Війна на Донбасі та Мінські домовленості

Після тимчасової окупації Криму Росія почала нову фазу гібридної агресії — на сході України. У березні — квітні 2014 р. в Донецьку, Луганську й Харкові відбулися проросійські мітинги, організовані за участі громадян Росії. 7 квітня 2014 р. в Донецьку проголосили так звану «Донецьку народну республіку» («ДНР»), а згодом — «Луганську народну республіку» («ЛНР»). У 2014–2021 рр. ці утворення не визнала жодна держава — член ООН; Росія визнала їх лише 21 лютого 2022 р., напередодні повномасштабного вторгнення.

12 квітня 2014 р. озброєна група колишнього офіцера ФСБ Росії Ігоря Гіркіна (відомого як Стрєлков), яка прибула з Криму, захопила місто Слов'янськ на Донеччині. Згодом бойовики захопили також Краматорськ. Це стало сигналом до початку широкомасштабних бойових дій.

14 квітня 2014 р. виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо початку антитерористичної операції (АТО). АТО — це операція сил безпеки й оборони України, спрямована проти незаконних збройних формувань на Донбасі. Українська влада свідомо уникала терміна «війна», щоб не надати Росії приводу для офіційного вторгнення.

11 травня 2014 р. на окупованих територіях Донецької й Луганської областей провели незаконні «референдуми» про самопроголошення «республік». Їхні результати не визнав ні український уряд, ні міжнародна спільнота. Ці події стали проявом сепаратизму — руху за відокремлення частини території держави. На Донбасі сепаратизм не виник стихійно: його організувала, фінансувала й озброїла Росія. Саме російські спецслужби координували захоплення адмінбудівель, постачали зброю й наймали бойовиків.

Після обрання Петра Порошенка Президентом України 25 травня 2014 р. українські сили активізували бойові дії. 26 травня 2014 р. відбувся перший бій за Донецький аеропорт — стратегічно важливий об'єкт, який українські військові утримували під контролем. 13 червня 2014 р. сили АТО звільнили Маріуполь — ключове портове місто на узбережжі Азовського моря.

5 липня 2014 р. українські підрозділи звільнили Слов'янськ і Краматорськ. Група І. Гіркіна відступила до Донецька. Згодом було звільнено Дружківку, Костянтинівку, а в липні — Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Здавалося, що українська армія ось-ось повністю відновить контроль над Донбасом.

17 липня 2014 р. сталася трагедія, яка сколихнула світ: над окупованою частиною Донеччини російський зенітний ракетний комплекс «Бук» збив пасажирський літак «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17. Загинули 298 осіб — громадяни 10 країн. Міжнародне розслідування підтвердило, що літак збили з території, контрольованої російськими збройними формуваннями, із застосуванням російської ракетної системи.

У серпні 2014 р. ситуація різко змінилася: на територію України вторглися регулярні російські війська. Під Іловайськом українські підрозділи потрапили в оточення. 29 серпня 2014 р., після переговорів, російська сторона обіцяла «зелений коридор» для виходу українських військових, але натомість розстріляла колони. Це стало Іловайською трагедією, у якій загинули сотні українських захисників.

Район АТО охоплював частини Донецької й Луганської областей. До кінця 2014 р. під контролем Росії та її збройних формувань лишилися Донецьк, Луганськ, Горлівка й частина українсько-російського кордону. Лінія фронту простяглася через густонаселені міста й села, розділивши регіон на підконтрольну Україні та тимчасово окуповану території.

Оборона Донецького аеропорту (ДАП) тривала 242 дні — з 26 травня 2014 р. до січня 2015 р. Українські військові, які тримали оборону нового й старого терміналів, отримали назву «кіборги». За поширеною версією, так їх прозвали вороги, вражені стійкістю гарнізону: здавалося, що захисники мають не людську витривалість, а кіборгічну. Це прізвисько стало символом незламності українського війська.

У січні 2015 р. відбулися вирішальні бої за аеропорт. Російські збройні формування застосували важку артилерію й танки, зруйнувавши новий термінал вщент. Частина захисників загинула, частина потрапила в полон. 19–20 січня 2015 р. бойовики підірвали перекриття нового терміналу, а 21–22 січня останні захисники залишили його руїни. Оборона Донецького аеропорту стала одним із найяскравіших символів героїзму в російсько-українській війні.

Одночасно з боями за ДАП тривала битва за Дебальцівський виступ — стратегічний залізничний вузол, який українські війська утримували, вклинившись у територію, контрольовану противником. Бої тривали з січня до лютого 2015 р. Після підписання «Мінська-2» (12 лютого 2015 р.) російські війська не припинили наступу, а навпаки — посилили його. 18 лютого 2015 р. українські підрозділи організовано вийшли з Дебальцевого, зберігши життя більшості бійців, хоча втрати були значними.

Для врегулювання конфлікту на Донбасі було створено кілька переговорних майданчиків. Тристороння контактна група складалася з представників України (Леонід Кучма), Росії (посол Михайло Зурабов) та ОБСЄ (Гайді Тальявіні). Паралельно з червня 2014 р. діяв нормандський формат — переговори лідерів України, Німеччини, Франції та Росії.

5 вересня 2014 р. в Мінську підписали Мінський протокол — перший документ про припинення вогню. Його ключові положення: негайне припинення вогню, моніторинг ОБСЄ, звільнення заручників, ухвалення закону про особливий порядок місцевого самоврядування на окремих територіях Донбасу та виведення незаконних збройних формувань. 19 вересня 2014 р. підписали меморандум, який визначив лінію зіткнення й 30-кілометрову зону безпеки.

12 лютого 2015 р. після тривалих переговорів Петра Порошенка, Ангели Меркель, Франсуа Олланда й Володимира Путіна в Мінську підписали Комплекс заходів із виконання Мінських домовленостей — так званий «Мінськ-2». Документ містив 13 пунктів, серед яких: припинення вогню з 15 лютого 2015 р., відведення важкого озброєння, обмін полоненими «всіх на всіх», конституційна реформа з децентралізацією, проведення виборів на окупованих територіях за законами України та відновлення контролю України над кордоном лише після проведення цих виборів.

Мінські домовленості не принесли миру. Росія послідовно заперечувала свою участь у війні, називаючи бойовиків «місцевими ополченцями». Обстріли тривали щодня, лінія розмежування законсервувалася на роки. Контроль над кордоном Україна так і не відновила, бо вибори на окупованих територіях не відбулися. Лінія розмежування проіснувала аж до повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 р.

Приклад 1. Послідовність подій

Завдання: розташуй події в хронологічній послідовності.

• А Іловайська трагедія

• Б звільнення Слов'янська

• В підписання Комплексу заходів («Мінськ-2»)

• Г підписання Мінського протоколу

Розв'язання: спершу визнач місяць кожної події. Звільнення Слов'янська — 5 липня 2014 р. (Б). Іловайська трагедія — 29 серпня 2014 р. (А). Мінський протокол — 5 вересня 2014 р. (Г). Комплекс заходів («Мінськ-2») — 12 лютого 2015 р. (В).

Правильна послідовність: Б → А → Г → В.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді

Завдання: коли почалася антитерористична операція на сході України?

• у лютому 2014 р.

• у квітні 2014 р.

• у серпні 2014 р.

• у лютому 2015 р.

Розв'язання: АТО розпочалася 14 квітня 2014 р. згідно з указом в. о. Президента О. Турчинова. Отже, правильна відповідь — у квітні 2014 р.

Чому інші варіанти неправильні? Лютий 2014 р. — це початок окупації Криму, а не АТО. Серпень 2014 р. — час вторгнення регулярних російських військ та Іловайської трагедії. Лютий 2015 р. — дата підписання «Мінська-2».

Приклад 3. Завдання за картосхемою

Уяви картосхему, на якій лінія простягається від околиць Маріуполя повз Донецьк і Горлівку до міста Щастя. З одного боку лінії напис: «територія, не підконтрольна Україні». Що позначено цією лінією?

• кордон УРСР 1954 р.

• межу рейхскомісаріату «Україна» 1941 р.

• лінію розмежування за Мінськими домовленостями

• лінію фронту 1943 р.

Розв'язання: лінія, яка відокремлює територію, не підконтрольну Україні, на Донбасі після 2014–2015 рр., — це лінія розмежування, встановлена Мінськими домовленостями. Вона проходила через Донецьку й Луганську області. Правильна відповідь — лінію розмежування за Мінськими домовленостями.

Кордон УРСР 1954 р. — це адміністративний кордон, який не збігається з лінією розмежування. Межа рейхскомісаріату «Україна» 1941 р. та лінія фронту 1943 р. стосуються подій Другої світової війни, а не сучасного конфлікту.

Приклад 4. Послідовність за уривками повідомлень

Завдання: розташуй події в хронологічній послідовності за уривками з повідомлень.

• А «…в. о. Президента підписав указ про початок антитерористичної операції…»

• Б «…над Донеччиною збито пасажирський літак…»

• В «…захисники нового терміналу аеропорту залишили зруйновану будівлю…»

• Г «…у Мінську підписано протокол про припинення вогню…»

Розв'язання: уривок А описує початок АТО — 14 квітня 2014 р. (А). Уривок Б — збиття літака MH17 — 17 липня 2014 р. (Б). Уривок Г — підписання Мінського протоколу — 5 вересня 2014 р. (Г). Уривок В — завершення оборони Донецького аеропорту — січень 2015 р. (В).

Правильна послідовність: А → Б → Г → В.

• Плутати Мінський протокол (5 вересня 2014) з «Мінськом-2» (12 лютого 2015). Запам'ятай: протокол — перший, вересневий; Комплекс заходів — другий, лютневий.

• Вважати війну на Донбасі внутрішнім конфліктом. Насправді збройні формування створила й підтримувала Росія, а в серпні 2014 р. на територію України вторглися її регулярні війська. Це зовнішня агресія, а не громадянська війна.

• Ставити Іловайськ (серпень 2014) після Дебальцевого (лютий 2015). Іловайська трагедія сталася раніше, ніж бої за Дебальцеве.

• Вважати, що оборона Донецького аеропорту закінчилася 2014 р. Вона тривала 242 дні — до січня 2015 р. Захисники тримали термінали й після Іловайська.

• Плутати початок АТО (14 квітня 2014) з початком окупації Криму (20 лютого 2014). Це різні події: Крим окупували раніше, а АТО розпочали після захоплення Слов'янська.

• Вважати, що Мінські домовленості відновили контроль України над кордоном. Насправді контроль над кордоном мали відновити лише після проведення виборів на окупованих територіях. Вибори не відбулися, тому кордон лишився неконтрольованим.

Тема війни на Донбасі та Мінських домовленостей належить до теми 32 програми НМТ. Остання дата програми — лютий 2015 р. (Мінські домовленості). На тесті можуть перевіряти поняття: «сепаратизм», «антитерористична операція», «кіборг». Змістові пункти — російсько-українська війна, добровольчі батальйони, спроби мирного врегулювання.

Завдання на послідовність (№ 25–27 у тесті) оцінюють так: 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — якщо правильно визначено першу й останню події, 1 бал — якщо правильно визначено лише одну з них (першу або останню). Стратегія виконання: спершу визнач місяць кожної події в межах 2014–2015 рр., а тоді розстав їх.

Завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох (№ 1–20) оцінюють в 1 бал. Картосхема теми 32 може показувати адміністративно-територіальні одиниці та район АТО в межах Донецької й Луганської областей.

Важливо: у демоваріанті 2026 р. усі три завдання на послідовність побудовано на уривках джерел або плакатах. Тому події війни треба впізнавати за описом, а не лише за назвою. Наприклад, замість «Іловайська трагедія» в завданні може бути уривок про «зелений коридор» і розстріл колони.

• 12 квітня 2014 — група І. Гіркіна захопила Слов'янськ; 14 квітня — початок АТО.

• 5 липня 2014 — звільнення Слов'янська й Краматорська.

• Серпень 2014 — вторгнення російських військ, Іловайська трагедія (29 серпня).

• 5 вересня 2014 — Мінський протокол; 12 лютого 2015 — «Мінськ-2».

• 26 травня 2014 — січень 2015 — 242 дні оборони Донецького аеропорту («кіборги»).

• 18 лютого 2015 — вихід із Дебальцевого; фронт застиг на лінії розмежування.