Пакт Молотова–Ріббентропа і початок Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років українське питання опинилося в центрі європейської дипломатії. Після Мюнхенської угоди (вересень 1938 року), яка дозволила Німеччині анексувати Судетську область Чехо-Словаччини, західна преса активно обговорювала можливість створення Адольфом Гітлером «Великої України» на основі автономного Закарпаття. Українське питання стало розмінною картою великих держав — кожна з них намагалася використати його у власних інтересах.

У березні 1939 року Гітлер дозволив Угорщині окупувати Карпатську Україну, яка встигла проголосити свою незалежність 15 березня 1939 року. Це рішення стало сигналом Москві: Німеччина не збирається використовувати українське питання проти СРСР. (Докладніше про події в Карпатській Україні — у курсі «Україна в міжвоєнний період».)

10 березня 1939 року, ще до окупації Карпатської України, Йосип Сталін виступив на XVIII з’їзді ВКП(б). У промові він висміяв намір «приєднати слона» (радянську Україну) «до козявки» (Карпатську Україну). Це був прозорий натяк на готовність Кремля до зближення з Німеччиною та відмову від підтримки українського національного руху.

Улітку 1939 року СРСР вів переговори з Великою Британією та Францією про створення антигітлерівської коаліції. Однак вони зайшли в глухий кут через взаємну недовіру та розбіжності щодо гарантій безпеки для країн Східної Європи. Тим часом Гітлер готував напад на Польщу й хотів уникнути війни на два фронти — на заході проти Франції та Британії й на сході проти СРСР. Сталін обрав угоду з Гітлером, яка давала СРСР територіальні здобутки.

23 серпня 1939 року в Москві нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов і міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР і Німеччиною, відомий як пакт Молотова–Ріббентропа. Термін дії договору — 10 років. Сторони зобов'язувалися не нападати одна на одну й не підтримувати ворогів одна одної. Опублікована частина пакту не містила нічого незвичного для тогочасної дипломатії.

Однак до пакту додавався таємний додатковий протокол, який поділяв Східну Європу на сфери впливу СРСР і Німеччини. Згідно з протоколом:

• Фінляндія, Естонія, Латвія — сфера впливу СРСР;

• Литва — сфера впливу Німеччини;

• межа в Польщі проходила по річках Нарев, Вісла і Сян;

• СРСР заявляв про «зацікавленість» Бессарабією (більша частина сучасної Молдови, південь Одеської області — Буджак — і Хотинщина, нині в Чернівецькій області), Німеччина — про незацікавленість нею.

Сфера впливу — це територія, на яку держава поширює свій політичний і військовий контроль, а інші держави зобов'язуються не втручатися. Протокол без згоди самих народів наперед погоджував поділ Польщі й відкривав СРСР шлях до захоплення країн Балтії та Бессарабії. Це був цинічний поділ Європи двома тоталітарними режимами.

Радянський Союз упродовж 50 років заперечував існування таємного протоколу. Лише 24 грудня 1989 року З'їзд народних депутатів СРСР засудив таємні протоколи й визнав їх юридично нікчемними від моменту підписання.

Як упізнати уривок таємного протоколу в завданні НМТ? Шукай ключові маркери:

• «сфери інтересів» або «сфери впливу»;

• «територіально-політичне перебудування»;

• згадка річок Нарев, Вісла, Сян;

• згадка Бессарабії.

Ці маркери вказують саме на 1939 рік, а не на Ризький мир 1921 року (який завершив польсько-радянську війну) чи рішення конференцій 1943–1945 років (Тегеран, Ялта, Потсдам).

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. Цей день вважається початком Другої світової війни. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині, однак не розгорнули великого наступу на заході. Обмежений французький наступ у Саарі не зупинив розгрому Польщі. Цей період отримав назву «дивна війна» (фр. drôle de guerre).

У польському війську проти вермахту воювали, за оцінками, понад 100 тисяч українців — громадян Польщі. Німецька авіація бомбардувала Львів, а з 12 вересня вермахт облягав місто. Оборона Львова тривала до 22 вересня.

17 вересня 1939 року Червона армія перейшла польський кордон. Було створено Український фронт на чолі з командармом Семеном Тимошенком. Приводом для вторгнення стала нота наркома Молотова, у якій стверджувалося, що Польська держава «перестала існувати», тож СРСР бере під захист «єдинокровних» українців і білорусів.

22 вересня 1939 року Львів капітулював перед Червоною армією. Того ж дня в Бресті відбулася спільна церемонія передачі міста радянським військам: німецькі та радянські частини пройшли парадним маршем за участю командування обох армій. Це стало наочним свідченням співпраці двох агресорів.

Радянська пропаганда називала вторгнення «визвольним походом» і «возз'єднанням» українських земель. Насправді СРСР вступив у війну як співучасник Німеччини в поділі Польщі, діючи за наперед узгодженим таємним протоколом. 17 вересня 1939 року — це не визволення, а збройне вторгнення за змовою з нацистською Німеччиною.

28 вересня 1939 року СРСР і Німеччина підписали договір про дружбу і кордон. Нова межа між сферами впливу пройшла по річках Нарев, Західний Буг і Сян. За таємним протоколом до цього договору Литву передано до сфери СРСР в обмін на Люблінщину й частину Варшавщини, які відійшли Німеччині.

Вермахт відійшов із зайнятих ним районів на схід від Сяну й Бугу, зокрема з-під Львова й Дрогобича. У результаті поділу Польщі:

• Східна Галичина й західна Волинь опинилися під владою СРСР;

• Холмщина, Лемківщина та частини Підляшшя й Надсяння — під владою Німеччини (у складі Генеральної губернії).

Наслідки для України були неоднозначними. Більшість західноукраїнських земель об'єднали з УРСР під радянською владою, що невдовзі призвело до радянізації, масових репресій і депортацій. Водночас етнічні українські землі на захід від Сяну й Бугу опинилися під нацистською окупацією. До червня 1941 року СРСР постачав Німеччині зерно й сировину відповідно до торговельної угоди.

Опорний ряд дат для запам'ятовування послідовності:

1. 23 серпня 1939 — пакт Молотова–Ріббентропа (договір про ненапад + таємний протокол);

2. 1 вересня 1939 — напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни;

3. 17 вересня 1939 — вторгнення Червоної армії на західноукраїнські землі;

4. 28 вересня 1939 — договір про дружбу і кордон.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему радянсько-німецьких договорів 1939 року.

Приклад 1. Уривок таємного протоколу

Прочитай уривок документа (у перекладі українською):

«…у разі територіально-політичного перебудування областей Польської держави межа сфер інтересів Німеччини і СРСР пройде приблизно по лінії річок Нарев, Вісла і Сян…»

Коли підписано цей документ?

Розв'язання: Ключові маркери — «територіально-політичне перебудування», «сфери інтересів», річки Нарев, Вісла, Сян. Це таємний додатковий протокол до пакту Молотова–Ріббентропа. Його підписано 23 серпня 1939 року.

Чому інші варіанти неправильні:

• 18 березня 1921 року — дата Ризького мирного договору, який завершив польсько-радянську війну й установив кордон по Збручу, а не по Нареву, Віслі й Сяну.

• 28 листопада 1943 року — дата Тегеранської конференції, де союзники обговорювали післявоєнний устрій, а не сфери впливу в Польщі.

• 22 червня 1941 року — дата нападу Німеччини на СРСР, коли пакт уже втратив чинність.

Відповідь: 23 серпня 1939 року.

Приклад 2. Хронологічна послідовність

Розташуй події в хронологічній послідовності:

• А — вторгнення Червоної армії на західноукраїнські землі;

• Б — підписання договору про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною;

• В — напад Німеччини на Польщу;

• Г — підписання договору про ненапад між СРСР і Німеччиною.

Розв'язання: Спочатку пакт (Г, 23.08), потім напад на Польщу (В, 01.09), потім вторгнення Червоної армії (А, 17.09), і нарешті договір про дружбу і кордон (Б, 28.09). Правильна послідовність: Г, В, А, Б.

Типова пастка: поставити договір про дружбу і кордон (Б) перед вторгненням Червоної армії (А). Насправді вторгнення відбулося 17 вересня, а договір — 28 вересня, тобто після того, як СРСР уже захопив території.

Відповідь: Г, В, А, Б.

Приклад 3. Наслідки для українських земель

Що було наслідком радянсько-німецьких договорів 1939 року для українських земель?

Розв'язання: За договорами 1939 року Східна Галичина й західна Волинь увійшли до складу СРСР (УРСР). Це правильна відповідь.

Чому інші варіанти неправильні:

• Входження Закарпаття до складу УРСР (договір між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 р.) — подія 1945 року, а не наслідок договорів 1939 року.

• Проголошення Карпатської України — 15 березня 1939 року, до пакту Молотова–Ріббентропа.

• Входження Кримської області до УРСР — 1954 рік, не пов'язане з договорами 1939 року.

Відповідь: включення Східної Галичини й західної Волині до складу СРСР.

Приклад 4. Радянський пропагандистський плакат

Розглянь опис радянського плаката: червоноармієць ламає прикордонний стовп із написом «Польща», селяни зустрічають його квітами, гасло про «визволення братів-українців». Яку подію відображено?

Розв'язання: Плакат зображує вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року. Радянська пропаганда подавала його як «визвольний похід» і «возз'єднання» українських земель.

Чому інші варіанти неправильні:

• Звільнення Києва (6 листопада 1943 р.) — подія періоду корінного перелому у війні, а не 1939 р.; плакат на цю тему мав би зовсім інший зміст.

• Включення Північної Буковини 1940 року — окрема операція, не пов'язана з ламанням польського кордону.

• Акт злуки 1919 року — об'єднання УНР і ЗУНР, зовсім інший історичний контекст.

Відповідь: вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року.

• Плутати дату пакту (23 серпня 1939) з початком Другої світової війни (1 вересня 1939). Запам'ятай: пакт — 23 серпня, напад на Польщу — 1 вересня.

• Вважати початком Другої світової війни 22 червня 1941 року. Це дата початку німецько-радянської війни, а не світової. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу Німеччини на Польщу.

• Відносити Литву до сфери СРСР уже за протоколом 23 серпня. Насправді за першим протоколом Литва належала до сфери Німеччини. СРСР отримав Литву лише за договором 28 вересня 1939 року в обмін на Люблінщину й частину Варшавщини.

• Вважати, що Червона армія вступила на західноукраїнські землі 1 вересня разом із вермахтом. Ні, вторгнення СРСР відбулося 17 вересня 1939 року.

• Повторювати радянський термін «визвольний похід» як оцінку події. Насправді це було вторгнення за змовою з Німеччиною, а не визволення.

• Вважати, що всі українські етнічні землі Польщі відійшли СРСР. Насправді Холмщина, Лемківщина та частини Підляшшя й Надсяння опинилися під владою Німеччини.

Тема 26 програми НМТ з історії України вимагає знати дати: 23 серпня 1939 — пакт Молотова–Ріббентропа, 1 вересня 1939 — початок Другої світової війни, 17 вересня 1939 — вторгнення Червоної армії в Західну Україну. Також потрібно вміти визначати наслідки договорів 1939 року для українських земель.

Зверни увагу: у темі 26 програма називає 13 дат — більше, ніж у будь-якій іншій темі. Тому дати 1939 року треба знати з точністю до дня. Дати 23 серпня, 1, 17 і 28 вересня 1939 р. близькі в часі, тому вивчай їх разом, як опорний ряд.

Завдання на хронологічну послідовність (тип 25–27 у тесті НМТ) оцінюються так:

• 3 бали — весь ряд правильний;

• 2 бали — правильні перша й остання події;

• 1 бал — правильна лише одна з крайніх подій.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 26 — це послідовність чотирьох плакатів, що охоплюють теми 21–22, 23, 24 і 26. Тож уміння впізнавати події за візуальними матеріалами (плакатами, карикатурами) також важливе.

Завдання на вибір однієї відповіді з чотирьох (тип 1–20) оцінюються в 1 бал. Стимулом може бути уривок історичного документа — як у завданнях 12 і 19 демоваріанта 2026 року (хоча вони стосуються інших тем). Для цієї теми стимулом може бути уривок таємного протоколу або картосхема: у демоваріанті 2026 року тему 26 перевіряли картосхемою (завдання 16) і завданням «3 з 7» (завдання 29).

• 23 серпня 1939 — пакт Молотова–Ріббентропа: договір про ненапад і таємний протокол про сфери впливу.

• 1 вересня 1939 — напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.

• 17 вересня 1939 — вторгнення Червоної армії на західноукраїнські землі у складі Польщі.

• 28 вересня 1939 — договір про дружбу і кордон: межа по Нареву, Бугу й Сяну.

• Наслідок: Східна Галичина й західна Волинь — у СРСР, Холмщина, Лемківщина та частини Підляшшя й Надсяння — під Німеччиною.