Приєднання західноукраїнських земель до УРСР (1939–1940)

Після того як 17 вересня 1939 р. Червона армія перейшла східний кордон Польщі, радянська влада розпочала підготовку до формального приєднання західноукраїнських земель. Замість прямого анексійного акту Москва вирішила імітувати «волевиявлення» місцевого населення через так звані Народні збори Західної України.

Вибори 22 жовтня 1939 року

22 жовтня 1939 р. відбулися «вибори» до Народних зборів Західної України. Вони проходили під повним контролем НКВС і Червоної армії. На кожне місце висували лише одного кандидата — перевірену радянську людину. Голосування було примусовим: тих, хто не з’являвся на дільниці, викликали до комендатур. Жодної альтернативи виборці не мали.

Народні збори у Львові (26–28 жовтня 1939)

26–28 жовтня 1939 р. у Львові відбулися Народні збори Західної України. Депутати, обрані за радянським сценарієм, ухвалили чотири декларації:

• про встановлення радянської влади на всій території Західної України;

• про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки;

• про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель;

• про націоналізацію банків і великої промисловості.

Збори також звернулися до Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР з проханням прийняти Західну Україну до складу радянських республік.

Юридичне оформлення приєднання

1 листопада 1939 р. Верховна Рада СРСР ухвалила закон «Про включення Західної України до складу Союзу РСР з возз’єднанням її з Українською РСР». 15 листопада 1939 р. Верховна Рада УРСР своїм законом прийняла Західну Україну до складу республіки. Радянська пропаганда подавала ці події як «возз’єднання українських земель».

Утворення областей

У грудні 1939 р. на приєднаних землях утворено шість областей: Львівську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську, Волинську та Рівненську. Цей адміністративний поділ закріпив радянську систему управління на західноукраїнських територіях.

Після приєднання Галичини й Волині радянське керівництво звернуло увагу на Бессарабію та Північну Буковину, які перебували під контролем Румунії. Таємний протокол до пакту Молотова–Ріббентропа 1939 р. визнавав Бессарабію сферою інтересів СРСР, однак Північна Буковина в ньому не згадувалася. Попри це, Москва вирішила скористатися слабкістю Румунії після поразки Франції в червні 1940 р.

Ультиматум і вторгнення

26 червня 1940 р. СРСР вручив Румунії ультимативну ноту з вимогою передати Бессарабію й Північну Буковину. Румунія, не маючи змоги чинити опір, погодилася. 28 червня 1940 р. Червона армія перейшла кордон і зайняла ці території. Ця дата — червень 1940 р. — є програмною для НМТ як вторгнення в Бессарабію та Північну Буковину.

Юридичне оформлення

2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР ухвалила закон, яким включила до УРСР Північну Буковину, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії. З решти Бессарабії та частини Молдавської АСРР утворено Молдавську РСР. На приєднаних до УРСР землях створили дві області: Чернівецьку (до неї ввійшла й Хотинщина) та Аккерманську (з грудня 1940 р. перейменована на Ізмаїльську).

Картосхема приєднаних земель

На картосхемі теми 26 програми НМТ позначено землі, приєднані до УРСР у 1939–1940 рр.: Галичина, Волинь, Північна Буковина, Хотинщина та Південна Бессарабія. Міста-орієнтири: Львів, Луцьк, Рівне, Чернівці, Хотин, Ізмаїл. Важливо пам’ятати, що Закарпаття в 1939–1940 рр. перебувало під владою Угорщини, а Холмщина, Лемківщина, частини Підляшшя й Надсяння — під контролем Німеччини. Вони не ввійшли до складу УРСР у цей період.

Радянізація — це запровадження на приєднаних землях радянських політичних, економічних і культурних порядків за зразком решти СРСР. Це поняття є програмним для НМТ. Розгляньмо основні напрями радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.

Економічні перетворення

Радянська влада негайно провела націоналізацію промисловості, банків і торгівлі. Усі великі підприємства, банки, страхові компанії перейшли у власність держави. Землі поміщиків, церкви й польських осадників конфіскували. Частину землі роздали малоземельним селянам, однак уже з 1940 р. розпочалося примусове створення колгоспів. Селяни, які щойно отримали наділи, змушені були вступати до колективних господарств.

Громадське життя

Українські політичні партії ліквідували. Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) саморозпустилося під тиском. Кооперативні союзи — «Маслосоюз», «Центросоюз» — одержавили. Страхове товариство «Дністер», товариства «Просвіта» й «Рідна школа», незалежна преса припинили існування. Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) ліквідували 1940 р., його установи передали Академії наук УРСР.

Освіта й культура

З одного боку, радянська влада збільшила кількість українських шкіл. Львівський університет перейшов на українську мову викладання й 1940 р. отримав ім'я Івана Франка. З другого боку, запровадили жорсткий ідеологічний контроль, атеїстичну пропаганду, конфіскацію церковних земель, заборону релігії в школах. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) зазнала системного тиску.

Сприйняття населенням

Частина українського населення спершу сприйняла прихід Червоної армії як кінець польського панування. Однак розчарування швидко настало через масовий терор, примусову колективізацію та депортації. Радянізація, яка декларувала «возз'єднання», на практиці означала ліквідацію всіх національних інституцій і підпорядкування західних областей централізованій радянській системі.

Радянізація західноукраїнських земель супроводжувалася масовими репресіями. НКВС розгорнув системний терор проти всіх, кого вважав «ворогами народу»: українських і польських політичних і громадських діячів, колишніх урядовців, офіцерів, поліцейських, священників, учасників національного руху.

Катинський злочин

Навесні 1940 р. НКВС розстріляв близько 22 тисяч польських полонених офіцерів і в'язнів. Цей злочин дістав назву Катинського. Місця поховань в Україні — Харків (лісопарк) і Биківня під Києвом. Радянська влада десятиліттями заперечувала свою причетність, перекладаючи провину на нацистів.

Чотири хвилі депортацій

У 1940–1941 рр. відбулися чотири масові депортації населення до Сибіру й Казахстану:

Загалом депортували сотні тисяч осіб. Людей вивозили в товарних вагонах, без належного харчування й медичної допомоги, що спричинило високу смертність.

Боротьба з ОУН. «Процес 59-ти»

Організація українських націоналістів (ОУН) чинила підпільний опір радянській владі. НКВС проводив масові арешти членів ОУН. У січні 1941 р. у Львові відбувся «процес 59-ти» — показовий суд над членами ОУН. Десятки підсудних отримали смертні вироки або тривалі терміни ув'язнення.

Розстріли в'язнів НКВС у червні 1941 р.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. НКВС, відступаючи, розстріляв тисячі в'язнів тюрем західних областей. Наймасовіші розстріли відбулися у Львові (тюрми Бригідки, на Лонцького, Замарстинівська), Луцьку, Дрогобичі, Золочеві, Самборі та інших містах. Це був злочин комуністичного режиму, а не нацистів, хоча радянська пропаганда намагалася приписати його німцям.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему приєднання західноукраїнських земель до УРСР. Кожен приклад супроводжується покроковим розв'язанням і поясненням, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. «3 з 7» — заходи радянізації

Завдання: Які три заходи належать до радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.?

• націоналізація промисловості й банків

• створення колгоспів

• ліквідація товариства «Просвіта»

• «пацифікація» українських сіл

• наділення землею польських осадників

• запровадження утраквістичних шкіл

• румунізація освіти

Розв'язання: Спершу відкинь заходи, що належать до політики польської влади в міжвоєнний період: «пацифікація» українських сіл (каральна акція 1930 р.), наділення землею польських осадників, запровадження утраквістичних (двомовних) шкіл. Також відкинь румунізацію освіти — це політика румунської влади в Бессарабії та Північній Буковині. Залишаються три заходи, які справді запровадила радянська влада: націоналізація промисловості й банків, створення колгоспів, ліквідація товариства «Просвіта».

Відповідь: націоналізація промисловості й банків, створення колгоспів, ліквідація товариства «Просвіта».

Приклад 2. Вибір однієї відповіді за картосхемою

Завдання: На картосхемі заштриховано землі з містами Чернівці, Хотин, Ізмаїл, Аккерман. Коли ці землі було включено до складу УРСР?

• 1939 р.

• 1940 р.

• 1945 р.

• 1954 р.

Розв'язання: Міста Чернівці, Хотин, Ізмаїл, Аккерман розташовані в Північній Буковині, Хотинщині та Південній Бессарабії. Ці землі були приєднані до СРСР у червні–серпні 1940 р. після ультиматуму Румунії. 1939 р. — це рік приєднання Галичини й Волині (Львів, Луцьк, Рівне). 1945 р. — післявоєнний кордон, 1954 р. — передача Криму до УРСР. Правильна відповідь — 1940 р.

Відповідь: 1940 р.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за змістом документа

Завдання: «…Народні Збори проголошують встановлення на всій території Західної України Радянської влади… просять прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки…» Коли ухвалено цей документ?

• листопад 1918 р.

• січень 1919 р.

• жовтень 1939 р.

• червень 1941 р.

Розв'язання: У тексті йдеться про «Народні Збори» та «Західну Україну». Народні збори Західної України відбулися 26–28 жовтня 1939 р. у Львові. Листопад 1918 р. — проголошення ЗУНР, січень 1919 р. — Акт злуки УНР і ЗУНР, червень 1941 р. — початок німецько-радянської війни. Правильна відповідь — жовтень 1939 р.

Відповідь: жовтень 1939 р.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді — подія червня 1941 р.

Завдання: Яка подія відбулася в західних областях УРСР у червні 1941 р.?

• Народні збори Західної України

• операція «Вісла»

• розстріли в'язнів тюрем НКВС

• ліквідація УГКЦ на Львівському псевдособорі

Розв'язання: Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. НКВС, відступаючи, розстріляв тисячі в'язнів тюрем західних областей. Народні збори відбулися в жовтні 1939 р. Операція «Вісла» — 1947 р. Ліквідація УГКЦ на Львівському псевдособорі — 1946 р. Правильна відповідь — розстріли в'язнів тюрем НКВС.

Відповідь: розстріли в'язнів тюрем НКВС.

• Плутати 1939 р. (Галичина, Волинь) і 1940 р. (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія). Запам'ятай: Львів, Луцьк, Рівне — 1939 р.; Чернівці, Хотин, Ізмаїл — 1940 р.

• Вважати, що Закарпаття ввійшло до УРСР 1939 чи 1940 р. Насправді в 1939–1944 рр. Закарпаття було під владою Угорщини. До УРСР його приєднали лише 1945 р.

• Зараховувати до радянізації заходи польської влади — осадництво (наділення землею польських колоністів), «пацифікацію» (каральні акції 1930 р.), утраквістичні (двомовні) школи. Це політика міжвоєнної Польщі, а не радянської влади.

• Вважати, що масові депортації почалися лише після війни. Перші чотири хвилі депортацій відбулися вже в 1940–1941 рр. — до Сибіру й Казахстану вивезли сотні тисяч осіб.

• Приписувати розстріли в'язнів у червні 1941 р. нацистам. Це злочин НКВС, який перед відступом розстріляв тисячі в'язнів у Львові, Луцьку, Дрогобичі, Золочеві, Самборі та інших містах.

• Вважати вибори до Народних зборів вільними. Кандидатів висувала й контролювала радянська влада, на кожне місце був лише один кандидат, голосування було примусовим.

Тема 26 програми НМТ охоплює приєднання західноукраїнських земель до УРСР. Ось що варто знати про формат перевірки.

Програмні вимоги

• Дата червень 1940 — вторгнення в Бессарабію та Північну Буковину.

• Поняття «радянізація».

• Змістові пункти: окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії, масові репресії 1939–1940 рр.

Картосхема

Картосхема теми 26 показує землі, приєднані до УРСР у 1939–1940 рр. У демоваріанті НМТ 2026 завдання 16 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою з теми 26. Тобто тобі можуть запропонувати карту з позначеними територіями й запитати, які землі приєднано в певний рік або якого року відбулося приєднання.

Формат «3 з 7»

Завдання типу «3 з 7» (завдання 28–30 у тесті) оцінюються: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь, до 3 балів. У демоваріанті 2026 завдання 29 — це «3 з 7» на характерні риси режиму з теми 26. Тобто тобі можуть запропонувати сім тверджень, серед яких три правильні.

Стратегія виконання

Для завдань «3 з 7» на тему радянізації спершу відкинь заходи польської й румунської влади (осадництво, «пацифікацію», утраквістичні школи, румунізацію) та події після 1945 р. (операція «Вісла», ліквідація УГКЦ). З решти обери ті, що справді запровадила радянська влада в 1939–1941 рр.

• жовтень 1939 — Народні збори Західної України у Львові; 1 і 15 листопада 1939 — включення до СРСР і УРСР

• червень 1940 — ультиматум Румунії; 2 серпня 1940 — Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія — у складі УРСР

• радянізація: націоналізація, колективізація, ліквідація партій, кооперації й «Просвіти», українізація шкіл під ідеологічним контролем

• репресії: арешти, чотири хвилі депортацій 1940–1941 рр., «процес 59-ти»

• червень 1941 — розстріли в'язнів тюрем НКВС