Типові завдання НМТ: модернізм початку XX ст.

Ранній український модернізм — це не єдина течія, а кілька різних способів бачити й передавати світ. Два з них — імпресіонізм та експресіонізм — яскраво втілили Михайло Коцюбинський і Василь Стефаник. Щоб упевнено розв'язувати завдання НМТ, навчися розрізняти ці течії за стилем, настроєм і ключовими творами.

«Intermezzo» Коцюбинського — зразок імпресіонізму

Новела «Intermezzo» написана 1908 року під враженнями від перебування письменника в селі Кононівка на Полтавщині (тепер Черкаська область), куди він поїхав відпочити від міської втоми й лікувати нервове виснаження. Оповідач — утомлений письменник, який тікає від «залізної руки» міста й людей. Унікальна риса новели — перелік «дійових осіб»: Утома, Ниви, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки. Це не люди, а враження й природні явища, які стають персонажами.

Кульмінація новели — зустріч оповідача на ниві зі звичайним селянином: «То був звичайний мужик». Селянин розповідає про своє горе (безземелля, голодні діти, тюрма й побої від станового), і ця проста, щира розповідь про людське страждання повертає героя до життя й до творчості. Імпресіонізм тут виявляється через барви (сонце, ниви, блакить), звуки (жайворонки, зозуля, дзвін вівчарок) і настрій — від утоми до очищення. Автор фіксує миттєві враження, а не послідовний сюжет.

«Тіні забутих предків» — імпресіонізм із неоромантичним пафосом

Повість «Тіні забутих предків» Коцюбинський написав 1911 року (надруковано 1912) під враженням від подорожей у Криворівню на Гуцульщині. Твір поєднує імпресіоністичне письмо (яскраві картини природи, звуки трембіти й флояри, колорит гуцульського побуту) із неоромантичним пафосом (трагічна любов, вірність, боротьба з долею).

Головні герої: Іван Палійчук і Марічка Гутенюк — закохані з ворогуючих родів. Після смерті Марічки Іван одружується з Палагною, але не знаходить щастя. У творі діє мольфар (чаклун) Юра, а також персонажі гуцульської демонології: чугайстир (лісовий дух), нявка (русалка), арідник (чорт), щезник (злий дух). Ключові символи: флояра (сопілка Івана, що єднає його з Марічкою), Черемош (бурхлива гірська річка), полонина (гірське пасовище — простір волі), вогонь (пристрасть, життя, смерть).

«Камінний хрест» Стефаника — експресіонізм

Новела «Камінний хрест» написана 1900 року. Головний герой — Іван Дідух, старий селянин, який продає землю й виїжджає на заробітки до Канади. Ще до від'їзду Іван сам витягнув на свій горб і поставив там камінний хрест — символ його вистражданої землі й тяжкої долі. Кульмінація — прощальна гостина: Іван просить односельців не минати його хреста, танцює зі своєю старою дружиною, а наостанок подружжя прощається з хрестом на горбі.

Експресіонізм Стефаника — це стислість, крик душі, гіпербола болю. Письменник не описує деталі побуту чи природи, а передає сам вибух емоції: відчай, тугу, безвихідь. Мова новели насичена покутською говіркою, що підсилює автентичність трагедії.

Як розрізнити імпресіонізм та експресіонізм

Запам'ятай: імпресіонізм — це «як я бачу і чую світ у цю мить»; експресіонізм — це «як боляче мені жити». На НМТ уривок із барвами, звуками й спокійною споглядальністю вказує на імпресіонізм; уривок із криком, стислістю, гіперболою страждання — на експресіонізм.

Ольга Кобилянська й Леся Українка — центральні постаті раннього українського модернізму, які розвивали неоромантизм. Їхні твори об'єднує образ сильної особистості, що протистоїть буденності, і віра в мрію. На НМТ важливо розрізняти героїнь їхніх творів і знати ключові символи.

«Valse mélancolique» Кобилянської: три подруги й обірвана струна

Ольга Кобилянська — буковинська модерністка, авторка новели «Valse mélancolique» (1898). У творі три подруги: піаністка Софія Дорошенко, малярка Ганнуся й оповідачка Марта. Кожна з них — «нова жінка», яка прагне самореалізації, а не лише традиційного сімейного життя. Вальс стає мовою їхньої душі, а обірвана струна — символом обірваного життя й мрії Софії. Естетизм Кобилянської виявляється в описі музики, малярства, краси як найвищих цінностей.

Запам'ятай трьох подруг: Софія (піаністка), Ганнуся (малярка), Марта (оповідачка). Саме Софії належить трагічна історія з обірваною струною.

Леся Українка: «Contra spem spero!» і «Лісова пісня»

Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Косач, 1871–1913) — найяскравіша представниця неоромантизму в українській літературі. Вірш «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь!», 1890) — це маніфест незламної волі. Назва — оксиморон (поєднання суперечних понять). Антитеза «осінь ↔ весна» підкреслює боротьбу життя зі смертю, світла з темрявою. Лірична героїня заявляє про волю всупереч обставинам: «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки».

Драма-феєрія «Лісова пісня» (1911, написана в Кутаїсі) — вершинний твір Лесі Українки. Дія відбувається на Волині, серед лісу й озера. Головні персонажі: Мавка (лісова дівчина-русалка), Лукаш (сільський хлопець), дядько Лев (мудрий старий), мати Лукаша (практична жінка), Килина (буденна, приземлена дівчина), Лісовик (дух лісу), Той, що в скалі сидить (загадковий дух скелі).

Конфлікт «Лісової пісні» — це зіткнення високого (мрії, краси, мистецтва) з буденним (побутом, практичністю, ницістю). Мавка — втілення високого: «Я в серці маю те, що не вмирає». Килина — втілення буденності, вона нищить у Лукаші все прекрасне. Після зради Лукаш обертається на вовкулаку, а Мавка стає вербою — безсмертною, але втраченою для нього.

Неоромантизм Лесі Українки: не плутати з символізмом

Неоромантизм — це течія, що зосереджується на сильній особистості, її волі, мрії, активній боротьбі з обставинами. На відміну від символізму, де образ багатозначний і туманний, неоромантизм дає чіткого героя, який діє. Леся Українка — неоромантик: її героїні (Мавка, лірична героїня «Contra spem spero!») не пасивно споглядають, а обирають, борються, жертвують собою.

Порада для НМТ: якщо в уривку герой активно протистоїть обставинам, закликає до боротьби, вірить у мрію всупереч усьому — це неоромантизм. Якщо образ туманний, багатозначний, натякає на щось приховане — це символізм.

Микола Вороний та Олександр Олесь — поети, які принесли в українську літературу символізм. Їхні твори насичені багатозначними образами, музичністю й натяками. На НМТ важливо розрізняти символічні образи й не плутати символізм із неоромантизмом.

Микола Вороний — ініціатор українського модернізму

Микола Вороний увійшов в історію як ініціатор українського модернізму. 1903 року він упорядкував альманах «З-над хмар і з долин», який став маніфестом нової літератури. Його поезія «Блакитна Панна» (1912) — зразок символізму. Образ Блакитної Панни багатозначний: це і весна, і мрія, і ідеал краси. Вірш вирізняється музичністю, звукописом, легкістю — автор не описує конкретне явище, а натякає на нього, створює настрій.

Олександр Олесь: «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..»

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — поет-символіст, автор інтимної й пейзажної лірики. Вірш «Чари ночі» — це заклик ловити мить життя: «Лови летючу мить життя!». Персоніфікація «Сміються, плачуть солов'ї» передає єдність людини й природи. Композиція вірша кільцева (починається й закінчується рядком «Сміються, плачуть солов'ї»), а алюзія на Фауста («Лови летючу мить життя!») нагадує про вічну тему — цінність кожної миті.

Вірш «О слово рідне! Орле скутий!..» (1907) — громадянська лірика Олеся. Розгорнута метафора слова-орла передає біль за рідну мову, яку переслідували заборони (Валуєвський циркуляр 1863 року й Емський указ 1876 року). Орел скутий — символ українського слова, яке не може вільно летіти, але прагне волі.

Символізм versus неоромантизм

Запам'ятай: символізм — це «що приховано за образом?»; неоромантизм — це «як герой бореться з обставинами?». На НМТ уривок із багатозначним, музичним образом (Блакитна Панна, слово-орел) вказує на символізм; уривок із закликом до дії, волелюбним пафосом — на неоромантизм.

У цьому розділі розберемо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання творів раннього модернізму. Зверни увагу на алгоритм міркування — він допоможе тобі уникати пасток.

Приклад 1. Течія за уривком

Прочитай уривок. Хвилі ячменю перекочуються під вітром, сонце заливає ниви, десь у небі тремтить пісня жайворонка. В утомленій душі оповідача поволі вщухає біль. Визнач літературну течію, до якої належить цей уривок.

Крок 1. Помічай ключові ознаки в уривку: «хвилі ячменю», «сонце заливає ниви», «пісня жайворонка», «вщухає біль». Тут немає крику, гіперболи страждання чи трагедії. Натомість є барви, звуки, настрій споглядання — автор фіксує миттєве враження.

Крок 2. Співвіднеси ознаки з течіями. Імпресіонізм — це фіксація миттєвого враження через барви й звуки, спокій споглядання. Експресіонізм — це вибух почуття, крик, гіпербола болю. Символізм — багатозначний образ, натяк. Неокласицизм — орієнтація на античні зразки. Реалізм — правдиве зображення типових обставин.

Крок 3. Висновок: уривок належить до імпресіонізму. Це стилізація під манеру Коцюбинського в «Intermezzo».

Чому не експресіонізм? Наприклад, у «Камінному хресті» Стефаника Іван Дідух танцює в передсмертному відчаї, а його «камінний хрест» — гіперболічний символ болю. Там немає спокійних барв і звуків природи — тільки згусток трагедії. Якщо в уривку є крик болю, стислість, різкість — це експресіонізм.

Приклад 2. Персонаж за цитатою

Кому належить репліка «Я в серці маю те, що не вмирає»?

Крок 1. Згадай, з якого твору ця цитата. «Лісова пісня» Лесі Українки, драма-феєрія.

Крок 2. Хто з персонажів міг сказати ці слова? Мавка — лісова дівчина, втілення краси, природи, високого. Килина — буденна жінка, яка думає лише про господарство й практичні речі. Мати Лукаша — господиня, практична. Русалка — демонічна істота. Перелесник — лісовий дух-спокусник.

Крок 3. Висновок: репліка належить Мавці, яка протиставляє вічну красу природи й любові буденному існуванню. Килина — антипод Мавки: вона втілює буденність, нищить у Лукаші все прекрасне, саме через неї Лукаш зраджує Мавку й утрачає щастя.

Приклад 3. Символ у творі

Що символізує обірвана струна в новелі «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської?

Крок 1. Згадай зміст твору. У новелі три подруги: піаністка Софія, малярка Ганнуся й оповідачка Марта. Софія дограє вальс і виходить до подруг. Згодом у порожній кімнаті лопає басова струна фортепіано; вражена Софія непритомніє, а невдовзі помирає від серцевого нападу.

Крок 2. Обірвана струна — це не просто технічна деталь. Вона символізує обірване життя й мрію Софії. Твір пройнятий передчуттям трагедії: Софія помирає молодою, її мистецтво, талант і мрії обриваються, як струна.

Крок 3. Висновок: правильна відповідь — обірване життя й мрію Софії. Інші варіанти (кінець концерту, зрада подруги, перемога мистецтва, радість матері) не відповідають символічному змістові твору.

Приклад 4. Логічні пари «твір ↔ образ-символ»

Установи відповідність між твором та образом-символом.

Крок 1. Згадай символи до кожного твору. У «Тінях забутих предків» ключові символи — флояра (сопілка Івана), Черемош (гірська річка), полонина, вогонь. У «Камінному хресті» — камінний хрест на горбі (символ тяжкої долі Івана Дідуха). У «Блакитній Панні» — Блакитна Панна (Весна-Панна, символ мрії й краси).

Крок 2. Співстав: 1 → Б (флояра й Черемош — символи «Тіней забутих предків»); 2 → А (камінний хрест — символ однойменної новели); 3 → В (Весна-Панна — образ поезії Вороного).

Чому Г і Д зайві? «Лебеді материнства» — це вірш Василя Симоненка (шістдесятництво), який не належить до раннього модернізму. «Рушник» — символ з інших творів (Андрій Малишко, «Пісня про рушник»). Це типові дистрактори НМТ — символи з інших розділів програми.

Нижче перелічено найпоширеніші помилки, яких припускаються учасники НМТ під час виконання завдань з творів раннього модернізму. Прочитай уважно — і запам'ятай, як їх уникати.

• Плутати імпресіонізм з експресіонізмом, неоромантизм із символізмом. Імпресіонізм — барви, звуки, настрій, спокій споглядання (Коцюбинський). Експресіонізм — вибух почуття, стислість, гіпербола болю (Стефаник). Неоромантизм — сильна особистість, воля, боротьба (Леся Українка). Символізм — багатозначний образ, натяк, музичність (Вороний, Олесь).

• Плутати героїнь «Valse mélancolique» і «Лісової пісні». У Кобилянської три подруги: Софія (піаністка), Ганнуся (малярка), Марта (оповідачка). У Лесі Українки — Мавка (лісова дівчина) та Килина (буденна жінка). Не приписуй героїнь одного твору іншому.

• Приписувати «Intermezzo» Кобилянській чи Стефанику; «Камінний хрест» Коцюбинському. «Intermezzo» написав Михайло Коцюбинський (імпресіонізм). «Камінний хрест» — Василь Стефаник (експресіонізм). Запам'ятай автора кожного твору.

• Плутати «Лісову пісню» (драма-феєрія) з драматичною поемою. «Лісова пісня» — драма-феєрія (казково-фантастичний жанр із піснями й танцями). Не називай її драматичною поемою — це різні жанри.

• Віднести «Чари ночі» до громадянської лірики. «Чари ночі» Олександра Олеся — інтимна й пейзажна лірика (тема кохання, природи, швидкоплинності життя). Громадянська лірика Олеся — «О слово рідне! Орле скутий!..».

Твори раннього модернізму (рядки 4.1–4.6 програми НМТ, розділ 4 «Література XX ст.») регулярно з'являються в тесті. Ось що варто знати про формат перевірки.

Які завдання трапляються

У демоваріанті 2026 року завдання 11 пропонує «хмару слів» (ключові слова-образи) і просить співвіднести її з історією створення твору. Наприклад, слова «Кононівка, утома, ниви, вівчарки, зозуля» вказують на «Intermezzo» (1908). Завдання 6 перевіряє асоціації непрограмного вірша з програмним твором — тобто тобі можуть дати незнайомий вірш і попросити визначити, з твором якого автора він перегукується.

Скільки балів і в якій формі

Розділ 4 програми («Література XX ст.») у демоваріанті 2026 року дав близько 19,5 бала з 45 можливих за весь тест; твори раннього модернізму — лише частина цього розділу. Форми завдань:

• Вибір однієї з п'яти (А–Д): 0 або 1 бал. П'ять варіантів, один правильний.

• Логічні пари (1–4 → А–Д): від 0 до 4 балів (по 1 балу за кожну правильну пару). Чотири ліві елементи, п'ять правих (один зайвий).

Довідкових матеріалів (текстів творів, словників) під час тестування немає. Усе треба пам'ятати.

Формат НМТ-2027

На момент підготовки цього матеріалу офіційна характеристика НМТ-2027 ще не опублікована. Обов'язково звір актуальний формат (кількість завдань, типи, бали) на сайті УЦОЯО перед складанням тесту. Структура може незначно змінюватися, але перелік творів і навички (течія за уривком, образ-символ, персонаж за цитатою) залишаються стабільними.

Стратегія часу

На завдання з модернізму плануй приблизно 2–3 хвилини на одне завдання з вибором відповіді й до 4 хвилин на логічні пари. Якщо сумніваєшся — познач варіант, який здається найлогічнішим, і рухайся далі: до непродуманих завдань можна повернутися в кінці.

Тут зібрано відповіді на запитання, які найчастіше виникають під час підготовки до НМТ з творів раннього модернізму.

• Коцюбинський — імпресіонізм, Стефаник — експресіонізм. Імпресіонізм фіксує миттєве враження через барви й звуки; експресіонізм передає вибух почуття, стислість, трагізм.

• Леся Українка — неоромантизм. «Contra spem spero!» (1890) — маніфест волі всупереч обставинам; «Лісова пісня» (1911) — драма-феєрія про зіткнення високого й буденного.

• Вороний — символізм, Олесь — символізм і імпресіонізм у ліриці. «Блакитна Панна» Вороного — багатозначний образ весни-мрії; «Чари ночі» Олеся — інтимна лірика, «О слово рідне! Орле скутий!..» — громадянська.

• Образ-символ і історія створення допомагають упізнати твір. Кононівка (1908) → «Intermezzo»; Криворівня (1911) → «Тіні забутих предків»; 1911 → «Лісова пісня». Символи: камінний хрест (Стефаник), флояра й Черемош (Коцюбинський), обірвана струна (Кобилянська), Блакитна Панна (Вороний), слово-орел (Олесь).