Освіта і наука першої половини XIX ст.

На початку XIX ст. Російська імперія провела реформу освіти. За статутом 1804 р. було створено чотириступеневу систему: парафіяльні школи (1 рік навчання) → повітові училища (2 роки) → гімназії (4 роки) → університети. Навчання велося російською мовою — українська не викладалася. Для кріпаків вищі ступені були майже недоступні: парафіяльна школа — єдине, на що вони могли розраховувати.

Харківський університет (1805)

Першим університетом на території Наддніпрянщини став Харківський, відкритий 1805 р. Його заснування — заслуга Василя Каразіна, який переконав дворянство, купецтво й міщан Слобожанщини зібрати кошти. Уряд Олександра I підтримав ініціативу. Харківський університет швидко став осередком науки й національного відродження: тут працювали історики, етнографи, літератори, зокрема засновники харківської школи романтиків.

Київський університет св. Володимира (1834)

Другий університет у Наддніпрянщині відкрили 1834 р. в Києві під назвою «Університет св. Володимира». Його створили на базі закритого Кременецького ліцею, чиє майно й бібліотеку перевезли до Києва. Першим ректором став Михайло Максимович — історик, фольклорист і природознавець. Царський уряд задумав Київський університет як знаряддя русифікації Правобережжя після польського повстання 1830–1831 рр. Будівля університету (червоний корпус) — одна з пам’яток архітектури класицизму, яку вивчають окремо.

Закриття Києво-Могилянської академії

1817 р. Києво-Могилянську академію — найстаріший вищий навчальний заклад України — закрили. 1819 р. на її базі відкрили Київську духовну академію, яка готувала священників для Російської православної церкви.

Університети другої половини XIX ст. (довідково)

Новоросійський університет в Одесі (1865) постав на базі Рішельєвського ліцею, а Чернівецький університет (1875) — уже в австрійській частині. Ці заклади належать до другої половини XIX ст. і вивчаються в наступному курсі.

Окрім університетів, в Україні діяли ліцеї та гімназії вищих наук — навчальні заклади, що давали поглиблену освіту, проміжну між гімназією й університетом. Їх засновували як державним коштом, так і на приватні пожертви.

Рішельєвський ліцей в Одесі (1817)

Рішельєвський ліцей відкрили 1817 р. в Одесі. Назву він отримав на честь герцога Армана-Емманюеля де Рішельє — одеського градоначальника й генерал-губернатора Новоросії, який багато зробив для розвитку міста. Ліцей готував чиновників і вчителів. 1865 р. на його базі заснували Новоросійський університет (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Кременецький ліцей на Волині

На Волині спершу 1805 р. відкрили гімназію в Кременці, а 1819 р. її перетворили на ліцей. Засновниками були Тадеуш Чацький і Гуґо Коллонтай — польські просвітителі. Кременецький ліцей називали «Волинськими Афінами»: він мав багату бібліотеку, ботанічний сад, кабінети фізики й мінералогії. Навчання велося польською мовою. Після польського повстання 1830–1831 рр. ліцей закрили, а його майно передали новоствореному Київському університету.

Ніжинська гімназія вищих наук (1820)

У Ніжині 1820 р. відкрили гімназію вищих наук — заклад, що за статусом дорівнював ліцею. Її заснували коштом родини Безбородьків: заповіт склав канцлер Олександр Безбородько, а задум втілив його брат Ілля Безбородько. Тут навчалися майбутні письменники Микола Гоголь і Євген Гребінка. Згодом заклад перетворили на ліцей, а 1875 р. — на історико-філологічний інститут.

Перша половина XIX ст. — час помітних наукових зрушень в Україні. У математиці, історії, археографії працювали дослідники, чиї здобутки стали основою для подальшого розвитку науки.

Михайло Остроградський (1801–1862)

Михайло Остроградський народився на Полтавщині. Він став одним із найвидатніших математиків свого часу, академіком Петербурзької академії наук. Його праці з математичного аналізу й механіки відомі в усьому світі. Зокрема, формула Остроградського — Гаусса (теорема про перехід від поверхневого інтеграла до об’ємного) є фундаментальною в математичній фізиці.

Історики: Д. Бантиш-Каменський, М. Максимович, М. Маркевич

Дмитро Бантиш-Каменський 1822 р. видав «Историю Малой России» — першу узагальнювальну працю з історії України, написану на основі архівних документів. Михайло Максимович (перший ректор Київського університету) був не лише істориком, а й фольклористом і природознавцем; він збирав українські народні пісні й досліджував історію козацтва. Микола Маркевич у 1842–1843 рр. видав «Историю Малороссии» в п’яти томах.

Київська археографічна комісія (1843)

1843 р. в Києві створили Тимчасову комісію для розгляду давніх актів — скорочено Київську археографічну комісію. Вона збирала, описувала й видавала документи з історії України: акти, грамоти, літописи. У 1845–1847 рр. у комісії працював Тарас Шевченко, який замальовував архітектурні пам’ятки Києва й інших міст.

«Історія русів»

«Історія русів» — анонімний історико-політичний твір, написаний наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Він охоплює історію України від часів Русі до 1769 р. і різко наголошує на козацькій державності, правах і вольностях українців. Авторство досі не встановлене: припускають, що твір міг написати Григорій Полетика, Олександр Безбородько або хтось із їхнього кола.

«Історія русів» поширювалася в рукописах десятиліттями. Лише 1846 р. її надрукував Осип Бодянський у Москві. Твір справив величезний вплив на Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та інших діячів українського романтизму, які черпали з нього образи козацької минувшини.

Дві важливі події — 1839 і 1848 років — визначили релігійне й культурне життя українців у Російській та Австрійській імперіях. Перша стосувалася ліквідації греко-католицької церкви на Правобережжі, друга — першого з’їзду української інтелігенції в Галичині.

Полоцький церковний собор 1839 р.

1839 р. в Полоцьку відбувся церковний собор, на якому царська влада ліквідувала греко-католицьку (уніатську) церкву на Правобережжі й у Білорусі. Усі парафії приєднали до Російської православної церкви. Греко-католики збереглися тільки на Холмщині (в межах Російської імперії). Натомість у Галичині, яка належала Австрійській імперії, греко-католицька церква продовжувала діяти вільно.

Собор руських учених (жовтень 1848 р.)

У жовтні 1848 р. у Львові відбувся Собор руських учених — перший з’їзд української інтелігенції Галичини. У ньому взяли участь науковці, письменники, священики. Собор ухвалив важливі рішення: визнав українців (тоді їх називали «русинами») окремим народом, а українську («руську») мову — самостійною слов’янською мовою. Учасники закликали запроваджувати українську мову в школах і обговорювали потребу єдиного правопису.

Галицько-руська матиця (1848)

Того самого 1848 р. у Львові заснували Галицько-руську матицю — культурно-освітнє товариство. Його метою було видання українських книжок для народу: підручників, популярних видань, літератури. Матиця мала сприяти поширенню освіти серед простого населення. Згодом товариство потрапило під вплив москвофілів — течії, яка орієнтувалася на російську мову й культуру.

Розгляньмо типові завдання НМТ, які перевіряють знання з теми «Освіта і наука першої половини XIX ст.».

Приклад 1. Відповідність «навчальний заклад — рік заснування»

Установіть відповідність між навчальним закладом і роком його заснування (відкриття).

1 Харківський університет 2 Рішельєвський ліцей 3 Ніжинська гімназія вищих наук 4 Київський університет св. Володимира

А 1805 Б 1817 В 1820 Г 1834 Д 1865

Розв’язання. Зіставляємо кожен заклад із датою: Харківський університет — 1805 (А), Рішельєвський ліцей — 1817 (Б), Ніжинська гімназія вищих наук — 1820 (В), Київський університет — 1834 (Г). Рік 1865 — зайвий, це дата заснування Новоросійського університету в Одесі (друга половина XIX ст.).

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

Приклад 2. Послідовність подій

Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А відкриття Київського університету св. Володимира Б Собор руських учених у Львові В заснування Харківського університету Г ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі

Розв’язання. Визначаємо дати: В — 1805, А — 1834, Г — 1839, Б — 1848. Правильна послідовність: В → А → Г → Б.

Відповідь: В, А, Г, Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді

Про який твір ідеться в уривку?

«Анонімний історико-політичний твір, написаний наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Поширювався в рукописах, прославляв козацьку державу й гетьманів. Надрукований 1846 р. в Москві О. Бодянським.»

А «История Малой России» Б «Книга буття українського народу» В «Історія русів» Г «Русалка Дністровая»

Розв’язання. Опис указує на анонімний твір, що поширювався в рукописах і прославляв козацьку державність. Це «Історія русів». «История Малой России» (А) — праця Д. Бантиш-Каменського, автор відомий. «Книга буття українського народу» (Б) — програмний твір Кирило-Мефодіївського братства, автор М. Костомаров. «Русалка Дністровая» (Г) — альманах «Руської трійці», виданий 1837 р.

Відповідь: В.

Приклад 4. Відповідність «діяч — здобуток»

Установіть відповідність між діячем і його здобутком.

1 В. Каразін 2 М. Максимович 3 М. Остроградський 4 Д. Бантиш-Каменський

А ініціатор заснування Харківського університету Б перший ректор Київського університету В праці з математики й механіки Г «История Малой России» Д видання газети «Зоря Галицька»

Розв’язання. В. Каразін (1) — ініціатор заснування Харківського університету (А). М. Максимович (2) — перший ректор Київського університету (Б). М. Остроградський (3) — математик, праці з математики й механіки (В). Д. Бантиш-Каменський (4) — автор «Истории Малой России» (Г). Варіант Д (газета «Зоря Галицька») — зайвий: її видавала Головна руська рада у Львові з 1848 р., і вона не пов’язана з жодним із названих діячів.

Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.

• Плутати дати університетів: Харківський — 1805, Київський — 1834 (не навпаки). Запам’ятай: Харківський університет з’явився першим у Наддніпрянщині.

• Вважати, що в університетах навчали українською. Насправді викладали російською (у Львівському університеті — німецькою й латиною). Українська мова не була мовою викладання.

• Приписувати «Історію русів» Д. Бантиш-Каменському чи М. Костомарову. Автор твору невідомий — це анонімний текст.

• Плутати Собор руських учених (з’їзд інтелігенції, 1848) з Полоцьким церковним собором (1839) і з Головною руською радою (політична організація, створена 1848 р.). Собор руських учених — науково-культурний захід, а Головна руська рада — політична.

• Вважати, що 1839 р. ліквідовано греко-католицьку церкву в Галичині. Ліквідація стосувалася Правобережжя й Білорусі в Російській імперії. У Галичині (Австрійська імперія) греко-католицька церква діяла вільно.

• Вважати Київський університет виявом українізації. Навпаки: царський уряд заснував його для русифікації Правобережжя після польського повстання 1830–1831 рр.

Тема 14 програми НМТ («Культура кінця XVIII – першої половини XIX ст.») містить такі обов’язкові елементи, які ми розглянули:

• Дати: 1805 (Харківський університет), 1834 (Київський університет), 1839 (ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі) — усі три належать до теми 14.

• Персоналії: В. Каразін, М. Максимович, М. Остроградський — серед 5 персоналій теми 14.

• Пункти змісту теми 14: «Історія русів», Галицько-руська матиця, Собор руських учених. Поняття теми 14: класицизм, романтизм.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 р. тема 14 трапляється як побічна. Наприклад, завдання 9 — вибір однієї відповіді за уривком джерела, де основна тема 13 (західноукраїнські землі), але може бути згадка про Собор руських учених або Галицько-руську матицю.

Формати завдань:

• Відповідність (завдання 21–24): 4 пари, одна буква зайва, по 1 балу за кожну правильно встановлену пару — до 4 балів. У демоваріанті 2026 є тип пар «рік ↔ подія».

• Послідовність (завдання 25–27): 3 бали за повністю правильний ряд, 2 бали — за правильні першу й останню події, 1 бал — лише за одну з них.

Стратегія: вивчи дати (1805, 1817, 1820, 1834, 1839, 1848) і пов’язуй їх із конкретними подіями. Запам’ятай, хто з діячів що зробив. У завданнях на відповідність спершу визнач, який варіант зайвий.

• 1805 — Харківський університет (засновник В. Каразін); 1834 — Київський університет св. Володимира (перший ректор М. Максимович).

• Ліцеї: Рішельєвський (Одеса, 1817), Кременецький (Волинь, 1819), Ніжинська гімназія вищих наук (1820, коштом Безбородьків).

• Наука: М. Остроградський (математика), Д. Бантиш-Каменський («История Малой России»), М. Максимович (історія, фольклор).

• 1843 — Київська археографічна комісія (збирала й видавала документи з історії України).

• «Історія русів» — анонімний історико-політичний твір про козацьку державність, надрукований 1846 р. О. Бодянським.

• 1839 — ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі (Полоцький собор).

• 1848 — Собор руських учених (з’їзд інтелігенції у Львові) і Галицько-руська матиця (видавниче товариство).