Поняття НМТ: Україна 1945–1985 рр.

Повоєнна Україна лежала в руїнах. Друга світова війна зруйнувала в Україні 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, понад 16 тис. промислових підприємств, тисячі кілометрів залізниць. Відновлення господарства — «відбудова» — стало головним завданням другої половини 1940-х років. Радянська влада спрямувала всі ресурси на важку промисловість: відбудовували Донбас (вугільні шахти), ДніпроГЕС, металургійні заводи. Відбудова відбувалася за рахунок примусової праці (ув'язнені, мобілізовані селяни) й зубожіння села — колгоспи здавали державі майже весь урожай за безцінь.

Операції «Вісла» й «Захід»

1947 року польська влада за згодою СРСР провела операцію «Вісла» — примусове переселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя на північні й західні землі Польщі (так звані «повернені території»). Мета — ліквідувати українську присутність на етнічних землях, щоб послабити УПА. У жовтні 1947 року радянські органи провели операцію «Захід» — депортацію родин учасників ОУН і УПА із західних областей УРСР до Сибіру й Казахстану. Це була каральна акція: людей вивозили без суду, конфісковували майно.

Ждановщина й лисенківщина

Повоєнні роки позначені жорсткими ідеологічними кампаніями. «Ждановщина» (за ім'ям секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова) — це ідеологічна кампанія 1946–1948 років проти «аполітичності» й «буржуазного націоналізму» в літературі й мистецтві. Під удари потрапили українські письменники, режисери, композитори — їх звинувачували в «низькопоклонстві перед Заходом». «Лисенківщина» (за ім'ям агронома Трохима Лисенка) — розгром генетики, яку на серпневій сесії ВАСГНІЛ 1948 року оголосили «лженаукою». Учені-генетики втратили роботу, були репресовані; радянська біологія на десятиліття відстала від світової науки.

Космополітизм і холодна війна

«Космополітизм» — ярлик радянської пропаганди кінця 1940-х років для «низькопоклонства перед Заходом». Кампанія мала антисемітський характер: єврейських письменників, учених, лікарів звинувачували в «безрідному космополітизмі». «Холодна війна» — глобальне протистояння СРСР і США з їхніми союзниками без прямої війни, що почалося 1946–1947 років (фултонська промова Черчилля, «довга телеграма» Кеннана, план Маршалла). Україна як частина СРСР брала участь у гонці озброєнь, а її ресурси використовували для зміцнення «соціалістичного табору».

Після смерті Й. Сталіна в березні 1953 року в СРСР розпочався процес, що отримав назву «десталінізація» — подолання наслідків сталінізму. Ключовою подією став XX з'їзд КПРС (лютий 1956 року), на якому М. Хрущов виголосив закриту доповідь, засудивши «культ особи» Сталіна. Культ особи — це звеличення вождя, що стоїть понад законом, коли вся влада зосереджена в одних руках, а критика неможлива.

Лібералізація й політична реабілітація

Десталінізація супроводжувалася «лібералізацією» — частковим пом'якшенням режиму й розширенням свобод: послаблення цензури, дозвіл на деяку критику, відновлення національних культур (хоча й у рамках радянської ідеології). «Політична реабілітація» — відновлення доброго імені й прав незаконно репресованих. Тисячі політв'язнів вийшли на волю, багатьом посмертно повернули чесне ім'я. Проте реабілітація була вибірковою: не всі репресовані отримали виправдання, а критика сталінізму не зачіпала основ радянської системи.

«Відлига»

Період 1953–1964 років (час правління М. Хрущова) назвали «відлигою» — за назвою повісті російського письменника Іллі Еренбурга. Це доба послаблення тоталітарного режиму: з'явилися нові літературні журнали, відкрилися театри, активізувалася творча молодь. В Україні «відлига» дала поштовх національно-культурному відродженню — виник рух шістдесятників. Однак «відлига» була непослідовною: Хрущов то послаблював, то посилював тиск (придушення угорського повстання 1956 р., хрущовські гоніння на релігію).

Раднаргосп

Економічна реформа Хрущова 1957 року замінила галузеві міністерства «раднаргоспами» — радами народного господарства, що управляли промисловістю за територіальним принципом. В Україні створили 11 (згодом 14) раднаргоспів; 1960 року над ними утворили республіканську Українську раду народного господарства, а 1962 року раднаргоспи укрупнили до 7. Реформа мала на меті подолати відомчі бар'єри, але призвела до місцевого сепаратизму й диспропорцій. 1965 року раднаргоспи ліквідували, повернувши галузеві міністерства.

Доба «відлиги» породила нове покоління творчої молоді — «шістдесятників» (кінець 1950-х – 1960-ті роки). Вони обстоювали свободу творчості, національну культуру, право говорити правду. Найвідоміші українські шістдесятники: поети Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, літературний критик і есеїст Євген Сверстюк, художниця Алла Горська. Їхнім осередком був Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві. Шістдесятники не закликали до повалення влади — вони хотіли змін у культурі, але саме це робило їх небезпечними для системи.

Дисиденти

«Дисиденти» — інакодумці, що відкрито виступали проти політики радянської влади. Дисидентський рух зародився в добу «відлиги» (тема 28). На відміну від шістдесятників, які зосереджувалися на культурі, дисиденти висували політичні вимоги: дотримання прав людини, свобода слова, право на національне самовизначення. В Україні дисидентський рух активізувався після арештів 1965–1966 років (так звана «хвиля арештів» серед інтелігенції).

Правозахисники

«Правозахисник» — людина, що захищає права людини, вимагаючи від влади виконувати закони й міжнародні зобов'язання. Правозахисний рух в Україні розгорнувся в 1970-ті роки після підписання СРСР Гельсінського заключного акту 1975 року. Активісти на чолі з М. Руденком (О. Бердник, П. Григоренко, Л. Лук'яненко, О. Мешко, О. Тихий та ін.) створили Українську Гельсінську групу (УГГ) 9 листопада 1976 року (В. Чорновіл приєднався до неї 1979 року) — першу легальну правозахисну організацію, що діяла в межах радянського законодавства, але влада її розгромила.

Важливо: конкретні постаті шістдесятників, дисидентів і правозахисників та їхні твори вивчають в окремому юніті «Історичні постаті НМТ: Україна 1945–1985 рр.». Тут ми зосереджуємося на значенні термінів і часі появи явищ.

Період середини 1960-х – середини 1980-х років отримав назву «застій». Здебільшого це доба Л. Брежнєва (1964–1982); після нього СРСР очолювали Ю. Андропов (1982–1984) і К. Черненко (1984–1985). Це час уповільнення економіки, консерватизму, зростання бюрократії й нової хвилі репресій. Формально країна розвивалася, але темпи падали, науково-технічний прогрес гальмував, а влада чинила опір будь-яким реформам. В Україні «застій» означав посилення русифікації, згортання національно-культурних ініціатив.

Дефіцит і «розвинений соціалізм»

«Дефіцит» — хронічна нестача товарів у продажу, черги, «блат» (знайомства для придбання дефіцитних речей). Економіка застою не могла задовольнити попит населення: зникли м'ясо, ковбаса, одяг, побутова техніка. Водночас влада проголосила побудову «розвиненого соціалізму» — офіційної концепції КПРС, закріпленої в Конституції СРСР 1977 року й Конституції УРСР 1978 року. Це була ідеологічна фікція: стверджувалося, що соціалізм досяг «зрілості», хоча насправді система занепадала.

Номенклатура

«Номенклатура» — перелік керівних посад, призначення на які затверджувала партія (ЦК КПРС або ЦК КПУ). Це слово також означало верству людей, що обіймали ці посади й мали привілеї: спецлікарні, закриті розподільники товарів, державні дачі. Номенклатура була замкненою кастою, що контролювала всі сфери життя — від промисловості до культури. Належати до номенклатури означало мати владу, доступ до дефіциту й захист від закону.

Самвидав і тамвидав

«Самвидав» — нелегальне тиражування й поширення заборонених владою творів. Тексти друкували на друкарській машинці, фотокопіювали, переписували від руки й передавали з рук у руки. Самвидав поширювався від 1960-х років і був головним каналом дисидентської літератури. «Тамвидав» — видання творів радянських авторів за кордоном («там») без дозволу влади. Книги, надруковані на Заході, нелегально поверталися в СРСР. Різниця проста: самвидав — зроблено вдома, тамвидав — видано за кордоном.

На НМТ є формат «набір понять ↔ період» (у демоваріанті 2026 р. — завдання 24): треба визначити, до якого періоду належить набір. Щоб не помилитися, запам'ятай три групи:

Пастки, які треба знати

• Дисиденти з'явилися в добу «відлиги» (1953–1964 рр.), а правозахисний рух і УГГ — у 1970-ті рр. (тема 29). Якщо в наборі є «дисиденти», це може бути 1953–1964 рр., але якщо «правозахисник» або «УГГ» — це 1965–1985 рр.

• Самвидав поширювався від 1960-х рр., але в програмі НМТ він стоїть у темі 29 («застій»). Тому в наборі понять пов'язуй його насамперед із 1965–1985 рр.

• Раднаргоспи існували 1957–1965 рр. — це доба «відлиги», а не «застою». Не плутай!

• «Розвинений соціалізм» — концепція 1970-х рр., закріплена в Конституції УРСР 1978 р. Не пов'язуй її з «відлигою».

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ, які перевіряють знання понять періоду 1945–1985 років.

Приклад 1. Відповідність «набір понять — період»

Установи відповідність між набором понять та історичним періодом.

Розв'язання: Кожен набір містить поняття-маркер, що однозначно вказує на період. Ждановщина й лисенківщина — це 1946–1953 рр. (пізній сталінізм). Відлига й раднаргосп — доба Хрущова, 1953–1964 рр. Застій і тамвидав — брежнєвський період, 1965–1985 рр. Перебудова, гласність, плюралізм — доба Горбачова, 1985–1991 рр. Зайва позиція Д (1921–1928 рр.) — це доба НЕПу, яка не належить до 1945–1985 рр.

Відповідь: 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Б.

Чому інші варіанти не підходять? Якщо сплутати ждановщину з «відлигою», то набір 1 опиниться в періоді 1953–1964 рр., але ждановщина — це сталінська ідеологічна кампанія 1946–1948 рр., вона неможлива після 1953 року. Якщо віднести «застій» до 1953–1964 рр., то це помилка: застій почався 1965 року, після зміщення Хрущова.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді

Нелегальне тиражування й поширення заборонених владою творів — це:

• А) тамвидав

• Б) самвидав

• В) лібералізація

• Г) номенклатура

Розв'язання: Ключове слово — «нелегальне тиражування й поширення». Це визначення самвидаву. Тамвидав — це видання за кордоном, а не тиражування вдома. Лібералізація — пом'якшення режиму, а не спосіб поширення текстів. Номенклатура — керівні посади, а не літературна діяльність.

Відповідь: Б (самвидав).

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за описом

> Навчальний опис: наприкінці 1940-х рр. радянська преса таврувала «безрідних» критиків, письменників і вчених, які нібито «низькопоклонствують перед Заходом» і забувають про велич радянської культури.

Про яку кампанію йдеться?

• А) десталінізація

• Б) боротьба з космополітизмом

• В) політична реабілітація

• Г) лисенківщина

Розв'язання: Опис містить ключові слова — «безрідні», «низькопоклонство перед Заходом». Це пряма вказівка на кампанію боротьби з космополітизмом кінця 1940-х років. Десталінізація — це критика культу Сталіна після 1953 р., вона не пов'язана з «низькопоклонством». Політична реабілітація — відновлення прав репресованих, а не боротьба з митцями. Лисенківщина — розгром генетики, а не літературна кампанія.

Відповідь: Б (боротьба з космополітизмом).

Приклад 4. Відповідність «поняття — значення»

Установи відповідність між поняттям та його значенням.

Розв'язання: Раднаргосп — це територіальний орган управління економікою (В). Номенклатура — перелік керівних посад, які затверджувала партія (Г). Культ особи — звеличення вождя (А). Тамвидав — видання творів за кордоном (Б). Зайва позиція Д (лібералізація) не використана.

Відповідь: 1 — В, 2 — Г, 3 — А, 4 — Б.

• Вважати, що дисиденти з'явилися лише в 1970-ті рр. Дисидентський рух зародився в добу «відлиги» (1953–1964 рр.), а правозахисний рух і УГГ — у 1970-ті рр. (тема 29). Якщо в завданні є слово «дисиденти», не поспішай відносити його до «застою» — перевір, чи немає в наборі «правозахисник» або «УГГ».

• Плутати самвидав і тамвидав. Самвидав — нелегальне тиражування вдома (друкарська машинка, фотокопії). Тамвидав — видання творів за кордоном («там»). Запам'ятай: «сам» = сам вдома, «там» = за кордоном.

• Плутати ждановщину з лисенківщиною. Ждановщина — ідеологічний тиск на митців (література, мистецтво). Лисенківщина — розгром генетики (наука). Обидві кампанії — повоєнні, але спрямовані на різні сфери.

• Вважати раднаргоспи установами «застою». Раднаргоспи існували 1957–1965 рр. за М. Хрущова. Їх ліквідували 1965 року, коли почався «застій». Тому раднаргосп — маркер «відлиги», а не «застою».

• Пов'язувати «розвинений соціалізм» з «відлигою». «Розвинений соціалізм» — офіційна концепція 1970-х рр., закріплена в Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 р. Це доба «застою», а не Хрущова.

• Вважати операцію «Вісла» депортацією до Сибіру. Операція «Вісла» (1947) — переселення українців у межах Польщі (на північні й західні землі). До Сибіру й Казахстану депортували в рамках операції «Захід» (жовтень 1947 р.).

На НМТ з історії України знання понять тем 27–29 перевіряють у кількох форматах:

• Завдання 24 у демоваріанті 2026 року — відповідність «набір понять ↔ період» (4 × 5, 0–4 бали). Воно охоплює теми 27, 28, 29 і 31–32 (незалежна Україна). Ти отримуєш чотири набори понять і п'ять періодів (один зайвий). Твоє завдання — правильно зіставити.

• Завдання 18 у демоваріанті 2026 — вибір однієї відповіді з чотирьох за карикатурами (тема 28). Поняття допомагають упізнати добу: наприклад, карикатура на Хрущова чи на «відлигу».

• Завдання 19 у демоваріанті 2026 — вибір однієї відповіді за уривком документа (тема 29). Поняття в тексті (наприклад, «розвинений соціалізм», «дефіцит») підказують, про який період ідеться.

• Програма НМТ: теми 27–29 містять 22 поняття (7 + 8 + 7). Уміння програми — «правильно застосовувати поняття».

Стратегія виконання

Коли бачиш набір понять, знайди найточніше поняття-маркер. Воно визначає період:

• Ждановщина, лисенківщина, космополітизм → 1946–1953 рр.

• Раднаргосп, відлига, шістдесятники → 1953–1964 рр.

• Тамвидав, розвинений соціалізм, застій → 1965–1985 рр.

• Перебудова, гласність → 1985–1991 рр.

Не покладайся на загальні поняття на кшталт «дефіцит» чи «лібералізація» — вони можуть стосуватися різних періодів. Шукай унікальне поняття, яке існувало тільки в одну добу.

• Тема 27 (1945–1953 рр.): відбудова, операції «Вісла» й «Захід», ждановщина, лисенківщина, космополітизм, холодна війна.

• Тема 28 (1953–1964 рр.): десталінізація, культ особи, лібералізація, політична реабілітація, відлига, раднаргосп, шістдесятники, дисиденти.

• Тема 29 (1965–1985 рр.): застій, дефіцит, розвинений соціалізм, номенклатура, самвидав, тамвидав, правозахисник.

• Дисиденти з'явилися в добу «відлиги», а правозахисний рух і УГГ — у 1970-х рр.

• Період визначає найточніше поняття набору: ждановщина → 1946–1953 рр., раднаргосп → 1953–1964 рр., тамвидав → 1965–1985 рр.

• Не плутай: самвидав (вдома) — тамвидав (за кордоном); ждановщина (мистецтво) — лисенківщина (генетика); операція «Вісла» (Польща) — операція «Захід» (Сибір).