Як розв’язувати завдання НМТ з вибором однієї відповіді з історії

Перші 20 завдань тесту НМТ з історії України — це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох (позначених А–Г). Кожне таке завдання оцінюють у 0 або 1 бал: або відповідь повністю правильна, або ти отримуєш 0 балів. Разом цей блок дає 20 балів із 54 можливих — це найбільша частина тесту. Жодне інше завдання не дає стільки балів загалом.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року 14 із 20 завдань «1 з 4» мають стимул — додатковий матеріал, який допомагає зрозуміти, про що йдеться. Стимулом може бути:

• картосхема — завдання № 1, 4, 16;

• уривок джерела чи документа — № 5, 9, 12, 14, 19;

• фото пам’ятки — № 6;

• зображення газет — № 7;

• зображення монет — № 11;

• зображення марки — № 13;

• репродукція картини — № 17;

• карикатура — № 18.

Шість завдань у демоваріанті не мають стимулу: № 2, 3, 8, 10, 15, 20. У них умова містить лише текст запитання.

Запитання в завданнях «1 з 4» бувають різних типів:

• «про що йдеться в уривку» — перевіряє вміння аналізувати джерело;

• «хто автор чи діяч» — перевіряє знання персоналій;

• «що стало причиною чи наслідком» — перевіряє розуміння причинно-наслідкових зв’язків;

• «яке поняття пов’язане з…» — перевіряє знання термінології;

• «яка подія відбулася в зазначений період» — перевіряє хронологію;

• «що зображено» — перевіряє впізнавання історичних джерел та пам’яток.

Бал за кожне завдання однаковий — 1. Легке запитання важить стільки ж, скільки складне. Тому не «даруй» легкі бали неуважністю: просте запитання, на яке ти знаєш відповідь, дає той самий 1 бал, що й важке, яке ти вгадав.

Універсальний алгоритм для завдань «1 з 4» складається з чотирьох кроків. Запам’ятай їх як послідовність: період → відсів → вибір → перевірка.

Крок 1 — визначити період

Знайди в умові або в стимулі ключові слова, які вказують на час. Це можуть бути:

• титули: князь, гетьман, генеральний секретар, президент;

• установи: Генеральна військова канцелярія, Малоросійська колегія, Центральна Рада, раднаргосп;

• держави: Річ Посполита, Австро-Угорщина, УСРР, Московська держава;

• гроші й податки: злотий, карбованець, гривня, натуральний податок;

• дати або згадки про століття: «у XVI ст.», «1654 р.», «на початку ХХ ст.».

Якщо завдання має стимул — уривок, карту чи зображення, — шукай підказки саме там. Наприклад, в уривку може згадуватися «король Ян II Казимир» (середина XVII ст.) або «Центральна Рада» (1917–1918 рр.).

Крок 2 — відкинути варіанти з іншої доби

Коли ти визначив період, переглянь усі чотири варіанти. Ті, що стосуються іншої доби, відпадають одразу. Наприклад, якщо умова про 1650-ті роки, варіанти про Люблінську унію (1569) чи ліквідацію Запорозької Січі (1775) не можуть бути правильними — вони з іншого часу.

Крок 3 — вибрати варіант, що відповідає саме запитанню

З двох-трьох варіантів, що лишилися й належать до того самого періоду, обери той, який точно відповідає на поставлене запитання. Тут важливо розрізняти:

• причину ≠ наслідок: якщо питають про причину події, варіант, який описує її наслідок, — неправильний;

• зміст документа ≠ обставини його укладення: якщо питають, що передбачали «Березневі статті», варіант про те, чому їх уклали, — не підходить.

Крок 4 — перевірити цілісність

Прочитай основу запитання разом із вибраним варіантом як одне речення. Наприклад: «Наслідком Кревської унії стало посилення польського й католицького впливу на українських землях Великого князівства Литовського». Переконайся, що твердження правдиве повністю, а не частково.

Якщо певності немає — виключи неможливі варіанти й вибери з решти. Відсів одного варіанта підвищує шанс з 1/4 до 1/3, двох — до 1/2. Ніколи не лишай поле порожнім: 0 балів за порожню відповідь — гарантовано.

Дистрактори — це неправильні варіанти відповіді, які укладачі тесту навмисно роблять схожими на правильний, щоб перевірити глибину твоїх знань. Найпоширеніші типи дистракторів в історії України — хронологічно близькі події, однакові імена діячів і схожі терміни.

Хронологічно близькі події

Укладачі часто ставлять поруч події, що відбулися з різницею в 1–2 роки або навіть в один день різних років. Наприклад:

• Зборівський договір (1649) і Білоцерківський договір (1651) — обидва укладені Богданом Хмельницьким із Річчю Посполитою, але з різними умовами;

• битва на Калці (1223) і захоплення Києва монголами (1240) — обидві події монгольської навали, але різні за змістом;

• IV Універсал Центральної Ради (22 січня 1918) і Акт злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919) — одна дата, різні роки й різні події.

Два Острозькі

Прізвище Острозький носили дві різні історичні постаті, яких часто плутають:

Два Хмельницькі

Богдан Хмельницький та його син Юрій — різні діячі різних періодів:

• Богдан Хмельницький — гетьман 1648–1657 рр., керівник Національно-визвольної війни, Зборівський договір, Переяславська рада 1654 р.

• Юрій Хмельницький — син Богдана, гетьман доби Руїни, Переяславські статті 1659 р., Слободищенський трактат 1660 р.

Схожі терміни

Деякі поняття звучать подібно, але позначають різні явища:

• реєстрове козацтво (зафіксоване в реєстрі, на службі уряду) і городове козацтво (козаки, що жили в містах, а не на Запорожжі);

• автономія (самоврядування в межах іншої держави) і незалежність (повний суверенітет);

• коренізація (політика 1920-х рр. у СРСР) та українізація (її складова в УСРР);

• церковна унія (Берестейська 1596 р.) і державна унія (Кревська 1385 р., Люблінська 1569 р.).

Правдивий, але «чужий» варіант

Найпідступніший дистрактор — факт, який є правдивим сам по собі, але стосується іншої події чи особи. Наприклад, реєстр у 40 тисяч козаків — це правдива умова Зборівського договору 1649 р., але не «Березневих статей» 1654 р. Якщо в завданні питають про «Березневі статті», варіант «реєстр 40 тис. козаків» — неправильний, хоча він історично правдивий.

«Березневі статті» — одна з найважливіших угод в історії України, яку часто перевіряють на НМТ. Водночас існують два договори зі схожими умовами, які використовують як дистрактори: Зборівський (1649) і Гадяцький (1658). Розберімо кожен.

«Березневі статті» (березень 1654 р.)

Укладені після Переяславської ради 1654 р. між Військом Запорозьким і Московською державою (царем Олексієм Михайловичем). Основні положення:

• реєстр — 60 тисяч козаків;

• гетьмана обирає Військо Запорозьке й лише повідомляє царя;

• права й вольності козаків, шляхти й міщан зберігаються;

• податки збирають місцеві урядники й передають царю;

• зносини з іншими державами дозволено, крім Польщі й Туреччини (без дозволу царя).

Зборівський договір (1649 р.)

Укладений Богданом Хмельницьким із Річчю Посполитою (король Ян II Казимир). Основні положення:

• реєстр — 40 тисяч козаків;

• козацька автономія в Київському, Брацлавському й Чернігівському воєводствах;

• посади в цих воєводствах — лише для православної шляхти;

• резиденція гетьмана — Чигирин;

• Запорожжя під владою гетьмана.

Гадяцький договір (1658 р.)

Укладений гетьманом Іваном Виговським із Річчю Посполитою. Основні положення:

• утворення Великого князівства Руського з Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств — третього рівноправного члена Речі Посполитої (поруч із Польщею та Литвою);

• реєстр — 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців;

• власний суд, скарбниця й монета;

• скасування унії (Берестейської 1596 р.) на території князівства.

Як їх розрізняти на НМТ

Найшвидша підказка — число реєстру:

Якщо в завданні згадано «царя» або «государя» — це «Березневі статті». Якщо йдеться про «короля» й воєводства без утворення нової держави — це Зборів. Якщо фігурує «Велике князівство Руське» як «третій член» Речі Посполитої — це Гадяч.

Приклад 1. Що передбачали «Березневі статті» 1654 р.?

Завдання: «Що передбачали «Березневі статті» 1654 р.?»

Крок 1 — період: 1654 р., доба Богдана Хмельницького, угода з Московською державою.

Крок 2 — відсів варіантів з іншої доби: усі варіанти стосуються середини XVII ст., тому жоден не відпадає за періодом.

Крок 3 — вибір: ключ — реєстр 60 тис. козаків і обрання гетьмана Військом із повідомленням царя. Дистрактори:

• реєстр 40 тис. і автономія трьох воєводств під владою короля — це Зборівський договір 1649 р.;

• утворення Великого князівства Руського як третього члена Речі Посполитої — це Гадяцький договір 1658 р.;

• реєстр 20 тис. і підпорядкування гетьмана коронному гетьманові — це Білоцерківський договір 1651 р.

Крок 4 — перевірка: «Березневі статті передбачали реєстр 60 тис. козаків і обрання гетьмана Військом із повідомленням царя» — твердження правдиве повністю.

Приклад 2. Хто очолював військо Великого князівства Литовського в битві під Оршею 1514 р.?

Завдання: «Хто очолював військо Великого князівства Литовського в битві під Оршею 1514 р.?»

Крок 1 — період: 1514 р., початок XVI ст., Велике князівство Литовське.

Крок 2 — відсів: Вітовт (кінець XIV – початок XV ст.) — не підходить за часом, він помер 1430 р. Дмитро Вишневецький (середина XVI ст., Січ на Малій Хортиці 1556 р.) — теж не підходить.

Крок 3 — вибір: лишаються Костянтин Іванович Острозький і Василь-Костянтин Острозький. Ключ — Костянтин Іванович Острозький, гетьман Великого князівства Литовського, переможець під Оршею. Василь-Костянтин — засновник Острозької академії, меценат Острозької Біблії 1581 р., жив пізніше.

Крок 4 — перевірка: «Військо Великого князівства Литовського в битві під Оршею 1514 р. очолював Костянтин Іванович Острозький» — правда.

Приклад 3. Що стало наслідком Кревської унії 1385 р.?

Завдання: «Що стало наслідком Кревської унії 1385 р.?»

Крок 1 — період: 1385 р., XIV ст., Велике князівство Литовське й Польща.

Крок 2 — відсів: утворення Речі Посполитої (1569 р.) — з іншої доби. Утворення УГКЦ (Берестейська унія 1596 р.) — теж пізніше. Перехід Київщини й Поділля під владу Литви (битва на Синіх Водах 1362 р.) — подія, що сталася до унії, а не її наслідок.

Крок 3 — вибір: ключ — посилення польського й католицького впливу на українських землях Великого князівства Литовського. Саме це стало наслідком династичного союзу Ягайла з Ядвігою.

Крок 4 — перевірка: «Наслідком Кревської унії 1385 р. стало посилення польського й католицького впливу на українських землях Великого князівства Литовського» — правдиве твердження.

Приклад 4. Що спонукало князів зібратися на Любецький з’їзд 1097 р.?

Завдання: «Що спонукало князів зібратися на Любецький з’їзд 1097 р.?»

Крок 1 — період: 1097 р., кінець XI ст., Київська Русь.

Крок 2 — відсів: розгром печенігів 1036 р. (інша подія, інший час). Монгольська навала (XIII ст.) — взагалі з іншої доби.

Крок 3 — вибір: ключ — міжусобиці, що послаблювали оборону Русі від половців. Дистрактор — рішення «кожен хай тримає отчину свою»: це ухвала з’їзду, тобто наслідок, а не причина. Питають про причину (що спонукало), а не про рішення.

Крок 4 — перевірка: «Князів зібратися на Любецький з’їзд 1097 р. спонукали міжусобиці, що послаблювали оборону Русі від половців» — правдиве твердження.

• Відповідати «за знайомим словом». Побачив прізвище Хмельницький — і одразу вибрав варіант про Богдана, хоча в умові йшлося про Юрія й добу Руїни. Читай уважно: ім'я та контекст визначають, про кого саме запитують.

• Не з’ясувати, про що питають — про причину чи наслідок. Для Любецького з’їзду 1097 р. ухвала «кожен хай тримає отчину свою» — це наслідок, а не причина. Якщо питають «що спонукало?», шукай причину, а не рішення з’їзду.

• Зупинитися на першому «майже правильному» варіанті, не прочитавши решти. Перший варіант може бути правдивим, але стосуватися іншої події. Завжди читай усі чотири варіанти до кінця.

• Плутати двох Острозьких. Орша 1514 р. — Костянтин Іванович Острозький (гетьман литовський). Острозька академія й Острозька Біблія 1581 р. — Василь-Костянтин Острозький (меценат). Запам'ятай: битва — старший, академія — молодший.

• Вибрати правдиве твердження про іншу подію. Реєстр 40 тис. — умова Зборівського договору 1649 р., а не «Березневих статей» 1654 р. Факт правдивий, але він — відповідь на інше запитання.

• Ігнорувати стимул і відповідати лише за текстом запитання. Маркери часу часто бувають саме в уривку, на картосхемі чи зображенні. Якщо є стимул — починай аналіз із нього.

• Лишати завдання без відповіді. Відсів одного-двох варіантів уже підвищує шанс. Навіть якщо не знаєш — виключи явно неправильні й обери з решти. Порожнє поле дає 0 балів гарантовано.

Завдання 1–20 тесту НМТ з історії України — це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох. Кожне оцінюють у 0 або 1 бал. Разом ці 20 завдань дають 20 балів із 54 можливих.

У демонстраційному варіанті 2026 року стимул мають 14 із 20 завдань «1 з 4»:

• картосхеми — № 1, 4, 16;

• уривки джерел чи документів — № 5, 9, 12, 14, 19;

• зображення (пам'ятки, газети, монети, марки, картини, карикатури) — № 6, 7, 11, 13, 17, 18.

Завдання «1 з 4» охоплюють усі періоди програми НМТ — від теми 2 (найдавніші часи) до теми 31 (сучасність). Наприклад, № 11 у демоваріанті 2026 перевіряє візуальне розпізнавання персоналій, підкреслених у програмі (теми 15, 17).

Стратегія виконання:

• на одне завдання «1 з 4» відводь орієнтовно 1 хвилину;

• якщо завдання викликає сумнів — познач його, дай найімовірнішу відповідь і повернися наприкінці тесту, якщо лишиться час;

• не витрачай більше 2 хвилин на одне завдання — краще перейти до наступного й повернутися.

• Завдання № 1–20: чотири варіанти, один правильний, 1 бал — разом 20 з 54 балів тесту.

• Алгоритм: період → відсів варіантів з іншої доби → вибір за запитанням → перевірка цілісності.

• Стимул (уривок, карта, зображення) — головне джерело підказок про час. Починай аналіз із нього.

• Дистрактори: близькі дати, однакові імена (два Острозькі, два Хмельницькі), схожі терміни, правдиві факти про іншу подію.

• Причина ≠ наслідок: спершу визнач, про що саме питають, а потім вибирай варіант.

• «Березневі статті» — 60 тис. реєстру й цар; Зборів — 40 тис. і король; Гадяч — 30 тис. і «князівство Руське».

• Сумнівне завдання — познач, дай найімовірнішу відповідь і повернися наприкінці. Порожнє поле — 0 балів.