній владі;

• Китай — має автономні райони (Тибет, Сіньцзян), але вони не є суб'єктами федерації;

• Італія — має 5 областей з особливим статусом, але залишається унітарною;

• Велика Британія — має автономії Шотландії, Уельсу, Північної Ірландії, але це не федерація, а унітарна держава з елементами децентралізації (деволюції).

Федерація

Федерація (від лат. foedus — союз) — це форма територіального устрою, за якої суб'єкти федерації (штати, землі, провінції, кантони) мають власні конституції чи закони, парламенти, уряди, а іноді й власне громадянство. Повноваження між центром і суб'єктами розподілені відповідно до конституції. Як правило, зовнішня політика, оборона, грошова система належать до компетенції центру, а освіта, культура, місцеве самоврядування — суб'єктам.

Ключові приклади федерацій (знати для НМТ):

• США — 50 штатів і федеральний округ Колумбія;

• Німеччина — 16 земель (Bundesländer);

• Індія — 28 штатів і 8 союзних територій;

• Бразилія — 26 штатів і федеральний округ;

• Канада — 10 провінцій і 3 території;

• Австралія — 6 штатів і 2 території.

Інші федерації світу: Мексика, Аргентина, Швейцарія (кантони — історична назва «Швейцарська Конфедерація», але фактично це федерація), Австрія, Бельгія, Нігерія, Пакистан, Малайзія, ОАЕ, Росія.

Чому деякі країни стають федераціями?

Федераціями стають переважно:

• великі за площею країни (США, Канада, Австралія, Бразилія, Росія);

• країни з кількома народами чи мовами (Індія, Бельгія, Швейцарія).

Конфедерація

Конфедерація — це союз суверенних держав, об'єднаних для досягнення спільних цілей (оборона, зовнішня політика). Кожна держава зберігає повний суверенітет, власні збройні сили, грошову систему. Нині в світі немає жодної конфедерації. Швейцарія зберегла в офіційній назві «Швейцарська Конфедерація», але фактично вона є федерацією. На НМТ пам'ятай: конфедерацій сьогодні не існує.

У цьому розділі ми розв'яжемо типові завдання НМТ на тему форм правління й територіального устрою. Кожен приклад супроводжується покроковим поясненням.

Приклад 1. Конституційні монархії Європи

Завдання: Оберіть три країни, які є конституційними монархіями Європи.

• Перелік: Франція, Швеція, Польща, Іспанія, Італія, Нідерланди, Саудівська Аравія

Розв'язання:

1. Визнач, які з цих країн є монархіями. Серед переліку монархії: Швеція, Іспанія, Нідерланди, Саудівська Аравія.

2. Серед монархій відокрем абсолютні (Саудівська Аравія) від конституційних. Саудівська Аравія — абсолютна монархія в Азії, а не в Європі.

3. Конституційні монархії Європи: Швеція (король виконує церемоніальні функції), Іспанія (король — символ єдності), Нідерланди (король формально затверджує закони).

4. Франція, Польща, Італія — республіки, тому не підходять.

Відповідь: Швеція, Іспанія, Нідерланди.

Чому інші варіанти неправильні: Франція, Польща, Італія — республіки; Саудівська Аравія — абсолютна монархія, до того ж розташована в Азії.

Приклад 2. Федеративна держава

Завдання: Виберіть одну країну, яка є федеративною державою.

• Варіанти: Польща, Бразилія, Франція, Японія

Розв'язання:

1. Згадай, що федерація — це держава, суб'єкти якої мають власні конституції, парламенти й уряди.

2. Бразилія складається з 26 штатів і федерального округу, кожен штат має власний уряд і законодавчі збори — це федерація.

3. Польща поділена на воєводства, Франція — на департаменти, Японія — на префектури; усі ці одиниці не мають власних конституцій, країни є унітарними.

Відповідь: Бразилія.

Чому інші неправильні: Польща, Франція, Японія — унітарні держави.

Приклад 3. Опис форми правління

Завдання: Визначте форму правління за описом: «Глава держави — король, але закони ухвалює парламент, а уряд очолює прем'єр-міністр від переможної партії».

• Варіанти: абсолютна монархія, конституційна монархія, президентська республіка, парламентська республіка

Розв'язання:

1. Глава держави — король, отже це монархія, а не республіка. Варіанти «президентська республіка» та «парламентська республіка» — неправильні.

2. Закони ухвалює парламент, а уряд очолює прем'єр-міністр — це означає, що влада монарха обмежена. Отже, це не абсолютна монархія.

3. Опис відповідає конституційній (парламентській) монархії.

Відповідь: конституційна монархія.

Чому інші неправильні: абсолютна монархія — монарх має необмежену владу; президентська та парламентська республіки — немає короля.

Приклад 4. Країни Співдружності з британським королем

Завдання: Оберіть три країни Співдружності, де главою держави є британський король.

• Перелік: Канада, Індія, Австралія, ПАР, Нова Зеландія, США, Ірландія

Розв'язання:

1. Згадай, що 15 країн Співдружності визнають британського короля главою держави. Серед них — Канада, Австралія, Нова Зеландія.

2. Індія та ПАР є членами Співдружності, але вони — республіки (президент є главою держави).

3. США не входять до Співдружності, це республіка.

4. Ірландія є республікою, хоча раніше входила до Британської імперії.

Відповідь: Канада, Австралія, Нова Зеландія.

Чому інші неправильні: Індія та ПАР — республіки в Співдружності; США — не член Співдружності, республіка; Ірландія — республіка.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок. Розгляньмо найпоширеніші, щоб ти знав, як їх уникнути.

• Вважають Канаду й Австралію республіками через те, що не бачать у них власного монарха. Насправді Канада, Австралія та Нова Зеландія — конституційні монархії, де главою держави є британський король, якого представляє генерал-губернатор.

• Плутають форму правління з формою устрою. Форма правління (монархія чи республіка) визначає, кому належить верховна влада. Форма територіального устрою (унітарна чи федерація) визначає, як організована влада на місцях. Це різні характеристики: Канада, наприклад, — конституційна монархія (форма правління) і федерація (форма устрою).

• Вважають Францію чи Польщу федераціями через те, що вони поділені на великі регіони (департаменти, воєводства). Однак ці адміністративні одиниці не мають власних конституцій, парламентів і урядів — це унітарні держави.

• Вважають Велику Британію федерацією через те, що вона складається з чотирьох історичних частин (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія). Насправді Велика Британія — унітарна держава, хоча Шотландія, Уельс і Північна Ірландія мають власні парламенти з обмеженими повноваженнями (деволюція).

• Вважають Україну президентською республікою, бо президента обирає народ. Однак за Конституцією України (зі змінами 2004 і 2014 років) уряд формує коаліція у Верховній Раді, а президент не може самостійно призначити прем'єр-міністра. Україна — парламентсько-президентська (змішана) республіка.

• Відносять Японію до абсолютних монархій через імператора. Насправді після Другої світової війни Японія прийняла конституцію, за якою імператор є «символом держави і єдності народу» і не має реальної політичної влади. Японія — конституційна монархія.

• Вважають Швейцарію конфедерацією через офіційну назву «Швейцарська Конфедерація». Однак фактично Швейцарія є федерацією: кантони мають власні конституції, парламенти й уряди, а федеральний центр має широкі повноваження. Нині в світі немає жодної конфедерації.

Форми державного правління й територіального устрою входять до змісту теми 6.1 «Регіони світу» (розділ VI «Регіони та країни») програми НМТ. Перевіряють уміння розрізняти форми правління й устрою країн та наводити приклади.

Формат завдань

На НМТ тема може з'явитися у двох формах:

• Форма 1 (завдання 1–20) — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал. Типові постановки: «Яка форма правління у Франції?», «Яка з перелічених країн є федерацією?», «Визначте форму правління за описом…».

• Форма 3 (завдання 25–30) — вибір трьох відповідей із семи, 0–3 бали (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант). Типове завдання: «Оберіть три країни, які є конституційними монархіями / федераціями / республіками».

Стратегія для завдань «3 з 7»

Щоб не помилитися в завданнях на вибір трьох відповідей із семи, дотримуйся такого алгоритму:

1. Прочитай уважно, що саме просять знайти: монархії, федерації, республіки тощо.

2. Перевір кожну з семи країн за двома ознаками окремо: форма правління (монархія чи республіка, а якщо монархія — абсолютна чи конституційна) і форма устрою (унітарна чи федерація).

3. Познач рівно три варіанти, які відповідають умові. Не більше і не менше.

4. Перевір, чи не потрапили до вибраних країни з іншої частини світу (наприклад, Саудівська Аравія — азійська монархія, а не європейська).

Пам'ятай: у завданнях «3 з 7» ти отримуєш 1 бал за кожну правильно вказану країну. Максимум — 3 бали, тому обирай рівно три варіанти.

• Абсолютні монархії: Саудівська Аравія, Оман, Катар, Бруней, Есватіні. Влада монарха необмежена.

• Конституційні монархії: Велика Британія, Японія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Таїланд. Влада монарха обмежена конституцією.

• Президентська республіка: США, Бразилія, Мексика, Аргентина. Президент формує уряд.

• Парламентська республіка: Німеччина, Італія, Австрія, Індія, Ізраїль. Уряд формує парламентська більшість.

• Змішана республіка: Франція, Україна, Польща, Португалія. Поєднує риси президентської та парламентської форм.

• Федерації: США, Німеччина, Індія, Бразилія, Канада, Австралія, Мексика, Аргентина, Швейцарія, Австрія, Бельгія, Росія. Суб'єкти мають власні конституції, парламенти й уряди.

• Унітарні держави: Україна, Франція, Польща, Японія, Китай, Італія, Велика Британія. Єдина конституція, адміністративні одиниці без власного законодавства.

• Співдружність націй: Канада, Австралія, Нова Зеландія — конституційні монархії, де главою держави є британський король. Його представляє генерал-губернатор.