Ключові дати НМТ: козацька доба і Гетьманщина

Період Речі Посполитої охоплює теми 6–7 програми НМТ. Ти маєш запам’ятати 10 хронологічних позицій — від 1556 до 1637–1638 рр. Розгляньмо кожну подію докладно.

1556 — Січ Д. Вишневецького на Малій Хортиці

Князь Дмитро Вишневецький (відомий у народній пам’яті як Байда) заклав укріплення на острові Мала Хортиця. Це був перший відомий прообраз Запорозької Січі — фортеця, що давала змогу контролювати дніпровські переправи й захищати південні кордони. Саме цю дату програма НМТ фіксує як початок козацького укріпленого поселення на Дніпрі.

1556–1561 — Пересопницьке Євангеліє

У ці роки на Волині (спершу в Двірці, потім у Пересопниці) створено одну з найвизначніших пам’яток української культури — Пересопницьке Євангеліє. Це переклад Четвероєвангелія староукраїнською книжною мовою. Хоча це пам’ятка культури, її дату (1556–1561) програма НМТ подає в темі 6, тому ти мусиш її знати.

1569 — Люблінська унія

Польське королівство й Велике князівство Литовське уклали державну унію, утворивши Річ Посполиту. За умовами унії Волинське, Київське, Брацлавське й Підляське воєводства перейшли з-під влади Литви під владу Польщі. Це різко змінило становище українських земель: посилився польський адміністративний і культурний вплив, зросло соціальне напруження.

1586 — Львівська братська школа

Львівське Успенське братство заснувало братську школу — один із перших осередків освіти в Україні. Школа навчала слов’янською й грецькою мовами, давала ґрунтовну богословську й світську освіту. Ця дата символізує розвиток братського руху, який боровся за збереження православ’я.

1596 — Берестейська церковна унія

У Бересті (сучасний Брест) частина православних ієрархів на чолі з митрополитом Михайлом Рогозою ухвалила унію з Римом. Так постала Унійна церква (сьогодні — Українська греко-католицька церква, УГКЦ), яка визнала зверхність Папи Римського, зберігши візантійський обряд. Це спричинило глибокий релігійний розкол в українському суспільстві.

1618 — похід П. Сагайдачного на Москву

Гетьман Петро Сагайдачний на чолі козацького війська вирушив у складі армії королевича Владислава на Москву. Похід був частиною польсько-московської війни. Сагайдачний тоді виступав як союзник Речі Посполитої.

1621 — Хотинська битва

Об’єднане польсько-козацьке військо під проводом гетьмана Сагайдачного й королевича Владислава зупинило армію османського султана Османа II під Хотином. Битва закінчилася перемир’ям, але козаки відіграли вирішальну роль у порятунку Речі Посполитої від турецької навали.

1625 — Куруківська угода

Після повстання козаків під проводом Марка Жмайла польський уряд уклав Куруківську угоду. Вона встановлювала реєстр у 6000 козаків — тобто офіційно визнавала лише шість тисяч реєстровців. Решта козаків мала повернутися до панщини. Це перша з угод, які ти мусиш розрізняти за реєстром.

1632 — «Пункти для заспокоєння руського народу» й Київська колегія

Новообраний король Владислав IV видав «Пункти для заспокоєння руського народу», які легалізували православну ієрархію в Речі Посполитій. Того самого року митрополит Петро Могила заснував Київську колегію (з 1701 р. — Києво-Могилянська академія), яка стала провідним осередком вищої освіти в Україні.

1637–1638 — повстання й «Ординація Війська Запорозького реєстрового»

1637 року спалахнуло повстання Павла Павлюка, яке завершилося поразкою під Кумейками. 1638 року повстання продовжили Яків Острянин і Дмитро Гуня, але й воно зазнало невдачі. Після придушення повстань польський сейм ухвалив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового» 1638 року, яка скасувала козацьке самоврядування, вибори старшини й обмежила реєстр. Настав період, який в історіографії називають «Золотим спокоєм» (1638–1648) — десять років без великих козацьких повстань.

Тема 8 програми НМТ містить 7 дат — кожен рік від 1648 до 1654 (крім 1650) і 1656 рік. Це період Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Розгляньмо події в хронологічному порядку.

1648 — три перемоги першого року війни

У травні 1648 року козацько-кримське військо здобуло дві блискучі перемоги: під Жовтими Водами (завершальні бої — 16 травня) і під Корсунем (26 травня). У вересні того самого року відбулася третя перемога — під Пилявцями. Ці три битви забезпечили Хмельницькому контроль над більшою частиною українських земель. На НМТ достатньо знати рік 1648, але варто пам’ятати, що перші дві битви сталися навесні, а Пилявецька — восени.

1649 — Зборівська битва й Зборівський договір

У серпні 1649 року відбулася Зборівська битва, після якої Хмельницький уклав із королем Яном Казимиром Зборівський договір. Умови: реєстр 40 000 козаків, під владу гетьмана переходили Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства. Це був максимальний територіальний успіх Хмельницького за договорами з Річчю Посполитою.

1651 — Берестецька битва й Білоцерківський договір

У червні 1651 року під Берестечком відбулася найбільша битва війни. Кримський хан Іслам-Гірей III залишив поле бою, забравши з собою Хмельницького, — і козацьке військо зазнало тяжкої поразки. Наслідком став Білоцерківський договір (вересень 1651), який урізав реєстр до 20 000 і залишив гетьманові лише Київське воєводство. Порівняй: 1649 — 40 тис. і три воєводства, 1651 — 20 тис. і одне воєводство.

1652 — Батозька битва

У травні 1652 року під Батогом Хмельницький розгромив польське військо на чолі з гетьманом Мартином Калиновським. Це була помста за Берестечко — майже все польське військо загинуло або потрапило в полон.

1653 — Жванецька облога й Кам’янецький договір

Хмельницький узяв в облогу польське військо під Жванцем. Однак кримський хан, не зацікавлений у повній перемозі козаків, уклав із королем Яном Казимиром Кам’янецький договір — без участі українських послів. Це стало одним із чинників, що підштовхнули Хмельницького до союзу з Московською державою.

1654 — Переяславська рада й «Березневі статті»

У січні 1654 року в Переяславі відбулася рада, яка схвалила перехід Гетьманщини під протекторат московського царя. У березні того самого року в Москві уклали «Березневі статті» — договір, що визначав умови союзу. Реєстр зростав до 60 000 козаків, гетьман зберігав право зовнішніх зносин (крім Речі Посполитої й Османської імперії). Це кардинально змінило геополітичну ситуацію.

1656 — Віленське перемир’я

Московська держава й Річ Посполита уклали Віленське перемир’я, домовившись про спільні дії проти Швеції. Українських послів на переговори не допустили. Це засвідчило, що Москва почала ігнорувати інтереси Гетьманщини, і стало передвістям майбутнього розриву.

Тема 9 програми НМТ охоплює період Руїни — громадянської війни й занепаду Гетьманщини після смерті Хмельницького. Ти маєш знати 6 дат: 1658, 1659, 1667, 1669, 1681 і 1686.

1658 — Гадяцький договір

Гетьман Іван Виговський уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою. За умовами договору українські землі (Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства) мали утворити Велике князівство Руське — третю, рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею й Литвою. Однак сейм ратифікував договір у скороченому вигляді, і він не був реалізований через спротив шляхти.

1659 — Конотопська битва

Військо Івана Виговського разом із кримським ханом Мехмед-Гіреєм розгромило московську армію під Конотопом. Це одна з найбільших перемог українського війська над Москвою. Однак перемога не дала Виговському політичної стабільності — внутрішній спротив змусив його зректися булави.

1667 — Андрусівське перемир’я

Московська держава й Річ Посполита уклали Андрусівське перемир’я строком на 13,5 років. Гетьманщину поділили по Дніпру: Лівобережжя відходило до Москви, Правобережжя — до Польщі. Київ передавався Москві на два роки (але зрештою залишився за нею). Запорожжя опинилося під спільною зверхністю обох держав. Українських послів на переговори не допустили. Це був перший формальний поділ українських земель між сусідами.

1669 — Корсунська угода

Гетьман Правобережної України Петро Дорошенко уклав у Корсуні угоду з Османською імперією, визнавши її протекторат. Дорошенко шукав військової підтримки проти Польщі й Москви, але османська протекція призвела до спустошливих турецьких походів на Правобережжя.

1681 — Бахчисарайський мирний договір

Московська держава уклала мир із Османською імперією та Кримським ханством у Бахчисараї. Кордон встановили по Дніпру, а землі між Південним Бугом і Дніпром оголосили нейтральними — заборонялося їх заселяти. Це закріпило розмежування, за якого Правобережжя залишалося під османським впливом.

1686 — «Вічний мир»

Москва й Річ Посполита підписали «Вічний мир», який остаточно закріпив поділ Гетьманщини по Дніпру. Київ назавжди залишався за Москвою (за що вона сплатила Польщі компенсацію). Того самого 1686 року Київську митрополію підпорядковано Московському патріархатові — це завершило процес церковного підпорядкування українських земель Москві.

Теми 10–11 програми НМТ охоплюють XVIII століття: 5 дат у темі 10 і 6 дат у темі 11. Загалом — 11 позицій, серед яких 1783 рік має два окремі записи (закріпачення селян і підкорення Криму).

1708 — українсько-шведський союз і зруйнування Батурина

Гетьман Іван Мазепа уклав союз із шведським королем Карлом XII, спрямований проти Московської держави. У відповідь московське військо під командуванням Олександра Меншикова захопило й зруйнувало гетьманську столицю Батурин, винищивши майже все населення. Це одна з найтрагічніших подій української історії.

1709 — зруйнування Чортомлицької Січі й Полтавська битва

У травні 1709 року московські війська зруйнували Чортомлицьку Січ (стару Запорозьку Січ). У червні того самого року відбулася Полтавська битва, в якій московське військо Петра I розгромило шведів. Мазепа й Карл XII втекли до Османської імперії. Не плутай 1708 (союз і Батурин) і 1709 (Полтава й Чортомлик).

1710 — «Конституція» Пилипа Орлика

У Бендерах (територія Османської імперії) Пилип Орлик, обраний гетьманом у вигнанні, ухвалив «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» — першу українську конституцію. Вона передбачала поділ влади між гетьманом, старшиною й козацькою радою, обмеження гетьманської влади.

1713 — ліквідація козацтва на Правобережжі

За російсько-османськими договорами Правобережжя повернули Речі Посполитій. Польський уряд ліквідував козацькі права на цих землях — козацтво на Правобережжі припинило існування.

1734 — Нова (Підпільненська) Січ

Запорожці, які після 1709 року перебували в османських володіннях (Ханська Україна), повернулися під владу Російської імперії й заснували Нову Січ на річці Підпільній (притока Дніпра). Вона проіснувала до 1775 року.

1764 — ліквідація гетьманства

Останній гетьман Кирило Розумовський зрікся булави. Катерина II остаточно ліквідувала посаду гетьмана й утворила Другу Малоросійську колегію на чолі з Петром Рум’янцевим. Відтоді Лівобережна Україна управлялася без гетьмана.

1768 — Коліївщина

На Правобережжі спалахнуло селянсько-козацьке повстання під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти. Повстанці виступали проти польської шляхти, унії та релігійного гноблення. Повстання жорстоко придушили, а його учасників стратили.

1775 — остаточна ліквідація Запорозької Січі

Російське військо під командуванням генерала Петра Текелі оточило Нову Січ і зруйнувало її. Останній кошовий отаман Петро Калнишевський був засланий на Соловки, де провів 25 років в ув’язненні. Запорозьке козацтво припинило існування.

1780–1782 — реформи Йосифа II в Австрійській імперії

Австрійський імператор Йосиф II провів серію реформ, які ліквідували особисту залежність селян на українських землях у складі Австрійської імперії (Галичина, Буковина, Закарпаття). Селяни отримали особисту свободу, хоч і залишалися прив’язаними до землі.

1783 — закріпачення селян і підкорення Кримського ханства

1783 рік має дві окремі події в програмі НМТ. По-перше, указ Катерини II закріпачив селян Лівобережної та Слобідської України — вони втратили право переходу від одного поміщика до іншого. По-друге, того самого року Російська імперія підкорила Кримське ханство, яке було анексоване; 1784 р. на його землях утворено Таврійську область.

На НМТ у завданнях на відповідність «рік — подія» можуть трапитися й пари «договір — рік». Щоб не плутати угоди, запам’ятай головний ключ: сторону, з якою укладено договір, а для угод із Річчю Посполитою — ще й реєстр і територію.

Як бачиш, угоди можна згрупувати за стороною:

• Річ Посполита: Куруківська (1625), Зборівський (1649), Білоцерківський (1651), Гадяцький (1658)

• Московська держава: «Березневі статті» (1654)

• Османська імперія: Корсунська угода (1669)

• Сусіди між собою (без участі українців): Кам’янецький (1653), Віленське перемир’я (1656), Андрусівське перемир’я (1667), Бахчисарайський мир (1681), «Вічний мир» (1686)

Запам’ятай: що більший реєстр, то сприятливіші для козаків умови. Найбільший реєстр — 60 000 у «Березневих статтях» 1654 року. Далі — 40 000 у Зборівському договорі 1649 року. Потім — 20 000 у Білоцерківському 1651 року. Найменший — 6000 у Куруківській угоді 1625 року.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на відповідність і послідовність.

Приклад 1. Відповідність «рік — подія» (4 × 5)

Установи відповідність між роком і договором:

Розв’язання. Спершу згадай, які договори з Річчю Посполитою ти знаєш. 1649 — Зборівський договір (реєстр 40 тис., три воєводства). 1651 — Білоцерківський (реєстр 20 тис., одне воєводство). 1658 — Гадяцький договір (Велике князівство Руське). 1686 — «Вічний мир» (поділ по Дніпру, Київ за Москвою). Андрусівське перемир’я (1667) — зайве.

Відповідь: 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Б.

Чому інші варіанти не підходять? Білоцерківський договір (А) — 1651, а не 1649. «Вічний мир» (Б) — 1686, а не 1658. Зборівський (В) — 1649, а не 1651. Гадяцький (Г) — 1658, а не 1686. Андрусівське перемир’я (Д) — 1667, його немає серед лівих років.

Приклад 2. Послідовність чотирьох подій

Розташуй події в хронологічній послідовності:

А Корсунська угода П. Дорошенка з Османською імперією

Б Люблінська унія

В Хотинська битва

Г Полтавська битва

Розв’язання. Визнач рік кожної події: Люблінська унія — 1569, Хотинська битва — 1621, Корсунська угода — 1669, Полтавська битва — 1709. Розташуй за зростанням: 1569 → 1621 → 1669 → 1709.

Відповідь: Б — В — А — Г.

Стратегія: спершу знайди найдавнішу подію (Люблінська унія, 1569) і найпізнішу (Полтавська битва, 1709). Навіть якщо не знаєш точних років середніх подій, крайні позиції дадуть тобі 2 бали з 3.

Приклад 3. Послідовність за уривками документів

Розташуй події в хронологічній послідовності за уривками:

1. «Реєстр Війська Запорозького встановлюється в 40 000; гетьманові підпорядковуються Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства».

1. «Гетьманщину поділено по Дніпру: Лівобережжя відходить до царської величності, Правобережжя — до королівської величності».

1. «Права й вольності Війська Запорозького, ухвалені в Бендерах, визначають поділ влади між гетьманом, старшиною й радою».

1. «Гетьман Кирило Розумовський зрікся булави, і посаду гетьмана остаточно ліквідовано».

Розв’язання. Перший уривок — Зборівський договір 1649 року (реєстр 40 тис., три воєводства). Другий — Андрусівське перемир’я 1667 року (поділ по Дніпру). Третій — Конституція П. Орлика 1710 року (ухвалена в Бендерах). Четвертий — ліквідація гетьманства 1764 року (зречення Розумовського).

Відповідь: 1 (1649) → 2 (1667) → 3 (1710) → 4 (1764).

Підказка: шукай у тексті ключові слова — «реєстр», «поділено по Дніпру», «Бендери», «зрікся булави».

Приклад 4. Відповідність «рік — подія» для тем 10–11

Розв’язання. 1708 — зруйнування Батурина (Г). 1734 — заснування Нової (Підпільненської) Січі (В). 1768 — Коліївщина (А). 1775 — остаточна ліквідація Запорозької Січі (Б). Закріпачення селян (Д) — 1783 рік, тому зайве.

Відповідь: 1 — Г, 2 — В, 3 — А, 4 — Б.

Зібрали найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях на дати козацької доби. Уважно прочитай — і не повторюй їх.

• Плутати Зборівський і Білоцерківський договори. Зборівський (1649) — реєстр 40 000, три воєводства (Київське, Брацлавське, Чернігівське). Білоцерківський (1651) — реєстр 20 000, лише Київське воєводство. Запам’ятай: чим пізніший рік, тим гірші для козаків умови.

• Переставляти Андрусівське перемир’я (1667) і «Вічний мир» (1686). Спершу було перемир’я на 13,5 років, а потім — остаточний мир. Андрусівське перемир’я — 1667, «Вічний мир» — 1686. Не навпаки.

• Вважати Люблінську унію 1569 року церковною. Люблінська унія — державна (Польща + Литва). Церковна унія — Берестейська 1596 року (православні + Рим). Не плутай ці дві унії.

• Плутати Січ Д. Вишневецького на Малій Хортиці (1556) з Новою (Підпільненською) Січчю (1734). Перша — прообраз Січі, закладений Вишневецьким. Друга — відновлена Січ після повернення запорожців під владу Росії. Між ними майже 180 років.

• Ставити ліквідацію гетьманства (1764) після остаточної ліквідації Січі (1775). Насправді спершу ліквідували гетьманство (1764), а потім — Січ (1775). Запам’ятай: спершу булава, потім Січ.

• Плутати 1708 і 1709 роки. 1708 — союз Мазепи зі Швецією, зруйнування Батурина. 1709 — зруйнування Чортомлицької Січі (травень) і Полтавська битва (червень). Дві різні події, два різні роки.

• Вважати, що 1783 рік має лише одну подію. У програмі НМТ 1783 рік згадано двічі: закріпачення селян Лівобережжя й Слобожанщини та підкорення Кримського ханства Російською імперією. Обидві події сталися того самого року.

Ось як виглядають завдання на дати козацької доби в демоваріанті НМТ 2026 року.

• Завдання 21 — відповідність «рік ↔ подія» (4 × 5). Формат: цифри 1–4 (роки), букви А–Д (події), одна буква зайва. Оцінювання: 0–4 бали, по 1 балу за кожну правильну пару. У демоваріанті 2026 це завдання охоплює теми 10 і 11.

• Завдання 25–27 — послідовність чотирьох подій. Оцінювання: до 3 балів. 3 бали — уся послідовність правильна. 2 бали — правильно визначено першу й останню події (навіть якщо середні переставлено). 1 бал — правильно визначено лише першу або лише останню подію. Стратегія: спершу знайди найдавнішу й найпізнішу подію — це гарантує 2 бали.

• Завдання 5 — вибір однієї відповіді з чотирьох за уривком джерела. У демоваріанті 2026 це завдання до теми 8. Дата, згадана в уривку, допомагає датувати подію й відкинути варіанти з іншої доби.

• Завдання 28 — вибір трьох правильних відповідей із семи. У демоваріанті 2026 — до теми 8. Знання дат допомагає визначити, які три події належать до одного періоду.

• Програма НМТ: у темах 6–11 — 34 позиції дат. Розподіл: тема 6 — 5 дат, тема 7 — 5 дат, тема 8 — 7 дат, тема 9 — 6 дат, тема 10 — 5 дат, тема 11 — 6 дат. У демоваріанті 2026 на теми 6–11 припадає 7 завдань із 30.

Збери в пам’яті всі 34 дати тем 6–11. Ось найголовніше.

• Річ Посполита (теми 6–7): 1556 (Січ на Малій Хортиці) — 1556–1561 (Пересопницьке Євангеліє) — 1569 (Люблінська унія) — 1586 (Львівська братська школа) — 1596 (Берестейська унія) — 1618 (похід Сагайдачного) — 1621 (Хотинська битва) — 1625 (Куруківська угода) — 1632 (Пункти Владислава IV, Київська колегія) — 1637–1638 (повстання, Ординація, «Золотий спокій»).

• Хмельниччина (тема 8): 1648 (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) — 1649 (Зборівський договір, 40 тис.) — 1651 (Берестечко, Білоцерківський договір, 20 тис.) — 1652 (Батозька битва) — 1653 (Жванець, Кам’янецький договір) — 1654 (Переяславська рада, «Березневі статті», 60 тис.) — 1656 (Віленське перемир’я).

• Руїна (тема 9): 1658 (Гадяцький договір) — 1659 (Конотопська битва) — 1667 (Андрусівське перемир’я) — 1669 (Корсунська угода) — 1681 (Бахчисарайський мир) — 1686 («Вічний мир», підпорядкування Київської митрополії).

• XVIII століття (теми 10–11): 1708 (союз Мазепи, Батурин) — 1709 (Чортомлик, Полтава) — 1710 (Конституція Орлика) — 1713 (ліквідація козацтва на Правобережжі) — 1734 (Нова Січ) — 1764 (ліквідація гетьманства) — 1768 (Коліївщина) — 1775 (ліквідація Січі) — 1780–1782 (реформи Йосифа II) — 1783 (закріпачення селян, анексія Криму).

• Договори розрізняємо за стороною угоди, реєстром і територією. Річ Посполита (1625, 1649, 1651, 1658), Москва (1654), Османська імперія (1669), сусіди між собою (1653, 1656, 1667, 1681, 1686).

• У завданні на послідовність перша й остання позиції дають частковий бал. Навіть якщо не знаєш точної послідовності всіх чотирьох подій, визнач найдавнішу й найпізнішу — отримаєш 2 бали з 3.