Перебудова в Україні

У березні 1985 р. генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов. На квітневому пленумі ЦК КПРС 1985 р. було проголошено курс на прискорення соціально-економічного розвитку — саме цю дату програма НМТ вважає початком перебудови. Метою перебудови було оновити радянський соціалізм, зробити економіку ефективнішою, а партію — авторитетнішою. Горбачов не планував руйнувати СРСР чи відмовлятися від соціалізму, тому перебудову називають «революцією згори»: зміни ініціювала сама влада, а не масовий рух знизу.

Прискорення (1985–1986)

Перший складник перебудови — прискорення. Його суть: ставка на науково-технічний прогрес і розвиток машинобудування, посилення трудової дисципліни, боротьба з пияцтвом (антиалкогольна кампанія, травень 1985 р.). Однак без зміни командно-адміністративної системи прискорення не дало результату. Економіка продовжувала занепадати, а бюджет утратив частину доходів через падіння світових цін на нафту й скорочення продажу алкоголю.

Гласність

Гласність — послаблення цензури, дозвіл на відкрите обговорення проблем суспільства й злочинів минулого. У пресі почали з'являтися матеріали про так звані «білі плями» історії: Голодомор 1932–1933 рр., масові репресії 1930–1950-х рр., заборонені раніше літературні твори. Особливо посилилася гласність після Чорнобильської катастрофи 1986 р., коли влада вже не могла приховувати масштаби лиха.

Демократизація

Із 1987 р. Горбачов проголосив курс на демократизацію — запровадження альтернативних виборів, коли на одне місце висувалося кілька кандидатів. У березні 1989 р. відбулися перші альтернативні вибори до З'їзду народних депутатів СРСР, а в березні 1990 р. — до Верховної Ради УРСР. Це дало змогу опозиційним силам легально брати участь у політичному житті.

Політичний плюралізм

Політичний плюралізм — співіснування різних поглядів, організацій і партій замість монополії КПРС. У березні 1990 р. III З'їзд народних депутатів СРСР скасував статтю 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС. 24 жовтня 1990 р. аналогічну статтю вилучили з Конституції УРСР. Це відкрило шлях до багатопартійності.

Володимир Щербицький обіймав посаду першого секретаря ЦК Комуністичної партії України з 1972 р. Він належав до консервативного крила партійної номенклатури й до вересня 1989 р. всіляко гальмував реформи в УРСР. В Україні зберігався жорсткий ідеологічний контроль, тривав курс на русифікацію, а саму республіку в московських колах називали «заповідником застою».

Неформальні організації 1987–1989 рр.

Незважаючи на опір Щербицького, у 1987–1989 рр. в Україні почали виникати неформальні громадські об'єднання. Серед них — Український культурологічний клуб, Українська Гельсінська спілка, Товариство української мови імені Т. Шевченка. Відбулося звільнення частини політичних в'язнів. Докладно ці організації розглядаються в окремому юніті про Народний Рух України.

Відставка Щербицького й зміна керівництва

28 вересня 1989 р. пленум ЦК КПУ відправив Володимира Щербицького у відставку. Новим першим секретарем став Володимир Івашко. Це була важлива зміна в політичному керівництві УРСР — після неї республіка почала активніше включатися в перебудовчі процеси.

Ініціатива переходить до суспільства

У 1989–1990 рр. ініціатива в суспільно-політичному житті переходить від партійної верхівки до громадськості. Відбуваються масові мітинги, у вересні 1989 р. — установчий з'їзд Народного Руху України, а в березні 1990 р. — перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР, на яких демократичні сили здобули значну кількість місць.

На середину 1980-х рр. радянська економіка опинилася в глибокій кризі. Темпи зростання впали, технології застаріли, товарний дефіцит і черги стали звичним явищем. Бюджет утратив частину доходів через падіння світових цін на нафту й антиалкогольну кампанію. У 1989–1990 рр. в УРСР запровадили талони на окремі товари — цукор, мило, ковбасу.

Госпрозрахунок

Госпрозрахунок — це метод господарювання, за якого підприємство покриває свої витрати власними доходами (самоокупність). Закон СРСР про державне підприємство (1987) розширив самостійність заводів і фабрик, але зберіг обов'язковий державний план. Тому реальної свободи підприємства не отримали.

Кооперативи — перші кроки до ринкових відносин

Закон про кооперацію (1988) дозволив створювати недержавні підприємства — кооперативи. Вони могли самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Разом з орендою це були перші кроки до ринкових відносин — обміну товарів за вільними цінами на основі попиту й пропозиції. Однак кооперативи не могли подолати загального дефіциту й кризи, бо командна економіка зберігалася.

Страйк шахтарів Донбасу (липень 1989)

У липні 1989 р. спалахнув масовий страйк шахтарів Донбасу. До нього приєдналися гірники Львівсько-Волинського вугільного басейну. Спершу вимоги були соціально-економічними: покращення постачання продуктів, підвищення зарплати, надання шахтам господарської самостійності. Згодом додалися політичні вимоги — скасування статті 6 Конституції СРСР, зміна виборчої системи.

Страйкові комітети стали першою масовою робітничою силою, незалежною від КПРС. Уряд пішов на поступки, але непослідовні реформи лише поглиблювали кризу. Страйк показав, що влада вже не контролює ситуацію повністю.

Гласність в Україні мала свою специфіку. У республіці почали з'являтися публікації про Голодомор 1932–1933 рр. і масові репресії. Поверталися заборонені імена — Михайла Грушевського, Миколи Хвильового, Володимира Винниченка. Гострі дискусії точилися на сторінках преси, зокрема в тижневику «Літературна Україна». Українська інтелігенція активно використовувала гласність для порушення національних питань.

Закон «Про мови в Українській РСР»

28 жовтня 1989 р. Верховна Рада УРСР ухвалила закон «Про мови в Українській РСР». Він проголошував українську мову державною мовою республіки. Водночас закон гарантував вільне використання російської мови як мови міжнаціонального спілкування народів СРСР. Передбачався поступовий перехід діловодства, освіти й офіційного життя на українську мову.

Ухвалення закону «Про мови в Українській РСР» стало першим вагомим здобутком національно-демократичних сил у період перебудови. Воно заклало правову основу для відродження української мови.

Межі перебудови

Попри всі зміни, КПРС зберігала владу, а реформи були непослідовними. Криза в економіці й суспільстві поглиблювалася. Республіки СРСР почали боротися за суверенітет — 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України (це тема окремого юніта). Перебудова, задумана як оновлення соціалізму, прискорила розпад СРСР.

Приклад 1. «3 з 7» — ознаки перебудови

Завдання: Які три явища характерні для політики перебудови в СРСР?

• запровадження непу

• запровадження гласності

• створення раднаргоспів

• проведення альтернативних виборів

• ухвалення Конституції УРСР 1978 р.

• дозвіл на створення кооперативів

• курс на «розвинений соціалізм»

Розв'язання: Спершу викресли ознаки інших періодів. Неп — 1920-ті рр., раднаргоспи — реформи М. Хрущова (1950–1960-ті), Конституція УРСР 1978 р. і «розвинений соціалізм» — доба «застою» (Л. Брежнєв). Залишаються три правильні варіанти: запровадження гласності, проведення альтернативних виборів, дозвіл на створення кооперативів.

Відповідь: запровадження гласності, проведення альтернативних виборів, дозвіл на створення кооперативів.

Приклад 2. Подія — липень 1989 р.

Завдання: Яка подія відбулася в липні 1989 р.?

• Чорнобильська катастрофа

• масовий страйк шахтарів Донбасу

• установчий з'їзд Народного Руху

• ухвалення закону «Про мови в Українській РСР»

Розв'язання: Чорнобильська катастрофа сталася в квітні 1986 р. Установчий з'їзд Народного Руху відбувся у вересні 1989 р. Закон «Про мови в Українській РСР» ухвалено 28 жовтня 1989 р. Отже, правильна відповідь — масовий страйк шахтарів Донбасу.

Відповідь: масовий страйк шахтарів Донбасу.

Приклад 3. Уривок документа — визнач рік

«…державною мовою Української РСР є українська мова… республіка забезпечує вільне використання російської мови як мови міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР…»

Завдання: Коли ухвалено цей документ?

• 1978 р.

• 1989 р.

• 1991 р.

• 1996 р.

Розв'язання: У тексті згадано «Українську РСР» і «Союз РСР» — це означає, що документ ухвалено до розпаду СРСР (до грудня 1991 р.). Конституція УРСР 1978 р. не містила такого положення про мови. Конституція 1996 р. ухвалена вже в незалежній Україні, де немає згадки про «Союз РСР». Отже, правильний рік — 1989.

Відповідь: 1989 р.

Приклад 4. Поняття «гласність»

Завдання: Що означало поняття «гласність» у період перебудови?

• перехід до ринкової економіки

• послаблення цензури й відкрите обговорення проблем суспільства та «білих плям» історії

• скасування монополії КПРС на владу

• право республік на вихід зі складу СРСР

Розв'язання: Гласність — це послаблення цензури, а не перехід до ринку (це госпрозрахунок і кооперативи). Скасування монополії КПРС — це політичний плюралізм. Право на вихід з СРСР формально існувало в Конституції СРСР і раніше, але не було пов'язане з гласністю.

Відповідь: послаблення цензури й відкрите обговорення проблем суспільства та «білих плям» історії.

• Вважати, що перебудова мала на меті ліквідацію СРСР чи соціалізму. Насправді М. Горбачов прагнув оновити радянську систему, а не зруйнувати її. Розпад СРСР став незапланованим наслідком.

• Плутати прискорення (1985–1986, ставка на техніку й дисципліну) з гласністю (свобода слова й інформації). Це різні складники перебудови, що діяли послідовно.

• Відносити до перебудови ознаки інших періодів: неп (1920-ті рр.), раднаргоспи (реформи М. Хрущова), «розвинений соціалізм» і Конституцію 1978 р. (доба «застою»). У завданнях «3 з 7» ознаки інших періодів можуть бути дистракторами.

• Вважати, що в УРСР перебудова почалася одночасно з Москвою. До вересня 1989 р. реформи гальмував В. Щербицький, тому Україну називали «заповідником застою».

• Плутати закон «Про мови в Українській РСР» (1989) з Конституцією 1996 р. В обох документах українська мова — державна, але закон ухвалено ще в УРСР, а Конституція — у незалежній Україні.

• Вважати страйк шахтарів 1989 р. суто політичним. Спершу гірники висували соціально-економічні вимоги (постачання, зарплата, самостійність шахт), і лише згодом додали політичні.

Тема 30 програми НМТ охоплює перебудову в Україні. На тесті ти можеш зустріти:

• Дату: квітень 1985 р. — початок «перебудови».

• Поняття: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «ринкові відносини».

• Змістові пункти: стан економіки, шахтарські страйки, зміни в політичному керівництві УРСР.

Формати завдань

«3 з 7» (завдання 28–30): потрібно вибрати три правильні ознаки з семи. 1 бал за кожну правильно вказану ознаку, максимум 3 бали. Стратегія: спершу викресли ознаки непу, хрущовських реформ і «застою».

Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. Типи: «подія — рік», визначення поняття, аналіз уривка документа.

Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за весь правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них. Опорний ряд для цієї теми: 1985 (початок перебудови) — 1986 (Чорнобиль) — 1989 (страйк шахтарів, закон про мови) — 1990 (скасування ст. 6, Декларація про суверенітет). У демоваріанті 2026 р. завдання 27 — послідовність уривків документів тем 28, 29 і 30.

• Квітень 1985 р. — початок перебудови: прискорення, гласність, демократизація.

• Мета перебудови — оновити, а не зруйнувати радянський соціалізм.

• В УРСР до вересня 1989 р. реформи гальмував В. Щербицький.

• Госпрозрахунок і кооперативи — перші кроки до ринкових відносин.

• Липень 1989 р. — страйк шахтарів Донбасу.

• 28 жовтня 1989 р. — українська мова стала державною (закон «Про мови в Українській РСР»).

• 1990 р. — скасовано монополію КПРС: утверджується політичний плюралізм.