Внутрішнє середовище: тканинна рідина, лімфа і показники аналізу крові

Усі клітини організму людини омиваються рідинами, які разом називають внутрішнім середовищем. До нього належать три рідини: кров (тече в кровоносних судинах), тканинна, або міжклітинна, рідина (заповнює проміжки між клітинами) і лімфа (циркулює в лімфатичних судинах). Сталість хімічного складу, температури й осмотичного тиску цих рідин — гомеостаз — дає змогу клітинам працювати в незмінних умовах, незалежно від того, що відбувається в довкіллі.

Як утворюється тканинна рідина

Тканинна рідина походить із плазми крові. У капілярах під дією гідростатичного тиску, створюваного серцем, вода разом із розчиненими в ній низькомолекулярними речовинами — глюкозою, амінокислотами, неорганічними солями, киснем (O₂) — проходить крізь стінку капіляра в міжклітинний простір. Великі білки плазми (альбуміни, глобуліни, фібриноген), а також еритроцити й тромбоцити крізь стінку капіляра майже не проходять — вони залишаються в кровоносному руслі.

Через тканинну рідину відбувається обмін речовин між кров'ю й клітинами. Клітини забирають із неї кисень і поживні речовини, а вивільняють у неї вуглекислий газ (CO₂) та інші продукти обміну. Більша частина тканинної рідини (близько 90 %) повертається назад у кровоносні капіляри завдяки осмотичному тиску білків плазми. Решта (близько 10 %) всмоктується в лімфатичні капіляри, стає лімфою і зрештою через лімфатичні судини вливається у вени, повертаючись у кров.

Порівняльна таблиця рідин внутрішнього середовища

Запам'ятай: еритроцити й тромбоцити ніколи не виходять за межі кровоносних судин у нормі, тому їх немає ні в тканинній рідині, ні в лімфі. Лейкоцити, навпаки, здатні проходити крізь стінку капіляра (діапедез), тому поодинокі лейкоцити можна знайти в тканинній рідині, а лімфа містить багато лімфоцитів.

Лімфа — це прозора жовтувата рідина, що утворюється з тканинної рідини, яка не повернулася в кровоносні капіляри, а всмокталася в лімфатичні капіляри. За хімічним складом лімфа подібна до плазми крові, але містить значно менше білків. Основні компоненти лімфи: вода, неорганічні солі, глюкоза, амінокислоти, білки (менше, ніж у плазмі) і велика кількість лімфоцитів. Еритроцитів і тромбоцитів у лімфі немає. Лімфа містить фібриноген, тому здатна повільно зсідатися.

Особливості складу лімфи

Склад лімфи змінюється залежно від того, з якої частини тіла вона відтікає. Лімфа, що надходить із кишечника після жирної їжі, стає молочно-білою через краплинки жиру (хіломікрони), які всмокталися у ворсинках тонкого кишечника. Таку лімфу називають хілусом. У лімфатичних вузлах лімфа збагачується лімфоцитами й очищується від мікроорганізмів.

Функції лімфи

• Повернення води й білків у кров. Якщо відтік лімфи порушено (наприклад, через закупорку лімфатичних судин або видалення лімфатичних вузлів), у тканинах накопичується рідина — виникає набряк (лімфедема).

• Перенесення жирів із кишечника в кров. Жирні кислоти й гліцерин, всмоктані у ворсинках тонкого кишечника, потрапляють у лімфатичні капіляри (молочні судини) й у складі лімфи транспортуються до крові.

• Захисна функція. У лімфатичних вузлах лімфу очищують від мікроорганізмів, чужорідних частинок і пошкоджених клітин. Там же лімфоцити розпізнають антигени й запускають імунну відповідь.

Будову лімфатичних судин і вузлів та механізм руху лімфи (скорочення стінок лімфатичних судин, робота клапанів, присмоктувальна дія грудної клітки) детально розглядає юніт «Кола кровообігу, судини і лімфатична система». У межах цього юніта головне — запам'ятати склад лімфи й те, чим вона відрізняється від крові та тканинної рідини.

Загальний аналіз крові (ЗАК) — одне з найпоширеніших лабораторних досліджень. Воно дає змогу оцінити кількість формених елементів, рівень гемоглобіну, лейкоцитарну формулу й швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Орієнтовні норми для дорослих наведено нижче. Межі в різних лабораторіях можуть трохи різнитися, але на НМТ тобі дадуть або норми в умові, або ти маєш пам'ятати приблизні значення.

Основні показники крові в нормі

Лейкоцитарна формула і ШОЕ

Лейкоцитарна формула — це відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів у крові. У нормі:

• нейтрофіли — 50–70 % (від половини до двох третин усіх лейкоцитів)

• лімфоцити — 20–35 %

• моноцити — до 10 %

• еозинофіли — до 5 %

• базофіли — до 1 %

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) у нормі становить кілька міліметрів за годину (у жінок трохи вища, ніж у чоловіків). Прискорена ШОЕ свідчить про запальний процес в організмі.

Відхилення від норми та їхні можливі причини

Органи кровотворення

Усі формені елементи крові утворюються зі стовбурових клітин крові в червоному кістковому мозку, який міститься в губчастій речовині кісток (груднина, кістки таза, хребці, ребра, епіфізи довгих кісток). Лімфоцити дозрівають і розмножуються також у тимусі (вилочковій залозі), лімфатичних вузлах і селезінці. Старі еритроцити руйнуються в селезінці й печінці.

Як читати аналіз крові

Щоб правильно інтерпретувати результати загального аналізу крові, дотримуйся такого алгоритму:

1. Порівняй кожен показник із нормою (даною в умові або яку ти пам'ятаєш).

2. Познач для себе: «вище норми», «нижче норми» або «у нормі».

3. Зроби висновок за сукупністю показників, а не за одним числом. Наприклад, знижені еритроцити й гемоглобін — анемія; підвищені лейкоцити — запалення; підвищені еозинофіли — алергія чи паразити; знижені тромбоцити — ризик кровотеч.

Три стани, пов'язані з порушенням складу або функцій крові, часто плутають між собою. Розгляньмо кожен окремо.

Анемія (недокрів'я)

Анемія — це зменшення кількості еритроцитів і/або концентрації гемоглобіну в крові. Через це тканини отримують менше кисню, що спричиняє блідість шкіри, слабкість, утому, задишку, запаморочення, прискорене серцебиття.

Причини анемії:

• крововтрата (гостра або хронічна)

• нестача заліза (залізодефіцитна анемія)

• нестача вітаміну B₁₂ або фолієвої кислоти (мегалобластна анемія)

• руйнування еритроцитів (гемолітична анемія)

• ураження кісткового мозку

• спадкові форми, як-от серпоподібноклітинна анемія (дефектний гемоглобін S)

В аналізі крові при анемії: еритроцити й гемоглобін нижчі за норму, а лейкоцити, тромбоцити й зсідання крові — у нормі (якщо анемія не спричинена ураженням кісткового мозку).

Гемофілія

Гемофілія — це спадкове порушення зсідання крові, спричинене нестачею одного з білків — факторів зсідання (найчастіше фактора VIII — гемофілія A, або фактора IX — гемофілія B). Через це навіть дрібна рана може довго кровоточити, виникають крововиливи в суглоби (гемартрози) та м'язи. Ген гемофілії розташований у X-хромосомі, тому хворіють переважно чоловіки, а жінки є носійками (задачі на успадкування — у курсі «Генетика»).

В аналізі крові при гемофілії: кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у нормі, але зсідання крові сповільнене. Лікують гемофілію введенням відсутнього фактора зсідання.

Гемоліз

Гемоліз — це руйнування еритроцитів із виходом гемоглобіну в плазму крові. У нормі старі еритроцити руйнуються в селезінці й печінці (фізіологічний гемоліз). Патологічний гемоліз виникає через:

• дію гіпотонічного розчину (еритроцити набрякають і лопаються)

• зміїну отруту або інші гемолітичні отрути

• переливання несумісної крові (реакція антиген — антитіло)

• малярійний плазмодій (руйнує еритроцити під час розмноження)

Як розрізнити ці стани

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему внутрішнього середовища й аналізу крові.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді з чотирьох

У якій рідині внутрішнього середовища організму людини немає еритроцитів і тромбоцитів, але міститься багато лімфоцитів?

Розв'язання. Згадай порівняльну таблицю: еритроцити й тромбоцити є тільки в крові; у тканинній рідині їх немає, але лімфоцити в ній поодинокі; у лімфі немає еритроцитів і тромбоцитів, зате багато лімфоцитів. Отже, правильна відповідь — лімфа.

Чому інші варіанти неправильні: кров містить усі формені елементи, зокрема еритроцити й тромбоцити; плазма крові не містить формених елементів взагалі, а білків у ній найбільше; тканинна рідина має поодинокі лейкоцити, а не багато лімфоцитів.

Приклад 2. Аналіз крові за таблицею

Дівчина 20 років отримала результати загального аналізу крові: еритроцити — 3,1 × 10¹²/л, гемоглобін — 92 г/л, лейкоцити — 6 × 10⁹/л, тромбоцити — 250 × 10⁹/л. Норми для жінок: еритроцити 3,7–4,7 × 10¹²/л, гемоглобін 120–140 г/л, лейкоцити 4–9 × 10⁹/л, тромбоцити 180–320 × 10⁹/л. Який висновок правильний?

Розв'язання. Порівняймо кожен показник із нормою: еритроцити 3,1 — нижче норми (3,7–4,7); гемоглобін 92 — нижче норми (120–140); лейкоцити 6 — у нормі; тромбоцити 250 — у нормі. Знижені еритроцити й гемоглобін при нормальних лейкоцитах і тромбоцитах — це ознаки анемії. Правильний висновок: «наявні ознаки анемії».

Чому інші варіанти неправильні: «гостре запалення» потребувало б лейкоцитозу (лейкоцити понад 9 × 10⁹/л), а тут вони в нормі; «гемофілія» — це порушення зсідання, а не зміна кількості формених елементів; «усі показники в нормі» — не відповідає дійсності, бо еритроцити й гемоглобін знижені.

Приклад 3. Логічні пари (1–4 → А–Д)

Установи відповідність між зміною в аналізі крові (1–4) та її імовірною причиною (А–Д). Одна буква зайва.

Розв'язання. 1 — лейкоцити 15 × 10⁹/л (вище норми 4–9) → лейкоцитоз, типова ознака гострого бактеріального запалення (А). 2 — еозинофіли 12 % (вище норми до 5 %) → еозинофілія, що вказує на алергію або паразитичних червів (Б). 3 — тромбоцити 40 × 10⁹/л (нижче норми 180–320) → тромбоцитопенія, що спричиняє схильність до кровотеч (В). 4 — гемоглобін 85 г/л (нижче норми 120–140 для жінок) → анемія (Г). Відповідь Д (гемофілія) зайва, бо при гемофілії кількість тромбоцитів у нормі, а порушене зсідання.

Приклад 4. Два твердження

I. Тканинна рідина утворюється з плазми крові. II. Лімфа з тканин повертається в кров через артерії. Яке з тверджень правильне?

Розв'язання. Твердження I правильне: тканинна рідина справді утворюється з плазми крові шляхом фільтрації крізь стінку капілярів. Твердження II неправильне: лімфа повертається в кров через вени (підключичні вени), а не через артерії. Отже, правильне лише I.

• Вважають, що в лімфі є еритроцити й тромбоцити. Насправді їх там немає: еритроцити й тромбоцити не здатні до активного амебоїдного руху (діапедезу), тому в нормі не виходять крізь стінку капіляра. Лейкоцити, хоч і більші, проходять крізь неї завдяки діапедезу. Зате в лімфі багато лімфоцитів.

• Вважають, що лімфа не повертається в кров, або що вона вливається в артерії. Насправді лімфа через лімфатичні судини потрапляє у вени (підключичні вени), а не в артерії.

• Плутають анемію, гемофілію й гемоліз. Запам'ятай: анемія — мало еритроцитів чи гемоглобіну; гемофілія — порушене зсідання (формені елементи в нормі); гемоліз — руйнування еритроцитів із виходом гемоглобіну в плазму.

• Називають органом кровотворення лише селезінку. Насправді головний орган кровотворення — червоний кістковий мозок. Селезінка руйнує старі еритроцити, а лімфоцити дозрівають також у тимусі, лімфатичних вузлах і селезінці.

• Вважають лейкоцитоз окремою хворобою. Лейкоцитоз — це не хвороба, а лабораторна ознака запалення або інфекції. Так само еозинофілія — ознака алергії чи паразитів.

• Роблять висновок за одним показником, не звіривши решту з нормами з умови. Завжди спочатку порівняй усі показники з нормами, а потім роби висновок за сукупністю.

Тема 4.4 програми НМТ з біології вимагає від тебе:

• порівнювати склад крові, лімфи й тканинної рідини;

• знати показники крові в нормі й органи кровотворення;

• розуміти, що таке анемія, гемофілія, гемоліз;

• аналізувати показники загального аналізу крові.

У демоваріанті НМТ-2026 тему 4.4 представляє завдання № 19 — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), 1 бал. Підтип — «перелік ознак»: із шести ознак потрібно вибрати рядок із трьома номерами, що відповідають умові. Дані для аналізу можуть подавати в умові у вигляді таблиці (як у завданні № 20 демоваріанта 2026).

Довідкових матеріалів на НМТ немає, тому орієнтовні норми показників крові треба пам'ятати. Якщо ж норми дано в умові завдання — працюй лише з ними, не підставляй інші значення.

Логічні пари (завдання 25–28) мають формат 1–4 → А–Д, де одна буква зайва. По 1 балу за пару. Можливі варіанти: «показник аналізу → висновок» або «рідина → ознака складу».

Стратегія виконання: спершу випиши всі відхилення від норми (що вище, що нижче), потім добирай висновок. Не роби висновок за одним показником — перевір сукупність даних.

• Внутрішнє середовище організму — кров, тканинна рідина й лімфа. Сталість їхнього складу забезпечує нормальну роботу клітин.

• Тканинна рідина утворюється з плазми крові шляхом фільтрації в капілярах. Більша її частина повертається в кров, а решта стає лімфою і через лімфатичні судини вливається у вени.

• У лімфі мало білків, багато лімфоцитів, немає еритроцитів і тромбоцитів.

• Усі формені елементи крові утворюються в червоному кістковому мозку. Лімфоцити дозрівають також у тимусі, лімфатичних вузлах і селезінці.

• Анемія — зниження еритроцитів і/або гемоглобіну; гемофілія — порушення зсідання крові; гемоліз — руйнування еритроцитів.

• Лейкоцитоз — ознака запалення або бактеріальної інфекції; еозинофілія — ознака алергії або паразитів; тромбоцитопенія — схильність до кровотеч.