Типові завдання НМТ: пам’ятки культури

Програма НМТ з історії України містить 88 позицій історико-культурних пам'яток, розподілених у 16 темах. Це не означає, що тобі доведеться заучувати 88 дат — навпаки, пояснювальна записка програми прямо вказує: «знати дати створення історично-культурних пам'яток необов'язково». Достатньо вміти віднести пам'ятку до доби, стилю, міста чи автора.

Які теми містять пам'ятки?

Пам'ятки з'являються в таких темах програми: 2–7, 10, 11, 14, 17, 22–24, 27–29. Натомість у темах 1, 8, 9, 12, 13, 15, 16, 18–21, 25, 26, 30–32 переліків пам'яток немає. Це означає, що завдання на впізнавання пам'яток охоплюють періоди від найдавніших часів до кінця XX століття, але не всі теми однаково насичені.

Як це виглядає в демонстраційному варіанті 2026 року?

У демо НМТ 2026 року зображення мають 11 завдань, з яких 3 — картосхеми. Безпосередньо пам'ятки з переліків програми перевіряють два завдання: № 6 (фото пам'ятки, тема 10) і № 17 (репродукція картини, тема 27).

Формати запитань про пам'ятки

Пам'ятки культури можуть перевіряти у двох форматах (у демо 2026 обидва завдання на пам'ятки, № 6 і № 17, — «1 з 4»):

• «1 з 4» — за фото або описом: «Яку пам'ятку зображено?», «До якої доби належить?» (0 або 1 бал)

• Відповідність (логічні пари) — «пам'ятка ↔ доба», «митець ↔ твір», «пам'ятка ↔ місто» (до 4 балів)

Жодне завдання не вимагає назвати рік створення пам'ятки. Твій головний інструмент — розуміння стилю, матеріалу й характерних деталей.

Щоб упізнати пам'ятку на фото чи за описом, треба знати ознаки основних архітектурних стилів. Кожен стиль відповідає своїй добі, і саме доба — а не точний рік — є ключем до правильної відповіді на НМТ.

Хрестовокупольний храм (Русь, X–XIII ст.)

Візантійський хрестовокупольний храм — це споруда, план якої має форму хреста. У центрі — купол на барабані (циліндричній основі), який спирається на чотири стовпи. Усередині стіни вкриті мозаїками й фресками. Саме такими були найдавніші муровані храми Русі.

• Софійський собор у Києві — зведений за Ярослава Мудрого в XI ст., зберіг мозаїку Оранти (Богородиці) у вівтарі

• Спасо-Преображенський собор у Чернігові — найдавніший збережений храм Русі (XI ст.)

• Успенський собор Києво-Печерської лаври — закладений у 1070-х рр., зруйнований 1941 р., відбудований у 1990-х

Ренесанс (XVI – перша половина XVII ст.)

Для ренесансу характерні аркади (ряди арок), різьблені кам'яні портали, симетричні фасади. Цей стиль прийшов в Україну через італійських архітекторів, яких запрошували магнати.

• Чорна кам'яниця на площі Ринок у Львові — кам'яний фасад із різьбленим декором

• Будинок Корнякта на площі Ринок у Львові — з аркадним внутрішнім подвір'ям

• Ансамбль Успенської церкви у Львові (Вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів)

• Каплиця Боїмів у Львові — різьблений кам'яний декор фасаду

Козацьке бароко (друга половина XVII – XVIII ст.)

Козацьке бароко — це український різновид бароко. Його найпомітніша ознака — грушоподібні бані (маківки). Фасади прикрашають пишний ліпний декор, фронтони з завитками. Пізнє бароко (єлизаветинське) — пишніше, із симетричними композиціями.

• Троїцький собор у Чернігові — грушоподібні бані, ліпний декор

• Покровський собор у Харкові — козацьке бароко, тризрубний трибанний храм (1689)

• Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві — грушоподібні бані

• Андріївська церква в Києві — пізнє бароко, архітектор Б. Растреллі, одна баня з чотирма декоративними вежками

• Собор св. Юра у Львові — пізнє бароко, XVIII ст.

Класицизм (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)

Класицизм — це сувора симетрія, колони, портик із трикутним фронтоном. Споруди мають чіткі геометричні форми, без зайвого декору.

• Будівля Київського університету (Червоний корпус) — колони, портик, симетричний фасад

• Пам'ятник Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос) — класицистична статуя

Модерн і український модерн (кінець XIX – початок XX ст.)

Модерн відкидає симетрію класицизму. Його ознаки: химерний декор, трапецієподібні вікна й двері, рослинні орнаменти. Український модерн додає майоліку (керамічну плитку) з народним орнаментом.

• Будинок з химерами в Києві (арх. В. Городецький) — скульптурний декор тварин

• Будинок Полтавського губернського земства (арх. В. Кричевський) — майоліка з українським орнаментом

Конструктивізм (1920-ті рр.)

Конструктивізм — стиль раннього радянського періоду: прості геометричні об'єми, бетон і скло, без жодного декору. Функціональність понад усе.

• Держпром (Будинок державної промисловості) у Харкові — велетенський комплекс із бетону й скла, символ індустріалізації

Запам'ятай цю таблицю стилів — вона стане твоєю шпаргалкою для всіх завдань на пам'ятки:

Особливо легко переплутати дві пари пам'яток: Софію Київську з Андріївською церквою та Пересопницьке Євангеліє з «Апостолом» 1574 р. Розберімося раз і назавжди, чим вони відрізняються.

Софія Київська vs Андріївська церква

Софія Київська — це хрестовокупольний собор XI ст., зведений за Ярослава Мудрого. Її головна внутрішня окраса — мозаїка Оранти (Богородиці з піднятими руками) у вівтарі. Спочатку собор мав 13 бань; після перебудови кінця XVII – початку XVIII ст. їх стало 19, і сьогодні вони виглядають бароковими. Початково бані були нижчими й мали шоломоподібну форму.

Андріївська церква — це споруда середини XVIII ст., архітектор Бартоломео Растреллі. Стиль — пізнє (єлизаветинське) бароко. У неї одна баня з чотирма декоративними вежками, і вона стоїть на крутому пагорбі над Подолом у Києві. На відміну від багатобанної Софії, це однобанний храм, хрестоподібний у плані.

Запам'ятай: Софія — XI ст., хрестовокупольна, багато бань, мозаїка Оранти всередині. Андріївська — XVIII ст., Б. Растреллі, одна баня з чотирма вежками на пагорбі.

Пересопницьке Євангеліє vs «Апостол» 1574 р.

Пересопницьке Євангеліє (1556–1561) — це рукописна книга. Її переклали староукраїнською мовою з церковнослов'янської в монастирі села Пересопниця на Волині. Книга прикрашена мініатюрами. Сьогодні на ній складають присягу президенти України.

«Апостол» 1574 р. — це перша друкована книга в Україні з точною датою. Її надрукував Іван Федорович (Федоров) у Львові. Книга містить гравюру «Євангеліст Лука». Саме «Апостол» 1574 р. вважають початком українського книгодрукування.

Запам'ятай: Пересопницьке Євангеліє — рукописне (1556–1561). «Апостол» 1574 р. — перша друкована книга в Україні з точною датою.

Однойменні собори в різних містах

Ще одна пастка — однойменні собори. У програмі НМТ є кілька Успенських і Троїцьких соборів у різних містах. Їх легко переплутати, якщо запам'ятовувати лише назву.

Ключ до розрізнення — не назва, а місто, доба й стиль. Якщо в завданні згадано «Успенський собор», зверни увагу на контекст: Києво-Печерська лавра — це Русь, Почаїв — бароко XVIII ст.

Розгляньмо вісім ключових пам'яток, які охоплюють усі основні стилі. Для кожної запам'ятай головну візуальну ознаку — саме вона допоможе впізнати пам'ятку на фото в завданні НМТ.

Вісім пам'яток — вісім стилів

Як читати фото пам'ятки

Коли бачиш фото пам'ятки в завданні, аналізуй її за таким алгоритмом:

• Матеріал: камінь, цегла, дерево, золото, глина. Камінь і цегла — мурована споруда; дерево — дерев'яна архітектура (Троїцький собор у Новомосковську).

• Форма бань: шоломоподібні (Русь), грушоподібні (козацьке бароко), одна баня з вежками (пізнє бароко).

• Декор фасаду: різьблений камінь (ренесанс), ліпнина з завитками (бароко), колони й фронтон (класицизм), химерні форми (модерн), відсутність декору (конструктивізм).

• Форма вікон: прямокутні (класицизм), трапецієподібні (модерн), аркові (ренесанс, бароко).

• Назва міста в підписі чи впізнаваний краєвид — додаткова підказка. Наприклад, площа Ринок — Львів, пагорб над Подолом — Київ.

Живопис і графіка: теж пам'ятки

На НМТ перевіряють не лише архітектуру, а й твори образотворчого мистецтва. Ось кілька важливих прикладів:

• Ікони Русі: Вишгородська ікона Божої Матері (Володимирська), Свенська ікона Божої Матері — обидві з XI–XII ст.

• Портрет Петра Сагайдачного 1622 р. — один із перших відомих портретів українського гетьмана.

• М. Пимоненко «Святочне ворожіння» — жанрова картина кінця XIX ст., побутова сцена.

• Т. Яблонська «Хліб» — соцреалізм 1949 р., зображення колгоспної праці.

• М. Приймаченко «Гороховий звір» — наївне мистецтво XX ст., яскраві фантастичні образи.

Для живопису алгоритм той самий: визнач жанр (ікона, портрет, побутова сцена, соцреалізм, наївне мистецтво), зверни увагу на манеру виконання та ім'я автора — і співвіднеси з добою.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на пам'ятки культури. Кожне розберемо крок за кроком.

Приклад 1. «1 з 4» за описом фото

Завдання: «На фото зображено однобанну барокову церкву з чотирма декоративними вежками на крутому пагорбі над Подолом. Архітектор — Б. Растреллі. Яку пам'ятку зображено?»

Крок 1. Визначаємо стиль: бароко, пізнє (єлизаветинське). Крок 2. Визначаємо архітектора: Б. Растреллі — придворний архітектор імператриці Єлизавети, працював у стилі пізнього бароко. Крок 3. Визначаємо місце: пагорб над Подолом — це Андріївський узвіз у Києві. Крок 4. Поєднуємо всі ознаки: однобанна церква з чотирма вежками, Б. Растреллі, Київ, пагорб над Подолом — це Андріївська церква.

Відповідь: Андріївська церква в Києві.

Чому інші варіанти неправильні?

• Софійський собор — хрестовокупольний храм XI ст., має 19 бань (спочатку 13), не однобанний, архітектор не Растреллі.

• Михайлівський Золотоверхий собор — хрестовокупольний, зведений у XII ст., перебудований у XVIII ст., має 7 бань.

• Покровська церква на Подолі — козацьке бароко, але не Растреллі, і стоїть не на пагорбі, а в низині Подолу.

Приклад 2. Відповідність «пам'ятка — доба»

Завдання: Установи відповідність між пам'яткою та добою, до якої вона належить.

Пам'ятки: 1 Спасо-Преображенський собор у Чернігові, 2 Острозький замок, 3 Троїцький собор у Чернігові, 4 Одеський оперний театр.

Доби: А Русь-Україна, Б XIV–XVI ст., В друга половина XVII ст., Г кінець XIX ст., Д 1920-ті рр. (зайве).

Розв'язання:

• 1 Спасо-Преображенський собор у Чернігові — найдавніший збережений храм Русі (XI ст.) → А Русь-Україна.

• 2 Острозький замок — оборонна споруда XIV–XVI ст., часів Великого князівства Литовського → Б XIV–XVI ст.

• 3 Троїцький собор у Чернігові — козацьке бароко, друга половина XVII ст. → В друга половина XVII ст.

• 4 Одеський оперний театр — збудований у стилі віденського бароко, відкритий 1887 р. → Г кінець XIX ст.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г. Доба Д (1920-ті рр.) зайва — до неї не належить жодна з перелічених пам'яток.

Приклад 3. Відповідність «митець — твір»

Завдання: Установи відповідність між митцем і його твором.

Митці: 1 І. Рєпін, 2 С. Васильківський, 3 О. Мурашко, 4 Т. Яблонська.

Твори: А «Козаки в степу», Б «Дівчина в червоному капелюсі», В «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», Г «Хліб», Д «Хата в Богданівці» (зайве — К. Білокур).

Розв'язання:

• 1 І. Рєпін — «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (найвідоміша картина на козацьку тематику) → В.

• 2 С. Васильківський — «Козаки в степу» (пейзаж із козаками, характерний для його творчості) → А.

• 3 О. Мурашко — «Дівчина в червоному капелюсі» (портрет, написаний у стилі модерну) → Б.

• 4 Т. Яблонська — «Хліб» (соцреалізм, 1949 р., зображення колгоспної праці) → Г.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г. Твір Д («Хата в Богданівці») належить Катерині Білокур, якої немає серед митців у лівому стовпчику.

Приклад 4. «1 з 4» — перша друкована книга

Завдання: «Що з переліченого — перша друкована книга в Україні з точною датою?»

Крок 1. Згадуємо, що першою друкованою книгою в Україні є «Апостол», виданий Іваном Федоровичем (Федоровим) у Львові 1574 року. Крок 2. Перевіряємо інші варіанти: Пересопницьке Євангеліє — рукописне, Остромирове Євангеліє — рукопис XI ст., Ізборник 1073 р. — рукопис. Крок 3. Обираємо «Апостол» 1574 р.

Відповідь: «Апостол» 1574 р.

Чому інші варіанти неправильні?

• Пересопницьке Євангеліє — рукописна книга 1556–1561 рр., хоч і дуже важлива (на ній присягають президенти), але не друкована.

• Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна книга Русі (1056–1057), але не друкована.

• Ізборник 1073 р. — рукописна книга, збірник текстів, не друкована.

У завданнях на пам'ятки культури є кілька типових пасток. Ось поширені помилки та спосіб їх уникнути.

• Датувати Софію Київську добою бароко через її бані. Насправді це собор XI ст., зведений за Ярослава Мудрого. Нинішні барокові бані — результат перебудови кінця XVII – початку XVIII ст. Уважно дивись на форму: хрестовокупольний план, мозаїка Оранти всередині — це ознаки Русі, а не бароко.

• Плутати Софію Київську й Андріївську церкву. Запам'ятай: Софія — хрестовокупольний собор XI ст. з багатьма банями; Андріївська — однобанна церква Б. Растреллі XVIII ст. на пагорбі над Подолом.

• Вважати Пересопницьке Євангеліє друкованою книгою. Воно рукописне (1556–1561). Перша датована друкована книга в Україні — «Апостол» 1574 р., виданий Іваном Федоровичем у Львові.

• Заучувати дати створення пам'яток замість стилю, доби, міста й автора. Програма НМТ прямо звільняє від знання дат. Достатньо віднести пам'ятку до доби, стилю, міста чи автора.

• Плутати однойменні собори (Успенський, Троїцький) у різних містах. Успенський собор є в Києво-Печерській лаврі (Русь), у Володимирі (Русь, XII ст.) та в Почаївській лаврі (XVIII ст.). Троїцький собор — у Чернігові (бароко XVII ст.) і в Новомосковську (дерев'яний, Я. Погрібняк). Звертай увагу на місто!

• Приписувати модерн будівлям класицизму. Колони й портик — це класицизм (XIX ст.). Химерний декор, трапецієподібні вікна, майоліка — це модерн (кінець XIX – початок XX ст.). Не плутай!

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року зображення мають 11 завдань, з яких 3 — картосхеми. Безпосередньо пам'ятки з переліків програми перевіряють два завдання: № 6 (фото пам'ятки, тема 10) і № 17 (репродукція картини, тема 27).

Що каже програма

Програма НМТ містить 88 позицій історико-культурних пам'яток у 16 темах. Пояснювальна записка наголошує: дати створення пам'яток знати необов'язково. Натомість перевіряють уміння «візуально розпізнавати та характеризувати» пам'ятки — тобто визначати стиль, добу, місто, автора.

Формати завдань

Пам'ятки культури можуть перевіряти у двох форматах (у демо 2026 обидва завдання на пам'ятки, № 6 і № 17, — «1 з 4»):

• «1 з 4» (0 або 1 бал) — за фото або описом: «Яку пам'ятку зображено?», «До якої доби належить?»

• Відповідність (до 4 балів) — логічні пари: «пам'ятка ↔ доба», «митець ↔ твір», «пам'ятка ↔ місто»

Стратегія виконання

Застосовуй простий алгоритм у будь-якому завданні на пам'ятку:

1. Визнач матеріал (камінь, цегла, дерево, полотно, папір).

2. Визнач стиль за формою, декором, композицією (хрестовокупольний, ренесанс, бароко, класицизм, модерн, конструктивізм).

3. Визнач добу, до якої належить цей стиль.

4. Перевір назву міста чи ім'я автора — вони часто є в підписі до фото або в описі.

Цей алгоритм працює для всіх типів завдань — і для «1 з 4», і для відповідності. Тренуй його на кожному прикладі.

• 88 пам'яток у 16 темах; дати створення знати необов'язково.

• Русь — хрестовокупольні храми; XVI–XVII ст. — ренесанс; XVII–XVIII ст. — козацьке бароко; XIX ст. — класицизм; початок XX ст. — модерн; 1920-ті рр. — конструктивізм.

• Софія Київська — XI ст.; Андріївська церква — XVIII ст., Б. Растреллі.

• Пересопницьке Євангеліє — рукописне; «Апостол» 1574 р. — перша датована друкована книга.

• У демо 2026 пам'ятки перевіряють № 6 і № 17.

• Алгоритм: матеріал → стиль → доба → місто чи автор.