Суцвіття і запилення

Суцвіття — це група квіток, розташованих на спільній осі в певному порядку. У природі суцвіття мають величезне значення: дрібні квітки, зібрані разом, стають помітнішими для запилювачів. Одна комаха, відвідуючи суцвіття, може за один раз запилити багато квіток. Крім того, квітки в суцвітті розкриваються поступово, тому цвітіння триває довше, ніж у поодиноких квіток, — це підвищує шанси на запилення.

За будовою суцвіття поділяють на прості й складні. У простих суцвіттях на головній осі сидять окремі квітки — на квітконіжках або без них. У складних суцвіттях на головній осі розташовані не окремі квітки, а прості суцвіття, тобто бічні осі галузяться.

Головна вісь суцвіття може бути видовженою (китиця, простий колос, початок, волоть) або вкороченою (головка, зонтик, кошик). Квітки бувають сидячими — без квітконіжок (колос, початок, головка, кошик) — або на квітконіжках (китиця, щиток, зонтик).

У деяких підручниках окремо описують сережку — колос із пониклою віссю, що опадає цілим (береза, ліщина, тополя). У переліку програми НМТ сережки немає, але на практиці ти можеш зустріти цей термін.

Прості суцвіття — це такі, у яких на головній осі розташовані окремі квітки. Розрізняють кілька типів залежно від довжини осі, наявності квітконіжок і форми осі.

Китиця

Квітки на квітконіжках приблизно однакової довжини розташовані вздовж видовженої осі. Приклади: черемха, конвалія, капуста, люпин.

Простий колос

Сидячі квітки (без квітконіжок) розташовані на видовженій осі. Приклад: подорожник.

Початок

Схожий на колос, але вісь потовщена й м'ясиста. Квітки сидячі. Типовий приклад — жіноче суцвіття кукурудзи, яке називають качаном.

Головка

Сидячі квітки на вкороченій потовщеній осі. Приклад: конюшина.

Кошик

Сидячі квітки розташовані на розширеному пласкому або опуклому ложі, оточеному обгорткою з верхівкових листків. Приклади: соняшник, ромашка, кульбаба, айстра, волошка.

Кошик соняшнику — це не одна квітка, а сотні дрібних квіток. Крайові язичкові квітки стерильні — вони приваблюють комах своїми яскравими «пелюстками». Серединні трубчасті квітки двостатеві — саме з них утворюються плоди-сім'янки. Обгортка із зелених листочків нагадує чашечку.

Щиток

Квітки на квітконіжках різної довжини відходять від осі на різній висоті, але розташовані майже в одній площині. Приклад: груша.

Зонтик

Квітки на квітконіжках однакової довжини відходять з однієї точки вкороченої осі. Приклади: вишня, цибуля, первоцвіт.

У складних суцвіттях на головній осі розташовані не окремі квітки, а прості суцвіття. Бічні осі галузяться, утворюючи додаткові рівні розгалуження.

Складний колос

На головній осі сидять прості колоски (кожен колосок — це просте суцвіття). Приклади: пшениця, жито, ячмінь.

Волоть

Сильно розгалужена вісь, бічні гілки теж галузяться, причому нижні гілки довші за верхні. Приклади: бузок, овес, рис, просо, а також чоловіче суцвіття кукурудзи (волоть на верхівці стебла).

Складний щиток

Прості щитки зібрані в загальний щиток. Приклади: горобина, деревій, пижмо.

Складний зонтик

На верхівці осі розташовані промені, що закінчуються простими зонтиками. Приклади: морква, кріп, петрушка.

Різні суцвіття на одній рослині

На одній рослині можуть бути різні типи суцвіть. Наприклад, у кукурудзи чоловіче суцвіття — волоть на верхівці стебла, а жіночі — початки в пазухах листків.

Алгоритм розпізнавання суцвіття за рисунком

1. Подивись, що сидить на головній осі: окремі квітки — це просте суцвіття; прості суцвіття — це складне.

2. Визнач, чи видовжена вісь, чи вкорочена.

3. Перевір, чи мають квітки квітконіжки, чи вони сидячі.

4. Оціни форму осі: тонка, потовщена чи розширена в ложе.

Запилення — це перенесення пилку з пиляків тичинок на приймочку маточки. Після запилення відбувається запліднення (цей процес докладно розглянуто в темі «Подвійне запліднення у квіткових рослин»).

Самозапилення

Пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Часто це відбувається ще в бутоні, до розкриття квітки. Приклади рослин-самозапилювачів: горох, квасоля, пшениця, томат.

Перехресне запилення

Пилок переноситься на приймочку квітки іншої рослини того самого виду. Нащадки від перехресного запилення поєднують спадкові ознаки двох батьків, тому вони різноманітніші й краще пристосовуються до змін середовища.

Рослини мають різні механізми, що забезпечують перехресне запилення: одностатеві квітки й дводомність, неодночасне дозрівання тичинок і маточок в одній квітці, а також неприйняття власного пилку.

Вітрозапильні рослини

До вітрозапильних рослин належать береза, ліщина, тополя, жито, кукурудза. Їхні квітки дрібні й непоказні, без яскравого віночка, нектару й запаху. Вони утворюють дуже багато дрібного сухого легкого пилку. Тичинкові нитки довгі, пиляки звисають назовні. Приймочки великі, пухнасті або перисті, щоб краще вловлювати пилок із повітря. Дерева, запилювані вітром, часто цвітуть до розпускання листків, а вітрозапильні трави ростуть густими заростями.

Комахозапильні рослини

До комахозапильних належать яблуня, соняшник, конюшина, липа. Їхні квітки великі, яскраві, часто зібрані в помітні суцвіття. Вони виділяють нектар і мають запах, який приваблює комах. Пилок у них клейкий, із виростами, що чіпляються до тіла комах. Квіткові рослини й запилювачі пристосувалися одне до одного в процесі коеволюції (цю тему докладніше розглянуто в курсі «Екологія і біосфера»).

Запилення водою

У водяних рослин, таких як елодея та валіснерія, пилок переноситься течією води.

Штучне запилення

Людина може переносити пилок пензликом — це штучне запилення. Його застосовують у теплицях, де немає природних запилювачів, а також під час селекції для створення нових сортів.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему суцвіть і запилення.

Приклад 1. Логічні пари: суцвіття — рослина

Установи відповідність між зображеннями суцвіть (1–4) і рослинами (А–Д).

1 — складний зонтик; 2 — кошик; 3 — початок; 4 — головка.

А — кріп; Б — соняшник; В — кукурудза; Г — конюшина; Д — бузок.

Розв'язання: Складний зонтик (1) характерний для кропу (А). Кошик (2) — суцвіття соняшника (Б). Початок (3) — жіноче суцвіття кукурудзи (В). Головка (4) — суцвіття конюшини (Г). Бузок (Д) має волоть — це складне суцвіття, якого немає серед лівих позицій, тому воно зайве.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.

Приклад 2. Три групи відповідей: характеристика жита

Визнач для жита правильні варіанти в кожній із трьох груп.

Група 1 «Суцвіття»: 1 — складний колос; 2 — волоть; 3 — китиця.

Група 2 «Спосіб запилення»: 1 — комахами; 2 — вітром; 3 — водою.

Група 3 «Ознака квіток»: 1 — яскравий віночок і нектар; 2 — дрібні квітки з довгими тичинковими нитками й перистими приймочками; 3 — великі поодинокі квітки з ароматом.

Розв'язання: Жито — злакова рослина. Її суцвіття — складний колос (1). Жито запилюється вітром (2). Ознаки вітрозапильних рослин: дрібні квітки, довгі тичинкові нитки, перисті приймочки (2).

Відповідь: 1, 2, 2 (код 122).

Приклад 3. Одна відповідь: пристосування до запилення вітром

Яка з перелічених ознак свідчить про пристосування рослини до запилення вітром?

• наявність нектару

• яскраві пелюстки

• багато дрібного сухого пилку

• клейкий пилок із виростами

Розв'язання: Вітрозапильні рослини продукують багато дрібного сухого пилку, який легко підхоплюється вітром. Нектар (1) і яскраві пелюстки (2) — ознаки комахозапильних рослин. Клейкий пилок із виростами (4) також пристосований до перенесення комахами.

Відповідь: багато дрібного сухого пилку.

Приклад 4. Два твердження: кошик соняшнику й перехресне запилення

Оціни правильність двох тверджень.

I. Кошик соняшнику — одна велика квітка з жовтими пелюстками.

II. Перехресне запилення збільшує спадкову різноманітність нащадків.

Розв'язання: Твердження I хибне — кошик соняшнику складається з сотень дрібних квіток, а жовті «пелюстки» — це крайові язичкові квітки. Твердження II правильне: при перехресному запиленні поєднується спадковий матеріал двох різних рослин, що підвищує різноманітність нащадків.

Відповідь: правильне лише II.

Приклад 5. Одна відповідь: яке суцвіття складне

Яке з перелічених суцвіть є складним?

• китиця конвалії

• зонтик вишні

• кошик ромашки

• волоть бузку

Розв'язання: Волоть бузку — складне суцвіття, бо на головній осі розташовані не окремі квітки, а розгалужені гілки з квітками. Китиця конвалії, зонтик вишні та кошик ромашки — прості суцвіття. Пастка: айстрові називають складноцвітими, але кошик — просте суцвіття.

Відповідь: волоть бузку.

• Вважають кошик соняшнику однією квіткою, а крайові квітки — пелюстками. Насправді кошик — це суцвіття зі сотень дрібних квіток, а жовті «пелюстки» — це крайові язичкові квітки.

• Вважають кошик складним суцвіттям через назву родини «складноцвіті» (айстрові). Назва родини не визначає тип суцвіття: кошик — просте суцвіття, бо на ложі сидять окремі квітки, а не прості суцвіття.

• Плутають простий колос (подорожник) зі складним колосом (пшениця, жито). У простого колоса на осі сидять окремі квітки, у складного — прості колоски.

• Плутають простий зонтик (вишня, цибуля) зі складним зонтиком (кріп, морква). У простого зонтика квітконіжки відходять з однієї точки; у складного — спочатку промені, а на них — прості зонтики.

• Вважають, що кукурудза має лише одне суцвіття. Насправді в неї два типи: чоловіча волоть на верхівці стебла й жіночі початки в пазухах листків.

• Плутають запилення із заплідненням. Запилення — це перенесення пилку на приймочку, а запліднення — злиття гамет, яке відбувається після запилення.

• Приписують вітрозапильним рослинам нектар і яскраві квітки, а злаки (пшеницю, жито) вважають комахозапильними. Насправді злаки — вітрозапильні, їхні квітки дрібні, непоказні, без нектару.

Тема «Суцвіття і запилення» відповідає темі 3.6 програми ЗНО/НМТ з біології. До неї входять: прості суцвіття (китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос), складні суцвіття (складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик), запилення (самозапилення, перехресне вітром і комахами) та адаптації до запилення.

Вимоги до тебе: розрізняти прості й складні суцвіття, визначати спосіб запилення за будовою квітки, візуально розпізнавати типи суцвіть.

Формати завдань

Завдання 25–28 — логічні пари (1–4 → А–Д). Одна буква зайва. Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум — 4 бали. У демоваріанті 2026 року завдання № 26 — саме логічні пари за зображеннями суцвіть (тема 3.6 основна, разом із 3.7). За аналізом програми це пари «суцвіття → рослина».

Завдання 29–30 — три групи відповідей. У кожній групі треба обрати один правильний варіант. Відповідь — тризначне число (наприклад, 122). Максимум — 3 бали. Ця форма чудово підходить для характеристики рослини: суцвіття → спосіб запилення → ознака квітки.

Стратегія виконання

На зображенні суцвіття спершу знайди головну вісь і перевір, що на ній розташовано — окремі квітки чи прості суцвіття. Це найважливіший крок для розрізнення простих і складних суцвіть.

• Суцвіття — група квіток, розташованих на спільній осі в певному порядку.

• У простих суцвіттях на осі сидять окремі квітки; у складних — прості суцвіття.

• Прості суцвіття: китиця, простий колос, початок, головка, кошик, щиток, зонтик.

• Складні суцвіття: складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик.

• Кошик соняшнику — це сотні квіток: крайові язичкові стерильні, серединні трубчасті двостатеві.

• Самозапилення — пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки; перехресне — між квітками різних рослин.

• Перехресне запилення дає різноманітніших нащадків, які краще пристосовуються до змін середовища.

• Вітрозапильні рослини: дрібні непоказні квітки, багато сухого пилку, перисті приймочки.

• Комахозапильні рослини: яскраві квітки, нектар, запах, клейкий пилок.