Чорне й Азовське моря: природні умови й ресурси

Чорне море — це внутрішнє море басейну Атлантичного океану. Протокою Босфор воно сполучається з Мармуровим морем, через Дарданелли — із Середземним, а Керченською протокою — з Азовським морем. Площа моря становить приблизно 420 тис. км², найбільша глибина сягає понад 2200 м, а середня глибина — близько 1240 м. Шельф (мілководна частина) широкий лише на північному заході, біля берегів України.

Солоність і температура

Солоність поверхневих вод Чорного моря становить приблизно 17–18 ‰ (проміле). Це майже вдвічі менше за середню океанічну солоність (≈ 35 ‰). Причина — потужний прісний стік річок: Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу, а також помірне випаровування. На глибині солоність зростає до 22 ‰, оскільки туди не доходить опріснена поверхнева вода. Улітку поверхнева вода прогрівається до +24…+26 °C, узимку мілкі північно-західні затоки можуть замерзати.

Сірководневий шар — унікальна особливість

Починаючи з глибини приблизно 150–200 м, вода Чорного моря насичена сірководнем (H₂S) і не містить розчиненого кисню. Це означає, що близько 90 % об’єму моря непридатні для існування багатоклітинних організмів. Там живуть лише анаеробні бактерії. Чому так сталося? Чорне море має двошарову структуру: легша опріснена вода залишається зверху, а важча солона вода — унизу. Вертикальне перемішування дуже слабке, тому кисень не проникає в глибину. Рештки організмів, що опускаються на дно, розкладаються без доступу кисню, утворюючи сірководень.

Запам’ятай: сірководневий шар — природне явище, а не наслідок забруднення. Його причина — слабке вертикальне перемішування вод через різку різницю в солоності.

Азовське море — наймілкіше море світу. Його найбільша глибина становить лише близько 14 м, а середня — приблизно 7 м. Площа моря — близько 39 тис. км². Воно з’єднане з Чорним морем Керченською протокою. Дно Азовського моря рівне, мулисте, без різких перепадів глибин.

Солоність і гідрологічні особливості

Солоність Азовського моря становить приблизно 11–13 ‰ — це менше, ніж у Чорному морі. Море опріснюють дві великі річки: Дон і Кубань. У Таганрозькій затоці, куди впадає Дон, вода майже прісна. Окремо варто згадати затоку Сиваш (Гниле море) — це мілководна затока на заході Азовського моря, відокремлена від нього Арабатською Стрілкою. Через сильне випаровування вода в Сиваші дуже солона, і там здавна добувають кухонну сіль.

Температура, льодовий режим і органічний світ

Завдяки мілководності Азовське море швидко прогрівається влітку, а взимку зазвичай повністю або частково вкривається кригою. Море надзвичайно багате на планктон і рибу: тут водяться бички, тюлька, судак, осетрові, тарань. За біологічною продуктивністю Азовське море посідає одне з перших місць у світі — у ньому виловлювали у десятки разів (за різними даними — у 25–40 разів) більше риби на одиницю площі, ніж у Чорному морі.

Важливо: з 2022 року українське узбережжя Азовського моря тимчасово окуповане. Доступ до морських портів (Маріуполь, Бердянськ) втрачено, що завдало величезних економічних і екологічних збитків.

Узбережжя Чорного й Азовського морів має складну будову: тут є півострови, довгі піщані коси, глибокі затоки й острови. Розгляньмо основні географічні об’єкти, які треба знати для НМТ.

Півострови

Найбільший півострів — Кримський. На його сході розташований Керченський півострів, а на заході — Тарханкут. Між Керченським півостровом (Крим) і Таманським півостровом (Росія) лежить Керченська протока, яка з’єднує Чорне й Азовське моря.

Коси

Коса — це вузька піщана смуга суходолу, що вдається в море. Найдовша коса України — Арабатська Стрілка (≈ 110 км). Вона відокремлює затоку Сиваш від Азовського моря. У Чорному морі розташовані Тендрівська й Кінбурнська коси. В Азовському морі — Бердянська, Обитічна й Білосарайська коси. Їхні кінці загнуті на південний захід — це наслідок панівних течій і хвиль.

Затоки

У Чорному морі: Каркінітська затока (між Кримським півостровом і материком), Джарилгацька затока, Каламітська затока. В Азовському морі: Сиваш (Гниле море) — мілководна, дуже солона затока, і Таганрозька затока — у неї впадає Дон.

Острови

Острів Зміїний — скелястий острів у Чорному морі, приблизно за 35 км від дельти Дунаю. Він є прикордонним форпостом України (героїчна оборона 2022 р.). Острів Джарилгач — піщаний острів біля узбережжя Херсонщини, найбільший острів Чорного моря. Острів Бірючий розташований в Азовському морі.

Біологічні ресурси

Чорне й Азовське моря багаті на рибу та морепродукти. Основні промислові види: хамса (чорноморський анчоус), шпрот, ставрида, кефаль, камбала-калкан, мідії. Особливу цінність має філофорне поле Зернова — найбільше у світі скупчення червоної водорості філофори, розташоване на північному заході Чорного моря. З філофори добувають агар-агар, що використовують у харчовій і фармацевтичній промисловості.

Мінеральні ресурси

На шельфі Чорного моря розвідані родовища природного газу й нафти (наприклад, Голіцинське, Штормове). У Сиваші та причорноморських лиманах здавна добувають кухонну сіль. Будівельний пісок із морського дна використовують у промисловості.

Рекреаційні ресурси

Морське узбережжя — головна рекреаційна зона України. Пляжі, морська вода, лікувальні грязі лиманів (Куяльницький, Хаджибейський) приваблюють мільйони відпочивальників. Курорти Одещини, Херсонщини та Криму (Скадовськ, Затока, Євпаторія) мають всеукраїнське значення.

Транспортні ресурси

Чорне море — важливий транспортний шлях. Найбільші порти України: Одеса, Чорноморськ, Південний (на Чорному морі). До 2022 року працювали порти Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі. Через протоки Босфор і Дарданелли українські вантажі виходять у Середземне море й далі у Світовий океан.

Екологічні проблеми

Головна екологічна проблема — евтрофікація: річки (Дунай, Дніпро, Дністер) виносять у море добрива з полів і стічні води. Це спричиняє «цвітіння» води — масовий розвиток синьо-зелених водоростей, які поглинають кисень і призводять до заморів риби. Нафтові розливи під час аварій танкерів забруднюють воду й береги. Перевилов риби виснажує запаси. Вселення гребневика мнеміопсиса (Mnemiopsis leidyi) — драглистого організму, занесеного з баластними водами, — спричинило катастрофічне зменшення планктону й, відповідно, риби в 1980–1990-х роках.

Воєнні загрози

Повномасштабна війна Росії проти України створила нові загрози для морів. Міни й затонулі судна блокують судноплавство. Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року спричинив масове опріснення північно-західної частини Чорного моря та забруднення її сміттям, нафтопродуктами й хімікатами. Загинули тисячі дельфінів. Заходи охорони: Чорноморський біосферний заповідник (охороняє водно-болотні угіддя й пташині колонії), Бухарестська конвенція про захист Чорного моря від забруднення (1992), яку Україна ратифікувала.

Приклад 1. Чому органічне життя в Чорному морі зосереджене у верхньому шарі?

Завдання: Виберіть одну правильну відповідь. Чому більшість організмів у Чорному морі живе лише у верхньому 150–200-метровому шарі?

• А. Вода глибинних шарів надто прісна для морських організмів.

• Б. На глибині вода замерзає навіть улітку.

• В. Море скрізь мілке, тому глибоководних організмів там немає.

• Г. Глибше 150–200 м вода насичена сірководнем і не містить кисню.

Розв’язання: Згадаймо, що Чорне море має унікальну особливість — сірководневий шар. Починаючи з глибини приблизно 150–200 м, вода насичена сірководнем (H₂S) і не містить розчиненого кисню. Без кисню неможливе існування риб, молюсків, ракоподібних та інших багатоклітинних організмів. Там живуть лише анаеробні бактерії.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти неправильні: А — на глибині солоність вища (до 22 ‰), а не нижча; Б — температура на глибині постійна (+8…+9 °C) і не опускається до замерзання; В — море глибоке (понад 2200 м), але життя відсутнє саме через сірководень, а не через мілководність.

Приклад 2. Ознаки Азовського моря

Завдання: Виберіть три правильні відповіді з семи. Які з перелічених ознак характеризують Азовське море?

• 1. Найбільша глибина понад 2000 м.

• 2. Наймілкіше море світу.

• 3. Має сірководневий шар.

• 4. Солоність приблизно 11–13 ‰.

• 5. У ньому розташований острів Джарилгач.

• 6. Узимку зазвичай вкривається кригою.

• 7. Сполучене з Мармуровим морем протокою Босфор.

Розв’язання: Азовське море — наймілкіше море світу (найбільша глибина ≈ 14 м). Його солоність становить 11–13 ‰ — менша, ніж у Чорному морі, через опріснення Доном і Кубанню. Через мілководність узимку море зазвичай замерзає. Отже, правильні варіанти: 2, 4, 6.

Відповідь: 2, 4, 6.

Чому інші неправильні: 1 — це глибина Чорного, а не Азовського моря; 3 — сірководневий шар характерний для Чорного моря; 5 — Джарилгач — острів у Чорному морі; 7 — Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим, а не Азовське.

Приклад 3. Коса, що відокремлює Сиваш

Завдання: Виберіть одну правильну відповідь. Яка коса відокремлює затоку Сиваш від Азовського моря?

• А. Тендрівська.

• Б. Кінбурнська.

• В. Арабатська Стрілка.

• Г. Бердянська.

Розв’язання: Арабатська Стрілка — найдовша коса України (≈ 110 км). Вона простягається вздовж західного узбережжя Азовського моря й відокремлює від нього мілководну затоку Сиваш (Гниле море). Тендрівська й Кінбурнська коси розташовані в Чорному морі, а Бердянська — в Азовському, але вона не відокремлює Сиваш.

Відповідь: В.

Приклад 4. Острів поблизу дельти Дунаю

Завдання: Виберіть одну правильну відповідь. Який острів у Чорному морі розташований приблизно за 35 км від дельти Дунаю?

• А. Джарилгач.

• Б. Зміїний.

• В. Бірючий.

• Г. Хортиця.

Розв’язання: Острів Зміїний — скелястий острів у Чорному морі, розташований приблизно за 35 км на схід від дельти Дунаю. Він є прикордонним форпостом України. Джарилгач — піщаний острів біля Херсонщини, Бірючий — в Азовському морі, а Хортиця — острів на Дніпрі (не морський).

Відповідь: Б.

• Вважають солоність Чорного моря океанічною (≈ 35 ‰). Насправді вона становить 17–18 ‰ через опріснення великими річками. Запам’ятай: Чорне море майже вдвічі менш солоне, ніж океан.

• Пояснюють сірководневе зараження забрудненням, а не слабким перемішуванням вод. Сірководень у Чорному морі — природне явище, спричинене двошаровою структурою вод: легка опріснена вода зверху не змішується з важкою солоною водою внизу.

• Плутають Арабатську Стрілку з Тендрівською косою. Арабатська Стрілка (≈ 110 км) — в Азовському морі, відокремлює Сиваш. Тендрівська коса — у Чорному морі, біля узбережжя Херсонщини.

• Розміщують Джарилгач в Азовському морі, а Бірючий — у Чорному. Насправді Джарилгач — найбільший острів Чорного моря (Херсонщина), а Бірючий — острів в Азовському морі.

• Вважають Сиваш озером, а не затокою Азовського моря. Сиваш (Гниле море) — це мілководна затока Азовського моря, відокремлена від нього Арабатською Стрілкою.

• Вважають Азовське море глибшим за Чорне через його «замкненість». Насправді Азовське море — наймілкіше море світу (до 14 м), а Чорне — глибоке (понад 2200 м). Замкненість не впливає на глибину.

Тема Чорного й Азовського морів входить до розділу 3.2.6 програми НМТ з географії: «Природні умови й ресурси Чорного й Азовського морів, проблеми їх раціонального використання». Від тебе вимагається вміння знаходити на карті о. Зміїний, о. Джарилгач, Кримський і Керченський півострови, Арабатську Стрілку, Каркінітську затоку, Керченську протоку.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання безпосередньо з теми 3.2.6 немає, однак зміст завдань охоплює всю програму, тому питання про моря можуть з’явитися в будь-якому варіанті.

Форми завдань

• Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20, 1 бал) — наприклад, за картосхемою узбережжя: упізнати затоку, косу, острів або півострів.

• Вибір трьох відповідей із семи (завдання 25–30, 0–3 бали) — набір ознак, що характеризують одне з морів.

Стратегія виконання

У завданнях типу «3 з 7» найпростіше розсортувати ознаки на дві групи — «Чорне море» й «Азовське море» — за двома ключовими числами: глибиною й солоністю. Чорне: глибина понад 2200 м, солоність 17–18 ‰. Азовське: глибина до 14 м, солоність 11–13 ‰. Якщо в переліку є «наймілкіше море світу» — це однозначно Азовське. Якщо «сірководневий шар» — це Чорне. Такий підхід допомагає не заплутатися.

• Чорне море: глибина понад 2200 м, солоність 17–18 ‰, сірководневий шар починається з 150–200 м.

• Азовське море: наймілкіше море світу (до 14 м), солоність 11–13 ‰, узимку замерзає.

• Арабатська Стрілка (≈ 110 км) відокремлює затоку Сиваш від Азовського моря.

• Каркінітська затока — між Кримським півостровом і материком (Чорне море).

• Острів Зміїний — скелястий острів біля дельти Дунаю; Джарилгач — найбільший острів Чорного моря.

• Біологічні ресурси: хамса, шпрот, ставрида, кефаль, камбала-калкан, мідії, філофора.

• Мінеральні ресурси: газ і нафта шельфу, кухонна сіль Сиваша, будівельний пісок.

• Рекреаційні ресурси: пляжі, морська вода, лікувальні грязі, курорти Одещини, Херсонщини, Криму.

• Транспортні ресурси: морські порти (Одеса, Чорноморськ, Південний), шлях через Босфор і Дарданелли.

• Екологічні загрози: евтрофікація, нафтові розливи, перевилов, гребневик мнеміопсис, воєнні дії.

• Охорона: Чорноморський біосферний заповідник, Бухарестська конвенція (1992).