Пам’ятки культури НМТ: Україна 1945–1985 рр.

Програма НМТ з історії України для тем 27–29 (1945–1985 рр.) називає чотири пам'ятки культури, які ти мусиш упізнавати за зображенням або описом. Дати створення знати необов'язково — достатньо доби, стилю й автора. Розподіл за темами: тема 27 (повоєнна відбудова й сталінізм) — одна позиція, тема 28 (десталінізація й шістдесятники) — одна, тема 29 (застій) — дві позиції.

Т. Яблонська «Хліб» (1949, тема 27)

Картина «Хліб» — програмовий зразок соціалістичного реалізму. На полотні зображено колгоспниць на току серед гір щойно зібраного зерна. Яскраве сонячне світло заливає сцену, обличчя жінок радісні, впевнені, сповнені гордості за спільну працю. Художниця Тетяна Яблонська (1917–2005) створила цю картину в повоєнний період, коли радянська влада вимагала від митців прославляти колгоспну систему й відбудову. Соцреалізм тут виявляється в ідеалізації: немає слідів голоду, втоми чи примусової праці — лише «щасливе колгоспне життя». Запам'ятай: «Хліб» — це соцреалізм, тема 27, авторка Т. Яблонська.

К. Білокур «Хата в Богданівці» (тема 28)

Катерина Білокур (1900–1961) — художниця-самоука, яка не мала академічної освіти, але створила власний упізнаваний стиль народного (наївного) мистецтва. Картина «Хата в Богданівці» зображує рідну хату художниці в селі Богданівка (нині Київська область), що потопає в квітах. Твір вирізняється яскравими фарбами, ретельним виписуванням кожної квітки, відсутністю перспективи й тіней — типовими ознаками наївного мистецтва. На відміну від соцреалізму, тут немає ідеологічного навантаження: це щирий, особистий погляд на рідний дім. «Хата в Богданівці» належить до теми 28 (десталінізація, шістдесятники), коли інтерес до народної культури зріс.

М. Приймаченко «Гороховий звір» (тема 29)

Марія Приймаченко (1909–1997) — всесвітньо відома українська художниця в жанрі наївного мистецтва. Її «Гороховий звір» — фантастична істота, вписана в яскравий декоративний орнамент. Звір нагадує казкову тварину з великими очима, химерним тілом, прикрашеним квітами й горохом. Приймаченко не малювала з натури — вона творила власний міфологічний світ, де реальність переплітається з народними легендами. Її стиль — наївне мистецтво з елементами символізму. «Гороховий звір» належить до теми 29 (застій), коли офіційна культура дедалі більше контролювалася, а народні митці працювали поза академічними канонами.

Пам'ятник засновникам Києва (1982, скульптор В. Бородай, тема 29)

Пам'ятник засновникам Києва — монументальна композиція на набережній Дніпра, відкрита 1982 року до 1500-ліття Києва. Скульптор Василь Бородай зобразив човен, у якому стоять князь Кий, його брати Щек і Хорив та сестра Либідь. Фігури виконані в монументальному стилі, характерному для радянської скульптури 1970–1980-х рр. Пам'ятник став одним із символів Києва. Важливо: не плутай автора — це В. Бородай, а не І. Кавалерідзе. Твір належить до теми 29 (застій, 1965–1985 рр.).

Українське поетичне кіно — унікальне явище в радянському кінематографі 1960–1970-х рр. Його головні ознаки: метафоричність, фольклорні образи, живописний кадр, мінімум діалогів, перевага візуальної символіки над сюжетом. Радянська влада звинувачувала поетичне кіно в «націоналізмі» й «формалізмі», тому багато фільмів потрапили під заборону або виходили в обмеженому прокаті. Тобі варто знати три ключові стрічки.

«Тіні забутих предків» (1964)

Режисер Сергій Параджанов створив фільм за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. Стрічка занурює в гуцульський світ: карпатські краєвиди, народні обряди, яскрава символіка, майже немає діалогів — усе передано через візуальні образи. У головній ролі знявся Іван Миколайчук, який став символом українського кіно 1960-х. Прем'єра фільму у вересні 1965 року стала приводом для протесту інтелігенції проти арештів шістдесятників: у залі кінотеатру «Україна» І. Дзюба, В. Чорновіл і В. Стус публічно виступили проти арештів. Запам'ятай: режисер — С. Параджанов, рік — 1964, за М. Коцюбинським.

«Камінний хрест» (1968)

Режисер Леонід Осика екранізував новели Василя Стефаника. Фільм розповідає про галицького селянина Івана Дідуха, який продає землю й вирушає в еміграцію до Канади. Ключова сцена — встановлення кам'яного хреста на місці рідної хати як символ прощання з Батьківщиною. Стрічка вирізняється експресивною операторською роботою, глибоким психологізмом і майже повною відсутністю музики. Режисер — Л. Осика, за В. Стефаником, рік — 1968.

«Білий птах з чорною ознакою» (1971)

Режисер Юрій Іллєнко зняв фільм про долю буковинської родини в бурхливі 1937–1947 рр. — від радянської анексії Західної України до повоєнних років. Іван Миколайчук виступив співавтором сценарію й виконав одну з головних ролей. Стрічка насичена символікою: білий птах — чистота й надія, чорна ознака — трагічна доля. Фільм отримав міжнародне визнання, але в СРСР його критикували за «націоналістичні» мотиви. Режисер — Ю. Іллєнко, рік — 1971.

У період 1945–1985 рр. в Україні створено кілька знакових монументальних творів, які можуть трапитися в завданнях НМТ. Важливо розрізняти їх за описом, знати авторів (хоча б колективних) і пов'язувати з добою. Біографії митців — в окремому юніті про постаті; тут зосередься на творі, стилі й добі.

Вітраж «Шевченко. Мати» (1964)

Вітраж «Шевченко. Мати» створили 1964 року для вестибюля Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Автори — митці-шістдесятники Алла Горська, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна та інші. На вітражі було зображено Тараса Шевченка, який однією рукою пригортає скривджену жінку (символ України), а другою тримає книгу (символ знання й правди). Композиція викликала гнів влади: вітраж визнали «ідейно ворожим», одразу після встановлення, у березні 1964 р., його знищили — розбили молотками. Авторів переслідували: Аллу Горську згодом убили за нез'ясованих обставин. Запам'ятай: вітраж «Шевченко. Мати» — не офіційний радянський твір, а витвір шістдесятників, знищений владою.

Монумент «Батьківщина-мати» (1981)

Монумент «Батьківщина-мати» відкрито 1981 року на правому березі Дніпра в Києві. Він є частиною Музею історії Другої світової війни (тепер — Музей війни). 62-метрова скульптура жінки з мечем і щитом уособлює Батьківщину, що захищає своїх дітей. До 2023 року на щиті був радянський герб — серп і молот. Улітку 2023 року, під час повномасштабного вторгнення Росії, радянський герб демонтували, а 6 серпня 2023 р. на щиті встановили український тризуб. Цей монумент — типовий зразок радянського монументалізму 1970–1980-х рр., доба «застою».

Повоєнна відбудова Хрещатика

Хрещатик — головна вулиця Києва, яку під час Другої світової війни зруйнували майже вщент. У 1945–1950-х рр. її відбудували в стилі сталінського ампіру. Характерні риси цього ансамблю: масивні будинки з керамічним облицюванням, башти, колони, ліпний декор, тріумфальні арки. Архітектори (О. Власов, А. Добровольський та інші) створили парадний проспект, що мав демонструвати силу й велич радянської держави. Важливо не помилитися: Хрещатик відбудовано після війни, а не збережено з довоєнних часів. Стиль — сталінський ампір, доба — повоєнний сталінізм (1945–1953 рр.).

На НМТ можуть дати завдання за карикатурою, плакатом або зразком самвидаву. Твоє завдання — за змістом і стилем визначити, до якої доби належить джерело: повоєнного сталінізму, «відлиги» чи «застою».

Карикатури журналу «Перець»

Сатиричний журнал «Перець» виходив в Україні з 1941 року (з перервами) і був головним рупором радянської сатири. Його карикатури висміювали те, що влада вважала ворожими явищами. За мішенню сатири можна визначити добу й ідеологічну кампанію:

• Карикатури на «стиляг» (молодь, що наслідувала західну моду) — доба сталінізму й «відлиги», боротьба з «буржуазним впливом».

• Карикатури на бюрократів, «канцелярських щурів» — типовий сюжет часів «відлиги» й «застою», критика недоліків системи без критики самої системи.

• Карикатури на «буржуазних націоналістів» — супроводжували ідеологічні кампанії проти українського національного руху, особливо в 1960–1970-х рр.

• Карикатури на західний світ (НАТО, «американський імперіалізм») — посилювалися в періоди загострення холодної війни.

Плакати повоєнного сталінізму (1945–1953 рр.)

Плакати цього періоду прославляють відбудову, культ особи Сталіна й перемогу в війні. Типові гасла: «Слава великому Сталіну!», «Відбудуємо рідний Донбас!», «Дякуємо товаришу Сталіну за щасливе дитинство!». Зображення: Сталін на тлі заводів, колгоспниці зі снопами, шахтарі з відбійними молотками. Стиль — соцреалізм, кольори яскраві, фігури монументальні.

Плакати «відлиги» (1953–1964 рр.)

Після смерті Сталіна тематика плакатів змінюється. З'являються космічні мотиви: супутник (1957), політ Гагаріна (1961), ракети. Кукурудзяна кампанія Хрущова породжує плакати з кукурудзою й гаслом «Кукурудза — королева полів!». Житлове будівництво («хрущовки») — плакати з новими кварталами. Гасло «Наздогнати й перегнати Америку!» — ключовий маркер доби. Молодіжні мотиви, комсомольські будови, критика культу особи Сталіна (без імені) — усе це ознаки «відлиги».

Плакати «застою» (1965–1985 рр.)

У період «застою» плакати стають урочистими й парадними. Гасла: «Слава КПРС!», «Рішення XXV з'їзду — у життя!», «Мир — усьому світу!». П'ятирічки, ювілеї (100-річчя Леніна 1970 р., 1500-ліття Києва 1982 р.), «розвинений соціалізм» — ключові теми. Плакати втрачають динаміку «відлиги», стають статичними, офіційними, з великою кількістю тексту й червоних прапорів.

Самвидав як візуальне джерело

Самвидав — нелегальне поширення текстів, обминаючи радянську цензуру. Як візуальне джерело він має характерні ознаки: машинописні аркуші (друкарська машинка), фотокопії, рукописні виправлення, відсутність видавничих штампів. Найвідоміший український самвидавний часопис — «Український вісник» (заснований 1970 р. В. Чорноволом). Самвидав свідчить про існування альтернативної, неконтрольованої владою культури в період «застою».

Щоб визначити, до якої доби належить плакат, карикатура чи інше візуальне джерело, використовуй простий алгоритм: знайди символ або гасло → визнач, яку ідеологічну кампанію воно обслуговує → узгоди з добою й відкинь інші періоди. Нижче — три доби з характерними ознаками.

Доба 1: Повоєнний сталінізм (1945–1953 рр.)

Характерні ознаки візуальних джерел цього періоду:

• Культ Й. Сталіна: його портрети, гасла з іменем вождя («Слава великому Сталіну!»).

• Відбудова: зображення заводів, шахт, Дніпрогесу, новобудов.

• Соцреалізм: ідеалізовані образи радянських людей, яскраві кольори, монументальність.

• Ідеологічні кампанії: боротьба з «космополітами» (1947–1949), «низькопоклонством перед Заходом», «буржуазним націоналізмом».

• Ждановщина (1946–1948): розгром української інтелігенції, критика «формалізму» в мистецтві.

Доба 2: «Відлига» (1953–1964 рр.)

Після смерті Сталіна й приходу до влади М. Хрущова з'являються нові теми:

• Космос: супутник (1957), політ Гагаріна (1961), ракети, зірки.

• Кукурудза: плакати з кукурудзою, гасло «Кукурудза — королева полів!».

• Житлове будівництво: «хрущовки», нові мікрорайони, гасло «Кожній родині — окрему квартиру!».

• Критика культу особи: згадки про «подолання наслідків культу особи» (без імені Сталіна).

• Молодіжні мотиви: комсомольські будови (Каховська ГЕС, освоєння цілини), студентські загони.

• Гасло «Наздогнати й перегнати Америку!» — ключовий маркер хрущовської доби.

Доба 3: «Застій» (1965–1985 рр.)

Період правління Л. Брежнєва має такі візуальні маркери:

• Ювілейна урочистість: 50-річчя Жовтневої революції (1967), 100-річчя Леніна (1970), 1500-ліття Києва (1982).

• Гасла про «розвинений соціалізм»: «Слава КПРС!», «Рішення з'їзду — закон життя!».

• П'ятирічки: плакати з цифрами плану, заклики до «дострокового виконання».

• Комсомольські будови «застою»: Байкало-Амурська магістраль (БАМ, 1974–1984).

• Мирне співіснування: плакати про мир, роззброєння, дружбу народів.

• Поетичне кіно під забороною: фільми Параджанова, Іллєнка, Осики не виходять у широкий прокат.

• Самвидав: нелегальні машинописні тексти, «Український вісник».

Алгоритм датування візуального джерела

Коли бачиш незнайомий плакат або карикатуру, дій за схемою:

1. Знайди головний символ або гасло (Сталін, кукурудза, космос, «Слава КПРС!», «Наздогнати й перегнати Америку»).

2. Визнач, яку ідеологічну кампанію цей символ обслуговує (культ особи, кукурудзяна кампанія, космічна гонка, ювілей).

3. Узгоди кампанію з добою: сталінізм (1945–1953), «відлига» (1953–1964), «застій» (1965–1985).

4. Відкинь інші періоди: якщо є кукурудза — це не сталінізм і не «застій».

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на пам'ятки культури 1945–1985 рр. Кожен приклад містить задачу, покрокове розв'язання, правильну відповідь і пояснення, чому інші варіанти неправильні.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом репродукції

Завдання: На репродукції зображено колгоспниць на току серед гір зерна. Яскраве сонячне світло заливає сцену, обличчя жінок радісні. До якого твору належить цей опис?

Розв'язання: Опис містить ключові маркери соцреалізму: колгоспна праця, гіперболізований урожай (гори зерна), радісні обличчя, яскраве світло. Це відповідає картині «Хліб» Тетяни Яблонської (1949, тема 27).

Відповідь: Т. Яблонська «Хліб».

Чому інші варіанти неправильні:

• К. Білокур «Хата в Богданівці» — наївне мистецтво, зображує хату серед квітів, а не колгоспну працю.

• М. Приймаченко «Гороховий звір» — фантастична істота в орнаменті, не має нічого спільного з колгоспницями.

• М. Самокиш «Бій Богуна з Чарнецьким…» — батальна сцена XVII ст., зовсім інша тема й доба.

Приклад 2. Відповідність «твір — автор» (4 × 5)

Завдання: Установи відповідність між твором та його автором.

Твори: 1 «Хата в Богданівці», 2 «Гороховий звір», 3 пам'ятник засновникам Києва, 4 фільм «Тіні забутих предків».

Автори: А В. Бородай, Б С. Параджанов, В К. Білокур, Г М. Приймаченко, Д Т. Яблонська.

Розв'язання: Співвідносимо кожен твір з автором:

• 1 — «Хата в Богданівці» → В К. Білокур.

• 2 — «Гороховий звір» → Г М. Приймаченко.

• 3 — пам'ятник засновникам Києва → А В. Бородай.

• 4 — «Тіні забутих предків» → Б С. Параджанов.

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б. Авторка Д (Т. Яблонська) — зайва, вона створила «Хліб».

Приклад 3. Вибір однієї відповіді за описом плаката

Завдання: На плакаті зображено кукурудзу, ракету й гасло «Наздогнати й перегнати Америку». До якого періоду належить цей плакат?

Розв'язання: Кукурудзяна кампанія — ознака хрущовської «відлиги» (1953–1964 рр.). Гасло «Наздогнати й перегнати Америку» — особистий лозунг М. Хрущова. Ракета — символ космічної гонки, яка активізувалася в 1957–1961 рр.

Відповідь: «Відлига» (1953–1964 рр.).

Чому інші варіанти неправильні:

• Відбудова 1945–1953 рр. — тут панує культ Сталіна, а не кукурудза й космос.

• «Застій» 1965–1985 рр. — кукурудзяна кампанія згорнута, гасла про «розвинений соціалізм».

• Перебудова 1985–1991 рр. — зовсім інша доба з гаслами «гласність» і «прискорення».

Приклад 4. Вибір однієї відповіді за описом вітража

Завдання: Опишіть твір 1964 року: Шевченко пригортає скривджену жінку й тримає книгу. Твір знищено в Київському університеті. Як він називається?

Розв'язання: Опис точно відповідає вітражу «Шевченко. Мати» (1964, автори А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна). Жінка — символ України, книга — символ правди. Вітраж знищила радянська влада за «ідейну ворожість».

Відповідь: Вітраж «Шевченко. Мати».

Чому інші варіанти неправильні:

• Монумент «Батьківщина-мати» — 1981 р., жінка з мечем і щитом, не має стосунку до Шевченка.

• Пам'ятник засновникам Києва — 1982 р., човен з Києм, Щеком, Хоривом і Либіддю.

• «Хата в Богданівці» — картина К. Білокур, не вітраж, не знищувалася.

У завданнях на пам'ятки культури 1945–1985 рр. учні найчастіше припускаються таких помилок. Запам'ятай їх, щоб не втратити бали.

• Плутати соцреалізм «Хліба» Т. Яблонської з народним (наївним) мистецтвом К. Білокур і М. Приймаченко. «Хліб» — академічний живопис, ідеалізований, ідеологічно заангажований. «Хата в Богданівці» й «Гороховий звір» — наївне мистецтво, без академічної освіти авторок, без ідеологічного тиску.

• Приписувати пам'ятник засновникам Києва І. Кавалерідзе. Іван Кавалерідзе — скульптор і кінорежисер початку XX ст. (пам'ятник княгині Ользі, фільм «Коліївщина»). Пам'ятник засновникам Києва створив Василь Бородай у 1982 році.

• Плутати «Тіні забутих предків» (С. Параджанов, 1964) з «Білим птахом з чорною ознакою» (Ю. Іллєнко, 1971). Обидва фільми — українське поетичне кіно, обидва з І. Миколайчуком, але різні режисери й різні сюжети: гуцульщина (Параджанов) проти буковинської родини 1937–1947 рр. (Іллєнко).

• Вважати вітраж «Шевченко. Мати» офіційним радянським твором. Навпаки: вітраж створили шістдесятники, влада визнала його «ідейно ворожим», розбила молотками, а авторів переслідували. Це не офіційне мистецтво, а дисидентський жест.

• Датувати плакат із кукурудзою «застоєм». Кукурудзяна кампанія — виняткова ознака хрущовської «відлиги» (1953–1964). У період «застою» кукурудза вже не була головною темою плакатів.

• Вважати забудову Хрещатика довоєнною. Хрещатик був майже повністю зруйнований під час війни. Його відбудували в 1945–1950-х рр. у стилі сталінського ампіру. Це повоєнна, а не довоєнна архітектура.

У демоваріанті НМТ 2026 року з історії України завдання на пам'ятки культури 1945–1985 рр. представлені в такому форматі:

• Завдання 17 — вибір однієї відповіді з чотирьох за репродукцією картини теми 27. На демоваріанті подано репродукцію, і ти маєш визначити назву твору або автора. 1 бал.

• Завдання 18 — вибір однієї відповіді з чотирьох за карикатурами (тема 28). Подано сатиричний малюнок, і за мішенню сатири треба визначити добу або ідеологічну кампанію. 1 бал.

Пояснювальна записка програми НМТ наголошує: знати точні дати створення пам'яток необов'язково. Достатньо визначати добу (сталінізм, «відлига», «застій»), стиль (соцреалізм, наївне мистецтво, монументалізм) та автора.

Стратегія виконання:

1. Визнач стиль твору: соцреалізм (ідеалізована праця, яскраві кольори), наївне мистецтво (спрощені форми, орнаментальність, фантазія), монументалізм (великі форми, пафос).

2. Визнач тему й символи: колгоспниці й зерно → «Хліб»; хата й квіти → «Хата в Богданівці»; фантастичний звір → «Гороховий звір»; човен з князями → пам'ятник засновникам Києва; кукурудза й ракета → «відлига».

3. Визнач добу й автора: узгоди стиль і тему з періодом (тема 27, 28 або 29) і назви автора.

• Пам'ятки програми: «Хліб» Т. Яблонської (тема 27, соцреалізм), «Хата в Богданівці» К. Білокур (тема 28, наївне мистецтво), «Гороховий звір» М. Приймаченко (тема 29, наївне мистецтво), пам'ятник засновникам Києва В. Бородая (тема 29, монументалізм).

• Поетичне кіно: «Тіні забутих предків» (С. Параджанов, 1964), «Камінний хрест» (Л. Осика, 1968), «Білий птах з чорною ознакою» (Ю. Іллєнко, 1971). Ознаки: метафоричність, фольклор, живописний кадр, мало діалогів.

• Монументи й архітектура: вітраж «Шевченко. Мати» (1964, знищений владою), монумент «Батьківщина-мати» (1981, тризуб замість герба з 2023 р.), повоєнна забудова Хрещатика (сталінський ампір, 1945–1950-і).

• Візуальні джерела: карикатури «Перця» (за мішенню сатири визначаємо добу), плакати сталінізму (культ вождя, відбудова), «відлиги» (кукурудза, космос, «наздогнати й перегнати Америку»), «застою» (ювілеї, «Слава КПРС!»), самвидав (машинопис, «Український вісник»).

• Добу визначаємо за стилем, темою й гаслом: знайди символ → визнач кампанію → узгоди з добою (сталінізм 1945–1953, «відлига» 1953–1964, «застій» 1965–1985).