Культура й духовне життя незалежної України (1991–2004)

Після проголошення незалежності Україна успадкувала складну релігійну ситуацію. Радянська влада десятиліттями придушувала релігію: знищувала храми, переслідувала священників, насильно ліквідовувала цілі церкви. У незалежній державі релігійне життя почало відроджуватися на нових засадах. Ключовим поняттям, яке описує цю ситуацію, є «поліконфесійність».

Що таке поліконфесійність?

Поліконфесійність — це співіснування в межах однієї держави багатьох церков, релігійних громад і конфесій. В Україні 1990-х років вона означала, що жодна церква не мала статусу державної, а всі релігійні організації діяли вільно в межах закону. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991) гарантував право кожного громадянина сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Конституція 1996 року закріпила відокремлення церкви від держави: держава не втручається в діяльність церков, а церква не виконує державних функцій.

Легалізація Української греко-католицької церкви

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) понад сорок років діяла в підпіллі. 1946 року на Львівському псевдособорі радянська влада примусово ліквідувала УГКЦ, передавши її майно Російській православній церкві. Віряни й священники продовжували таємно зберігати свою церкву. У грудні 1989 року, ще за радянської доби, УГКЦ була легалізована — це стало можливим завдяки політиці перебудови й тиску українського національного руху. 1991 року до Львова повернувся глава УГКЦ кардинал Мирослав Любачівський, який перебував в еміграції.

Відродження Української автокефальної православної церкви

У 1989–1990 роках відродилася Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Автокефалія — це незалежність помісної православної церкви, її право самостійно обирати своїх керівників і вирішувати внутрішні справи без підпорядкування іншому церковному центрові. Патріархом відродженої УАПЦ став Мстислав (Скрипник) — український релігійний діяч, який до того перебував в еміграції.

Утворення УПЦ Київського патріархату

У червні 1992 року відбувся об'єднавчий собор: частина Української православної церкви на чолі з митрополитом Філаретом і Українська автокефальна православна церква утворили Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП). З 1995 року патріархом УПЦ КП став Філарет. Водночас частина православних громад залишилася в підпорядкуванні Московського патріархату — це Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). Таким чином, в Україні діяли три православні церкви: УПЦ КП, УПЦ МП та УАПЦ.

Інші релігійні громади

Окрім православних і греко-католиків, в Україні діяли римо-католики, протестантські церкви (баптисти, п'ятидесятники, адвентисти), юдейські громади, мусульмани (зокрема кримські татари). Важливою подією став візит Папи Римського Івана Павла II до Києва й Львова в червні 2001 року — це був перший візит глави Римо-католицької церкви в Україну.

Любомир Гузар — одна з найважливіших постатей українського церковного життя кінця XX — початку XXI століття. Його ім'я внесено до програми НМТ як підкреслену персоналію, тобто його можуть пропонувати для візуального розпізнавання за фотографією.

Життєвий шлях

Любомир Гузар народився 1933 року у Львові. 1944 року, під час Другої світової війни, його родина емігрувала на Захід. Він навчався в семінаріях у США та Римі, здобув богословську освіту й служив священником. 1977 року патріарх Йосиф Сліпий таємно висвятив його на єпископа — це відбувалося в умовах, коли УГКЦ ще діяла в підпіллі в Україні. 1993 року, після легалізації УГКЦ, Любомир Гузар повернувся в Україну.

На чолі УГКЦ

У січні 2001 року Любомира Гузара обрали главою УГКЦ — Верховним архієпископом. У лютому того самого року Папа Римський Іван Павло II надав йому титул кардинала. Найважливішою подією його керівництва стало перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ зі Львова до Києва. Відтоді титул предстоятеля звучав як «Верховний архієпископ Києво-Галицький». Це підкреслювало загальноукраїнський характер церкви. У Києві було споруджено Патріарший собор Воскресіння Христового.

Моральний авторитет і відхід на спочинок

Любомир Гузар мав величезний моральний авторитет в українському суспільстві. Він постійно закликав до гідності, чесності, діалогу між церквами та примирення. Його голос був важливим під час Помаранчевої революції 2004 року та в наступні роки. 2011 року Любомир Гузар пішов на спочинок за станом здоров'я. Його наступником став Святослав (Шевчук), який очолює УГКЦ донині. Любомир Гузар помер 2017 року.

Запам'ятай: Л. Гузар — глава УГКЦ (2001–2011), кардинал, переніс осідок церкви до Києва (2005). Це підкреслена персоналія програми НМТ.

У 1990-х роках українська наука й культура переживали складний, але важливий період. З одного боку — брак фінансування й економічна криза, з іншого — довгоочікувана свобода творчості, можливість повернути заборонені імена й відбудувати зруйноване.

Леонід Каденюк — перший астронавт незалежної України

Леонід Каденюк (1951–2018) — український льотчик-випробувач і космонавт, який став першим астронавтом незалежної України. З 19 листопада до 5 грудня 1997 року він здійснив політ на американському шатлі «Колумбія» (місія STS-87). Під час польоту Каденюк проводив біологічні експерименти з рослинами, зокрема досліджував вплив невагомості на ріст і розвиток рослин. Цей політ засвідчив, що Україна, попри економічні труднощі, зберігає свій науковий потенціал і здатна брати участь у міжнародних космічних програмах.

Відбудова знищених пам'яток

Радянська влада знищила сотні українських храмів. У незалежній Україні почалося відновлення найцінніших із них. Дві пам'ятки мають особливе значення для НМТ:

Михайлівський Золотоверхий собор — одна з найдавніших святинь Києва, зведена ще в XII столітті. Його зруйнували в 1930-х роках за наказом радянської влади. Наприкінці 1990-х років собор відбудували у вигляді, якого він набув після перебудови в стилі українського бароко (XVII–XVIII ст.), — із блакитними стінами та золотими банями; первісний храм 1108–1113 рр. мав одну золоту баню. Успенський собор Києво-Печерської лаври був підірваний у 1941 році й відбудований у 1998–2000 роках.

Повернення забутих імен

Незалежність дала змогу повернути українському читачеві твори, які десятиліттями були під забороною. Почали перевидавати праці Михайла Грушевського, твори Володимира Винниченка, письменників «Розстріляного відродження» (Микола Хвильовий, Валер'ян Підмогильний, Михайль Семенко) та діаспори (Іван Багряний, Євген Маланюк). З 1998 року в Україні відзначають День пам'яті жертв голодоморів — щороку в четверту суботу листопада.

Нове в культурі

У 1990-х роках виникли незалежні видавництва, з'явилися перші недержавні телеканали, почали проводити музичні фестивалі. Яскравою подією стала перемога співачки Руслани (Руслана Лижичко) на пісенному конкурсі «Євробачення» 2004 року з піснею «Wild Dances». Це була перша перемога України на цьому конкурсі, яка привернула увагу всього світу до української культури.

Період 1991–2004 років позначився глибокою демографічною кризою. Населення України скорочувалося, а сотні тисяч громадян виїжджали за кордон у пошуках роботи. Ці процеси мали довгострокові наслідки для українського суспільства.

Скорочення населення

1993 року чисельність населення України сягала понад 52 мільйони осіб. Однак уже перший всеукраїнський перепис населення, проведений 2001 року, зафіксував лише 48,5 мільйона. За неповне десятиліття країна втратила майже 3,8 мільйона людей (з 52,2 млн у 1993 р. до 48,5 млн за переписом 2001 р.). Головна причина — депопуляція, тобто ситуація, коли смертність перевищує народжуваність. В Україні 1990-х років різко впала народжуваність (через економічну кризу, невпевненість у завтрашньому дні), водночас зросла смертність, а тривалість життя скоротилася.

Національний склад за переписом 2001 року

Перепис 2001 року — перший у незалежній Україні — показав такий національний склад:

Трудова міграція

Економічна криза 1990-х років спричинила масове безробіття й низькі зарплати. Сотні тисяч українців, за різними оцінками — мільйони, виїжджали на заробітки за кордон. Основними країнами призначення були Росія, Польща, Італія, Португалія, Чехія, Іспанія. Люди працювали на будівництві, у сільському господарстві, у сфері послуг. Трудова міграція мала подвійний ефект: з одного боку, грошові перекази мігрантів підтримували українську економіку, з іншого — розривали сім'ї, призводили до соціальних проблем.

Повернення й еміграція

Водночас в Україну поверталися депортовані кримські татари (докладніше про це — у юніті про Крим). Частина населення, насамперед євреї та етнічні німці, емігрувала до Ізраїлю, США, Німеччини. Таким чином, міграційні процеси 1990-х років були різноспрямованими, але загалом Україна втрачала населення.

Розгляньмо типові завдання НМТ з теми «Культура й духовне життя незалежної України (1991–2004)».

Приклад 1. Відповідність «діяч — внесок»

Установіть відповідність між діячем та його внеском.

Зверни увагу: серед варіантів відповідей є зайвий — Д (перший голова Народного Руху).

Розв'язання: Любомир Гузар (1) — глава УГКЦ, який 2005 року переніс осідок церкви до Києва (А). Леонід Каденюк (2) — перший астронавт незалежної України, політ 1997 року (Б). Мстислав (Скрипник) (3) — патріарх відродженої УАПЦ (В). Віктор Ющенко (4) — голова Національного банку України, який провів грошову реформу 1996 року й запровадив гривню (Г).

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.

Приклад 2. Вибір однієї відповіді: поняття «поліконфесійність»

Що означає поняття «поліконфесійність»?

• А. Об'єднання всіх церков в одну державну церкву

• Б. Співіснування в державі багатьох церков і релігійних громад

• В. Відокремлення школи від церкви

• Г. Державна підтримка лише однієї церкви

Розв'язання: Поліконфесійність — це співіснування багатьох церков і релігійних громад в одній державі. Варіант А описує протилежне — одержавлення однієї церкви. Варіант В — це принцип світської держави (свобода совісті), а не поліконфесійність. Варіант Г суперечить Конституції, яка гарантує рівність усіх релігій.

Відповідь: Б.

Приклад 3. Вибір однієї відповіді: пам'ятка за описом

Собор із блакитними стінами й золотими банями, розташований поруч із дзвіницею. Знищений у 1930-х роках і відбудований наприкінці 1990-х років. Яку пам'ятку описано?

• А. Софійський собор

• Б. Успенський собор Києво-Печерської лаври

• В. Михайлівський Золотоверхий собор

• Г. Володимирський собор

Розв'язання: Опис «блакитні стіни й золоті бані» — характерна ознака Михайлівського Золотоверхого собору. Софійський собор має інший колір стін і не був знищений у 1930-х. Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвали 1941 року, його стіни не блакитні. Володимирський собор не знищували. Ключова підказка — «знищений у 1930-х роках» і «відбудований наприкінці 1990-х».

Відповідь: В.

Приклад 4. Відповідність «явище — рік»

Установіть відповідність між явищем та роком.

Зверни увагу: є зайвий варіант — Д (1989, рік легалізації УГКЦ).

Розв'язання: Утворення УПЦ Київського патріархату — червень 1992 року (1-А). Політ Л. Каденюка на шатлі «Колумбія» — 1997 рік (2-Б). Перший всеукраїнський перепис населення — 2001 рік (3-В). Перенесення осідку глави УГКЦ до Києва — 2005 рік (4-Г).

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.

• Вважати поліконфесійність назвою однієї церкви. Насправді це співіснування багатьох конфесій в одній державі.

• Плутати Любомира Гузара (глава УГКЦ 2001–2011) з патріархом Філаретом (глава УПЦ КП) або митрополитом Андреєм Шептицьким (глава УГКЦ у першій половині XX століття). Гузар — діяч доби незалежності, Шептицький помер 1944 року.

• Вважати Леоніда Каденюка першим уродженцем України в космосі. Він — перший астронавт незалежної України. Але в радянські часи в космос літали й інші уродженці України, зокрема Павло Попович, Георгій Береговий, Віталій Жолобов.

• Вважати нинішній Михайлівський Золотоверхий собор спорудою, що збереглася з княжих часів. Насправді це відбудова кінця 1990-х років. Оригінальний собор XII століття був зруйнований у 1930-х роках.

• Вважати, що УГКЦ легалізували лише 1991 року. Легалізація відбулася в грудні 1989 року, ще за радянської доби. 1991 року до Львова повернувся глава церкви кардинал М. Любачівський.

• Вважати, що населення України після 1991 року зростало. Насправді воно скоротилося з понад 52 млн (1993) до 48,5 млн (перепис 2001 року) через депопуляцію та міграцію.

Матеріал цього юніта відповідає темі 31 програми НМТ з історії України. Ось що варто знати про формат перевірки:

• Персоналії: Любомир Гузар (підкреслений — може пропонуватися для візуального розпізнавання за фотографією) і Леонід Каденюк.

• Поняття: «поліконфесійність» — обов'язкове для розуміння.

• Змістові пункти: культура й духовність, демографічні та міграційні процеси.

• Пам'яток культури тема 31 не має в переліку обов'язкових, тому відбудовані собори — це контекст, а не обов'язкова позиція. Дати створення пам'яток знати не обов'язково.

• Завдання 21–24 (відповідність): формати пар бувають різні, тож відповідність «діяч — внесок» у цьому юніті — тренувальна вправа. 1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів. Одна буква з п'яти — зайва.

• Завдання 1–20 (вибір однієї відповіді з чотирьох): 1 бал за правильну відповідь.

• У демоваріанті 2026 року завдання 20 — вибір однієї відповіді з теми 31, а завдання 30 перевіряє біографію діяча за фотографією.

• Поліконфесійність — співіснування в державі багатьох церков і релігійних громад.

• 1989 — легалізація УГКЦ; 1992 — утворення УПЦ Київського патріархату.

• Любомир Гузар — глава УГКЦ (2001–2011); 2005 — перенесення осідку церкви до Києва.

• 1997 — Леонід Каденюк, перший астронавт незалежної України, політ на шатлі «Колумбія».

• Відбудовано зруйновані радянською владою пам'ятки: Михайлівський Золотоверхий собор (наприкінці 1990-х) і Успенський собор Києво-Печерської лаври (1998–2000).

• Населення України скоротилося з понад 52 млн (1993) до 48,5 млн (перепис 2001 року).

• Трудова міграція: сотні тисяч українців працювали в Росії, Польщі, Італії, Португалії, Чехії, Іспанії.