Типові завдання НМТ: теорія літератури

На НМТ ти постійно зустрічатимеш завдання, де треба співвіднести твір із літературним родом або жанром. Щоб не втрачати бали через дрібні неточності, важливо чітко розуміти, що таке літературний рід, чим він відрізняється від жанру й за якими ознаками визначається.

Рід за способом зображення

Літературний рід — це спосіб зображення дійсності. Їх три: епос, лірика й драма. Ліро-епос — міжродова форма, що поєднує ознаки епосу й лірики; програма подає його поруч з епосом. Запам’ятай головне правило: рід визначається не тим, чи написаний твір віршами чи прозою, а тим, який спосіб оповіді в ньому переважає.

Зверни увагу: «Маруся Чурай» Ліни Костенко — це історичний роман у віршах, тобто ліро-епічний твір, хоча написаний віршами. Саме тому вона належить до ліро-епосу, а не до лірики: у творі є сюжет, персонажі, конфлікт, хоча форма — віршована.

Епічні жанри: новела, повість, роман

У межах епосу розрізняють жанри за обсягом, кількістю сюжетних ліній і типом фіналу.

• Новела — малий епічний жанр. Одна сюжетна лінія, одна несподівана подія, неочікуваний фінал (пуант). Твори програми: «Intermezzo» М. Коцюбинського, «Камінний хрест» В. Стефаника, «Я (Романтика)» М. Хвильового, «Модри Камень» О. Гончара.

• Повість — середній епічний жанр. Декілька сюжетних ліній, більший обсяг. Твори програми: «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Захар Беркут» І. Франка.

• Роман — великий епічний жанр. Багато сюжетних ліній, широке охоплення подій, тривалий час дії. Твори програми: «Чорна рада» П. Куліша, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І. Білика, «Місто» В. Підмогильного, «Тигролови» І. Багряного.

Драматичні жанри

Драматичні твори призначені для сцени. Їхні жанри визначаються пафосом і характером конфлікту.

• Комедія — твір із сміховим пафосом. Авторське визначення — найнадійніша підказка: «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого — комедія, «Мина Мазайло» М. Куліша — комедія.

• Соціально-побутова драма з піснями — «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У творі є серйозний конфлікт (бідність, соціальна нерівність) і пісенні вставки.

• Драма-феєрія — «Лісова пісня» Лесі Українки. Жанр визначила сама авторка. Феєрія означає казкову, фантастичну виставу з елементами чарів.

Увага: авторське визначення жанру — найнадійніша відповідь у тесті. Якщо письменник назвав «Лісову пісню» драмою-феєрією, а «Мартина Борулю» комедією, тест орієнтується на авторську волю, навіть якщо в творі є трагікомічні елементи.

Ліро-епічні жанри

Ліро-епос поєднує сюжетність епосу з ліричним виявом почуттів. Основні ліро-епічні жанри в програмі НМТ:

• Поема: соціально-побутова («Катерина» Т. Шевченка), політична («Сон», «Кавказ» Т. Шевченка), філософська поема-притча («Мойсей» І. Франка).

• Дума — ліро-епічний жанр фольклору (наприклад, «Дума про Марусю Богуславку»).

• Історична пісня — фольклорний ліро-епічний жанр.

• Балада — ліро-епічний віршований твір із драматичним сюжетом.

• Байка — ліро-епічний або епічний твір алегоричного змісту з прямою мораллю (у програмі — байка Г. Сковороди «Бджола та Шершень»).

Запам’ятай: «Маруся Чурай» — це не поема, а історичний роман у віршах. Це авторське визначення, і воно є ключем до правильного виконання завдання на логічні пари.

Літературний напрям — це сукупність творів, об’єднаних спільними світоглядними й естетичними принципами. У межах напряму виділяють течії — вужчі угруповання. На НМТ перевіряють уміння співвідносити твір із напрямом або течією, а також розрізняти суміжні течії модернізму.

Класицизм

Орієнтація на античні зразки, чіткий поділ на жанри, раціоналізм. У програмі НМТ класицизм представлений творчістю І. Котляревського: «Енеїда» (бурлескно-травестійна поема) і «Наталка Полтавка» (соціально-побутова драма з піснями). «Енеїда» хоч і має класицистичну основу (античний сюжет), проте написана в бурлескно-травестійному стилі, що поєднує високий зміст із низьким стилем.

Реалізм

Правдиве зображення дійсності, типізація характерів і обставин. Герой пояснюється середовищем і соціальними умовами. Представники за програмою: І. Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»), Панас Мирний («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), І. Карпенко-Карий («Мартин Боруля»). Якщо твір детально описує соціальне середовище й показує, як воно формує характер персонажа, — це реалізм.

Модернізм та його течії

Модернізм — напрям кінця XIX — першої половини XX ст., що ставить у центр внутрішній світ людини, суб’єктивне сприйняття, пошук нових форм. На відміну від реалізму, модернізм пояснює героя не обставинами, а його внутрішнім світом, підсвідомістю, інтуїцією. На зламі століть реалізм і модернізм співіснують: «Кайдашева сім’я» — реалізм, а «Intermezzo» — уже модернізм.

Неокласицизм — течія модернізму, а не класицизм

Неокласицизм — одна з течій модернізму 1920-х років. Її представляють поети «київського неокласицизму» на чолі з М. Зеровим (серед них — і М. Рильський). Вони орієнтувалися на античну образність, гармонію форми, досконалість вірша, зокрема сонет. Важливо не плутати неокласицизм XX ст. із класицизмом XVIII ст.: це різні напрями. Кларнетизм П. Тичини — це не течія, а індивідуальний стиль поета.

Постмодернізм

Напрям кінця XX — початку XXI ст., що характеризується грою з читачем, іронією, інтертекстуальністю, змішуванням високого й низького стилів, сумнівом у великих наративах. У програмі НМТ постмодернізм подано як явище сучасного літературного процесу без конкретних творів, тож треба вміти розпізнати його ознаки в незнайомому тексті.

Запам’ятай ключову відмінність: реалізм пояснює героя обставинами, модернізм — внутрішнім світом. Імпресія — ззовні всередину (світ впливає на чуття героя), експресія — зсередини назовні (герой виплескує біль у світ).

Це одне з найважчих розрізнень для випускників. На НМТ часто пропонують варіанти, серед яких кілька — теми, а лише один — ідея. Як не помилитися?

Тема й ідея: головне розрізнення

Тема відповідає на питання «про що твір?». Це, як правило, іменник або іменникова конструкція: життя селянської родини, кохання, боротьба за волю, сварки через грушу.

Ідея відповідає на питання «що стверджує автор?». Це дієслово або дієслівна конструкція: засудження егоїзму, прославлення сильної особистості, осуд дріб’язковості. Ідея — це авторська оцінка зображеного, головна думка, яку автор хоче донести.

Лайфхак: постав запитання «про що?» — отримаєш тему. Постав «навіщо автор це написав?» або «що він цим стверджує?» — отримаєш ідею. Якщо варіант звучить як іменникова фраза — це тема. Якщо як ствердження з оцінкою — це ідея.

Мотив

Мотив — це повторюваний смисловий елемент, який проходить через твір або кілька творів. Наприклад, мотив утоми й одужання в «Intermezzo» М. Коцюбинського, мотив волі всупереч обставинам у «Contra spem spero!» Лесі Українки, мотив пророцтва в «Мойсеї» І. Франка. Мотив менший за тему: тема може включати кілька мотивів.

Проблема й конфлікт

Проблема — це питання або зіткнення понять, яке ставить автор: батьки й діти, людина й власність, митець і натовп.

Конфлікт — це зіткнення протилежних сил у творі. Типи конфлікту за програмою НМТ:

• Соціальний — герой проти несправедливого суспільного ладу (Чіпка в «Хіба ревуть воли…» проти несправедливості).

• Родинно-побутовий — сварки в родині, сусідські чвари (Кайдаші в «Кайдашевій сім’ї»).

• Психологічний — внутрішня боротьба, роздвоєння особистості (герой убиває матір у новелі «Я (Романтика)» М. Хвильового).

• Мрії й буденності — романтичне прагнення до ідеалу в зіткненні з приземленою реальністю (Мавка й Лукаш у «Лісовій пісні»).

Ідея ≠ мораль

Ідея не дорівнює моралі. Мораль — це пряме повчання, сформульоване в самому творі. У програмі НМТ байка є лише одна — «Бджола та Шершень» Г. Сковороди. Її мораль («Сила») тлумачить Бджолу як образ мудрої людини, що трудиться в сродному ділі, а Шершня — як образ людей, які живуть чужою працею. Ідея ж пронизує весь твір і не формулюється прямо.

Сюжет — це система подій у художньому творі, а композиція — побудова твору, розташування його частин. На НМТ перевіряють, чи вмієш ти знаходити в тексті елементи сюжету й розуміти композиційні прийоми.

Елементи сюжету

Класичний сюжет складається з п’яти елементів у такому порядку:

• Експозиція — знайомство з героями, обставинами, місцем дії.

• Зав’язка — подія, що запускає основний конфлікт.

• Розвиток дії — серія подій, що нарощують напругу.

• Кульмінація — найвища точка конфлікту, коли він досягає максимальної напруги.

• Розв’язка — вирішення конфлікту.

Пролог і епілог — це елементи, що обрамлюють сюжет (наприклад, пролог у «Лісовій пісні» Лесі Українки чи в поемі «Мойсей» І. Франка). Вони не є частиною основного сюжету, але входять у композицію твору.

Розбираємо на прикладах

«Наталка Полтавка» І. Котляревського:

• Експозиція — розповідь про долю родини Наталки (бідність, розорення батька).

• Зав’язка — сватання возного до Наталки, що створює конфлікт між матеріальною вигодою й коханням.

• Кульмінація — зустріч Наталки й Петра після його повернення. Саме в цей момент конфлікт досягає найвищої напруги: кохання стикається з обіцянкою, даною матері.

• Розв’язка — благословення матері й щасливий кінець.

«Я (Романтика)» М. Хвильового: кульмінація твору — момент, коли герой убиває матір. Це не найдовший, але найнапруженіший епізод, у якому внутрішній конфлікт між «чорним» і «білим» у душі героя вибухає трагічною дією.

Композиційні прийоми

Окрім послідовного викладу подій, автори використовують різні прийоми:

• Ретроспекція (зворотний рух у часі) — роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» починається зі сцени зустрічі дорослого Чіпки з Галею в полі, а потім повертається до його дитинства й родоводу, щоб пояснити, як він став на злочинний шлях.

• Обрамлення — пролог і епілог охоплюють основну дію; наприклад, «Лісова пісня» (пролог і три дії) відкривається прологом, що вводить у світ лісових істот.

• Паралельні лінії — у «Кайдашевій сім’ї» паралельно розвиваються історії двох братів з їхніми сім’ями.

• Внутрішній монолог — у «Intermezzo» автор передає думки й почуття героя як потік свідомості.

Найпоширеніша помилка: шукати кульмінацію в найдовшому або найяскравішому епізоді. Кульмінація — це найвища точка конфлікту, момент найбільшої напруги, після якого конфлікт іде на спад.

Тепер застосуємо теорію до типових завдань НМТ. Розберемо чотири приклади: три з вибором однієї відповіді з п’яти й один на логічні пари. Для кожного покажемо хід думки й пояснимо, чому дистрактори неправильні.

Приклад 1. Жанр «Мартина Борулі»

Завдання: «Укажи жанр п’єси І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”». Варіанти: трагедія; комедія; драма-феєрія; власне драма; водевіль.

Крок 1. Згадай авторське визначення: Карпенко-Карий сам назвав твір комедією. Це найнадійніша підказка, і на НМТ вона завжди перемагає.Крок 2. Перевір змістом: у п’єсі є сміхові ситуації (спроби Борулі «задворитися» в шляхту, невдале сватання), але є й трагічні нотки — крах мрій Мартина, звільнення сина Степана з посади, хвороба самого Борулі. Тому твір часто називають трагікомедією, проте офіційний жанр за автором — комедія.Крок 3. Відкинь решту: драма-феєрія — це «Лісова пісня» Лесі Українки; водевіль — легка комедія з піснями й танцями, а тут такого немає; трагедія вимагає загибелі головного героя й високого пафосу, чого в «Мартині Борулі» немає.

Відповідь: комедія. Запам’ятай: коли в завданні питають про жанр, першим ділом згадуй авторське визначення, а вже потім аналізуй пафос.

Приклад 2. Течія, до якої належить «Intermezzo»

Завдання: «До якої літературної течії належить новела М. Коцюбинського “Intermezzo”?». Варіанти: імпресіонізм; експресіонізм; символізм; неокласицизм; реалізм.

Крок 1. Згадай ознаки імпресіонізму: враження ззовні всередину, кольори, звуки, світлотінь, фрагментарність. У «Intermezzo» герой-митець утомлений від «людського шуму» й одужує серед природи; автор передає саме враження від сонця, нив, грози — світ впливає на чуття героя.Крок 2. Перевір дистрактори. Експресіонізм — це вибух болю зсередини назовні, крик, гіпербола; такі ознаки має «Камінний хрест» В. Стефаника, а не «Intermezzo». Символізм — натяк і музичність («Блакитна Панна» М. Вороного). Неокласицизм — течія 1920-х з античною образністю (М. Зеров, М. Рильський). Реалізм пояснює героя обставинами, а тут герой пояснюється внутрішнім станом.

Відповідь: імпресіонізм. Пастка завдання — експресіонізм: обидві течії модерністські, але напрям руху протилежний: імпресія — ззовні всередину, експресія — зсередини назовні.

Приклад 3. Ідея «Кайдашевої сім’ї»

Завдання: «Укажи ідею повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”». Варіанти: засудження егоїзму й дріб’язковості; життя родини в Семигорах; сварки через грушу; опис пореформеного села; історія роду.

Крок 1. Постав питання «що стверджує автор?». Нечуй-Левицький показує, як власницькі інстинкти й дріб’язковість руйнують родину, — отже, ідея — засудження егоїзму й дріб’язковості.Крок 2. Перевір решту варіантів: усі вони відповідають на питання «про що?», тобто є темами. «Життя родини в Семигорах» — широка тема; «сварки через грушу» — конкретний мотив; «опис пореформеного села» — тематичний пласт; «історія роду» — тема. Лише перший варіант містить авторську оцінку.

Відповідь: засудження егоїзму й дріб’язковості. Запам’ятай: у завданнях на ідею більшість дистракторів — теми, тому шукай варіант з оцінкою, а не з описом.

Приклад 4. Логічні пари «твір ↔ жанр»

Завдання: «Установи відповідність між твором і жанром». Ліва колонка: 1 «Катерина», 2 «Камінний хрест», 3 «Мойсей», 4 «Тигролови». Права колонка: А новела; Б соціально-побутова поема; В філософська поема-притча; Г пригодницький роман; Д драма-феєрія.

Крок 1. «Катерина» Т. Шевченка — соціально-побутова поема про зваблену дівчину → Б.Крок 2. «Камінний хрест» В. Стефаника — новела про еміграцію Івана Дідуха → А.Крок 3. «Мойсей» І. Франка — філософська поема-притча про пророка й народ → В.Крок 4. «Тигролови» І. Багряного — пригодницький роман про втечу Григорія Многогрішного з тайги → Г.

Варіант Д (драма-феєрія) — зайвий: це жанр «Лісової пісні» Лесі Українки, якої немає в лівій колонці. У завданнях на логічні пари завжди є один зайвий варіант — він і є пасткою.

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Г. Зайвий варіант — Д. Кожна правильна пара дає 1 бал, тож навіть якщо не впевнений в одній парі, решту відмічай сміливо.

Розробники НМТ часто пропонують дистрактори, які виглядають правдоподібно, але не відповідають змісту твору. Обидві течії можуть належати до модернізму, а сусідні жанри — мати схожий обсяг. Ось найпоширеніші пастки й способи їх уникнути.

• Плутати сусідні жанри: повість і роман, новелу й оповідання, поему й роман у віршах. Правильний підхід: повість має кілька сюжетних ліній, а новела — одну з несподіваним фіналом; роман охоплює багато подій і великий проміжок часу; роман у віршах — авторське визначення (наприклад, «Маруся Чурай»), а не поема.

• Плутати імпресіонізм з експресіонізмом та неоромантизм із символізмом. Правильний підхід: імпресіонізм — це враження ззовні всередину (світ діє на героя, кольори, звуки); експресіонізм — це вибух зсередини назовні (крик, біль, гіпербола). Неоромантизм — сильна особистість, активна боротьба; символізм — натяк, музичність, загадковість.

• Відносити неокласицизм до класицизму XVIII ст. Правильний підхід: неокласицизм — це течія модернізму 1920-х років, яка лише використовує античні образи й гармонійні форми, але належить до модерністського напряму, а не до класицизму.

• Називати тему замість ідеї: «про що» замість «що стверджує». Правильний підхід: тема відповідає на питання «про що?» (іменник: життя, сварки), а ідея — на «що стверджує автор?» (дієслово з оцінкою: засудження, прославлення).

• Шукати кульмінацію в найдовшому чи найяскравішому епізоді, а не в найвищій точці конфлікту. Правильний підхід: кульмінація — момент найвищої напруги в конфлікті, після якого він іде на спад. Вона може бути дуже короткою («Я (Романтика)» — вбивство матері) або навіть займати один абзац.

На НМТ з української літератури завдання з теорії літератури трапляються в різних блоках тесту. Ось що варто знати про формат і стратегію.

Приклади з демоваріанту 2026 року

• Завдання 1 — жанрові ознаки думи (теми 1.4, 0.5): перевіряє, чи знаєш ти, що дума належить до ліро-епосу, має вільний ритм і речитативне виконання.

• Завдання 7 — джерело назви твору ↔ жанр (3.5, 0.3): зіставлення назв творів XIX ст. з їхніми жанрами.

• Завдання 15 — ознаки постмодернізму (6.1, 0.6): потрібно впізнати риси постмодернізму в запропонованому уривку.

• Завдання 26 — «логічні пари» «твори одного жанру»: знайти твори, об'єднані спільним жанром, і зіставити їх.

Форми завдань

На НМТ використовують дві форми, які стосуються теорії літератури:

• Вибір однієї відповіді з п’яти (А–Д) — 0 або 1 бал за завдання. Така форма найпоширеніша для запитань про жанр, течію, тему, ідею, елемент сюжету.

• Логічні пари 1–4 → А–Д — по 1 балу за кожну правильно встановлену пару (максимум 4 бали). Один варіант у правій колонці завжди зайвий. У демоваріанті цю форму використовують для пар: твори одного жанру; письменник ↔ уривок; твір ↔ художні образи; героїня ↔ репліка; митець ↔ висловлювання про нього.

Довідкові матеріали

Довідкових матеріалів на тестуванні немає. Усю теорію літератури потрібно знати напам'ять: визначення родів і жанрів, характеристику напрямів і течій, елементи сюжету, відмінність теми від ідеї.

НМТ-2027

Форму й кількість завдань НМТ-2027 звіри з офіційною характеристикою сертифікаційної роботи, яку затверджує й оприлюднює УЦОЯО. На момент створення цього уроку структура 2027 року ще не опублікована, тому орієнтуйся на демоваріант 2026 року, а перед тестом обов'язково перевір оновлену характеристику.

Стратегія: спершу виконуй завдання, у яких упевнений, на 100%. До сумнівних повертайся в другу чергу. У логічних парах спочатку зістав те, що знаєш точно, — залишковий метод (метод виключення) допоможе зіставити решту.

• Рід визначає спосіб зображення, жанр — обсяг, будова й пафос. Епос — оповідач, лірика — почуття, драма — діалоги й ремарки, ліро-епос — сюжет і почуття.

• Авторське жанрове визначення — найнадійніша відповідь на НМТ. Якщо автор написав «комедія» чи «драма-феєрія», тест приймає саме це.

• Імпресія — ззовні всередину (світ впливає на героя), експресія — зсередини назовні (герой виплескує біль у світ). Не плутай ці течії модернізму.

• Тема — про що (іменник), ідея — навіщо / що стверджує автор (дієслово з оцінкою). У завданнях на ідею дистрактори зазвичай є темами.

• Кульмінація — найвища точка конфлікту, а не найдовший епізод. Пролог і епілог обрамлюють сюжет, але не є його обов'язковими елементами.

• Неокласицизм — течія модернізму 1920-х, а не класицизм XVIII ст. Кларнетизм Тичини — індивідуальний стиль, не течія.