Африка: рельєф і корисні копалини

Африка — другий за площею материк Землі після Євразії. Її площа становить приблизно 30 млн км², що разом із островами сягає понад 30,3 млн км². Завдяки особливому положенню відносно екватора, тропіків і нульового меридіана Африка має унікальну географічну характеристику: вона лежить в усіх чотирьох півкулях.

Положення відносно екватора, тропіків і меридіанів

Екватор перетинає Африку майже посередині, тому материк простягається і в Північну, і в Південну півкулі. Північний тропік (≈ 23,5° пн. ш.) проходить через північну частину материка, а Південний тропік (≈ 23,5° пд. ш.) — через південну. Нульовий (Гринвіцький) меридіан перетинає західну частину Африки, тому материк лежить і в Західній, і в Східній півкулях. Більша частина території Африки розташована між тропіками, що робить її найспекотнішим материком.

Океани, моря й протоки

Африку омивають води двох океанів: Атлантичного — із заходу та Індійського — зі сходу. На півночі материк омиває Середземне море, а на північному сході — Червоне море. Гібралтарська протока відділяє Африку від Європи, Суецький канал, прокладений через Суецький перешийок, сполучає Середземне й Червоне моря та відділяє Африку від Азії. Мозамбіцька протока відокремлює материк від найбільшого острова — Мадагаскару.

Берегова лінія

Береги Африки слабо розчленовані — тут мало великих заток, півостровів і островів. Найбільші затоки — Гвінейська на заході та Аденська на сході. Найбільший півострів — Сомалі, який на сході вдається в Індійський океан. Найбільший острів — Мадагаскар, розташований на південний схід від материка.

Протяжність материка

Крайні точки Африки:

• Північна — мис Бен-Секка (Рас-Енгела) — ≈ 37° пн. ш.

• Південна — мис Голковий (Агульяс) — ≈ 35° пд. ш.

• Західна — мис Альмаді — ≈ 17° зх. д.

• Східна — мис Рас-Гафун — ≈ 51° сх. д.

Оскільки північна й південна крайні точки лежать у різних півкулях, їхні широти треба додавати: 37° + 35° = 72°. Помноживши на довжину дуги 1° меридіана (≈ 111 км), отримуємо протяжність з півночі на південь: 72° × 111 км ≈ 8000 км. Протяжність із заходу на схід між мисами Альмаді й Рас-Гафун (приблизно вздовж 10–15° пн. ш.) становить близько 7500 км, а по екватору материк удвічі вужчий — приблизно 4000 км.

Запам'ятай: коли крайні точки лежать у різних півкулях, широти додають; коли в одній півкулі — від більшої широти віднімають меншу.

Африка довго лишалася «білою плямою» для європейців. Якщо узбережжя материка обійшли ще в XV столітті, то внутрішні райони через пустелі, вологі екваторіальні ліси, тропічні хвороби й пороги на річках почали систематично вивчати лише в XIX столітті.

Перші плавання навколо Африки

Португальці першими проклали морський шлях навколо Африки. 1488 року Бартоломеу Діаш обігнув південний край материка й назвав відкритий мис мисом Бур (Бурхливим); король Жуан II перейменував його на мис Доброї Надії. 1497–1499 року Васко да Гама обігнув Африку, пройшов уздовж її східного узбережжя й відкрив морський шлях до Індії.

Девід Лівінгстон — найбільший дослідник Африки

Шотландський лікар і місіонер Девід Лівінгстон присвятив життя дослідженню Центральної та Південної Африки. Він перетнув материк із заходу на схід, дослідив течію річки Замбезі й 1855 року відкрив водоспад, який назвав на честь королеви Вікторії. Лівінгстон також досліджував озера Ньяса (нині Малаві) та Танганьїка.

Генрі Мортон Стенлі й річка Конго

1871 року американський журналіст Генрі Мортон Стенлі вирушив на пошуки Лівінгстона, про якого довго не було звісток. Він знайшов його біля озера Танганьїка. Згодом, у 1874–1877 роках, Стенлі здійснив власну експедицію: перетнув Африку зі сходу на захід і дослідив річку Конго, встановивши її повну течію.

Джон Спік і витоки Нілу

Британський офіцер Джон Спік 1858 року відкрив озеро Вікторія й правильно визначив його як головне джерело Нілу — найдовшої річки світу. Це відкриття завершило багатовікові пошуки витоків Нілу.

Єгор Ковалевський — український слід в Африці

Уродженець Харківщини Єгор Ковалевський у 1847–1848 роках дослідив басейн Блакитного Нілу. Він першим висловив правильне припущення, що витоки Білого Нілу лежать поблизу екватора, що згодом підтвердили Спік та інші дослідники.

Запам'ятай зв'язки: Лівінгстон — водоспад Вікторія на Замбезі; Стенлі — річка Конго; Спік — озеро Вікторія як витік Нілу; Ковалевський — Блакитний Ніл.

Рельєф Африки тісно пов'язаний з її тектонічною будовою. Більша частина материка лежить на давній Африканській платформі, яка складається з кристалічних порід докембрійського віку. Саме тому в Африці переважають високі рівнини — плато, плоскогір'я й нагір'я. Середня висота материка становить приблизно 750 м над рівнем моря.

Низька та Висока Африка

За висотою Африку поділяють на дві частини. Низька Африка охоплює північ і захід материка, де висоти переважно не перевищують 1000 м. Тут розташовані нагір'я Ахаггар і Тібесті в Сахарі, а також велика западина Конго. Висока Африка займає південь і схід материка з висотами понад 1000 м; тут лежить і западина Калахарі.

Складчасті гори на околицях материка

Справжні складчасті гори в Африці трапляються лише на околицях материка. На північному заході височить Атлас — молоді альпійські гори, які є продовженням Альпійсько-Гімалайського поясу. Найвища вершина — гора Тубкаль (≈ 4165 м). Ці гори сейсмічні, тут трапляються землетруси.

На півдні материка розташовані Капські гори. На відміну від Атласу, це давні (герцинські) гори, сильно зруйновані й невисокі. Драконові гори на південному сході — це не складчасті гори, а піднятий по розломах край Африканської платформи. Їхня висота сягає приблизно 3,5 км.

Східноафриканські розломи

На сході Африки розташована найбільша система розломів на суходолі — Східноафриканські розломи (Великий Африканський рифт). Вона простягається на понад 6000 км — від Червоного моря до долини річки Замбезі. Тут Африканська платформа розколюється, утворюючи грабени — опущені ділянки земної кори.

У грабенах утворилися глибокі видовжені озера: Танганьїка (глибина ≈ 1470 м — друге за глибиною озеро світу), Ньяса (Малаві), Альберт, Туркана. Озеро Вікторія, на відміну від них, лежить у прогині між двома гілками розломів, тому воно мілке (середня глибина ≈ 40 м).

Із Східноафриканськими розломами пов'язані вулкани й землетруси. Найвища точка Африки — вулкан Кіліманджаро (≈ 5895 м) — це сплячий вулкан, який, попри розташування поблизу екватора, має снігову шапку. Інший відомий вулкан — гора Кенія (≈ 5200 м). Ефіопське нагір'я — величезне вулканічне плато, вкрите лавовими покривами. Найнижча точка материка — западина озера Ассаль (понад 150 м нижче рівня моря).

Африка надзвичайно багата на корисні копалини. Їхнє розміщення тісно пов'язане з геологічною будовою: у давніх кристалічних породах щитів залягають руди, золото й алмази, а в осадових породах плит і прогинів — нафта, газ і фосфорити.

Руди, золото й алмази в кристалічних породах

У кристалічних породах щитів Південної Африки зосереджені найбагатші родовища рудних корисних копалин. Золото видобувають у Південно-Африканській Республіці (ПАР), де розташоване родовище Вітватерсранд — одне з найбільших у світі. Алмази видобувають у ПАР (район Кімберлі), Ботсвані та Демократичній Республіці Конго. ПАР також є світовим лідером із видобування платини й хромових руд. Залізні руди зосереджені в Гвінеї, Ліберії та ПАР.

Мідний пояс

Через територію Замбії й південь Демократичної Республіки Конго простягається Мідний пояс — унікальна зона, де в давніх породах платформи зосереджені величезні поклади мідних і кобальтових руд. ДР Конго є світовим лідером із видобування кобальту, необхідного для виробництва акумуляторів.

Нафта, газ і фосфорити в осадових породах

В осадових породах Сахарської плити та в прибережних прогинах зосереджені паливні корисні копалини. Нафту й газ видобувають у Нігерії (дельта Нігеру й шельф Гвінейської затоки), Лівії, Алжирі, Єгипті (западини Сахарської плити) та Анголі (шельф). Фосфорити — найбільші у світі запаси — зосереджені в Марокко. Боксити (алюмінієві руди) видобувають у Гвінеї, де вони утворилися в корі вивітрювання у вологому тропічному кліматі. Кам'яне вугілля видобувають у ПАР.

Закономірність розміщення

Запам'ятай правило: південь і схід Африки (щити, давні кристалічні породи) — руди, алмази, золото; північ (Сахарська плита) й узбережжя Гвінейської затоки (прогини й шельф) — нафта й газ.

Приклад 1. Тектонічне озеро в Східноафриканських розломах

На картосхемі зони Східноафриканських розломів позначено кілька озер. Яке з них утворилося в тектонічному розломі (грабені)?

• А) Вікторія

• Б) Чад

• В) Танганьїка

• Г) Насер

Розв'язання: Озеро Танганьїка лежить у грабені Східноафриканських розломів, його глибина сягає ≈ 1470 м. Озеро Вікторія — мілке, лежить у прогині між двома гілками розломів. Озеро Чад — мілке безстічне озеро в Сахелі. Озеро Насер — водосховище, створене греблею на Нілі в Єгипті.

Відповідь: В) Танганьїка.

Чому інші варіанти неправильні: Вікторія — мілке озеро в прогині, не в грабені; Чад — безстічне мілке озеро, не тектонічне; Насер — штучне водосховище.

Приклад 2. Твердження про рельєф Африки

Виберіть три правильні твердження про рельєф Африки:

• 1) В Африці переважають плоскогір'я й нагір'я

• 2) Атлас — молоді (альпійські) гори

• 3) Капські гори — молоді й сейсмічні

• 4) Драконові гори — частина Атласу

• 5) Найвища точка Африки — вулкан Кіліманджаро

• 6) Найвища точка Африки — гора Кенія

• 7) Більшу частину материка займає складчаста область

Розв'язання: Правильні твердження — 1 (основа Африки — давня платформа, тому переважають рівнини), 2 (Атлас — молоді альпійські гори, сейсмічні), 5 (Кіліманджаро ≈ 5895 м — найвища точка). Твердження 3 хибне: Капські гори — давні (герцинські), зруйновані. Твердження 4 хибне: Драконові гори — піднятий край платформи, не частина Атласу. Твердження 6 хибне: Кенія нижча за Кіліманджаро. Твердження 7 хибне: складчасті області лише на околицях, основа — платформа.

Відповідь: 1, 2, 5.

Приклад 3. Пара «копалина — країна»

Яка пара «корисна копалина — країна» є правильною?

• А) алмази — Лівія

• Б) нафта — Замбія

• В) фосфорити — Марокко

• Г) мідь — Алжир

Розв'язання: Марокко має найбільші у світі запаси фосфоритів — це правильна пара. Алмази видобувають у ПАР, Ботсвані та ДР Конго, а не в Лівії. Нафту видобувають у Нігерії, Лівії, Алжирі, а не в Замбії. Мідний пояс охоплює Замбію та ДР Конго, а не Алжир.

Відповідь: В) фосфорити — Марокко.

Приклад 4. Протяжність Африки з півночі на південь

Крайні точки Африки мають широти: північна — мис Бен-Секка (≈ 37° пн. ш.), південна — мис Голковий (≈ 35° пд. ш.). Яка протяжність материка з півночі на південь?

• А) ≈ 220 км

• Б) ≈ 4000 км

• В) ≈ 8000 км

• Г) ≈ 16 000 км

Розв'язання: Оскільки точки лежать у різних півкулях, широти додають: 37° + 35° = 72°. Довжина дуги 1° меридіана ≈ 111 км. Отже, 72° × 111 км ≈ 8000 км. Варіант А (≈ 220 км) отримали б, якби відняли широти (37° – 35° = 2°, 2° × 111 км ≈ 220 км) — типова помилка. Варіант Б (≈ 4000 км) — приблизно половина правильної відстані. Варіант Г (≈ 16 000 км) — подвоєна правильна відстань.

Відповідь: В) ≈ 8000 км.

Приклад 5. Відкриття водоспаду Вікторія

Хто з дослідників відкрив водоспад Вікторія на річці Замбезі?

• А) Генрі Мортон Стенлі

• Б) Девід Лівінгстон

• В) Джон Спік

• Г) Васко да Гама

Розв'язання: Девід Лівінгстон 1855 року відкрив водоспад на Замбезі й назвав його на честь королеви Вікторії. Стенлі дослідив річку Конго, Спік відкрив озеро Вікторія як витік Нілу, Васко да Гама обігнув Африку морським шляхом до Індії.

Відповідь: Б) Девід Лівінгстон.

• Плутають водоспад Вікторія на Замбезі з озером Вікторія й вважають озеро тектонічним. Запам'ятай: водоспад Вікторія відкрив Лівінгстон на річці Замбезі, а озеро Вікторія відкрив Спік. Озеро Вікторія — мілке, лежить у прогині між гілками розломів, а не в грабені.

• Вважають Драконові гори складчастими, хоча це піднятий край платформи. Драконові гори утворилися, коли край Африканської платформи піднявся по розломах. Це не складчасті гори, на відміну від Атласу чи Капських гір.

• Вважають Капські гори молодими, а Атлас — давнім. Насправді навпаки: Атлас — молоді (альпійські) гори, сейсмічні, з вершиною Тубкаль ≈ 4165 м. Капські гори — давні (герцинські), зруйновані й невисокі.

• Шукають нафту Африки на півдні материка, а алмази й золото — у Сахарі. Нафта й газ зосереджені на півночі (Сахарська плита) та в Гвінейській затоці, а алмази й золото — на півдні (щити Південної Африки).

• Під час обчислення протяжності віднімають широти крайніх точок, що лежать у різних півкулях. Якщо точки в різних півкулях — широти додають. Якщо в одній півкулі — від більшої віднімають меншу.

• Приписують Стенлі відкриття водоспаду Вікторія, а Лівінгстону — проходження всієї течії Конго. Лівінгстон відкрив водоспад Вікторія на Замбезі. Стенлі дослідив річку Конго. Не плутай ці відкриття.

Тема 2.2.1 програми НМТ з географії передбачає характеристику материка за планом: географічне положення, історія дослідження, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. На іспиті перевіряють уміння визначати протяжність материка за градусною сіткою, пов'язувати тектоніку з рельєфом і розміщенням корисних копалин. Обов'язкова номенклатура: Атлас, Ефіопське нагір'я, Кіліманджаро, Танганьїка.

Формат завдань

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 6–8 — це кластер до тектонічної й фізичної карт і профілю одного материка (у демоваріанті — Південної Америки). Формат — вибір однієї відповіді з чотирьох, по 1 балу за кожне. Ті самі вміння потрібні для роботи з картами Африки: за тектонічною картою визначити будову, за фізичною — форми рельєфу, за профілем — висотні позначки.

Завдання 25–30 у тесті — вибір трьох відповідей із семи, 0–3 бали (по 1 балу за кожен правильно вказаний варіант). У цих завданнях можуть подавати твердження про рельєф чи корисні копалини Африки, і треба обрати три правильні.

Стратегія підготовки

Номенклатуру вчи за картою, прив'язуючи кожен об'єкт до тектонічної структури: щит, розлом, складчаста область. Наприклад, Кіліманджаро — вулкан у зоні Східноафриканських розломів, Атлас — альпійська складчастість на північному заході, западина Конго — прогин платформи. Такий підхід допомагає не плутати об'єкти й розуміти логіку їхнього розміщення.

• Африка — другий за площею материк, в усіх чотирьох півкулях, протяжність з півночі на південь ≈ 8000 км

• Основа — давня Африканська платформа, тому переважають плоскогір'я й нагір'я

• Атлас — молоді (альпійські) гори, Капські — давні (герцинські), Драконові — піднятий край платформи

• Східноафриканські розломи — озера Танганьїка й Ньяса, вулкани Кіліманджаро й Кенія

• Руди, золото й алмази — південь і схід, нафта й газ — Сахара й Гвінейська затока

• Лівінгстон — водоспад Вікторія, Стенлі — Конго, Спік — озеро Вікторія, Ковалевський — Блакитний Ніл