«Повість минулих літ»: помста княгині Ольги

«Повість минулих літ» — це найдавніший літописний звід, що дійшов до нас. Його укладено в Києві на початку XII століття, близько 1113 року. Традиційно укладання пов'язують із ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Пізнішу редакцію 1116 року пов'язують з ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром, який дещо змінив текст.

Перші слова літопису дають йому назву й визначають завдання: «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала». Отже, літописець ставив собі за мету розповісти про походження Русі та її перших князів.

Погодний принцип записів

Основна жанрова ознака літопису — погодний (хронологічний) принцип. Кожен запис починається словами «У рік…» і далі вказується рік від створення світу. Наприклад, запис «У рік 6453» відповідає 945 року від Різдва Христового. Щоб перевести давній рік на звичне літочислення, треба відняти 5508:

6453 − 5508 = 945; 6454 − 5508 = 946.

Саме в записах за 6453 і 6454 роки (тобто 945 і 946 рр.) міститься оповідь про помсту княгині Ольги древлянам.

Склад літопису

«Повість минулих літ» неоднорідна за складом. До неї входять:

• стислі погодні записи (короткі повідомлення про події);

• легенди й перекази (наприклад, про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю);

• розлогі оповіді про князів (про помсту Ольги, про князювання Володимира, Ярослава);

• тексти договорів русів із греками.

Оповідь про помсту княгині Ольги — одна з найяскравіших розлогих оповідей літопису. Вона поєднує історичні факти з художніми деталями, живими діалогами й фольклорними мотивами.

Події, що передували помсті, літопис описує під 945 роком. Київський князь Ігор (син Рюрика, в історії відомий як Ігор Старий) на прохання дружини вирушив по данину до древлян — східнослов'янського племені, що жило на території сучасного Полісся.

Ігор узяв данину більше, ніж раніше, але дружина наполягла повернутися вдруге, «жадаючи більше майна». Князь послухав і з невеликою дружиною знову пішов до древлян.

Древляни зібрали раду зі своїм князем Малом і вирішили: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його». Це прислів'я стало вироком для Ігоря. Древляни вбили київського князя біля свого головного міста — Іскоростеня.

Становище Ольги

Після смерті Ігоря в Києві залишилася княгиня Ольга з малим сином Святославом. При ньому були кормилець Асмуд і воєвода Свенельд. Ольга фактично стала правителькою за малолітнього спадкоємця.

Древляни ж, убивши Ігоря, вирішили взяти Ольгу заміж за свого князя Мала, а зі Святославом «зробити, як схочем». Вони відправили до Києва послів — спочатку двадцять «ліпших мужів», а потім знатніших — щоб посватати Ольгу. Так почалася історія чотирьох помст.

Запам'ятай: Ігор, чоловік Ольги, загинув 945 року. Це не той Ігор, що зі «Слова про похід Ігорів». Ігор Святославич — новгород-сіверський князь, герой походу 1185 року. Не плутай їх!

Літопис описує чотири помсти княгині Ольги древлянам. Кожна з них хитра й жорстока, і кожна використовує подвійний зміст слів або давні звичаї. Розгляньмо їх по порядку.

Перша помста: човен і яма

Двадцять «ліпших мужів» від древлян припливли до Києва човном. Ольга прийняла їх удавано приязно й порадила: «Скажіть киянам: ми не підемо пішки й не поїдемо кіньми — несіть нас у човні!» Кияни послухалися, взяли човен на плечі й понесли послів. Але заздалегідь Ольга наказала викопати на дворі глибоку яму. Коли кияни підійшли до ями, вони скинули туди човен разом із послами. Ольга нахилилася й запитала: «Чи добра вам честь?» Посли відповіли: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». Тоді Ольга наказала засипати їх живими.

Друга помста: мийня

Ольга відправила древлянам звістку: «Якщо ви справді хочете взяти мене за свого князя, то пришліть іще знатніших мужів, які держать Деревлянську землю». Древляни прислали знатних людей. Ольга наказала натопити для них мийню (лазню) й запросила гостей помитися. Коли ті зайшли всередину, слуги зачинили двері й підпалили мийню. Усі знатні мужі згоріли живцем.

Третя помста: тризна

Ольга знову відправила гінців до древлян: «Іду вже до вас. Наваріть багато медів біля міста, де вбили мого мужа, — я справлю над ним плач і тризну». Ольга прийшла до могили Ігоря, насипала велику могилу, веліла наварити медів і справила тризну. Коли древляни впилися, її отроки (молоді дружинники) посікли їх — п'ять тисяч чоловік.

Четверта помста: спалення Іскоростеня

946 року Ольга з військом пішла на древлян. Бій символічно почав малий Святослав: він кинув спис, який пролетів між вухами коня й ударив коня в ноги. Воєводи Свенельд і Асмуд вигукнули: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем!» Кияни перемогли в битві, але головне місто древлян — Іскоростень — Ольга облягала ціле літо. Місто не здавалося.

Тоді Ольга пішла на хитрість. Вона запропонувала древлянам: «Ви втомилися від облоги. Дайте мені малу данину — по три голуби й по три горобці від кожного двору». Древляни зраділи, зібрали птахів і віддали. Ольга наказала прив'язати до кожного птаха трут (суху запалену ганчірку), обмотати ниткою й увечері відпустити. Птахи полетіли в свої гнізда — під стріхи й на горища — і місто зайнялося з усіх боків. Люди кинулися тікати, але воїни Ольги хапали їх. Старійшин міста Ольга взяла в полон, одних людей перебила, інших віддала в рабство своїм мужам, а решту залишила платити тяжку данину.

З оповіді про помсту постає яскравий образ княгині Ольги. Вона — мудра, хитра, рішуча й безжальна до ворогів правителька, вірна пам'яті чоловіка. Ольга править Києвом за малолітнього Святослава, і саме вона, а не її син, організовує помсту. У ті часи помста за вбитого родича вважалася не просто правом, а обов'язком — це була родова честь.

Подвійний зміст хитрощів

Кожна помста Ольги побудована на подвійному змісті слів або звичаїв:

• «Честь» — древляни сприймають як урочисте несення в човні, а насправді це поховальний звичай: у давнину померлих ховали в човнах.

• Мийня (лазня) — для древлян це гостинність, але в язичницькому обряді миття померлого перед похованням.

• Тризна — поминальний бенкет на честь померлого; древляни думають, що беруть участь у поминанні Ігоря, а насправді стають жертвами.

• «Мала данина» — три голуби й три горобці від двору; древляни не розуміють, що птахи принесуть вогонь у їхні домівки.

Дослідники вважають, що в чотирьох помстах відтворено язичницький поховальний обряд: поховання в човні, обмивання, тризна й спалення тіла. Ольга ніби «ховає» древлян за звичаєм, який вони самі мали б знати.

Ознаки усного переказу

Оповідь про помсту має виразні ознаки усного народного переказу:

• живі діалоги (Ольга з послами, древляни на раді);

• прислів'я («Якщо внадиться вовк до овець…»);

• повтори (Ольга тричі посилає гінців до древлян);

• лаконізм і драматизм (короткі репліки, напружені моменти).

Під час облоги Іскоростеня Ольга сама підсумовує свої дії: вона вже помстилася за чоловіка, коли древляни прийшли до Києва, і вдруге, і втретє, коли справляла тризну. Це свідчить, що вона усвідомлює послідовність своїх помст.

Ольга-язичниця й Ольга-християнка

Важливо розуміти: в уривку про помсту Ольга постає як язичниця. Пізніше, за літописом у 955 році, вона охрестилася в Царгороді (Константинополі) й стала християнкою. Церква шанує її як святу рівноапостольну — першу християнку серед правителів Русі. Але в оповіді про помсту вона діє за язичницькими звичаями кровної помсти.

Розгляньмо типові завдання, які можуть трапитися на НМТ на тему помсти княгині Ольги.

Приклад 1. Щоб здобути Іскоростень, княгиня Ольга…

Завдання: обери правильне продовження речення.

• А зробила підкоп під стіни міста

• Б спалила місто під час тризни

• В підкупила старійшин міста

• Г попросила від двору по три голуби й по три горобці й прив'язала до них трут

• Д узяла місто штурмом першого ж дня

Розв'язання: Іскоростень — четверта помста Ольги. Вона не брала місто штурмом, не робила підкопу й не підкупала старійшин. Спалення під час тризни — це третя помста, а не четверта. Ключ — варіант Г: Ольга попросила «малу данину» — по три голуби й по три горобці від двору, прив'язала до них трут і відпустила ввечері. Птахи повернулися в гнізда під стріхами, і місто згоріло.

Відповідь: Г.

Чому інші варіанти неправильні: А — підкопу в літописі немає; Б — тризна була раніше, біля могили Ігоря, а не під Іскоростенем; В — Ольга не підкупала старійшин, а взяла їх у полон; Д — облога тривала ціле літо, штурму першого дня не було.

Приклад 2. Слова «Гірша нам смерть, ніж Ігореві» промовляють…

Завдання: обери, кому належить репліка.

• А древлянські посли, скинуті в яму

• Б кияни, що несли човен

• В Свенельд і Асмуд

• Г старійшини Іскоростеня

• Д князь Мал

Розв'язання: Ці слова звучать під час першої помсти. Коли кияни скинули човен із древлянськими послами в яму, Ольга запитала: «Чи добра вам честь?» І посли відповіли: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». Отже, ключ — варіант А.

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: Б — кияни мовчки несли човен; В — Свенельд і Асмуд промовляють інші слова («Князь уже почав…»); Г — старійшини Іскоростеня не були в ямі; Д — князь Мал не приїжджав до Києва.

Приклад 3. Логічні пари: помста ↔ подробиця

Завдання: установи відповідність між помстою та її подробицею.

Розв'язання: Перша помста — човен, скинутий у яму (1В). Друга — мийня, підпалена від дверей (2А). Третя — тризна, на якій посікли п'ять тисяч древлян (3Б). Четверта — голуби й горобці з трутом (4Г). Варіант Д (гори Щекавиця й Хоревиця) — зайвий, він стосується легенди про заснування Києва, а не помсти Ольги.

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Г.

Приклад 4. Запис «У рік 6454» у «Повісті минулих літ» позначає…

• А 946 рік

• Б 945 рік

• В 1113 рік

• Г 6454 рік

• Д 862 рік

Розв'язання: Щоб перевести рік від створення світу на рік від Різдва Христового, треба відняти 5508. 6454 − 5508 = 946. Отже, запис «У рік 6454» позначає 946 рік — рік спалення Іскоростеня.

Відповідь: А.

Чому інші варіанти неправильні: Б (945 р.) — це рік перших трьох помст (6453 − 5508 = 945), а не 6454; В (1113 р.) — рік укладання літопису, а не запису про помсту; Г (6454 р.) — це рік від створення світу, а не від Різдва Христового; Д (862 р.) — легендарний рік покликання варягів.

• Плутати Ольгу з Ярославною зі «Слова про похід Ігорів». Ольга мститься древлянам у 945–946 рр., а Ярославна плаче в Путивлі за чоловіком Ігорем Святославичем 1185 року. Це різні твори, різні століття й різні героїні.

• Плутати двох Ігорів. Чоловік Ольги — київський князь Ігор (Ігор Старий), син Рюрика, убитий древлянами 945 року. Ігор Святославич — новгород-сіверський князь, герой походу 1185 року, описаного в «Слові про похід Ігорів». Це різні історичні постаті.

• Змішувати порядок помст. Правильна послідовність: човен і яма → мийня → тризна → Іскоростень. Найчастіше плутають третю (тризна) і четверту (Іскоростень) помсти.

• Вважати, що Ольга взяла з Іскоростеня данину медом і хутром. Насправді древляни пропонували мед і хутро, але Ольга відмовилася: «Нині у вас нема ні меду, ні хутра». Вона попросила «малу данину» — птахів.

• Приписувати помсту Святославові. Святослав був малим хлопчиком. Він лише символічно почав бій, кинувши спис, який упав біля ніг коня. Усі рішення ухвалювала Ольга.

• Перекладати рік без віднімання 5508 або плутати 945 рік (перші три помсти) і 946 рік (спалення Іскоростеня). Запис «У рік 6453» = 945 р., «У рік 6454» = 946 р.

• Плутати помсту Ольги з легендою про заснування Києва. Легенда про Кия, Щека, Хорива й Либідь — окрема оповідь, що не стосується помсти. Гори Щекавиця й Хоревиця згадуються в легенді про заснування, а не в помсті.

Тема «Повість минулих літ» входить до розділу 2 програми НМТ з української літератури. У програмі зазначено два уривки: про заснування Києва та про помсту княгині Ольги. Від тебе вимагають:

• орієнтуватися в сюжетах обох оповідей;

• характеризувати героїв (Ольгу, древлян, Ігоря);

• упізнавати персонажів за репліками;

• співвідносити фрагмент тексту з твором.

Форми завдань

На НМТ використовують дві форми:

• Вибір однієї відповіді з п'яти (0 або 1 бал). Наприклад: «Яку данину попросила Ольга з Іскоростеня?»

• «Логічні пари» — установлення відповідності 1–4 → А–Д (1 бал за кожну правильну пару, до 4 балів). Наприклад: співвіднести помсту з її подробицею або героя з його реплікою.

У демоваріанті НМТ-2026 є завдання № 29 на логічні пари «героїня ↔ її репліка» (твори різних розділів). Тому репліки Ольги й древлян варто знати напам'ять. Окреме завдання на «Повість минулих літ» у демоваріанті НМТ-2026 відсутнє — розділ 2 представлено завданням № 2 про «Слово про похід Ігорів».

Стратегія виконання

Усього на НМТ 30 завдань, на які відведено орієнтовно 60 хвилин. Довідкових матеріалів немає. Щоб швидко впізнати завдання на помсту Ольги, шукай у тексті маркери:

• древляни, князь Мал, Іскоростень;

• човен, яма, мийня, тризна;

• голуби, горобці, трут;

• Ольга, Ігор, Святослав, Асмуд, Свенельд.

• «Повість минулих літ» — найдавніший літописний звід, укладений у Києві на початку XII ст. (близько 1113 р.). Традиційне авторство — чернець Нестор.

• Основна жанрова ознака — погодні записи «У рік…» від створення світу. Щоб отримати рік від Різдва Христового, віднімають 5508.

• 945 р.: древляни на чолі з князем Малом убили київського князя Ігоря, який удруге прийшов по данину, і сватали Ольгу за Мала.

• Чотири помсти Ольги: 1) човен, скинутий у яму, посли засипані живими; 2) знатні мужі спалені в мийні; 3) тризна, на якій посікли п'ять тисяч древлян; 4) спалення Іскоростеня за допомогою голубів і горобців (946 р.).

• Ольга — мудра, хитра, безжальна правителька. Хитрощі побудовано на подвійному змісті слів і поховальних звичаях.

• Не плутай Ольгу з Ярославною, а Ігоря 945 р. — з Ігорем Святославичем 1185 р.

• Помсту Ольги не плутай із легендою про заснування Києва (Кий, Щек, Хорив, Либідь).