Пантелеймон Куліш «Чорна рада»: сюжет та історична основа

Перш ніж зануритися в сюжет роману, варто зрозуміти, які історичні події лягли в його основу. Пантелеймон Куліш написав «Чорну раду» не просто як художній твір — він спирався на реальні факти доби, яку в історії України називають Руїною.

Доба Руїни: після смерті Богдана Хмельницького

Богдан Хмельницький помер 1657 року. Після його смерті в Україні почалася доба Руїни — період безперервної боротьби за гетьманську владу, громадянської війни й занепаду. Державу розділили по Дніпру: Правобережжя орієнтувалося на Польщу, а Лівобережжя шукало опори в Московській державі. Гетьманською булавою, за висловом Куліша, «почали гратись, мов ціпком» — її виривав один в одного кілька претендентів.

Претенденти на лівобережну булаву

У романі змальовано трьох головних претендентів на гетьманство на Лівобережжі:

• Яким Сомко — переяславський полковник, дядько Юрія Хмельницького (сина Богдана). Старшина обрала його гетьманом на раді в Козельці. У романі він постає шляхетним, освіченим, але надто довірливим.

• Васюта (Василь Золотаренко) — старий ніжинський полковник, який теж претендував на булаву й інтригував у Москві.

• Іван Брюховецький (Іванець) — колишній слуга Хмельницького, кошовий отаман запорожців. За ним стояла Запорозька Січ і «чернь» — прості селяни й міщани.

Що таке «чорна рада»?

У козацькій Україні «чорною» називали загальну раду, на яку допускали не лише старшину й козаків, а й «чернь» — селян і міщан. Зазвичай такі ради скликали в критичні моменти, коли треба було почути голос народу. Назва «чорна» походить саме від участі «чорних людей» — простолюду.

Історична Чорна рада відбулася під Ніжином у червні 1663 року. Царський боярин князь Гагін мав зачитати царську грамоту, яка мала затвердити гетьманом Сомка. Але запорожці й чернь, не чекаючи читання, проголосили гетьманом Брюховецького. Сомка й Васюту ув’язнили, а згодом стратили.

Паспорт твору

Як бачиш, Куліш майстерно поєднав реальних історичних діячів із вигаданими персонажами. Це дало йому змогу показати історичні події очима звичайних людей і водночас зберегти документальну достовірність.

У «Чорній раді» переплітаються три основні сюжетні лінії. Кожна з них має своїх героїв, власний конфлікт і розвивається паралельно, аж доки не зійдеться в кульмінаційній сцені — самій Чорній раді.

Лінія Шрама: подорож до Сомка

Паволоцький полковник-священик Іван Шрам разом із сином Петром весною 1663 року вирушає з Правобережжя. Формально — на прощу до Києва, а насправді — до Якима Сомка в Переяслав. Шрам хоче об’єднати зусилля з Сомком, щоб виступити проти гетьмана Правобережжя Павла Тетері й повернути Україні єдність під однією булавою. Ця лінія задає загальний політичний рух роману: з Правобережжя на Лівобережжя, від розколу до спроби об’єднання.

Любовна лінія: Петро і Леся

На хуторі Хмарище Петро Шраменко знайомиться з Лесею (Олександрою) — дочкою заможного хуторянина Михайла Череваня. Молоді люди закохуються одне в одного. Черевань не проти віддати Лесю за Петра, але Череваниха вже пообіцяла дочку Сомкові. У Києві Сомко публічно називає Лесю своєю нареченою, і Шрам, поважаючи гетьмана, поступається йому. Любовний трикутник Петро — Леся — Сомко ускладнюється, коли запорожець Кирило Тур викрадає дівчину, а Петро рятує її.

Політична лінія: боротьба за булаву

Це центральний конфлікт роману. Яким Сомко, якого старшина обрала гетьманом у Козельці, намагається втримати владу. Проти нього виступає Іван Брюховецький, за яким стоять запорожці й чернь. Третій претендент — старий ніжинський полковник Васюта — інтригує в Москві. Сомка зраджують найближчі люди: генеральний писар Вуяхевич і Гвинтовка, брат Череванихи. Політична лінія досягає вершини на Чорній раді під Ніжином, де Брюховецького проголошують гетьманом.

Як лінії переплітаються

Ключовий момент перетину — сцена після поєдинку Петра й Кирила Тура. Сомко, рятуючи пораненого Тура, каже: «Лучче б мені до віку не женитись, ніж оце бачить тебе без пам'яті і гласу!» — а до сліз нареченої йому байдуже. Леся відчуває, що гетьман не любить її по-справжньому, і її серце відвертається від Сомка. Поразка Сомка на раді остаточно розв’язує любовну лінію — Петро й Леся можуть бути разом.

Події роману розгортаються впродовж весни — осені 1663 року. Щоб легко відтворити послідовність, запам’ятай ланцюжок: Хмарище → Київ → поєдинок → Ніжин. Розгляньмо кожну ланку докладно.

Хутір Хмарище: зав’язка

Хмарище — хутір Михайла Череваня під Києвом. Сюди прибувають Шрам із сином Петром. Їх зустрічає слуга Василь Невольник — колишній турецький бранець. Побачивши Петра, він каже: «Орел, а не козак!» — ця репліка одразу характеризує молодого Шраменка як сміливого й дужого юнака.

Під липою на подвір’ї сидить сліпий кобзар Божий чоловік. Він співає думу про смерть Богдана Хмельницького й розповідає про чвари між претендентами на булаву. Це своєрідний пролог: кобзар окреслює історичне тло, на якому розгортатимуться події.

Тут же Черевань висловлює бажання засватати Лесю за Петра, але Череваниха відкладає сватання — вона має інші плани на дочку.

Київ: сутичка, сварка і сватання

У Києві відбувається сутичка між міщанами-«личаками» (так називали простих людей, що носили личаки — постоли з лика) і козаками-«кармазинами» (від «кармазин» — дороге сукно; так називали заможних козаків). Міщани на чолі з Тарасом Сурмачем дорікають козакам за те, що ті забули про інтереси простого народу.

У розмові Черевань заявляє, що йому байдуже до долі Вкраїни, аби було що їсти й пити. Розлючений Шрам кидає йому знамениту фразу: «Ти Барабаш, а не Черевань!» — натякаючи на козацького полковника Барабаша, який колись зрадив козацьку справу.

Тим часом запорожці Кирило Тур і Богдан Чорногор задивляються на вродливу Лесю. Біля Печерського монастиря герої зустрічають Якима Сомка, і гетьман публічно називає Лесю своєю нареченою. На обіді в Сомка Кирило Тур жартома погрожує викрасти Лесю на Чорну Гору.

Викрадення Лесі й поєдинок

Уночі Кирило Тур справді викрадає Лесю. Петро наздоганяє викрадача, перестрибує через провалля й б’ється з Туром. У поєдинку обидва ранять один одного. Петро одужує на Хмарищі під опікою Лесі — це зближує їх іще більше.

Ніжин: перед радою

Черевані гостюють у Гвинтовки, брата Череванихи. Гвинтовка принижує свою дружину-польку, що показує його жорстокість. Петро стає свідком, як Брюховецький у простій свитині задобрює чернь у Романовському Куті — він грає роль «свого», простого козака. Там само запорожці за давнім звичаєм карають Кирила Тура киями за те, що він викрав дівчину.

Шрам тим часом їде в Батурин і Борзну, збираючи прихильників Сомка.

Кульмінація роману — сцена Чорної ради під Ніжином. Саме тут вирішується доля гетьманської булави, а разом із нею — долі всіх головних героїв.

Рада під Ніжином

Прихильники Брюховецького пов’язали собі на шапки блакитні стрічки, а прихильники Сомка — червоні. Князь Гагін виходить із царського намету, щоб зачитати грамоту, яка мала б затвердити гетьманом Сомка. Але запорожці не чекають: вони саджають Брюховецького на стіл і вручають йому булаву й бунчук — символи гетьманської влади. Чернь радісно вітає нового гетьмана.

Сомко зі старшиною змушені рятуватися під захистом царського війська. Ніжинський полк переходить на бік Брюховецького, а полковником стає Гвинтовка — той самий, що зрадив Сомка.

Арешт Сомка і Васюти

Сомко йде до царського намету, сподіваючись на захист, але Брюховецький велить схопити його разом із Васютою та іншими прихильниками. Генеральний писар Вуяхевич, який ще недавно служив Сомкові, пише донос у Москву, щоб остаточно знищити колишнього гетьмана.

Остання спроба порятунку

Брюховецький шукає, хто б убив Сомка. Кирило Тур, перевдягнувшись, отримує від нього перстень як знак доручення. Але Тур іде не вбивати, а рятувати: він пробирається до в’язниці й пропонує Сомкові помінятися одягом, щоб той утік. Сомко відмовляється: він не хоче нової братовбивчої крові й приймає свою долю.

Розв'язка

Кирило Тур відвозить родину Череванів на Хмарище, а сам із побратимом Богданом Чорногором вирушає на Чорну Гору (у Чорногорію) — воювати з «бусурманами», щоб не бачити лиха в Україні.

Шрам, дізнавшись, що Тетеря нападає на Паволоч, повертається на Правобережжя рятувати свою паству. Він сам здається ворогам, і його стинають з наказу Павла Тетері.

Восени того ж 1663 року Сомкові й Васюті відтято голови в Борзні. Брюховецький недовго тішиться перемогою: згодом він гине з наказу гетьмана Петра Дорошенка.

Петро Шраменко повертається на Хмарище. Навесні він і Леся одружуються. Так роман, що почався з розбрату й крові, завершується надією на мирне життя.

Розгляньмо типові завдання НМТ на знання сюжету та історичної основи «Чорної ради». Кожен приклад супроводжується покроковим розв’язанням.

Приклад 1. Історична основа роману

Завдання: В основі роману «Чорна рада» — …

• А обрання гетьмана на загальній раді під Ніжином 1663 року

• Б Переяславська рада 1654 року

• В Корсунська битва 1648 року

• Г рада в Козельці, що обрала Сомка

• Д похід Ігоря 1185 року

Розв’язання: Згадай паспорт твору. Підзаголовок роману — «Хроніка 1663 року». Саме Чорна рада під Ніжином у червні 1663 року є центральною історичною подією, навколо якої будується сюжет. Варіант Г (рада в Козельці) — пастка: про неї лише згадують герої, але вона не є основою роману.

Відповідь: А.

Приклад 2. Послідовність подій

Завдання: Яка подія роману відбувається раніше за інші?

• А Шрам називає Череваня Барабашем

• Б Кирило Тур викрадає Лесю

• В запорожці карають Тура киями

• Г запорожці саджають Брюховецького на стіл

• Д Сомко відмовляється тікати з в’язниці

Розв’язання: Віднови ланцюжок подій: Київ (сварка Шрама з Череванем) → викрадення Лесі → поєдинок → Ніжин (кара киями) → Чорна рада (Брюховецького саджають на стіл) → в’язниця (Сомко відмовляється тікати). Найраніша подія — сварка в Києві, тобто варіант А.

Відповідь: А.

Приклад 3. Логічні пари: репліка — адресат

Завдання: Установи відповідність між реплікою та тим, хто й кому її говорить.

Розв’язання: Згадай, у якій ситуації звучить кожна репліка. «Ти Барабаш…» — Шрам дорікає Череваневі в Києві за байдужість до України. «Швиденько ви добуваєте…» — Череваниха сердито каже Шрамові, що він надто швидко хоче засватати Петра. «Хоч Січ нам і мати…» — Кирило Тур пояснює Богданові Чорногору козацькі звичаї. «Орел, а не козак!» — Василь Невольник захоплено каже Шрамові про Петра.

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Розв'язка роману

Завдання: Роман закінчується тим, що…

• А Сомко тікає з в’язниці разом із Кирилом Туром

• Б Шрам стає гетьманом Правобережжя

• В Петро повертається на Хмарище й лишається в родині Череваня

• Г Леся виходить за Сомка

• Д Черевань іде на Запорожжя

Розв’язання: Пригадай фінал. Сомко не тікає (він відмовляється від втечі), Шрам гине, Леся не виходить за Сомка (він страчений). Петро повертається на Хмарище й одружується з Лесею — це й є фінальна сцена.

Відповідь: В.

На НМТ учні часто припускаються однотипних помилок через неуважність або плутанину в деталях. Ось найпоширеніші пастки, яких варто уникати.

• Помилка: Сомко переміг на раді. Насправді на раді обрано Брюховецького, а Сомка й Васюту ув’язнено й згодом страчено в Борзні. Не плутай: переможець — Брюховецький.

• Помилка: Лесю викрав Брюховецький або Васюта. Це зробив запорожець Кирило Тур. Бився з ним і рятував Лесю Петро Шраменко. Брюховецький і Васюта не мають стосунку до викрадення.

• Помилка: плутанина між місцями подій. Запам’ятай: Хмарище — хутір Череваня під Києвом; зустріч із Сомком — у Києві біля Печерського монастиря; Чорна рада — під Ніжином; страта Сомка й Васюти — у Борзні.

• Помилка: Сомко втік із в’язниці. Кирило Тур справді пропонував помінятися одягом, але Сомко відмовився — він не хотів нової крові. Сомко не втік, а прийняв смерть.

• Помилка: дія відбувається за Хмельниччини. Події роману — 1663 рік, доба Руїни, через шість років після смерті Богдана Хмельницького (1657). Це не Хмельниччина, а період занепаду й міжусобиць.

• Помилка: Леся стала дружиною Сомка. Сомко гине, а наприкінці роману Леся виходить заміж за Петра Шраменка. Саме Петро — її суджений.

Розуміння того, як саме тестують знання про «Чорну раду», допоможе тобі ефективно готуватися. Ось що варто знати про формат і вимоги.

Програма НМТ

Тема 3.3 «Пантелеймон Куліш «Чорна рада»» передбачає, що ти вмієш: характеризувати героїв, упізнавати їх за репліками, знати ознаки історичного роману й висловлювання критиків. Загальні вимоги — «орієнтуватися в сюжетах літературних творів» і «співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою та автором».

Типові завдання

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 5 (вибір однієї відповіді з п’яти, 1 бал) — репліка героя «Чорної ради» та її адресат. Тобі треба знати, в якій ситуації звучать слова й хто до кого звертається.

Завдання 26–30 — «логічні пари» (1–4 → А–Д, 1 бал за кожну правильну пару, до 4 балів). У завданні 30 демоваріанта («митець ↔ висловлювання про нього») одним із митців є Пантелеймон Куліш.

Стратегія виконання

Усього в тесті 30 завдань, на які відведено орієнтовно 60 хвилин. Довідкових матеріалів немає. Щоб не помилитися, віднови в пам’яті ланцюжок «Хмарище → Київ → поєдинок → Ніжин → рада → розв’язка» й шукай у завданні маркер місця або ситуації. Наприклад, якщо в репліці згадано «Барабаш» — це сцена в Києві, Шрам дорікає Череваневі.

• «Чорна рада. Хроніка 1663 року» (окреме видання 1857 р.) — перший український історичний роман.

• Історична основа — Чорна рада під Ніжином 1663 р.: за підтримки запорожців, черні й царського посланця гетьманом стає Брюховецький.

• Три лінії: подорож Шрама з Петром; кохання Петра й Лесі; боротьба Сомка й Брюховецького за булаву.

• Віхи: Хмарище → Київ і сватання Сомка → викрадення Лесі й поєдинок → Ніжин → рада → в’язниця.

• Розв’язка: Шрама стинають з наказу Тетері, Сомкові й Васюті відтято голови в Борзні, Петро одружується з Лесею на Хмарищі.