Пам’ять, мовлення, типи вищої нервової діяльності, темперамент і сон

Учення про сигнальні системи розробив І. П. Павлов. Воно пояснює, як організм отримує й опрацьовує інформацію про довкілля та як у людини сформувалося мовлення й абстрактне мислення.

Перша сигнальна система

Перша сигнальна система — це сприйняття безпосередніх подразників (світла, звуку, запаху, дотику, смаку) органами чуття й утворення умовних рефлексів на них. Вона є і в тварин, і в людини. Саме завдяки першій сигнальній системі ти відсмикуєш руку від гарячого, повертаєш голову на гучний звук або починаєш слиновиділення, коли бачиш лимон. Це основа конкретно-образного мислення — здатності сприймати й запам’ятовувати образи предметів і явищ.

Друга сигнальна система

Друга сигнальна система — це сприйняття слова (почутого, прочитаного, сказаного чи навіть подуманого) як «сигналу сигналів». Це поняття ввів І. П. Павлов. Друга сигнальна система властива лише людині й становить основу абстрактного словесно-логічного мислення, узагальнення й свідомості. Слово «лимон» викликає слиновиділення так само, як і справжній лимон, — це приклад дії другої сигнальної системи.

Друга сигнальна система формується на основі першої й лише в спілкуванні з людьми. Діти, які виросли без людського оточення (так звані «діти-мауглі»), так і не опановують мовлення повною мірою, навіть якщо згодом потрапляють у суспільство. Це доводить, що мовлення — соціально зумовлена функція.

Фізіологічні основи мовлення

Мовлення забезпечує мережа структур головного мозку. У більшості людей провідну роль відіграє ліва півкуля. У шкільній програмі ти маєш знати два ключові центри:

Важливо пам’ятати: наслідки уражень не завжди вкладаються в просту схему. Сучасні дослідження показують, що мовлення забезпечує розгалужена мережа нейронів, а не лише дві ізольовані ділянки. Однак для НМТ достатньо знати класичну модель.

Периферичний апарат мовлення

Щоб людина заговорила, потрібна злагоджена робота багатьох органів:

• Легені створюють струмінь повітря.

• Голосові зв’язки гортані перетворюють цей струмінь на звук.

• Язик, губи, зуби й піднебіння формують чіткі звуки мовлення (артикуляція).

Письмове мовлення потребує додаткової участі зорових і рухових зон кори, адже треба розпізнавати літери й координувати рухи руки.

Навчання й пам’ять — дві нерозривно пов’язані функції вищої нервової діяльності. Без пам’яті навчання неможливе, а без навчання нічого було б запам’ятовувати.

Навчання: види й механізми

Навчання — це набуття індивідуального досвіду: знань, умінь і навичок. Розрізняють кілька видів навчання:

Зверни увагу: словесне навчання доступне тільки людині, бо воно спирається на другу сигнальну систему.

Пам’ять: процеси й види

Пам’ять — це здатність запам’ятовувати, зберігати й відтворювати інформацію. Основні процеси пам’яті:

• Запам’ятовування — закріплення нової інформації.

• Збереження — утримання інформації в часі.

• Відтворення — використання збереженої інформації.

• Забування — втрата доступу до інформації (часто через відсутність повторення).

Види пам’яті за змістом

Види пам’яті за тривалістю

Короткочасна пам’ять утримує інформацію секунди або хвилини. Її обсяг обмежений — ти можеш утримати в пам’яті приблизно 7 ± 2 елементи (наприклад, номер телефону, поки його набираєш). Довготривала пам’ять зберігає інформацію роками й десятиліттями. Перехід інформації з короткочасної в довготривалу відбувається завдяки повторенню, осмисленню й установленню зв’язків із уже відомим матеріалом. Особливо активно цей процес відбувається під час сну.

Тип вищої нервової діяльності (ВНД) — це сукупність вроджених і набутих властивостей нервової системи, які визначають особливості поведінки особи. І. П. Павлов розробив класифікацію типів ВНД на основі трьох властивостей нервових процесів: сили, урівноваженості й рухливості.

Три властивості нервових процесів

Сила нервових процесів — це здатність нервової системи витримувати тривале або сильне збудження й гальмування. Урівноваженість — це співвідношення між силою збудження й силою гальмування. Рухливість — це швидкість, з якою збудження змінюється гальмуванням і навпаки.

Чотири типи ВНД і темпераменти за Павловим

Комбінації цих трьох властивостей дають чотири основні типи ВНД, які Павлов зіставив із класичними темпераментами, описаними ще Гіппократом. Вивчи ці відповідності — вони є в програмі НМТ.

Важливо: ця модель має історичне значення. Сучасна психофізіологія не зводить особистість до чотирьох типів, але для НМТ ти маєш знати саме цю класифікацію Павлова. Жоден тип не є «поганим» — вихованням можна пом’якшити слабкі сторони будь-якого темпераменту.

Гіппократова теорія темпераментів

Задовго до Павлова давньогрецький лікар Гіппократ пояснював темпераменти переважанням однієї з чотирьох «рідин» тіла: крові (сангвінік), жовтої жовчі (холерик), слизу (флегматик) і чорної жовчі (меланхолік). Назви темпераментів збереглися донині, хоча сучасна наука пояснює їх інакше.

Типи за співвідношенням сигнальних систем

Павлов також виділяв типи ВНД за співвідношенням першої й другої сигнальних систем:

• Художній тип — переважає перша сигнальна система, образне мислення.

• Розумовий тип — переважає друга сигнальна система, абстрактне мислення.

• Середній тип — обидві системи врівноважені.

Сон — це не просто «вимкнення» мозку, а активний регульований функціональний стан, необхідний для відновлення організму й закріплення пам’яті.

Фізіологія сну

І. П. Павлов пояснював сон як поширене гальмування кори великих півкуль. Ця модель має історичне значення, але сучасна наука показує складнішу картину. У регуляції сну й неспання беруть участь гіпоталамус, стовбур мозку, а також мелатонін — гормон епіфіза, який допомагає регулювати добовий ритм.

Повільний і швидкий сон

Сон складається з двох фаз, які циклічно змінюють одна одну:

За ніч людина проходить 4–6 циклів «повільний сон → швидкий сон». Кожен цикл триває приблизно 90 хвилин. Підліткам потрібно 8–10 годин сну на добу. Недосипання погіршує увагу, пам’ять, настрій і імунітет.

Гігієна розумової праці

Щоб розумова праця була ефективною, дотримуйся кількох простих правил:

• Чергуй роботу й відпочинок — роби перерви кожні 45–60 хвилин.

• Змінюй діяльність — активний відпочинок (прогулянка, легка фізична активність) відновлює краще, ніж пасивне сидіння.

• Забезпеч зручне освітлення й робоче місце.

• Дотримуйся сталого режиму дня й достатнього сну.

• Використовуй розподілене повторення — повторюй матеріал через певні проміжки часу, а не за одну ніч.

Досліди І. М. Сєченова показали, що активний відпочинок (зміна діяльності) прискорює відновлення працездатності втомлених м’язів порівняно з повним спокоєм. Однак це не означає, що будь-який активний відпочинок завжди кращий — спосіб відновлення залежить від стану й типу навантаження.

Розгляньмо типові завдання НМТ з теми «Пам’ять, мовлення, типи вищої нервової діяльності, темперамент і сон».

Приклад 1. Логічні пари: опис поведінки → темперамент

Установи відповідність між описом поведінки (1–4) і типом темпераменту (А–Д).

1 Запальний, енергійний, не вміє чекати.

2 Жвавий, товариський, легко перемикається.

3 Спокійний, повільний, наполегливий.

4 Вразливий, швидко втомлюється, тривожний.

А холерик, Б сангвінік, В флегматик, Г меланхолік, Д художній тип.

Розв’язання: Спершу визнач силу нервових процесів. Описи 1, 2, 3 — сильний тип (енергійні, працездатні). Опис 4 — слабкий (швидко втомлюється). Серед сильних: опис 1 — неврівноважений (запальний, не вміє чекати — збудження переважає), це холерик. Опис 2 — урівноважений і рухливий (легко перемикається), це сангвінік. Опис 3 — урівноважений і інертний (повільний, наполегливий), це флегматик. Опис 4 — слабкий тип, меланхолік. Д — художній тип — зайве.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді: тип ВНД флегматика

Який тип вищої нервової діяльності відповідає флегматику?

А Сильний неврівноважений

Б Сильний урівноважений рухливий

В Сильний урівноважений інертний

Г Слабкий

Розв’язання: Флегматик — сильний (витривалий), урівноважений (збудження і гальмування врівноважені), інертний (повільно перемикається). Отже, правильна відповідь — В.

Чому інші варіанти неправильні: А — сильний неврівноважений (холерик), Б — сильний урівноважений рухливий (сангвінік), Г — слабкий (меланхолік).

Відповідь: В.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: ураження центру мовлення

Після крововиливу пацієнт чує й розуміє звернену до нього мову, але не може вимовити слів. Ураження якої ділянки найкраще пояснює цей симптом згідно зі спрощеною шкільною схемою?

А Слухового центру мовлення (Верніке) у скроневій частці

Б Рухового центру мовлення (Брока) у лобовій частці лівої півкулі

В Зорової зони в потиличній частці

Г Мозочка

Розв’язання: Пацієнт розуміє мову — отже, слуховий центр (Верніке) не уражений. Він не може вимовити слова — це моторна афазія, спричинена ураженням рухового центру мовлення (Брока) у лобовій частці лівої півкулі. Зорова зона відповідає за зір, мозочок — за координацію рухів.

Відповідь: Б.

Приклад 4. Два твердження: швидкий сон і словесно-логічна пам’ять

Оціни правильність двох тверджень.

I. У фазі швидкого сну людина часто бачить яскраві сновидіння, а її очні яблука швидко рухаються.

II. Словесно-логічна пам’ять властива і тваринам, і людині.

А Правильне лише I

Б Правильне лише II

В Обидва правильні

Г Обидва неправильні

Розв’язання: Твердження I правильне — швидкий сон справді супроводжується швидкими рухами очей і яскравими сновидіннями. Твердження II неправильне — словесно-логічна пам’ять (пам’ять на думки, поняття, правила) властива лише людині, оскільки пов’язана з другою сигнальною системою.

Відповідь: А.

Приклад 5. Логічні пари: приклад → вид пам’яті

Установи відповідність між прикладом (1–4) і видом пам’яті (А–Д).

1 Пам’ятаєш запах бабусиної кухні.

2 Уперше за рік сів на велосипед і поїхав.

3 Згадуєш хвилювання перед першим іспитом.

4 Доводиш теорему за вивченими правилами.

А образна, Б рухова, В емоційна, Г словесно-логічна, Д спадкова.

Розв’язання: Запах — це образна пам’ять (1А). Уміння їхати на велосипеді — рухова пам’ять (2Б). Хвилювання — емоційна пам’ять (3В). Доведення теореми за правилами — словесно-логічна пам’ять (4Г). Д — спадкова — зайве, оскільки спадкова пам’ять (генетична) не належить до видів пам’яті за змістом у цій класифікації.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

• Відносять холерика до врівноваженого типу, хоча в нього збудження переважає над гальмуванням. Запам’ятай: холерик — сильний, але неврівноважений (нестримний) тип.

• Плутають сангвініка й флегматика: обидва сильні й урівноважені, але в сангвініка нервові процеси рухливі, у флегматика — інертні. Рухливість — ключова відмінність.

• Приписують другу сигнальну систему тваринам, що виконують команди. Виконання команди саме по собі не доводить володіння людською мовною системою. Водночас не заперечуй здатності тварин засвоювати значення окремих сигналів — це різні речі.

• Плутають центри мовлення: руховий (Брока) — у лобовій частці, слуховий (Верніке) — у скроневій. Моторна афазія — не можу говорити, сенсорна — не розумію мову.

• Вважають сон «вимкненням» мозку. Насправді у швидкому сні мозок активний, а під час сну закріплюється пам’ять. Сон — активний функціональний стан.

• Підмінюють достатній сон руховою активністю або вважають, що будь-який активний відпочинок завжди кращий. Спосіб відновлення залежить від стану й навантаження — іноді потрібен саме повний спокій.

Тема 4.14 програми НМТ охоплює фізіологічні основи мовлення, першу й другу сигнальні системи, навчання, пам’ять, типи вищої нервової діяльності, типи темпераменту, сон як функціональний стан. Від тебе вимагають:

• порівнювати сигнальні системи й типи ВНД;

• розпізнавати тип темпераменту за описом поведінки;

• розрізняти види навчання й пам’яті на прикладах;

• обґрунтовувати правила розумової діяльності.

Формати завдань

Завдання 25–28 — логічні пари 1–4 → А–Д, одна буква зайва. Кожна правильна пара дає 1 бал, максимум 4 бали. Ця форма добре підходить для пар «опис поведінки → темперамент» чи «приклад → вид пам’яті».

Завдання 1–24 — вибір однієї відповіді з чотирьох (А–Г), 0 або 1 бал. У демоваріанті НМТ-2026 є основи «два твердження» (№ 8, 14, 20) і «два судження учнів» (№ 4, 16).

У демоваріанті НМТ-2026 тему 4.14 не використано ні як основну, ні як додаткову. Це не означає, що вона не з’явиться в реальному тесті — кожен рік склад завдань змінюється.

Стратегія для темпераментів

Коли бачиш завдання на визначення темпераменту, дій за трьома кроками:

1. Сила: чи витримує людина тривале навантаження? Якщо швидко втомлюється — слабкий тип (меланхолік). Якщо ні — сильний.

2. Урівноваженість: чи врівноважені збудження й гальмування? Якщо людина запальна, нестримана — неврівноважений (холерик). Якщо спокійна — урівноважений.

3. Рухливість: як швидко перемикається між справами? Швидко — сангвінік, повільно — флегматик.

• Перша сигнальна система — безпосередні подразники (світло, звук, запах, дотик), є в тварин і людини. Друга сигнальна система — слово, властива лише людині.

• Мовленнєві центри в корі лівої півкулі: руховий центр Брока — у лобовій частці, слуховий центр Верніке — у скроневій частці.

• Види пам’яті за змістом: образна, рухова, емоційна, словесно-логічна (лише в людини). За тривалістю: короткочасна й довготривала.

• Типи ВНД і темпераменти: холерик — сильний неврівноважений; сангвінік — сильний урівноважений рухливий; флегматик — сильний урівноважений інертний; меланхолік — слабкий.

• Сон має дві фази: повільний (75–80 % часу, відновлення організму) і швидкий (20–25 %, яскраві сновидіння, швидкі рухи очей). За ніч 4–6 циклів по ~90 хвилин.

• Правила розумової праці: чергування роботи й відпочинку, активний відпочинок, достатній сон (8–10 год для підлітків), сталий режим, розподілене повторення.