Культура й наука доби «відлиги»: К. Білокур, С. Корольов

Після XX з’їзду КПРС (1956) у культурному житті УРСР настали помітні зміни. Головна з них — посмертна реабілітація частини митців, репресованих у 1920–1930-х роках. Влада повернула добре ім’я драматургу Миколі Кулішу, режисерові Лесю Курбасу, поетові Миколі Зерову, художникові Михайлові Бойчуку. Окремі твори «Розстріляного відродження» знову дозволили до друку, але вибірково й із купюрами — цензура нікуди не зникла.

У літературу прийшли нові імена: Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський. Ці автори творили вже в умовах «відлиги» й стали ядром руху шістдесятників (докладно — урок «Шістдесятники»). Пожвавилися літературні дискусії, з’явилися переклади світової літератури, активніше працювали журнали.

Важливим явищем став Клуб творчої молоді «Сучасник», заснований 1959 року в Києві. Його організатором і першим головою був театральний режисер Лесь Танюк. Клуб об’єднував молодих митців, літераторів, науковців — тут читали вірші, дискутували, знайомилися з забороненими раніше творами. Однак вистави Танюка в Києві швидко заборонили, і надалі він працював переважно в Москві.

У кінематографі 1958 року вийшов фільм «Поема про море» за сценарієм Олександра Довженка, завершений після смерті митця (1956). Це була перша ластівка українського поетичного кіно, розквіт якого припав на середину 1960-х років (про нього — урок «Культура УРСР 1960–1980-х рр.»).

Катерина Білокур (1900–1961) — майстриня народного декоративного живопису, уродженка села Богданівка на Київщині. Вона не мала жодної мистецької освіти й була художницею-самоуком. Малювати почала ще в дитинстві, використовуючи саморобні фарби. Її улюбленою темою були квіти — «Цар-Колос», «Богданівські квіти» та інші полотна вражають ретельним виписуванням кожної пелюстки й яскравими чистими кольорами.

1954 року картини Білокур експонували на міжнародній виставці в Парижі. За переказами, Пабло Пікассо, побачивши їх, високо оцінив майстерність української художниці. 1956 року їй присвоїли звання народної художниці УРСР.

«Хата в Богданівці» — програмна пам’ятка теми 28 НМТ. На картині зображено рідну хату мисткині серед дерев і квітів. Кожна деталь виписана з ювелірною точністю, кольори чисті й яскраві, уся композиція пройнята декоративністю народного малярства. Це типовий зразок українського народного декоративного живопису доби «відлиги».

Як не сплутати: Білокур малює реальні квіти й хати в народному стилі; Яблонська — соцреалістичні сцени праці; Приймаченко — фантастичних звірів. Кожна з цих мисткинь працювала в різний час і в різній манері.

Сергій Корольов (1907–1966) народився в Житомирі, навчався в Київському політехнічному інституті. 1938 року його репресували — заслали на Колиму, а потім перевели в закрите конструкторське бюро (так звану «шарашку»). Звільнили його лише 1944 року.

Після війни Корольов став головним конструктором ракетно-космічної техніки СРСР. Під його керівництвом відбулися дві події світового значення:

• 4 жовтня 1957 року — запущено перший штучний супутник Землі.

• 12 квітня 1961 року — здійснено перший політ людини в космос (Юрій Гагарін, корабель «Восток»).

За життя Корольова його ім’я тримали в суворій таємниці — у пресі його називали просто «Головним конструктором». Лише після смерті, 1966 року, ім’я Сергія Корольова стало публічним.

Українська наука доби «відлиги» також мала значні здобутки. 1962 року створено Інститут кібернетики АН УРСР під керівництвом Віктора Глушкова. Борис Патон став президентом Академії наук УРСР у 1962 році й очолював її понад 50 років. У Дніпропетровську розвивалося ракетобудування — Південне конструкторське бюро (колишнє КБ Янгеля).

Варто пам’ятати: радянська пропаганда подавала космічні успіхи як доказ переваг соціалізму, а внесок українських учених і заводів — як загальносоюзний здобуток, не виокремлюючи національної складової.

«Відлига» в культурі була частковою й контрольованою. Межі свободи визначала партія, і будь-який вихід за них карали. Розгляньмо три головні обмеження.

Антирелігійна кампанія

Наприкінці 1950-х — 1964 року Микита Хрущов розгорнув масштабну антирелігійну кампанію. В УРСР закрили тисячі православних храмів і більшість монастирів. 1961 року закрили Києво-Печерську лавру — одну з найбільших святинь православ’я. Переслідували баптистів і греко-католиків, велася агресивна атеїстична пропаганда. Отже, «відлига» не принесла свободи віросповідання — навпаки, боротьба з релігією посилилася.

Цензура

Кожну книжку, статтю, виставу перевіряв Головліт — головне управління у справах літератури й видавництв. У березні 1963 року на зустрічі Хрущова з інтелігенцією відбувся погром «формалізму» — митців звинувачували у відході від соцреалізму. 1964 року знищили вітраж «Шевченко. Мати» (про це докладніше — урок «Шістдесятники»).

Русифікація освіти

Закон 1959 року «Про зміцнення зв’язку школи з життям» дозволив батькам обирати мову навчання для дітей і звільняти їх від вивчення української мови. На практиці це прискорило русифікацію: українських шкіл, особливо в містах, ставало дедалі менше. Максим Рильський і Микола Бажан виступили в пресі проти цього закону, але марно.

Висновок: «відлига» в культурі була частковою й контрольованою. Реабілітація, нові імена, Клуб творчої молоді — усе це існувало в межах, які визначала партія. Як тільки митець виходив за ці межі, цензура й репресії поверталися.

Приклад 1. Розпізнавання твору за описом

Завдання: «Перед тобою опис репродукції: пейзаж із білою хатою серед дерев і квітів, кожна пелюстка виписана з ювелірною точністю, кольори чисті та яскраві. Хто автор цього твору й до якого періоду він належить?»

Ключ: Катерина Білокур, доба «відлиги». Опис точно відповідає картині «Хата в Богданівці» — хаті мисткині, виписаній у народному декоративному стилі.

Чому інші варіанти неправильні:

• Т. Яблонська, повоєнні роки — її «Хліб» зображує колгоспниць на току серед гір зерна й мішків, це соцреалізм, а не хата серед квітів.

• М. Приймаченко, «застій» — вона малювала фантастичних звірів, а не реалістичні хати.

• О. Мурашко, початок ХХ ст. — він працював набагато раніше, у стилі імпресіонізму, і не малював таких декоративних сільських пейзажів.

Приклад 2. Три ознаки культурного життя «відлиги»

Завдання: «Які три явища характерні для культурного життя УРСР доби «відлиги»?»

Ключі:

• Посмертна реабілітація частини діячів «Розстріляного відродження» (М. Куліш, Л. Курбас, М. Зеров, М. Бойчук).

• Поява нових імен у літературі (Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський).

• Діяльність Клубу творчої молоді «Сучасник» під керівництвом Л. Танюка.

Дистрактори:

• «Ждановщина» — це ідеологічні кампанії 1946–1953 рр., а не доба «відлиги».

• Українізація — політика 1920-х рр., а не 1950–1960-х.

• Легалізація УГКЦ — навпаки, у 1946 р. УГКЦ ліквідували, і в добу «відлиги» її не легалізували.

• Діяльність УГГ — Українська Гельсінська група виникла 1976 р., у період «застою».

Приклад 3. Персоналія — С. Корольов

Завдання: «Хто з уродженців України був головним конструктором, під чиїм керівництвом запущено перший штучний супутник Землі?»

Ключ: Сергій Корольов — уродженець Житомира, головний конструктор ракетно-космічної техніки СРСР.

Чому інші варіанти неправильні:

• С. Лебедєв — творець першої в СРСР електронно-обчислювальної машини МЕСМ (1951), не має стосунку до космосу.

• О. Антонов — авіаконструктор, творець літаків (Ан-2, Ан-24 тощо), але не космічних апаратів.

• В. Глушков — засновник Інституту кібернетики АН УРСР, працював у галузі обчислювальної техніки, а не ракетобудування.

Приклад 4. Межі «відлиги»

Завдання: «Що засвідчувало межі «відлиги» в духовному житті УРСР?»

Ключ: закриття Києво-Печерської лаври й тисяч храмів в УРСР (1961) в межах антирелігійної кампанії Хрущова.

Чому інші варіанти неправильні:

• Реабілітація М. Куліша й Л. Курбаса — це, навпаки, ознака лібералізації, а не її межі.

• Заснування Клубу творчої молоді — теж ознака пожвавлення культури, а не обмеження.

• Запуск першого супутника — наукове досягнення, що не стосується меж духовної свободи.

• Плутати С. Корольова (ракети, супутник 1957, політ Ю. Гагаріна 1961) із С. Лебедєвим (МЕСМ, 1951). Запам’ятай: Корольов — космос, Лебедєв — перший комп’ютер.

• Плутати «Хату в Богданівці» К. Білокур із «Хлібом» Т. Яблонської чи «Гороховим звіром» М. Приймаченко. Білокур — народний декоративний живопис, хата й квіти; Яблонська — соцреалізм, сцени праці; Приймаченко — фантастичні звірі.

• Вважати, що «відлига» принесла свободу віросповідання. Навпаки, наприкінці 1950-х — 1964 р. тривала антирелігійна кампанія із закриттям храмів і переслідуванням віруючих.

• Думати, що реабілітували всіх митців «Розстріляного відродження». Реабілітація була частковою, багато творів лишалися під забороною, цензура зберігалася.

• Вважати К. Білокур професійною художницею з академічною освітою. Вона самоук — не мала жодної мистецької освіти, що робить її успіх ще більш визначним.

• Вважати закон 1959 р. про вибір мови навчання демократичним. На практиці він прискорив русифікацію шкіл, особливо в містах, і звузив сферу вживання української мови.

Тема 28 програми НМТ з історії України охоплює культуру й духовність доби десталінізації. Програмна пам’ятка — картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці». Персоналії, які треба знати: Катерина Білокур (народна художниця), Лесь Танюк (режисер, Клуб творчої молоді), Сергій Корольов (конструктор ракетно-космічної техніки).

У демоваріанті 2026 року візуальне розпізнавання пам’яток перевіряють завдання 6 і 17 (теми 10 і 27). Формат — вибір однієї відповіді з чотирьох, 1 бал. Дату створення пам’ятки програма знати не вимагає — достатньо впізнати твір і співвіднести з автором і добою.

Завдання типу «3 з 7» (у тесті це завдання 28–30) оцінюють так: 1 бал за кожен правильно вказаний варіант, максимум 3 бали. Неправильно вказаний варіант бала не приносить, але не анулює інших правильних відповідей.

• «Відлига» в культурі: посмертна реабілітація частини митців 1920–1930-х рр. (М. Куліш, Л. Курбас, М. Зеров, М. Бойчук), нові імена в літературі (Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський), Клуб творчої молоді «Сучасник» (Л. Танюк).

• Катерина Білокур — майстриня народного декоративного живопису, самоук із Богданівки. «Хата в Богданівці» — програмна пам’ятка теми 28 НМТ: біла хата серед квітів, ретельно виписані деталі, яскраві кольори.

• Сергій Корольов — уродженець Житомира, головний конструктор ракетно-космічної техніки: перший штучний супутник Землі (4 жовтня 1957), перший політ людини в космос (12 квітня 1961, Ю. Гагарін).

• Межі «відлиги»: антирелігійна кампанія (1961 — закриття Києво-Печерської лаври), цензура (Головліт), русифікація освіти (закон 1959 р.). «Відлига» була частковою й контрольованою — межі свободи визначала партія.