Пам’ятки культури НМТ: козацька доба і Гетьманщина

До теми 6 програми НМТ належать чотири позиції пам’яток культури, що представляють ренесансне мистецтво й книжкову справу в Україні XVI століття. Ренесанс — це стиль, що прийшов з Італії й утвердився в українських землях у XVI – першій половині XVII ст. Його ознаки: чіткі пропорції, аркади, аттики (декоративні стінки над карнизом), рустований камінь, рослинний орнамент. Розгляньмо кожну пам’ятку.

Пересопницьке Євангеліє (1556–1561)

Це рукописна книга, створена в монастирі села Пересопниця на Волині. Її мініатюри — зображення євангелістів у ренесансному обрамленні з пишним рослинним орнаментом. Художник поєднав візантійську іконописну традицію з ренесансними архітектурними мотивами. Саме на цьому Євангелії складають присягу президенти України під час інавгурації — це один із найважливіших державних символів.

Острозький замок і Кругла (Нова) вежа

Острозький замок — резиденція князів Острозьких на Волині, осередок Острозької академії — першого вищого навчального закладу в Україні. Кругла (Нова) вежа, зведена в XVI ст., завершена ренесансним аттиком — декоративною стінкою з аркатурним поясом. Це типовий приклад оборонно-палацової архітектури ренесансу.

Ансамбль площі Ринок у Львові

Чорна кам’яниця — ренесансний будинок із темним рустованим фасадом і багатим кам’яним різьбленням. Її назва походить від темного кольору каменю, який вирізняє споруду серед сусідніх. Будинок Корнякта — палац грецького купця Костянтина Корнякта, зведений у другій половині XVI ст. Його головна окраса — аркадний «італійський дворик» із відкритою галереєю. Обидві споруди — яскраві зразки львівського ренесансу.

Гравюра «Євангеліст Лука» з «Апостола» 1574 р.

«Апостол» 1574 року — перша датована друкована книжка в Україні, видана Іваном Федоровичем (Федоровим) у Львові. Гравюра «Євангеліст Лука» прикрашає цю книгу. Це не мініатюра рукопису, а гравюра — відбиток з різьбленої дерев’яної дошки. Запам’ятай: «Апостол» — друкована книга, Пересопницьке Євангеліє — рукописна.

Тема 7 охоплює п’ять пам’яток, що датуються першою половиною XVII ст. — часом перед Національно-визвольною війною. Більшість із них зосереджена у Львові, але є також споруди в Підгірцях і Суботові. Стиль переважно ренесансний, хоча в деяких елементах уже вгадується перехід до бароко.

Ансамбль Успенської церкви у Львові

До ансамблю входять три споруди: Успенська (Волоська) церква, вежа Корнякта (дзвіниця) і каплиця Трьох Святителів. Комплекс споруджено коштом Успенського братства й купця Костянтина Корнякта. Це ренесансна архітектура: чіткі пропорції, аркатурні пояси, стриманий декор. Вежа Корнякта — окрема дзвіниця, що стала одним із символів Львова.

Каплиця Боїмів у Львові

Каплиця Боїмів — усипальниця родини купця Георгія Боїма, зведена на початку XVII ст. Її фасад суцільно вкрито кам’яним різьбленням: біблійні сцени, рослинний орнамент, постаті святих. Це пізній ренесанс із елементами маньєризму. Запам’ятай головну ознаку: кам’яне мереживо на всю висоту фасаду.

Портрет П. Сагайдачного (1622)

Це гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб… Петра Конашевича Сагайдачного» (1622). На ній гетьман-вершник із булавою в руці на тлі фортеці Кафи, яку штурмують козаки. Книгу видано після смерті гетьмана, на його похорон, тож портрет не прижиттєвий. Запам’ятай: вершник, булава, фортеця, 1622 рік.

Замок у Підгірцях

Палац-фортеця, збудована в 1630-х роках коштом коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Це одна з найкраще збережених ренесансних резиденцій в Україні. Поєднує оборонну функцію (бастіони, рів) із палацовою розкішшю (внутрішній двір, галереї).

Іллінська церква в Суботові

Кам’яна церква-усипальниця, збудована Богданом Хмельницьким 1653 року в його родовому маєтку Суботів. Хоча хронологічно вона належить до часів Національно-визвольної війни, програма НМТ подає її в переліку теми 7. Це важливо: у темах 8 і 9 пам’яток культури немає, тому Іллінську церкву шукай саме в темі 7.

Тема 10 — найбільша за кількістю пам’яток: дев’ять позицій. Вона охоплює другу половину XVII – початок XVIII ст., час розквіту козацького бароко. Цей стиль відрізняється від західноєвропейського бароко грушоподібними банями, стриманішим декором і поєднанням із традиціями українського дерев’яного будівництва. Саме в цей період створено портрети гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Портрет Б. Хмельницького роботи В. Гондіуса (1651)

Вільгельм Гондіус створив гравюру 1651 року — прижиттєвий портрет Богдана Хмельницького. Гетьман зображений у парадному вбранні, з булавою. Це одне з найвідоміших візуальних джерел про Хмельницького. Не плутай із гравюрою Івана Мигури, на якій зображено Івана Мазепу.

Ікона «Покров Богородиці» з портретом Б. Хмельницького

На цій іконі Богородиця вкриває своїм омофором гетьмана Богдана Хмельницького та козаків. Це зразок козацького іконопису, де постаті реальних історичних діячів вписані в сакральну композицію.

Храми козацького бароко

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові й Покровський собор у Харкові — типові зразки козацького бароко кінця XVII ст. Їхні ознаки: грушоподібні бані, багатоярусність, ламані фронтони. Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві та Преображенська церква у Великих Сорочинцях (споруджена коштом гетьмана Данила Апостола) — також козацьке бароко.

Оборонна синагога в Жовкві

Мурована синагога з аттиком, що мала оборонне призначення. Поєднує ренесансні елементи (аттик) із бароковими. Це нагадування про багатоконфесійність українських земель.

Ікона Й. Кондзелевича «Вознесіння Христове»

Це ікона з Богородчанського іконостасу, створена видатним майстром Йовом Кондзелевичем. Вважається шедевром українського барокового іконопису.

Гравюра І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ»

Гравюра Івана Мигури зображує гетьмана Івана Мазепу в оточенні храмів, збудованих його коштом. Це алегоричний портрет, що підкреслює меценатську діяльність гетьмана. Запам’ятай: Мигура — Мазепа, Гондіус — Хмельницький.

Тема 11 охоплює пам’ятки XVIII ст. — від пізнього бароко до класицизму. Саме тут з’являються стилі рококо (легша, вишуканіша стадія бароко) і класицизм (повернення до античних форм). Вісім пам’яток цієї теми охоплюють Львів, Київ, Бучач, Новомосковськ, Почаїв і Батурин.

Собор св. Юра у Львові (рококо)

Збудований за проєктом архітектора Бернарда Меретина. На фасаді — скульптура св. Юрія Змієборця роботи видатного скульптора Йогана Пінзеля. Стиль — рококо: асиметричний пишний декор, скульптура в русі, легкі вигнуті лінії. Це головний греко-католицький собор Львова.

Ратуша в Бучачі (рококо)

Також збудована за проєктом Б. Меретина, скульптури виконав Й. Пінзель. Це один із найкращих зразків рококо в цивільній архітектурі України. Запам’ятай пару: Меретин + Пінзель = собор св. Юра і ратуша в Бучачі.

Андріївська церква в Києві (бароко)

Зведена за проєктом архітектора Бартоломео Растреллі в стилі бароко. Розташована на крутому пагорбі над Подолом. Її бірюзові бані на білому тлі — один із символів Києва. Не плутай: Андріївську церкву спроєктував Растреллі, а Покровську церкву на Подолі — Іван Григорович-Барський.

Покровська церква на Подолі (бароко)

Збудована архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі бароко. Це хрещата п’ятибанна церква, характерна для київського бароко XVIII ст.

Троїцький собор у Новомосковську

Унікальний дерев’яний дев’ятибанний собор, збудований на замовлення запорожців майстром Якимом Погрібняком. Це не кам’яна споруда! Дерев’яне козацьке бароко — вершина народної архітектури.

Успенський собор Почаївської лаври (пізнє бароко)

Монументальний собор у стилі пізнього бароко, головний храм Почаївської лаври. Його величний фасад із багатим ліпленням і великі бані характерні для пізнього етапу бароко.

Палац К. Розумовського в Батурині (класицизм)

Палац останнього гетьмана Кирила Розумовського збудовано в стилі класицизму вже після ліквідації гетьманства (1764). Його ознаки: колонний портик, трикутний фронтон, симетричний фасад, стриманий декор. Це єдина пам’ятка класицизму в переліку тем 6–11.

На НМТ можуть дати фото або опис споруди й запитати, у якому стилі її збудовано. Щоб відповісти правильно, запам’ятай ключові ознаки кожного стилю. За програмою дати створення пам’яток знати необов’язково — достатньо доби, стилю, місця й автора чи замовника.

Ренесанс (XVI – перша половина XVII ст.)

Ознаки: аркади (ряди однакових арок), аттик (декоративна стінка над карнизом, яка приховує дах), чіткі пропорції, рустований камінь (грубо обтесані камені на фасаді), симетрія. Приклади: Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, Успенська церква у Львові, Острозький замок.

Бароко (друга половина XVII – XVIII ст.)

Ознаки: грушоподібні бані, пишний ліпний декор, ламані фронтони, багатоярусність, контраст світла й тіні. Приклади: Троїцький собор у Чернігові, Андріївська церква в Києві, Покровський собор у Харкові. Козацьке бароко — це варіант бароко з грушоподібними банями та стриманішим декором.

Рококо (середина – друга половина XVIII ст.)

Ознаки: пізня, легша стадія бароко; асиметричний декор, скульптура в русі, вигнуті лінії, ніжні кольори. Приклади: собор св. Юра у Львові, ратуша в Бучачі. Рококо легше й вишуканіше за бароко.

Класицизм (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)

Ознаки: портик із колонами, трикутний фронтон, строга симетрія, стриманий декор, античні мотиви. Приклад: палац К. Розумовського в Батурині. Це єдина пам’ятка класицизму в переліку тем 6–11.

Важливо: у темах 8 і 9 програма НМТ не називає жодних пам’яток культури. Тому всі пам’ятки, які ти бачиш у переліку, належать до тем 6, 7, 10 або 11.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на пам’ятки культури. Кожне розв’яжемо крок за кроком.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді за описом

Завдання: «На фото — мурована каплиця у Львові, фасад якої суцільно вкрито кам’яним різьбленням. Це усипальниця купецької родини. Яка пам’ятка зображена?»

Розв’язання: 1) У Львові є кілька ренесансних пам’яток. 2) Фасад, суцільно вкритий різьбленням, — унікальна ознака каплиці Боїмів. 3) Чорна кам’яниця — житловий будинок, вежа Корнякта — дзвіниця, Іллінська церква — у Суботові, не у Львові.

Відповідь: каплиця Боїмів.

Чому інші варіанти неправильні: Чорна кам’яниця — житловий будинок із темним рустом, а не каплиця; вежа Корнякта — дзвіниця, а не каплиця; Іллінська церква — у Суботові, а не у Львові.

Приклад 2. Відповідність «пам’ятка — автор чи замовник»

Завдання: Установи відповідність між пам’яткою (1–4) та особою, з якою вона пов’язана (А–Д).

1 Іллінська церква в Суботові 2 Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 3 Андріївська церква в Києві 4 Троїцький собор у Новомосковську А Б. Растреллі Б Я. Погрібняк В Б. Хмельницький Г І. Мигура Д Й. Пінзель

Розв’язання: 1) Іллінську церкву збудував Б. Хмельницький → В. 2) Гравюру з Мазепою створив І. Мигура → Г. 3) Андріївську церкву спроєктував Б. Растреллі → А. 4) Троїцький собор у Новомосковську збудував Я. Погрібняк → Б. Й. Пінзель (Д) — зайвий, він працював над скульптурами собору св. Юра та ратуші в Бучачі.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: визначення стилю

Завдання: «Яку пам’ятку збудовано в стилі класицизму?»

Варіанти: А) собор св. Юра у Львові; Б) Покровський собор у Харкові; В) палац К. Розумовського в Батурині; Г) будинок Корнякта.

Розв’язання: 1) Собор св. Юра — рококо (пишний асиметричний декор). 2) Покровський собор у Харкові — козацьке бароко. 3) Будинок Корнякта — ренесанс (аркади, італійський дворик). 4) Палац Розумовського має колонний портик, трикутний фронтон, симетрію — ознаки класицизму.

Відповідь: палац К. Розумовського в Батурині.

Приклад 4. Вибір однієї відповіді: гравюра

Завдання: «На гравюрі зображено вершника з булавою на тлі фортеці, яку штурмують козаки. Видання 1622 року. Яка пам’ятка перед тобою?»

Варіанти: А) портрет Б. Хмельницького роботи В. Гондіуса; Б) портрет П. Сагайдачного; В) гравюра І. Мигури; Г) ікона «Покров Богородиці».

Розв’язання: 1) 1622 рік — це час Сагайдачного, а не Хмельницького (портрет Гондіуса — 1651 р.). 2) Вершник із булавою на тлі фортеці Кафи — саме портрет Сагайдачного. 3) Гравюра І. Мигури зображує Мазепу, а не вершника. 4) Ікона «Покров Богородиці» — це ікона, а не гравюра.

Відповідь: портрет П. Сагайдачного.

• Плутати рококо собору св. Юра з класицизмом палацу Розумовського. Запам’ятай: у рококо декор пишний і асиметричний, скульптура в русі; у класицизмі — портик, колони, строга симетрія, стриманий декор.

• Приписувати Андріївську церкву І. Григоровичу-Барському. Насправді її архітектор — Б. Растреллі. А Григорович-Барський збудував Покровську церкву на Подолі.

• Плутати портрет Б. Хмельницького роботи В. Гондіуса з гравюрою І. Мигури. Гондіус — Хмельницький (1651), Мигура — Мазепа (початок XVIII ст.).

• Вважати Троїцький собор у Новомосковську кам’яним. Це дерев’яний дев’ятибанний собор, збудований майстром Я. Погрібняком.

• Шукати Іллінську церкву в Суботові серед пам’яток теми 8. Програма подає її в темі 7, а в темах 8 і 9 пам’яток немає.

• Плутати гравюру з друкованого «Апостола» 1574 р. з мініатюрами рукописного Пересопницького Євангелія. «Апостол» — друкована книга з гравюрами, Пересопницьке Євангеліє — рукопис із мініатюрами.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 6 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за фото пам’ятки теми 10. За правильну відповідь дають 1 бал.

Пояснювальна записка програми НМТ наголошує: знати дати створення історично-культурних пам’яток необов’язково. Достатньо визначити добу, стиль та автора чи замовника.

Розподіл пам’яток за темами програми:

• Тема 6 — 4 позиції (ренесанс, книжкова культура)

• Тема 7 — 5 позицій (Львів, Підгірці, Суботів)

• Тема 10 — 9 позицій (козацьке бароко, портрети гетьманів)

• Тема 11 — 8 позицій (пізнє бароко, рококо, класицизм)

• Теми 8 і 9 — пам’яток немає

Завдання 21–24 у тесті НМТ — це відповідність 4 × 5 (логічні пари). По 1 балу за кожну правильно встановлену пару. У демоваріанті 2026 року ці завдання побудовані на датах, джерелах, наслідках і поняттях, а пам’ятки перевіряє завдання 6 (фото пам’ятки теми 10).

Стратегія виконання: спершу визнач стиль споруди за фото чи описом (ренесанс, бароко, рококо, класицизм). Потім згадай місце розташування. Нарешті — автора чи замовника. Такий порядок допомагає не заплутатися серед 26 пам’яток.

Тема 6: ренесанс і книжкова культура XVI ст.

• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561) — рукопис, мініатюри євангелістів, присяга президентів

• Острозький замок і Кругла вежа — резиденція князів Острозьких, аттик

• Чорна кам’яниця — темний рустований фасад, ренесанс

• Будинок Корнякта — аркадний італійський дворик, ренесанс

• «Апостол» 1574 р. — перша датована друкована книга, гравюра «Євангеліст Лука»

Тема 7: Львів, Підгірці й Суботів

• Ансамбль Успенської церкви (Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів) — ренесанс

• Каплиця Боїмів — фасад суцільно вкритий різьбленням, усипальниця

• Портрет П. Сагайдачного (1622) — вершник із булавою на тлі Кафи

• Замок у Підгірцях — палац-фортеця С. Конецпольського

• Іллінська церква в Суботові — збудована Б. Хмельницьким 1653 р.

Тема 10: козацьке бароко й образи гетьманів

• Портрет Б. Хмельницького — В. Гондіус, 1651 р.

• Троїцький собор у Чернігові, Покровський собор у Харкові — козацьке бароко

• Ікона «Покров Богородиці» — Хмельницький під омофором

• Оборонна синагога в Жовкві

• Георгіївська церква Видубицького монастиря, Преображенська церква у Великих Сорочинцях (Д. Апостол)

• Ікона Й. Кондзелевича «Вознесіння Христове»

• Гравюра І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ»

Тема 11: пізнє бароко, рококо і класицизм

• Собор св. Юра (Б. Меретин, Й. Пінзель) — рококо

• Ратуша в Бучачі (Б. Меретин, Й. Пінзель) — рококо

• Андріївська церква (Б. Растреллі) — бароко

• Покровська церква на Подолі (І. Григорович-Барський) — бароко

• Троїцький собор у Новомосковську (Я. Погрібняк) — дерев’яне бароко

• Успенський собор Почаївської лаври — пізнє бароко

• Палац К. Розумовського в Батурині — класицизм

Як визначити стиль

• Ренесанс — аркади, аттик, чіткі пропорції, рустований камінь

• Бароко — грушоподібні бані, пишний декор, ламані фронтони

• Рококо — легкий асиметричний декор, скульптура в русі

• Класицизм — портик, колони, трикутний фронтон, симетрія