Промисловий переворот і модернізація економіки Наддніпрянщини

Друга половина XIX ст. стала часом глибоких змін в економіці Наддніпрянщини. Від аграрного суспільства, де панувала ручна праця й натуральне господарство, українські губернії почали переходити до індустріального ладу. Цей перехід називають промисловим переворотом і модернізацією.

Що таке промисловий переворот?

Промисловий переворот — це історичний процес, коли ручну працю й мануфактуру (розділену на операції, але без машин) замінює фабрика з машинним виробництвом. Головна ознака — застосування парових машин, верстатів, механізмів, які в десятки разів підвищують продуктивність праці.

У Наддніпрянщині промисловий переворот почався ще в 1830–1840-х роках — тоді з'явилися перші цукроварні з паровими двигунами, суконні мануфактури. Однак справжній ривок став можливим лише після скасування кріпацтва 1861 року. Чому? Тому що кріпаки не могли вільно найматися на роботу, а поміщики не мали стимулу впроваджувати машини — їм вистачало безплатної праці селян.

Завершення промислового перевороту в Наддніпрянщині припадає на 1880-ті роки. Саме тоді машинне виробництво стало панівним у провідних галузях — металургії, вугільній, цукровій промисловості.

Модернізація: ширший погляд

Модернізація — це перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального. Вона охоплює не лише техніку, а й економіку, соціальну структуру, спосіб життя. Ознаки модернізації:

• машинне виробництво замість ручної праці;

• будівництво залізниць;

• зростання міст і міського населення;

• поява нових соціальних груп — підприємців (буржуазії) й найманих робітників (пролетаріату);

• розвиток банків, бірж, акціонерних товариств.

Чинники прискорення після 1861 року

Чому саме після скасування кріпацтва економіка почала швидко змінюватися? Історики виділяють кілька ключових чинників:

• Вільна робоча сила. Селяни отримали особисту свободу й могли найматися на фабрики.

• Капітали. Викупні платежі, які селяни платили за землю, осідали в банках і ставали джерелом кредитів.

• Державні замовлення. Уряд активно закуповував рейки, паровози, зброю для армії.

• Будівництво залізниць. Держава й приватні компанії прокладали тисячі кілометрів колій.

• Багаті поклади корисних копалин. Донбас мав кам'яне вугілля, Кривбас — залізну руду.

• Приплив іноземного капіталу. Бельгійці, французи, англійці вкладали гроші в шахти й заводи.

Нерівномірність розвитку

Модернізація не охопила всю Наддніпрянщину однаково. Загалом регіон лишався переважно аграрним — більшість населення жила в селах і займалася сільським господарством. Важка промисловість зосередилася на Півдні й Сході (Донбас, Кривбас, Катеринославщина). Правобережжя спеціалізувалося на цукровій промисловості. Така нерівномірність — теж характерна риса модернізації: нове не витісняє старе миттєво, а співіснує з ним.

Найдинамічніше промисловість розвивалася на Півдні та Сході Наддніпрянщини — у регіонах, багатих на корисні копалини. Саме тут постали гіганти тогочасної важкої індустрії: вугільні шахти Донбасу, залізорудні кар'єри Кривбасу, металургійні заводи.

Три басейни — три ресурси

У другій половині XIX ст. на території Наддніпрянщини діяли три великі родовищні райони:

Вирішальну роль відіграла Катерининська залізниця, збудована 1884 року. Вона поєднала Донбас і Кривбас, і регіон перетворився на головний вугільно-металургійний район усієї Російської імперії. До кінця століття тут виплавляли понад половину всього чавуну й сталі імперії.

Джон Юз і Юзівка

1869 рік — знакова дата. Британський (валлійський) підприємець Джон Юз (John Hughes) отримав концесію від російського уряду на розробку кам'яного вугілля в Донбасі й заснував Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва. Того ж року він почав будувати металургійний завод просто серед степу. Навколо заводу виросло робітниче селище, яке назвали Юзівка — на честь засновника. Сьогодні це місто Донецьк.

Завод Юза виробляв рейки для залізниць, чавун, сталь. Він став одним із найбільших металургійних підприємств імперії. Селище Юзівка швидко розрослося: у 1917 році в ньому мешкало вже понад 50 000 осіб.

Олександр Поль і Кривий Ріг

Олександр Поль — український дослідник і підприємець, який першим системно вивчив поклади залізної руди в Криворіжжі. Він довів, що криворізька руда має високу якість і може стати основою для великої металургії. Поль домігся будівництва залізниці до Кривого Рогу й започаткував промисловий видобуток руди. Його зусилля відкрили шлях до перетворення Кривбасу на головну залізорудну базу імперії.

Інші промислові центри

Металургійні заводи працювали також у Катеринославі (нині Дніпро) і Маріуполі. Машинобудування зосередилося в Харкові (паровози, сільськогосподарські машини) та Одесі. У Миколаєві діяли суднобудівні верфі, де будували військові й торговельні кораблі.

Іноземний капітал: причини й наслідки

Промисловість Наддніпрянщини будувалася значною мірою на іноземні гроші. Бельгійські, французькі, англійські та німецькі компанії вкладали капітали в шахти, металургію, банки. Чому?

• дешева робоча сила — селяни наймалися за низьку платню;

• багата сировина — вугілля й руда лежали близько до поверхні;

• високі прибутки — норма прибутку сягала 20–30 % на рік;

• підтримка уряду — держава надавала концесії, субсидії, митні пільги.

Наслідок цього припливу був двоякий. З одного боку, іноземні інвестиції прискорили індустріалізацію. З другого — значну частину прибутків вивозили за кордон, а не вкладали в розвиток українських земель. Крім того, іноземці контролювали стратегічні галузі, що робило економіку регіону залежною від зовнішніх рішень.

Якщо важка промисловість зосередилася на Півдні й Сході, то Правобережжя й Лівобережжя мали свою «зіркову» галузь — цукрову. Саме вона дала Наддніпрянщині найбільше українських підприємців, які стали символами ділового успіху XIX ст.

Цукрова промисловість — «біле золото» України

У другій половині XIX ст. Наддніпрянщина перетворилася на головного виробника цукру в Російській імперії. Цукроварні працювали на Київщині, Поділлі, Харківщині. Вони використовували парові машини й новітні технології виварювання цукру з буряка. Сировину давали бурякові плантації — як поміщицькі, так і селянські господарства. Цукор експортували в центральні губернії Росії та за кордон.

Цукрова промисловість стимулювала розвиток машинобудування (потрібні були парові машини, преси, вакуум-апарати), хімічної промисловості (фільтри, реагенти) і транспорту (вивіз цукру залізницею).

Українські підприємці-цукрозаводчики

Програма НМТ (тема 15) передбачає знання про українських підприємців. Найвідоміші цукрозаводчики Наддніпрянщини — родини Терещенків, Харитоненків, Симиренків і Яхненків:

Ці підприємці не лише будували заводи, а й активно займалися меценатством: фінансували школи, лікарні, церкви, підтримували українську культуру. Наприклад, родина Симиренків допомагала Тарасові Шевченку й фінансувала видання «Кобзаря».

Залізниці: артерії модернізації

Залізниці стали головним двигуном економічних змін. Вони різко здешевили перевезення вантажів і людей, зв'язали промислові центри з портами й ринками.

• Перша залізниця в Наддніпрянщині — Одеса — Балта (1865). Її збудували для вивозу зерна з українських губерній до Одеського порту. Довжина — 213 км.

• 1869 року відкрили Курсько-Харківсько-Азовську лінію, яка з'єднала Лівобережжя з портами Азовського моря.

• Катерининська залізниця (1884) поєднала Донбас і Кривбас — це дало поштовх металургії.

• До кінця століття залізниці зв'язали всі великі міста, промислові райони й чорноморські порти (Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь).

Торгівля: від ярмарку до біржі

Україна була головним постачальником пшениці на експорт у Російській імперії. Зерно вивозили через Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь. Поступово традиційні ярмарки (які відбувалися кілька разів на рік) поступалися місцем постійній торгівлі через біржі, магазини й торговельні доми. Це теж ознака модернізації: економіка ставала регулярною, а не сезонною.

Промисловий переворот змінив не лише економіку, а й суспільство. З'явилися нові соціальні групи, змінився склад міст, тисячі людей рушили в далекі краї в пошуках землі.

Нові соціальні верстви: буржуазія й пролетаріат

Модернізація породила дві нові соціальні групи:

• Буржуазія (підприємці) — власники заводів, шахт, цукроварень, банків. Серед них були як українці (Терещенки, Харитоненки, Симиренки), так і росіяни, євреї, поляки, іноземці.

• Пролетаріат (наймані робітники) — люди, які не мали власних засобів виробництва й працювали за платню на фабриках, шахтах, заводах.

Склад робітників на Донбасі мав особливість: на шахтах і металургійних заводах переважали прийшлі з російських губерній (Орловської, Тульської, Калузької). Українські селяни частіше йшли на сезонні заробітки в поміщицькі економії Півдня (на жнива) або в цукрову промисловість.

Умови праці й перші робітничі організації

Умови праці на заводах і шахтах були важкими:

• робочий день тривав 12–14 годин;

• платня була низькою, а штрафи — частими;

• житло — бараки й казарми без елементарних зручностей.

Першою робітничою організацією на українських землях став Південноросійський союз робітників, заснований в Одесі 1875 року. Він об'єднував робітників різних професій і ставив за мету боротьбу за кращі умови праці та політичні права.

Урбанізація: міста ростуть

Промисловий переворот спричинив швидке зростання міст. Одеса стала найбільшим містом України (понад 400 000 жителів на кінець століття). Швидко росли Київ, Харків, Катеринослав. Виникали нові промислові селища — Юзівка, Горлівка, Макіївка.

Важливий нюанс: у містах Наддніпрянщини переважали росіяни, євреї, поляки. Українці лишалися переважно селянами — у містах їх було меншість. Це пояснюється тим, що українське селянство було прив'язане до землі, а промисловість часто заселяли вихідці з інших регіонів імперії.

Переселення: «Зелений Клин» і «Сірий Клин»

Наприкінці XIX ст. малоземельні селяни з Наддніпрянщини почали масово переселятися на вільні землі. Два головні напрямки:

Термін «Зелений Клин» походить від кольору лісів Далекого Сходу. Кубань і Північний Кавказ, куди теж переселялися українці, називали «Малиновим Клином». Українські переселенці засновували там цілі села, зберігали мову, звичаї, пісні. Це переселення було одним із проявів аграрної перенаселеності: селянам не вистачало землі на батьківщині, і вони шукали її за тисячі кілометрів.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему промислового перевороту й модернізації. Кожен приклад показує, як перевіряють знання, і чому неправильні варіанти — неправильні.

Приклад 1. Модернізація економіки (3 з 7)

Завдання: Які три явища засвідчують модернізацію економіки Наддніпрянщини другої половини XIX ст.?

Варіанти:

• 1) будівництво залізниць

• 2) поширення панщини

• 3) приплив іноземного капіталу в металургію

• 4) запровадження військових поселень

• 5) зростання кількості найманих робітників

• 6) виробництво в ремісничих цехах

• 7) заборона акціонерних товариств

Розв'язання: Модернізація — це перехід до індустріального суспільства. Ознаки: машинне виробництво, залізниці, нові соціальні групи, іноземні інвестиції. Отже, правильні варіанти: 1 (залізниці — артерії модернізації), 3 (іноземний капітал прискорював індустріалізацію), 5 (наймані робітники — нова соціальна група).

Чому інші неправильні: 2 — панщина була скасована 1861 р., це пережиток, а не ознака модернізації; 4 — військові поселення існували за Миколи I (перша половина XIX ст.), їх ліквідували в 1850-х; 6 — ремісничі цехи — це середньовічна форма організації праці, модернізація замінює їх фабриками; 7 — акціонерні товариства, навпаки, активно створювалися, це ознака модернізації.

Відповідь: 1, 3, 5.

Приклад 2. Упізнай поселення за описом

Завдання: Розгляньте опис світлини: «На фото — металургійний завод серед степу й робітниче селище, назване на честь британського підприємця, який заснував це виробництво 1869 року». Яке поселення зображено?

Варіанти: А) Кривий Ріг; Б) Юзівка; В) Катеринослав; Г) Єлисаветград.

Розв'язання: Ключові слова: «британський підприємець», «1869 рік», «назване на честь». Саме 1869 року Джон Юз (валлієць, підданий Великої Британії) заснував завод, навколо якого виросло селище Юзівка. Кривий Ріг пов'язаний з О. Полем, але назва не від британця. Катеринослав — названий на честь Катерини II. Єлисаветград — на честь Єлизавети I.

Відповідь: Б) Юзівка.

Приклад 3. Перша залізниця

Завдання: Яка залізниця стала першою в Наддніпрянщині?

Варіанти: А) Катерининська; Б) Одеса — Балта; В) Курськ — Харків — Азов; Г) Львів — Чернівці.

Розв'язання: Перша залізниця на території Наддніпрянщини — Одеса — Балта, відкрита 1865 року. Її будували для вивозу зерна до Одеського порту. Катерининська (1884) з'єднала Донбас і Кривбас. Курськ — Харків — Азов (1869) — теж важлива, але пізніша. Львів — Чернівці — це залізниця в Галичині (Австро-Угорщина), а не в Наддніпрянщині.

Відповідь: Б) Одеса — Балта.

Приклад 4. Соціальні наслідки промислового перевороту (3 з 7)

Завдання: Які три соціальні наслідки мав промисловий переворот у Наддніпрянщині?

Варіанти:

• 1) формування робітничого класу (пролетаріату)

• 2) зникнення поміщицького землеволодіння

• 3) швидке зростання міст (урбанізація)

• 4) збільшення селянських наділів

• 5) переселення малоземельних селян на Далекий Схід

• 6) заборона найманої праці

• 7) скорочення міського населення

Розв'язання: Промисловий переворот змінив соціальну структуру. Правильні варіанти: 1 (робітничий клас — прямий наслідок фабричного виробництва), 3 (урбанізація — люди переселялися в міста), 5 (аграрне перенаселення змушувало селян шукати землю на Далекому Сході).

Чому інші неправильні: 2 — поміщицьке землеволодіння збереглося до 1917 р.; 4 — селянські наділи після реформи 1861 р. зменшилися, а не збільшилися; 6 — наймана праця, навпаки, поширилася; 7 — міське населення зростало, а не скорочувалося.

Відповідь: 1, 3, 5.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок. Ось головні пастки теми:

• Плутають початок і завершення промислового перевороту. Початок — 1830–1840-ві рр. (перші парові машини на цукроварнях). Завершення — 1880-ті рр., коли машинне виробництво стало панівним. Не плутай!

• Вважають Юзівку заснованою українським підприємцем. Насправді Джон Юз був британцем (валлійцем). Селище назвали на його честь.

• Думають, що іноземний капітал ішов у сільське господарство. Ні, його вкладали передусім у гірництво (шахти), металургію й банки.

• Вважають, що на заводах Донбасу працювали переважно місцеві українські селяни. Насправді переважали прийшлі з російських губерній (Орловської, Тульської, Калузької). Українці частіше йшли на сезонні сільськогосподарські роботи.

• Пов'язують цукрову промисловість із Донбасом. Цукор — це Правобережжя й Лівобережжя (Київщина, Поділля, Харківщина). Донбас — вугілля й метал.

• Плутають першу залізницю з Катерининською. Перша — Одеса — Балта (1865). Катерининська (1884) — важлива, але пізніша.

Тема 15 програми НМТ з історії України вимагає характеризувати процеси модернізації й зміни соціального складу населення. Пункт «українські підприємці» — обов'язковий елемент змісту теми.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року тему 15 перевіряють завданнями:

• Завдання 10 — вибір однієї відповіді з чотирьох (1 бал).

• Завдання 11 — вибір однієї з чотирьох за зображеннями (1 бал).

Формат «3 з 7» (завдання 28–30) дає по 1 балу за кожен правильний варіант — до 3 балів за завдання. У демоваріанті 2026 завдання 28 перевіряє зміни в соціально-економічному житті (хоча іншої доби — це показує, що формат універсальний).

Зображення як стимул мають 11 завдань демоваріанта 2026 з 30. Це означає, що фото заводу, залізниці, старого міста треба вміти «прочитати» — упізнати за ознаками доби. Наприклад, завод серед степу з робітничим селищем — це радше Юзівка, ніж сучасний Дніпро.

Стратегія: звертай увагу на дати (1865, 1869, 1884), прізвища (Юз, Поль, Терещенки) й географію (Донбас — вугілля, Кривбас — руда, Правобережжя — цукор). Якщо в завданні є фото — шукай підказки в назві, архітектурі, типі виробництва.

• Промисловий переворот — перехід від ручної праці й мануфактури до фабрики з машинним виробництвом. У Наддніпрянщині завершився в 1880-х рр.

• Донбас (вугілля) і Кривбас (залізна руда) — головні промислові регіони. Юзівку заснував британський підприємець Джон Юз (1869). Криворізьку руду почав промислово освоювати Олександр Поль.

• Цукрова промисловість — провідна галузь Правобережжя й Лівобережжя. Найвідоміші підприємці: Терещенки, Харитоненки, Симиренки.

• Перша залізниця в Наддніпрянщині — Одеса — Балта (1865), збудована для вивозу зерна.

• Іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський) вкладали в шахти, металургію, банки — через дешеву робочу силу, багату сировину й підтримку уряду.

• Соціальні наслідки: формування робітничого класу (пролетаріату), урбанізація (зростання міст), переселення малоземельних селян на Далекий Схід («Зелений Клин»).