Підмет і способи його вираження

Підмет — це головний член речення, який називає предмет (у широкому розумінні), про який ідеться в реченні. Він відповідає на питання хто? або що? і завжди стоїть у називному відмінку (Н. в.). Присудок узгоджується з підметом у числі й роді (у минулому часі) або особі (в теперішньому й майбутньому часі). Найпростіший спосіб знайти підмет — знайти присудок і поставити від нього питання хто? що?.

Підмет-іменник

Найпоширеніший спосіб вираження підмета — іменник у називному відмінку. Іменник називає особу, предмет, явище чи поняття, про яке повідомляється в реченні.

• Сонце зійшло над обрієм.

• Учень написав контрольну роботу.

• Київ — столиця України.

• Осінь прикрасила дерева багрянцем.

У кожному з цих речень підмет (сонце, учень, Київ, осінь) — іменник у Н. в., і саме він виконує дію або є носієм ознаки.

Підмет-займенник

Займенник замінює іменник і також може бути підметом. Різні розряди займенників виконують цю роль:

Зверни увагу: займенники я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони — це особові займенники, які дуже часто бувають підметами. Питальний займенник у Н. в. (хто? що?) може бути підметом: «Хто прийшов?», «Що сталося?». Але в реченні «Що ти читаєш?» підмет — ти, а що — додаток; перевіряй, чи узгоджується з питальним займенником присудок.

Підмет-числівник

Числівник у називному відмінку теж може бути підметом. Він називає кількість як предмет думки.

• Сім — непарне число.

• Троє вийшли з кімнати.

• Перший почав розповідь.

• Двоє залишилися в черзі.

У цих реченнях числівники сім, троє, перший, двоє виконують роль підмета, бо вони називають те, про що йдеться, і стоять у Н. в.

Речення без підмета

Не в кожному реченні є підмет. В односкладних реченнях граматична основа складається лише з одного головного члена — присудка або підмета. Наприклад:

• Світає. (безособове речення, підмета немає)

• Мені не спиться. (безособове речення, слово «мені» — додаток у давальному відмінку, а не підмет)

• Надворі похолодало. (підмета немає)

Запам'ятай: слово в давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам, їм) ніколи не буває підметом. Підмет завжди стоїть у називному відмінку!

Підмет може бути виражений не лише іменником, займенником чи числівником, а й інфінітивом (неозначеною формою дієслова) або так званими субстантивованими словами — частинами мови, які вживаються в значенні іменника.

Інфінітив-підмет

Інфінітив (неозначена форма дієслова) може виконувати роль підмета, коли називає дію як предмет думки. У такому разі інфінітив відповідає на питання що? (те, що виражено дією) і стоїть на місці типового підмета.

• Читати — це мандрувати.

• Кататися на ковзанах — улюблена розвага сестри.

• Жити — значить боротися.

• Працювати в саду приносить задоволення.

У цих реченнях інфінітиви читати, кататися, жити, працювати є підметами, бо вони називають те, про що йдеться, і від них залежить присудок.

Пастка: інфінітив у ролі присудка

Інфінітив не завжди буває підметом. Його легко сплутати з присудком. Розрізняй:

Запам'ятай правило: якщо в реченні є тире між двома іменниками або іменником та інфінітивом, підметом є те слово, яке стоїть перед тире і називає предмет, а інфінітив після тире — присудок. Наприклад: Моя мрія — подорожувати (підмет — мрія).

Субстантивовані слова

Субстантивовані слова — це прикметники, дієприкметники, числівники, займенники, які вживаються в значенні іменника. Вони відповідають на питання хто? що? і не мають при собі іменника, якого б означували.

Як розпізнати субстантивоване слово? Якщо перед тобою прикметник (чи інша частина мови), який не означує жодного іменника, а сам відповідає на питання хто? що? — це субстантивоване слово. Порівняй:

• черговий учень (прикметник-означення, відповідає на питання який?)

• Черговий доповів (субстантивований прикметник-підмет, відповідає на питання хто?)

У ролі підмета може виступати будь-яке слово, ужите як назва, зокрема в лапках. Наприклад:

• Пролунало гучне «ура».

• Твоє «ні» мене засмутило.

• «Завтра» може ніколи не настати.

У цих реченнях слова «ура», «ні», «завтра» вжиті як назви (іменники) і є підметами.

Підмет може бути виражений не одним словом, а цілим словосполученням, яке називають синтаксично цілісним (або неподільним). У такому словосполученні жодне зі слів окремо не може бути підметом — лише разом вони виконують цю роль. Розгляньмо основні типи таких словосполучень.

Кількісно-іменні сполучення

Це сполучення числівника (або кількісного займенника) з іменником у родовому відмінку. Разом вони називають кількість предметів і є одним підметом.

• Двоє друзів вирушили в похід. (підмет — двоє друзів)

• П'ять учнів склали іспит. (підмет — п'ять учнів)

• Кілька дерев упало після буревію. (підмет — кілька дерев)

• Багато людей зібралося на площі. (підмет — багато людей)

• Семеро козаків вирушили в дорогу. (підмет — семеро козаків)

Важливо: присудок при таких підметах може стояти як в однині, так і в множині. В однині — коли наголошено на кількості як на цілому (П'ять учнів склало іспит), у множині — коли наголошено на окремих діях (П'ять учнів склали іспит). Обидва варіанти відповідають нормі: вибір залежить від змісту.

Займенник, числівник або прикметник із прийменником з (із)

Якщо займенник, числівник або прикметник у найвищому ступені поєднується з прийменником з (із) та іменником або займенником у родовому відмінку, утворюється цілісне словосполучення — один підмет.

• Хтось із нас помилився в розрахунках. (підмет — хтось із нас)

• Кожен з учнів отримав завдання. (підмет — кожен з учнів)

• Один із друзів зателефонував увечері. (підмет — один із друзів)

• Найкращий з учасників отримав приз. (підмет — найкращий з учасників)

Іменник чи займенник у Н. в. + з + Ор. в.

Коли іменник або займенник у називному відмінку поєднується з прийменником з та іменником в орудному відмінку, і обидва виконують дію разом, усе сполучення є одним підметом.

• Брат із сестрою пішли до кіно. (підмет — брат із сестрою, обоє пішли)

• Ми з мамою поїхали до бабусі. (підмет — ми з мамою, тобто я і мама)

• Батько з сином рибалили на озері. (підмет — батько з сином)

Не плутай: якщо в реченні «Брат із сестрою пішли до кіно» підмет — брат із сестрою (обидва виконують дію), то в реченні «Брат пішов із сестрою до кіно» підмет — лише брат, а «із сестрою» — додаток. Перевіряй: чи обоє виконують дію? Якщо так — це цілісне словосполучення.

Складні власні назви та фразеологізми

Складні власні назви (географічні назви, назви установ, організацій) і фразеологізми також утворюють неподільний підмет.

• Біла Церква розташована на річці Рось. (підмет — Біла Церква)

• Верховна Рада ухвалила закон. (підмет — Верховна Рада)

• Біла ворона завжди привертає увагу. (підмет — біла ворона, фразеологізм)

• Ахіллесова п'ята була його слабким місцем. (підмет — ахіллесова п'ята)

У таких випадках слова не можна розривати: Біла Церква — це назва міста, а не «біла церква» як споруда. Так само Верховна Рада — назва органу влади.

Найбільше помилок виникає тоді, коли підмет плутають з іншими членами речення. Розгляньмо найпоширеніші небезпечні ситуації.

Іменник у знахідному відмінку на початку речення

Це найпідступніша пастка. Якщо речення починається з іменника, це ще не означає, що він є підметом. Іменник у знахідному відмінку (З. в.) — це додаток, навіть якщо він стоїть на першому місці. В українській мові порядок слів вільний, тому додаток може опинитися перед підметом.

Як перевірити? Постав питання від присудка: хто? що? — те, що виконує дію, і є підметом. У неістот форми Н. в. і З. в. збігаються (човен, листя), тому орієнтуйся на те, хто виконує дію: хвиля гойдала човен, а не човен гойдав хвилю.

Речення з тире між підметом і присудком

У реченнях, де між підметом і присудком стоїть тире, важливо визначити, який член речення є підметом, а який — присудком. Підмет — те, про що йдеться, а присудок — те, що про нього повідомляється.

• Мій брат — лікар. (підмет — брат, присудок — лікар)

• Київ — столиця України. (підмет — Київ, присудок — столиця)

• Найкраще свято — Новий рік. (підмет — свято, присудок — Новий рік)

Зазвичай підмет стоїть перед тире, а присудок — після. Але буває й навпаки: Новий рік — найкраще свято (підмет — Новий рік, присудок — свято). Тому завжди перевіряй, яке слово називає предмет, про який ідеться.

Звертання — не підмет

Звертання — це слово або сполука слів, що називає того, до кого звертаються. Воно стоїть у кличному відмінку (Кл. в.) і граматично не пов'язане з присудком. Тому звертання ніколи не буває підметом.

Порівняй останні два приклади: Мама прийшла — тут мама в Н. в., це підмет. Мамо, прийди! — тут мамо в Кл. в., це звертання, а підмета в реченні немає.

Підмет у складному реченні та в питанні

У складному реченні підмет потрібно шукати в кожній частині окремо. Наприклад: Сонце зійшло, і птахи заспівали. У першій частині підмет — сонце, у другій — птахи.

У питальному реченні питальний займенник у Н. в. може бути підметом, якщо з ним узгоджується присудок: Хто написав «Кобзар»? (підмет — хто); Що сталося вчора? (підмет — що). Але в реченні Що ти читаєш? підмет — ти, а що — додаток у З. в.; так само в реченні Кого ти бачив? підмет — ти.

Алгоритм пошуку підмета

1. Знайди присудок (дієслово, що повідомляє про дію або стан).

2. Постав від присудка питання хто? або що?.

3. Перевір, чи стоїть знайдене слово в називному відмінку.

4. Переконайся, що присудок узгоджується з цим словом.

5. З'ясуй, чи не входить це слово в цілісне словосполучення (тоді підмет — усе словосполучення).

6. Якщо слово в З. в. або Кл. в. — це не підмет.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему підмета. Кожне завдання має формат вибору однієї відповіді з п'яти (А–Д).

Приклад 1. Підмет виражено займенником

Завдання: У якому реченні підмет виражено займенником?

• А. Парасольку залишив на лавці Андрій.

• Б. Черговий знайшов парасольку.

• В. Двоє учнів шукали парасольку.

• Г. Хтось залишив на лавці парасольку.

• Д. Мені подарували парасольку.

Розв'язання:

1. Речення А: присудок — залишив. Ставимо питання хто? — Андрій. Андрій — іменник, не займенник.

2. Речення Б: присудок — знайшов. Ставимо питання хто? — Черговий. Черговий — субстантивований прикметник, не займенник.

3. Речення В: присудок — шукали. Ставимо питання хто? — Двоє учнів. Це кількісно-іменне сполучення, не займенник.

4. Речення Г: присудок — залишив. Ставимо питання хто? — Хтось. Хтось — неозначений займенник. Це правильна відповідь.

5. Речення Д: присудок — подарували. Ставимо питання хто? — підмета немає, речення односкладне неозначено-особове (мені — додаток у Д. в.).

Відповідь: Г. Хтось залишив на лавці парасольку.

Чому інші варіанти неправильні? Варіант А: парасольку — додаток у З. в., а Андрій — іменник. Варіант Б: Черговий — субстантивований прикметник, а не займенник. Варіант В: Двоє учнів — цілісне словосполучення. Варіант Д: підмета взагалі немає.

Приклад 2. Підмет виражено інфінітивом

Завдання: У якому реченні підмет виражено інфінітивом?

• А. Моя мрія — мандрувати світом.

• Б. Ми хочемо мандрувати влітку.

• В. Мандрувати — найкращий спосіб пізнати світ.

• Г. Мандрівники зупинилися відпочити.

• Д. Мандрівний дух не дає спокою.

Розв'язання:

1. Речення А: підмет — мрія (іменник), інфінітив мандрувати — присудок.

2. Речення Б: підмет — ми (займенник), хочемо мандрувати — складений дієслівний присудок, інфінітив — його частина.

3. Речення В: підмет — Мандрувати (інфінітив), присудок — найкращий спосіб. Це правильна відповідь.

4. Речення Г: підмет — Мандрівники (іменник), зупинилися — присудок, відпочити — обставина мети.

5. Речення Д: підмет — дух (іменник), мандрівний — означення.

Відповідь: В. Мандрувати — найкращий спосіб пізнати світ.

Чому інші варіанти неправильні? Варіант А: інфінітив — присудок, а не підмет. Варіант Б: інфінітив — частина складеного присудка. Варіант Г: інфінітив — обставина мети. Варіант Д: інфінітива взагалі немає.

Приклад 3. Підмет виражено цілісним словосполученням

Завдання: У якому реченні підмет виражено цілісним словосполученням?

• А. Гості ввімкнули музику.

• Б. Увімкнули музику для гостей.

• В. Хтось із гостей увімкнув музику.

• Г. Музику ввімкнув господар.

• Д. Гучна музика лунала до ранку.

Розв'язання:

1. Речення А: підмет — Гості (іменник), одне слово.

2. Речення Б: присудок — Увімкнули, підмета немає (односкладне неозначено-особове речення).

3. Речення В: підмет — Хтось із гостей (неозначений займенник + прийменник з + іменник у Р. в.). Це цілісне словосполучення. Правильна відповідь.

4. Речення Г: підмет — господар (іменник), музику — додаток у З. в.

5. Речення Д: підмет — музика (іменник), гучна — означення.

Відповідь: В. Хтось із гостей увімкнув музику.

Чому інші варіанти неправильні? Варіант А: підмет — одне слово (гості). Варіант Б: підмета немає. Варіант Г: музику — додаток, господар — іменник. Варіант Д: підмет — музика, одне слово.

Приклад 4. Підмет виражено субстантивованим прикметником (текстовий блок)

Завдання: Прочитайте текст. У якому з пронумерованих речень підмет виражено субстантивованим прикметником?

(1) Ми вирушили на екскурсію до Львова рано вранці. (2) Кілька учнів узяли з собою фотоапарати. (3) Черговий по класу пересвідчився, що всі на місці. (4) Учителька роздала квитки. (5) Ми з нетерпінням чекали на нові враження.

Розв'язання:

1. Речення 1: присудок — вирушили. Питаємо хто? — Ми. Це особовий займенник, а не субстантивований прикметник.

2. Речення 2: присудок — узяли. Питаємо хто? — Кілька учнів. Це кількісно-іменне сполучення, а не субстантивоване слово.

3. Речення 3: присудок — пересвідчився. Питаємо хто? — Черговий. Черговий — прикметник, ужитий у значенні іменника (субстантивований прикметник). Це правильна відповідь.

4. Речення 4: присудок — роздала. Питаємо хто? — Учителька. Це іменник.

5. Речення 5: присудок — чекали. Питаємо хто? — Ми. Це займенник.

Відповідь: речення 3. Черговий по класу пересвідчився, що всі на місці.

Чому інші варіанти неправильні? У реченні 1 підмет — займенник ми. У реченні 2 підмет — кількісно-іменне сполучення. У реченні 4 підмет — іменник. У реченні 5 підмет — займенник. Лише в реченні 3 підмет — субстантивований прикметник черговий.

Зібрали для тебе найпоширеніші помилки, яких припускаються учні на НМТ. Запам'ятай їх — і ти не втратиш балів.

• Беруть за підмет перше слово речення, хоча це додаток у знахідному відмінку. У реченні «Човен гойдала хвиля» багато хто вважає підметом човен, бо він на першому місці. Насправді підмет — хвиля (хвиля гойдала човен). Завжди перевіряй, хто виконує дію.

• Називають підметом слово в давальному відмінку в безособовому реченні. У реченні «Мені не спиться» слово мені — додаток у Д. в., а не підмет. Підмета в цьому реченні взагалі немає. Підмет завжди стоїть у Н. в.

• Виділяють лише частину підмета-словосполучення. У реченні «Двоє друзів вирушили в похід» дехто вважає підметом лише двоє або лише друзів. Насправді підмет — усе словосполучення двоє друзів. Воно неподільне.

• Не впізнають субстантивоване слово. У реченні «Присутні погодилися» слово присутні — субстантивований дієприкметник у значенні «присутні люди». Це підмет, а не означення.

• Плутають звертання з підметом. У реченні «Друже, ти прийдеш?» слово друже — звертання в кличному відмінку, а підмет — ти. Звертання граматично не пов'язане з присудком.

• Вважають підметом інфінітив у реченні «Моя мрія — подорожувати». Насправді в цьому реченні підмет — мрія, а інфінітив подорожувати — присудок. Інфінітив є підметом лише тоді, коли він називає дію як предмет думки, а не пояснює, чим є підмет.

• Не розрізняють Н. в. і З. в. в неістот. У реченні «Листя зірвав вітер» слова листя і вітер мають однакову форму (Н. в. і З. в. збігаються). Але підмет — вітер, бо саме він виконує дію. Перевіряй змістом.

Розуміння формату НМТ допоможе тобі правильно розподілити сили під час тестування.

Формат завдання

У демоваріанті НМТ-2026 завдання на підмет входить до текстового блоку (завдання 21–25). Зокрема, завдання 23 перевіряє вміння знаходити підмет у реченні тексту. Формат — вибір однієї відповіді з п'яти (А–Д). За правильну відповідь нараховують 1 бал.

Завдання 21–25 виконують на матеріалі одного тексту, але кожне з них перевіряє інше вміння. Підмет у реченні тексту треба визначити в завданні 23, тому вміння розпізнавати всі способи його вираження тут знадобиться.

Програмові вимоги

За програмою НМТ (підтема 5.2.1) до теми належать «підмет і присудок як головні члени двоскладного речення». Від тебе вимагають «визначати структуру простого двоскладного речення». Це означає, що ти маєш не просто впізнавати підмет, а й розуміти, чим він виражений і як пов'язаний з присудком.

Розподіл часу

На всі 30 завдань з української мови відведено орієнтовно 60 хвилин. Це приблизно 2 хвилини на завдання. У текстовому блоці (завдання 21–25) аналізуй лише ті речення, які названо у варіантах, — не витрачай час на читання всього тексту, якщо це не потрібно.

Стратегія виконання

1. Прочитай завдання — зрозумій, який спосіб вираження підмета потрібно знайти.

2. У кожному реченні знайди присудок (дієслово або інший головний член).

3. Постав від присудка питання хто? або що?.

4. Перевір, чи стоїть знайдене слово в називному відмінку.

5. Переконайся, чи не входить це слово в цілісне словосполучення.

6. Визнач, чим виражено підмет (іменник, займенник, числівник, інфінітив, субстантивоване слово, словосполучення).

7. Перевір кожен варіант окремо — не зупиняйся на першому, що здається правильним.

Порада: якщо сумніваєшся, чи є в реченні підмет, спробуй поставити питання хто? що? до присудка. Якщо жодне слово не відповідає на це питання в Н. в. — підмета немає, речення односкладне.

• Підмет відповідає на питання хто? що? і завжди пов'язаний із присудком.

• Підметом буває іменник, займенник, числівник, інфінітив або субстантивоване слово.

• Цілісні словосполучення — це один підмет: двоє друзів, хтось із нас, брат із сестрою, Біла Церква.

• Іменник у знахідному відмінку на початку речення — додаток, а не підмет. Шукай, хто виконує дію.

• Звертання (кличний відмінок) і слово в давальному відмінку підметом не бувають.

• Алгоритм: знайди присудок → постав питання хто? що? → перевір Н. в. → перевір, чи не входить слово в цілісне словосполучення.