Зборівський і Білоцерківський договори (1649, 1651)

Після переможної кампанії 1648 року (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) Богдан Хмельницький опинився в сильній переговорній позиції. Однак новообраний король Ян II Казимир не поспішав визнавати козацькі вимоги. У лютому 1649 року до Переяслава прибули королівські комісари на чолі з Адамом Киселем — православним шляхтичем із Волині, сенатором Речі Посполитої, київським воєводою (цю посаду він отримав того ж 1649 року). Кисіль був посередником між двома сторонами: він намагався схилити Хмельницького до компромісу, але переговори не дали миру — сторони не зійшлися на розмірі реєстру й території.

Улітку 1649 року бойові дії відновилися. У липні–серпні козацько-татарське військо взяло в облогу Збараж, а в серпні відбулася Зборівська битва: козаки оточили королівське військо під Зборовом. Здавалося, перемога близька, але кримський хан Іслам-Гірей III уклав із королем сепаратну угоду — окрему домовленість за спиною союзника. Хан змусив Хмельницького сісти за стіл переговорів, і результатом став Зборівський договір (серпень 1649 року).

Умови Зборівського договору

• Реєстр Війська Запорозького — 40 тисяч козаків.

• Козацька територія — Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства: тут не стояли коронні (польські) війська, а урядові посади могла обіймати лише православна шляхта.

• Резиденція гетьмана — Чигирин.

• Амністія всім учасникам повстання.

• Обмеження діяльності єзуїтів на козацькій території.

• Київському митрополитові обіцяно місце в сенаті Речі Посполитої.

Однак договір мав і зворотний бік. Селяни, яких не вписали до реєстру, мусили повертатися під владу панів. Шляхта отримувала право повернутися у свої маєтки. Тому договір не задовольнив жодну зі сторін: козаки вважали його поступкою, а поляки — тимчасовим перемир'ям. Проте це було перше офіційне визнання Річчю Посполитою козацької автономії.

Зборівський договір протримався недовго. Обидві сторони готувалися до нової війни. На початку 1651 року вінницький полковник Іван Богун успішно обороняв Вінницю від польського війська — це була одна з перших яскравих операцій, яка засвідчила його полководницький хист. Богун застосував тактику маневрування й раптових вилазок, змусивши ворога відступити.

Берестецька битва (червень 1651 р.)

У червні 1651 року на Волині біля містечка Берестечко відбулася найбільша битва Національно-визвольної війни. Козацько-татарське військо зустрілося з коронною армією. У розпал бою, коли козаки вже почали тіснити ворога, кримський хан Іслам-Гірей III раптово втік з поля бою, а разом із ним захопив і Богдана Хмельницького (разом із писарем Іваном Виговським). Гетьман опинився в полоні в хана, а козацький табір над річкою Пляшівкою залишився без командування.

Козацький табір опинився в щільній облозі. Саме тоді Іван Богун узяв командування на себе. Він організував переправу через болото — насипав гатки (тимчасові дороги з колод і хмизу) — і вивів частину війська з оточення. Однак багато козаків загинуло. На місці битви згодом насипали меморіальні кургани — «Козацькі могили», які збереглися до сьогодні.

Білоцерківський договір (вересень 1651 р.)

Після поразки під Берестечком Хмельницький, звільнившись із ханського полону, був змушений погодитися на новий договір. У вересні 1651 року в Білій Церкві було підписано Білоцерківський договір, умови якого були значно жорсткішими:

• Реєстр скорочувався до 20 тисяч козаків.

• Козацька територія обмежувалася лише Київським воєводством.

• Гетьман підпорядковувався коронному гетьманові Речі Посполитої.

• Зовнішні зносини, зокрема з Кримським ханством, заборонялися.

• Шляхта поверталася у свої маєтки на всій території.

Причини поразки під Берестечком були комплексними: по-перше, зрада кримського хана, який утік і захопив гетьмана; по-друге, втрата командування через полон Хмельницького; по-третє, розгубленість старшини; по-четверте, втома населення від затяжної війни. Білоцерківський договір був спробою Речі Посполитої повернути довоєнні порядки, однак він проіснував менше року.

Білоцерківський договір виявився нежиттєздатним. Уже в червні 1652 року козацько-татарське військо завдало нищівної поразки польській армії під Батогом (біля Ладижина на Поділлі). Польським військом командував Мартин Калиновський — польний гетьман коронний, який прагнув остаточно знищити козацтво. Однак у битві під Батогом козаки й татари вщент розбили його армію, а сам Калиновський загинув. Ця перемога фактично анулювала Білоцерківський договір: козаки знову контролювали Брацлавщину й Чернігівщину.

У березні 1653 року Іван Богун здобув ще одну важливу перемогу — під Монастирищем він розбив військо Стефана Чарнецького. Богун знову продемонстрував уміння оборонятися меншими силами й завдавати несподіваних контрударів.

Жванецька облога й Кам'янецький договір (1653)

У жовтні–грудні 1653 року козацько-татарське військо оточило королівську армію під Жванцем на Дністрі. Здавалося, ось-ось буде здобуто вирішальну перемогу. Але історія повторилася: кримський хан Іслам-Гірей III знову уклав сепаратну угоду з королем — Кам'янецький договір. За ним усно відновлювалися умови Зборівського договору, а татари отримували дозвіл брати ясир (полонених) на українських землях. Хмельницький знову опинився перед фактом ханської зради.

Висновок із цих подій був очевидним: союз із Кримським ханством ставав дедалі ненадійнішим. Хан тричі зраджував козаків — під Зборовом (1649), Берестечком (1651) і Жванцем (1653). Хмельницький почав шукати нового потужного союзника, що зрештою привело до Переяславської ради 1654 року (ця подія — в наступному юніті).

Щоб упевнено розрізняти Зборівський і Білоцерківський договори на НМТ, варто порівняти їхні ключові умови в таблиці.

На картосхемі козацька територія за Зборівським договором охоплювала Наддніпрянщину по обидва береги Дніпра — Київщину, Брацлавщину й Чернігівщину. За Білоцерківським договором козацька територія звузилася до одного Київського воєводства, а Брацлавщина й Чернігівщина поверталися під пряму польську адміністрацію.

Значення договорів: Зборівський договір став першим офіційним визнанням Річчю Посполитою козацької автономії — уперше король визнав існування козацької території та влади гетьмана. Білоцерківський договір був спробою повернути старі порядки, однак перемога під Батогом 1652 року перекреслила його дію.

Приклад 1. Визначення договору за уривком

Прочитай уривок історичного документа:

«Війську Запорозькому бути числом двадцять тисяч і перебувати лише в Київському воєводстві. Гетьман має підлягати коронному гетьманові. Зносини з іншими державами, особливо з Кримом, забороняються.»

З якого договору цей уривок?

Розв'язання: Ключові слова — «двадцять тисяч» і «лише в Київському воєводстві». Це вказує на Білоцерківський договір 1651 року, який скоротив реєстр до 20 тис. і обмежив козацьку територію одним воєводством.

Відповідь: Білоцерківський договір 1651 року.

Чому інші варіанти неправильні: Зборівський договір 1649 р. мав реєстр 40 тис. і три воєводства; «Березневі статті» 1654 р. — реєстр 60 тис.; Куруківська угода 1625 р. — реєстр 6 тис.

Приклад 2. Відповідність «подія — рік»

Установи відповідність між подією (1–4) і роком (А–Д):

• 1 Зборівський договір

• 2 Берестецька битва

• 3 Батозька битва

• 4 Жванецька облога

Варіанти років: А — 1648, Б — 1649, В — 1651, Г — 1652, Д — 1653.

Розв'язання: Зборівський договір укладено 1649 р. (Б). Берестецька битва відбулася 1651 р. (В). Батозька битва — 1652 р. (Г). Жванецька облога — 1653 р. (Д). Зайвий варіант — 1648 рік (А).

Відповідь: 1 — Б, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д.

Приклад 3. Відповідність «діяч — факт»

Установи відповідність між діячем (1–4) і фактом його біографії (А–Д):

• 1 Іван Богун

• 2 Адам Кисіль

• 3 Іслам-Гірей III

• 4 Мартин Калиновський

Варіанти фактів: А — виведення козаків з оточення під Берестечком; Б — очолював королівських комісарів у Переяславі 1649 р.; В — сепаратна угода з королем під Зборовом; Г — командував польським військом під Батогом; Д — здобуття Високого Замку у Львові.

Розв'язання: Іван Богун вивів козаків з оточення під Берестечком (А). Адам Кисіль очолював королівських комісарів (Б). Іслам-Гірей III уклав сепаратну угоду під Зборовом (В). Мартин Калиновський командував польським військом під Батогом (Г). Зайвий варіант — здобуття Високого Замку у Львові (Д).

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 4. Вибір правильної характеристики Зборівського договору

Яке твердження правильно характеризує Зборівський договір 1649 року?

Розв'язання: Зборівський договір установлював реєстр 40 тис. козаків і козацьку територію в межах Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Відповідь: Реєстр становив 40 тис., а козацька територія охоплювала Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства.

Чому інші варіанти неправильні: Реєстр 20 тис. і лише Київське воєводство — це Білоцерківський договір. Реєстр 60 тис. і право зносин — «Березневі статті» 1654 р. Реєстр 6 тис. і виборний старший, якого затверджував король, — Куруківська угода 1625 р. (а комісар замість гетьмана — «Ординація» 1638 р.).

• Плутати реєстр Зборівського (40 тис.) і Білоцерківського (20 тис.) договорів, а також «Березневих статей» (60 тис.). Запам'ятай: Зборів — 40 тис., Біла Церква — 20 тис., «Березневі статті» — 60 тис.

• Вважати, що під Берестечком перемогли козаки. Насправді це тяжка поразка через утечу хана. Козаки втратили командування й зазнали величезних втрат.

• Відносити Берестецьку битву до 1648 року. Берестечко — червень 1651 року. 1648 рік — це Жовті Води, Корсунь, Пилявці.

• Вважати, що Зборівський договір визнав незалежність. Договір надавав автономію в складі Речі Посполитої, а не незалежність. Козацька територія залишалася частиною держави.

• Плутати Жванецьку облогу (1653, Кам'янецький договір) з Батозькою битвою (1652). Батіг — перемога козаків, Жванець — облога, що завершилася зрадою хана.

• Вважати Адама Киселя козацьким полковником. Він православний сенатор Речі Посполитої, київський воєвода, який очолював королівських комісарів на переговорах.

Тема 8 програми НМТ з історії України охоплює події 1649–1653 років. Ось дати, які ти маєш знати:

• 1649 — Зборівська битва й Зборівський договір.

• 1651 — Берестецька битва, Білоцерківський договір.

• 1652 — Батозька битва.

• 1653 — Жванецька облога, Кам'янецький договір.

Іван Богун і Адам Кисіль входять до переліку персоналій теми 8 (усього 3 персоналії). Програма вимагає вміти показувати на картосхемі території за Зборівським і Білоцерківським договорами, а також місця битв. Також потрібно знати умови угод і значення битв і договорів.

У демоваріанті НМТ 2026 року тему 8 перевіряє завдання 5 — вибір однієї відповіді з чотирьох за уривком джерела (1 бал). Уривок договору впізнаємо за числом реєстру й переліком воєводств. Наприклад, «двадцять тисяч» і «лише Київське воєводство» одразу вказує на Білоцерківський договір.

Завдання на відповідність (завдання 21–24 у демоваріанті 2026) містять тип пар «рік ↔ подія». За кожну правильно встановлену пару нараховують 1 бал, максимум — 4 бали. Тому важливо запам'ятати хронологію: 1649 (Зборів) → 1651 (Берестечко, Біла Церква) → 1652 (Батіг) → 1653 (Жванець).

• 1649 — Зборівський договір: реєстр 40 тис., Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, резиденція гетьмана — Чигирин.

• 1651 — поразка під Берестечком (утеча хана); Білоцерківський договір: реєстр 20 тис., лише Київське воєводство.

• 1652 — Батіг: розгром війська Калиновського; 1653 — Монастирище, Жванець і Кам'янецький договір.

• І. Богун — оборона Вінниці, Берестечко, Монастирище; А. Кисіль — посередник на переговорах.

• Кримський хан зраджував під Зборовом (1649), Берестечком (1651) і Жванцем (1653).