Типові завдання НМТ: віруси, бактерії, одноклітинні і гриби

У демонстраційному варіанті НМТ-2026 завдання з тем 3.2 (віруси), 3.3 (бактерії та археї), 3.8 (гриби), 3.9 (лишайники) і 3.10 (одноклітинні гетеротрофні еукаріоти) трапляються в різних форматах. Розберімо, які саме завдання на тебе чекають.

Завдання демо-2026 за темами

№ 12 — тема 3.8 (гриби). Основа — текст про історичне відкриття: Олександр Флемінг 1928 року помітив, що пліснявий гриб пеніцил пригнічує ріст бактерій, що згодом привело до відкриття пеніциліну. Завдання перевіряє, чи впізнаєш ти гриб за описом і чи знаєш його роль.

№ 13 — тема 3.10 (одноклітинні гетеротрофні еукаріоти). Тут можуть показати рисунок амеби протея чи інфузорії-туфельки й запитати про органелу руху, спосіб живлення або розмноження.

Тема 3.10 також фігурує як додаткова в № 4 — завданні «два судження учнів» за рисунком (основна тема 1.3 — будова клітини). Для тем 3.2, 3.3 і 3.9 окремого завдання в демо-2026 немає, але програма НМТ вимагає знати їхній зміст, тому вони можуть з'явитися в будь-якому варіанті.

Типові формати завдань

• Одна відповідь із чотирьох (А–Г) — організм чи структура на рисунку, ознака групи, історичне відкриття.

• Логічні пари (1–4 → А–Д) — «хвороба → збудник», «організм → група».

• Три групи (№ 29–30) — «організм → органела руху чи будова → живлення чи розмноження».

Неклітинні й клітинні форми життя: як не заплутатися

Найперше, що треба зробити в завданні з рисунком, — визначити, до якої форми життя належить об'єкт: неклітинна (віруси), прокаріоти чи еукаріоти:

Запам'ятай: віруси не мають клітинної будови, тому їх не можна називати «найдрібнішими бактеріями». Прокаріоти — клітинні, але без ядра. Еукаріоти мають ядро й мембранні органели.

Історичні відкриття для текстових основ

• Віруси — Д. Й. Івановський, 1892 р. Відкрив вірус тютюнової мозаїки: показав, що збудник хвороби тютюну проходить через бактеріальні фільтри й не росте на штучних середовищах.

• Пеніцилін — О. Флемінг, 1928 р. Помітив, що пліснявий гриб пеніцил (Penicillium) пригнічує ріст бактерій стафілокока. Це відкриття започаткувало еру антибіотиків.

Логічні пари «хвороба → збудник» — можливий формат для тем 3.2, 3.3 і 3.10: програма вимагає знати хвороби, спричинені вірусами, бактеріями й одноклітинними, та їх профілактику. Тут важливо не просто запам'ятати назви, а розуміти, яка група організмів спричиняє конкретну хворобу. Розподілимо хвороби за типами збудників.

Вірусні хвороби

Віруси — неклітинні інфекційні агенти. Вони не мають власного обміну речовин і розмножуються тільки всередині клітин-хазяїв. Антибіотики на віруси не діють!

• Грип — вірус грипу (Orthomyxoviridae). Передається повітряно-краплинним шляхом.

• Кір — вірус кору (Paramyxoviridae). Високозаразне захворювання; профілактика — вакцинація (КПК).

• Паротит (свинка) — вірус паротиту (Paramyxoviridae). Вакцинація входить до календаря щеплень.

• Поліомієліт — вірус поліомієліту (Picornaviridae). Вакцинація — єдиний надійний захист.

• ВІЛ-інфекція — вірус імунодефіциту людини (Retroviridae). СНІД — пізня стадія ВІЛ-інфекції. Схваленої вакцини проти ВІЛ наразі немає.

• Вірусні гепатити (A, B, C, D, E) — уражують печінку. Гепатит B і C передаються через кров; вакцина є проти гепатиту B, але не проти C.

• Кліщовий енцефаліт — вірус кліщового енцефаліту (Flaviviridae). Переносник — іксодовий кліщ. Профілактика — вакцинація й уникнення укусів кліщів.

• ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) — збірна група вірусів (аденовіруси, риновіруси тощо).

• Тютюнова мозаїка рослин — вірус тютюнової мозаїки (Tobamovirus). Перший відкритий вірус (Д. Й. Івановський, 1892).

Бактеріальні хвороби

Бактерії — прокаріотичні одноклітинні організми. Бактеріальні інфекції лікують антибіотиками, але при токсин-опосередкованих хворобах (як-от правець чи ботулізм) лікування не зводиться до антибіотиків — потрібна нейтралізація токсину.

• Туберкульоз — Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха). Уражує переважно легені.

• Холера — Vibrio cholerae (вібріон). Спричиняє тяжку діарею; передається через забруднену воду.

• Дифтерія — Corynebacterium diphtheriae. Токсин уражує серце й нервову систему; вакцинація (АКДП) обов'язкова.

• Кашлюк — Bordetella pertussis. Характерний нападоподібний кашель; профілактика — вакцинація.

• Стрептококова ангіна — Streptococcus pyogenes. Не кожна ангіна бактеріальна — є й вірусні ангіни; лікування призначає лікар.

• Скарлатина — Streptococcus pyogenes (той самий збудник, що й стрептококова ангіна, але з токсином, що дає висип).

• Черевний тиф — Salmonella typhi. Передається через їжу й воду.

• Ботулізм — Clostridium botulinum. Токсин спричиняє параліч; потрапляє в організм з неякісними консервами.

• Сальмонельоз — Salmonella enteritidis (харчове отруєння).

• Правець — Clostridium tetani. Токсин уражує нервову систему; профілактика — вакцинація (АКДП).

Протозойні хвороби (одноклітинні еукаріоти)

• Малярія — малярійний плазмодій (Plasmodium). Переносник — самка малярійного комара роду Anopheles. Хвороба супроводжується нападами лихоманки через руйнування еритроцитів.

• Амебна дизентерія — дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica). Цисти потрапляють в організм з немитими руками, овочами, некип'яченою водою. Увага: дизентерію можуть спричиняти й бактерії (шигели), але в програмі НМТ тема 3.10 — саме амебна дизентерія, тому слово «амебна» вказує на одноклітинного збудника.

Гриби-паразити рослин

• Сажки — чорні маси спор у колосі злаків чи качані кукурудзи (наприклад, сажка кукурудзи).

• Ріжки — темні ріжки в колосі жита; містять отруйні алкалоїди (ерготизм).

• Борошнисто-росяні гриби — білий борошнистий наліт на листках рослин.

• Трутовики — руйнують деревину дерев, спричиняючи гниль.

Зверни увагу: профілактика залежить від конкретної інфекції. Вакцина є не проти кожної хвороби (зокрема, немає схваленої вакцини проти ВІЛ чи гепатиту C). Не кожну ангіну лікують антибіотиками — вірусні ангіни антибіотиками не лікують.

У завданнях НМТ часто подають рисунок біологічного об'єкта й просять визначити його, назвати органелу руху, спосіб живлення чи особливість будови. Розгляньмо ключові об'єкти, які варто знати візуально.

Бактеріофаг T4

Бактеріофаг — вірус, що інфікує бактерії. Бактеріофаг T4 має характерну будову: голівка (ікосаедричний капсид, у якому міститься ДНК), хвостовий відросток (порожниста трубка) і хвостові нитки (фібрили), які розпізнають бактерію. Фаг прикріплюється до поверхні бактерії, скорочує хвостовий відросток і вводить свою ДНК у клітину-хазяїна.

Форми бактерій

Амеба протей

Амеба протей (Amoeba proteus) — одноклітинний гетеротрофний еукаріот. Її характерні ознаки:

• Непостійна форма тіла — постійно змінює форму завдяки псевдоніжкам (несправжнім ніжкам).

• Псевдоніжки — органели руху й захоплення їжі.

• Фагоцитоз — спосіб живлення: амеба обтікає псевдоніжками частинку їжі й утворює травну вакуолю.

• Одна скоротлива вакуоля — виводить надлишок води з клітини.

• Розмноження — поділ клітини навпіл (мітоз).

Інфузорія-туфелька

Інфузорія-туфелька (Paramecium caudatum) — одноклітинний гетеротрофний еукаріот зі сталою формою тіла. Її характерні ознаки:

• Стала форма тіла завдяки пелікулі (щільній оболонці).

• Війки — органели руху (вкривають усе тіло).

• Клітинний рот (цитостом) — через нього їжа потрапляє всередину.

• Порошиця (цитопрокт) — отвір для виведення неперетравлених решток.

• Дві скоротливі вакуолі — регулюють водний баланс.

• Велике ядро (макронуклеус, вегетативне) регулює обмін речовин і процеси життєдіяльності; мале ядро (мікронуклеус, генеративне) бере участь у статевому процесі — кон'югації.

Гриби

Гриби — осмотрофні гетеротрофи: вони всмоктують розчинені поживні речовини поверхнею гіф. Їхній міцелій (грибниця) складається з гіф — тонких ниток.

Лишайник

Лишайник — симбіотичний організм, що складається з гриба (мікобіонт) і фотосинтезувального партнера — водорості або ціанобактерії (фотобіонт). Гриб всмоктує воду й мінеральні солі, а водорість чи ціанобактерія забезпечує органічні речовини через фотосинтез. Лишайник класифікують за грибним компонентом.

• Накипний (леканора) — щільно приростає до субстрату (камені, кора).

• Листуватий (пармелія) — має вигляд пластинок, відстає від субстрату.

• Кущистий (кладонія) — розгалужені вирости, нагадують кущики.

Видовий склад лишайників використовують для біоіндикації (оцінки чистоти повітря), але сама їхня присутність не доводить чистоти повітря — треба враховувати видове різноманіття.

Способи живлення: порівняльна таблиця

У цьому розділі розглянемо життєві цикли паразитичних одноклітинних і найпоширеніші пастки, які чекають на тебе в завданнях НМТ.

Малярійний плазмодій: остаточний і проміжний хазяї

Малярійний плазмодій (Plasmodium) — одноклітинний паразит, що спричиняє малярію. Його життєвий цикл відбувається в двох хазяях:

• У людини — нестатеве розмноження (шизогонія). Спочатку паразит розмножується в клітинах печінки, потім — в еритроцитах. Руйнування еритроцитів спричиняє напади лихоманки й анемію.

• У комара — статевий процес. У шлунку самки малярійного комара (рід Anopheles) утворюються спорозоїти, які мігрують у слинні залози комара.

Важливо запам'ятати:

Остаточний хазяїн малярійного плазмодія — самка малярійного комара (Anopheles), бо в ній відбувається статеве розмноження. Проміжний хазяїн — людина, у якій відбувається нестатеве розмноження.

Типова помилка — вважати людину остаточним хазяїном. Нагадай собі: остаточний хазяїн — той, де паразит розмножується статевим шляхом. Самець комара кров'ю не живиться, тому він не є переносником.

Дизентерійна амеба: шлях зараження

Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) не має проміжного хазяїна. Зараження відбувається через проковтування цист:

1. Цисти потрапляють в організм з немитими руками, некип'яченою водою, немитими овочами й фруктами.

2. У кишечнику із цист виходять активні форми амеб.

3. Амеби проникають у стінку товстої кишки, спричиняючи виразки й криваву діарею.

Профілактика: кип'ятіння води, миття рук, овочів і фруктів.

Пастка «спори бактерій»

Багато учнів помилково вважають, що утворення ендоспор у бактерій — це спосіб розмноження. Насправді:

• Ендоспори утворюють лише деякі бактерії (наприклад, Bacillus, Clostridium).

• Одна клітина зазвичай дає одну стійку ендоспору.

• З однієї ендоспори відновлюється одна вегетативна клітина.

• Це не збільшує кількість особин, тому це не розмноження, а спосіб переживання несприятливих умов.

Не узагальнюй цей висновок на всі типи спор у прокаріотів. Йдеться саме про ендоспори бактерій. Спори грибів — зовсім інша історія: вони слугують для розмноження.

Пастка «лишайник — рослина чи гриб?»

Лишайник — не рослина і не просто гриб. Це симбіотична система гриба з фотосинтезувальним партнером (водорістю або ціанобактерією). Його класифікують за грибним компонентом, але він має властивості, яких немає ні в гриба, ні у водорості окремо.

Пастка «міцелій мукора»

Вегетативні гіфи мукора зазвичай несептовані (без поперечних перегородок), тому весь вегетативний міцелій — це одна багатоядерна клітина. Однак перегородки можуть з'являтися, щоб відмежувати репродуктивні або пошкоджені частини. На відміну від мукора, у пеніцила міцелій септований (багатоклітинний).

Пастка «віруси — найдрібніші бактерії»

Віруси не мають клітинної будови, власного обміну речовин і поза клітиною не відтворюються. Називати їх «найдрібнішими бактеріями» — груба помилка. Віруси — неклітинна форма життя, бактерії — клітинні прокаріоти.

Розгляньмо п'ять типових завдань НМТ, які охоплюють усі три формати: логічні пари, три групи й вибір однієї відповіді.

Приклад 1. Логічні пари: хвороба → збудник

Установи відповідність між хворобою (1–4) і типом збудника (А–Д):

Розв'язання:

• 1 туберкульоз → Б бактерія (Mycobacterium tuberculosis).

• 2 кір → Г вірус (вірус кору).

• 3 малярія → В одноклітинний еукаріот (малярійний плазмодій).

• 4 сажка кукурудзи → А гриб (сажковий гриб).

• Д пріон — зайвий варіант; пріони — інфекційні білки, що спричиняють нейродегенеративні хвороби (наприклад, губчасту енцефалопатію), але в цьому переліку їм немає пари.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3В, 4А.

Приклад 2. Три групи: одноклітинний з непостійною формою тіла

На рисунку зображено одноклітинний організм з непостійною формою тіла й псевдоніжками (амеба протей). Обери по одній правильній відповіді в кожній групі:

Розв'язання: Амеба рухається за допомогою псевдоніжок (група 1 → 2). Їжу захоплює фагоцитозом (група 2 → 1). Розмножується поділом навпіл (група 3 → 3).

Відповідь: 2, 1, 3.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: остаточний хазяїн

Хто є остаточним хазяїном малярійного плазмодія?

• А людина

• Б самець малярійного комара

• В самка малярійного комара

• Г іксодовий кліщ

Розв'язання: Остаточний хазяїн — той, у якому паразит розмножується статевим шляхом. У малярійного плазмодія статевий процес відбувається в організмі самки малярійного комара (рід Anopheles). Людина — проміжний хазяїн (нестатеве розмноження). Самець комара кров'ю не живиться, тому не переносить паразита. Іксодовий кліщ — переносник вірусу кліщового енцефаліту, а не малярії.

Відповідь: В.

Приклад 4. Два твердження: спори бактерій і лишайник

Оціни правильність двох тверджень:

• I. Утворення ендоспор бактерій — спосіб розмноження, бо з однієї клітини утворюється багато спор.

• II. Лишайник — симбіотичний організм гриба й водорості чи ціанобактерії.

Варіанти відповідей:

• А правильне лише I

• Б правильне лише II

• В правильні обидва

• Г обидва неправильні

Розв'язання: Твердження I хибне. Ендоспора бактерії — спосіб переживання несприятливих умов, а не розмноження: одна клітина дає одну ендоспору, з якої відновлюється одна клітина. Кількість особин не збільшується. Твердження II правильне: лишайник справді є симбіотичним організмом гриба (мікобіонт) і фотосинтезувального партнера (фотобіонт).

Відповідь: Б (правильне лише II).

Приклад 5. Три групи: мукор на хлібі

На хлібі утворився білий пухнастий наліт з кулястими темними голівками на вертикальних гіфах (мукор). Обери по одній правильній відповіді в кожній групі:

Розв'язання: Мукор має переважно несептований багатоядерний вегетативний міцелій (група 1 → 2). Він сапротроф — живиться мертвою органікою (група 2 → 2). Нестатеве розмноження відбувається спорами, які утворюються в кулястих спорангіях (група 3 → 3).

Відповідь: 2, 2, 3.

У завданнях про віруси, бактерії, одноклітинних і гриби є кілька типових пасток:

• Вважають бактеріальну ендоспору способом розмноження. Насправді це спосіб переживання несприятливих умов: одна клітина дає одну спору, з якої відновлюється одна клітина — кількість не збільшується.

• Відносять лишайник до рослин або вважають його просто грибом. Лишайник — симбіотичний організм: гриб + водорість або ціанобактерія. Його класифікують за грибним компонентом, але це не просто гриб.

• Вважають міцелій мукора багатоклітинним, а пеніцил — одноклітинним. Насправді навпаки: вегетативний міцелій мукора переважно несептований (одна багатоядерна клітина), а міцелій пеніцила септований (багатоклітинний).

• Називають людину остаточним хазяїном малярійного плазмодія. Остаточний хазяїн — самка малярійного комара (статеве розмноження), людина — проміжний хазяїн (нестатеве розмноження).

• Обирають відповідь «антибіотики» для лікування грипу чи кору. Антибіотики діють тільки на бактерії, а вірусні інфекції ними не лікують.

• Вважають віруси найдрібнішими бактеріями. Віруси не мають клітинної будови, власного обміну речовин і не відтворюються поза клітиною-хазяїном. Це неклітинна форма життя, а не бактерії.

Розгляньмо, як саме теми 3.2, 3.3, 3.8–3.10 представлені в демонстраційному варіанті НМТ-2026 і які формати завдань використовують.

Завдання демо-2026

• № 12 — тема 3.8 (гриби). Основа — текст про історичне відкриття (Флемінг, пеніцилін). Формат — вибір однієї відповіді із чотирьох, 1 бал.

• № 13 — тема 3.10 (одноклітинні). Формат — вибір однієї відповіді із чотирьох, 1 бал.

• Тема 3.10 також фігурує як додаткова в № 4 (завдання «два судження учнів» за рисунком, основна тема 1.3).

• Для тем 3.2 (віруси), 3.3 (бактерії) і 3.9 (лишайники) окремого завдання в демо-2026 немає, але програма НМТ вимагає знати цей матеріал, тому він може з'явитися в будь-якому варіанті.

Формати із частковими балами

• Логічні пари (завдання 25–28): 1–4 → А–Д, по 1 балу за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів.

• Три групи (завдання 29–30): по одній правильній відповіді в кожній із трьох груп, до 3 балів.

Що треба знати за програмою

• Хвороби, спричинені вірусами й бактеріями, та їхню профілактику.

• Візуально розпізнавати бактеріофаги, форми бактерій, гриби (мукор, пеніцил, дріжджі, шапинкові), лишайники й одноклітинних (амеба, інфузорія).

• Характеризувати органели руху, спосіб живлення й розмноження.

Стратегія виконання

У завданні з рисунком спершу визнач, до якої форми життя належить об'єкт: вірус (немає клітинної будови), прокаріот (клітина без ядра) чи еукаріот (клітина з ядром). Потім визнач групу (бактерія, гриб, одноклітинна тварина) й конкретну ознаку, про яку запитують.

Тут зібрані відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час підготовки до НМТ.

• Віруси — неклітинні (немає клітинної будови, власного обміну речовин; розмножуються тільки в клітині-хазяїні).

• Прокаріоти (бактерії) — клітинні, але без ядра; мають нуклеоїд і рибосоми 70S.

• Еукаріоти (одноклітинні, гриби) — клітинні, з ядром і мембранними органелами; рибосоми 80S.

• Хвороба → збудник: вірус (грип, кір, ВІЛ, гепатити), бактерія (туберкульоз, холера, дифтерія, правець), одноклітинний еукаріот (малярія, амебна дизентерія), гриб (сажки, ріжки, борошниста роса, трутовики).

• Амеба протей — непостійна форма тіла, псевдоніжки, фагоцитоз, одна скоротлива вакуоля.

• Інфузорія-туфелька — стала форма (пелікула), війки, клітинний рот, порошиця, дві скоротливі вакуолі, велике й мале ядра.

• Малярійний плазмодій: остаточний хазяїн — самка малярійного комара, проміжний — людина.

• Ендоспора бактерії — спосіб переживання несприятливих умов, а не розмноження.

• Лишайник — симбіоз гриба й водорості або ціанобактерії; класифікують за грибним компонентом.

• Вегетативний міцелій мукора переважно несептований і багатоядерний (одна клітина); у пеніцила міцелій септований (багатоклітинний).