Історична карта НМТ: давня і середньовічна історія України

Тема 2 програми НМТ — «Стародавня історія України» — охоплює найдавніші стоянки людини, археологічні культури та перші кочові народи. На картосхемі ці об’єкти позначають крапками (стоянки), штрихуванням (ареали культур) або написами (кочовики).

Стоянки первісних людей

На картосхемі стоянки позначають умовними значками (крапками або трикутниками). Ти маєш знати п’ять ключових:

Археологічні культури

Ареал археологічної культури на картосхемі позначають штрихуванням або кольоровою заливкою. Головні культури:

• Трипільська культура — лісостеп між Дніпром і Прутом, Подністров’я. Характерна ознака: розписний посуд, великі поселення-протоміста.

• Середньостогівська культура — степове Подніпров’я. Відома першим одомашненням коня.

Кочовики: кіммерійці та скіфи

Кіммерійці (X–VII ст. до н. е.) — степи Північного Причорномор’я й Крим. На картосхемі їх позначають написами в степу.

Скіфія (VII–III ст. до н. е.) — степ між Дунаєм і Доном. Царські скіфи — наймогутніше плем’я — жили на Нижньому Подніпров’ї. Там розташовані знамениті кургани:

• Товста Могила (Дніпропетровщина) — знайдено золоту пектораль.

• Солоха (Запоріжжя) — золотий гребінь.

На картосхемі Скіфію позначають великою територією в степу, а кургани — окремими значками на Нижньому Дніпрі.

Друга половина теми 2 на картосхемах НМТ — це античні міста-колонії на узбережжі Чорного моря та перші згадки слов’ян. Ці об’єкти розташовані вздовж морського узбережжя й річкових гирл, тому їх легко впізнати за географічними орієнтирами.

Античні міста-колонії

Грецькі колонії виникли на узбережжі Чорного моря переважно в VII–VI ст. до н. е. (Херсонес — у V ст. до н. е.). На картосхемі їх позначають умовними значками (крапками або кружечками) і підписують назви. Ось п’ять головних:

Боспорське царство — держава, що виникла навколо Керченської протоки. Його територія охоплювала Керченський і Таманський півострови, а столицею був Пантикапей. На картосхемі Боспорське царство позначають як окрему територію з центром у Пантикапеї.

Перші слов’яни в джерелах

Писемні джерела I–VI ст. н. е. згадують три групи ранніх слов’ян:

• Венеди — басейн Вісли (північний захід від українських земель).

• Склавини — між Віслою, Дністром і Дунаєм (територія сучасної Західної України, Молдови й Румунії).

• Анти — між Дністром і Дніпром та далі на схід (Центральна й Східна Україна).

Велике розселення слов’ян

Друга половина V – VII ст. — час Великого розселення слов’ян. На картосхемі це показують стрілками, що ведуть:

• на південь — до Дунаю й Балкан (територія сучасних Болгарії, Сербії, Греції);

• на схід — до Дніпра (заселення території сучасної Центральної України).

На картосхемі античні міста розташовані вздовж узбережжя: Тіра — на заході (гирло Дністра), Ольвія — між Дніпром і Дністром (Бузький лиман), Херсонес — у Криму, Пантикапей і Феодосія — на сході Криму. Слов’янські групи — далі на північ, у лісостеповій і лісовій смузі.

Тема 3 програми НМТ — «Русь-Україна (Київська держава)» — найбагатша на картографічний матеріал. Тут тобі треба впізнавати племінні союзи, шлях «із варягів у греки», напрямки походів київських князів, межі держави та удільні князівства XII ст.

Племінні союзи VIII–IX ст.

На картосхемі розселення східнослов’янських племінних союзів позначають написами або штрихуванням. Ключові орієнтири:

Найпоширеніша пастка НМТ — плутати полян (Київ, Середнє Подніпров’я) і древлян (Іскоростень, Полісся). Поляни жили на південь від древлян, уздовж Дніпра.

Шлях «із варягів у греки»

Цей водний шлях з’єднував Балтійське море з Чорним. На картосхемі його зображують лінією або стрілкою вздовж річок. Маршрут:

• Балтійське море → Нева → Ладозьке озеро → Волхов → озеро Ільмень → річка Ловать → волок (суходіл, де човни перетягували) → Дніпро → Чорне море → Константинополь.

На картосхемі шлях проходить через Новгород (на півночі), Смоленськ, Любеч, Київ — і далі до Чорного моря.

Походи київських князів

На картосхемі походи позначають стрілками. Розрізняй:

• Аскольд (860 р.) — морський похід на Константинополь через Дніпро й Чорне море.

• Олег (907 р.) — шлях із Новгорода до Києва, потім морем на Константинополь. Стрілка йде з півночі на південь.

• Ігор (941 р.) — морський похід на Константинополь, але невдалий.

• Святослав (964–972 рр.) — два напрямки: на схід (на Волгу, проти Хозарії) і на південний захід (на Дунай, у Болгарію). Його стрілки ведуть не на Константинополь, а на Волгу й Дунай.

Межі Русі та князівства XII ст.

За Олега (882–912 рр.) територія Русі охоплювала Середнє Подніпров’я з Києвом, землі древлян, сіверян та інших племен. За Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.) кордони сягали від Балтійського моря до Чорного, від Карпат до Волги.

На картосхемі XII ст. ти побачиш удільні князівства:

• Київське — Середнє Подніпров’я, центр Київ.

• Чернігівське — лівий берег Дніпра, Десна, центр Чернігів.

• Переяславське — лівий берег Дніпра, південніше Чернігова, центр Переяславль.

• Новгород-Сіверське — басейн Десни й Сейму, центр Новгород-Сіверський.

• Галицьке — Прикарпаття, центр Галич.

• Волинське — Західний Буг, центр Володимир.

• Турово-Пінське — Полісся, центр Турів.

Тема 4 програми НМТ — «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала». На картосхемі ти побачиш центри держави, її межі за Романа й Данила та напрямки походу Батия.

Центри Королівства Руського

На картосхемі Королівства Руського позначено чотири головні міста:

• Галич — столиця за Романа Мстиславича (1199–1205 рр.). Розташований на Дністрі, у Прикарпатті.

• Володимир — столиця Волинського князівства, на Західному Бузі.

• Холм — столиця Данила Романовича (з 1240-х рр.). Розташований на північному заході держави, поблизу Західного Бугу.

• Львів — заснований Данилом, названий на честь сина Лева. Столиця за Лева Даниловича (близько 1272 р.).

Межі держави

За Романа Мстиславича Королівство Руське охоплювало Галичину, Волинь і Київ (Роман контролював Київ). Столиця — Галич. За Данила держава зберегла Галичину й Волинь, але Київщина перебувала під загрозою монголів. Столиця — Холм.

Монгольська навала

На картосхемі стрілки походу Батия (1237–1241 рр.) показують рух зі сходу на захід:

• 1223 р. — битва на Калці (річка Калка в Приазов’ї). Це перша сутичка русів із монголами.

• 1239 р. — захоплення Переяславля й Чернігова.

• Грудень 1240 р. — взяття Києва.

• 1241 р. — похід на захід: Колодяжин, Кам’янець, Володимир, Галич. Далі — Польща й Угорщина.

• Кременець і Данилів вистояли — монголи не змогли їх взяти.

Залежність від Золотої Орди

На картосхемі після 1240-х рр. видно різний статус земель:

• Київщина й Переяславщина — під безпосереднім контролем баскаків (монгольських намісників).

• Королівство Руське — під владою власних князів (Данило, Лев), але визнавало зверхність Орди.

Тема 5 програми НМТ — «Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство». На картосхемі ти побачиш, як українські землі були поділені між кількома державами. Саме за цими контурами й центрами визначають добу картосхеми.

Розподіл українських земель

На картосхемі також можуть бути позначені османські фортеці на узбережжі: Кафа (сучасна Феодосія) і Акерман (сучасний Білгород-Дністровський). Після війни 1500–1503 рр. частина Чернігово-Сіверщини відійшла до Московської держави.

Битви на картосхемі

• Сині Води (1362 р.) — Поділля, на річці Синюха (притока Південного Бугу). Перемога литовського князя Ольгерда над ординцями.

• Орша (1514 р.) — сучасна Білорусь, на річці Дніпро. Битва між військами ВКЛ і Московської держави.

Алгоритм «німої» картосхеми

«Німа» картосхема — це карта без підписів держав, лише з контурами й центрами. Як її датувати:

1. Знайди опорні центри: Київ, Галич, Львів, Холм, Бахчисарай (столиця Кримського ханства).

2. Визнач, якій державі належить кожен регіон за контурами кордонів.

3. Визнач добу: якщо Галичина — Польща, Волинь і Київщина — ВКЛ, Закарпаття — Угорщина, Буковина — Молдавія, Крим — Кримське ханство, то це кінець XV – перша половина XVI ст.

4. Відкинь варіанти, де кордони не відповідають цьому розподілу.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на картосхему. У кожному наведено словесний опис легенди картосхеми — саме так ти маєш уявляти позначення, які побачиш на тесті.

Приклад 1. Археологічна культура на картосхемі

На картосхемі штрихуванням позначено лісостепову територію між Дніпром і Прутом. Умовними знаками показано поселення та зображення розписного посуду. Яку археологічну культуру позначено?

Крок 1: Ареал — лісостеп між Дніпром і Прутом. Це територія сучасної Центральної та Західної України.

Крок 2: Умовні знаки — поселення й розписний посуд. Розписний посуд — характерна ознака трипільської культури.

Відповідь: трипільська культура.

Чому не скіфи? Скіфи — кочовики, вони не будували поселень і не виготовляли розписного посуду. Чому не кіммерійці? Вони жили раніше й у степу, а не в лісостепу. Чому не середньостогівська культура? Її ареал — степове Подніпров’я, а не лісостеп між Дніпром і Прутом.

Приклад 2. Походи київського князя

На картосхемі стрілка показує шлях із Новгорода на Київ, а потім — морський похід на Константинополь. Діяльність якого князя відображено?

Крок 1: Стрілка починається в Новгороді. Це вказує на князя, який прийшов із півночі.

Крок 2: Шлях веде до Києва, а потім — морем на Константинополь. Це морський похід.

Крок 3: З Новгорода до Києва прийшов Олег у 882 р. Він здійснив похід на Константинополь у 907 р.

Відповідь: Олег.

Чому не Аскольд? Аскольд діяв із Києва, а не з Новгорода. Чому не Ігор? Ігор також діяв із Києва, а стрілка з Новгорода — ознака Олега. Чому не Святослав? Його походи вели на Волгу (Хозарія) і на Дунай (Болгарія), а не на Константинополь.

Приклад 3. Навала Батия

На картосхемі позначено міста Галич, Володимир, Холм і Львів. Стрілки руху війська йдуть зі сходу на захід і датовані 1240–1241 рр. Яку подію відображено?

Крок 1: Міста — центри Королівства Руського (Галич, Володимир, Холм, Львів).

Крок 2: Стрілки зі сходу на захід — навала зі сходу.

Крок 3: Дати 1240–1241 рр. — час походу Батия на Південно-Західну Русь.

Відповідь: навала Батия на Королівство Руське.

Чому не Любецький з’їзд (1097 р.)? Він відбувався в Любечі, а стрілки на картосхемі показують військовий рух. Чому не битва на Калці (1223 р.)? Вона відбулася в Приазов’ї, а не в Галичині й на Волині. Чому не походи Святослава? Вони відбувалися в X ст. і вели на Волгу та Дунай, а не на захід.

Приклад 4. Датування «німої» картосхеми

На картосхемі: Галичина позначена як територія Польщі, Волинь і Київщина — Великого князівства Литовського, Закарпаття — Угорщини, Буковина — Молдавського князівства, Крим — окремої держави. До якого часу належить ця картосхема?

Крок 1: Визнач держави за контурами. Галичина — Польща, Волинь і Київщина — ВКЛ, Закарпаття — Угорщина, Буковина — Молдавія, Крим — окрема держава.

Крок 2: Такий розподіл існував після входження Галичини до Польщі (1387 р.) і до Люблінської унії (1569 р.), коли Волинь і Київщина ще належали ВКЛ.

Крок 3: Кримське ханство — окрема держава (з 1440-х рр.). Отже, картосхема відображає кінець XV ст.

Відповідь: кінець XV ст.

Чому не IX ст.? У IX ст. не було ні Польщі, ні ВКЛ, ні Кримського ханства. Чому не середина XIII ст.? У XIII ст. Галичина й Волинь були єдиним Королівством Руським, а не поділені між Польщею й Литвою. Чому не кінець XVII ст.? Після 1569 р. Волинь і Київщина вже належали Польщі (після Люблінської унії), а не ВКЛ.

• Плутати полян (Київ, Середнє Подніпров’я) і древлян (Іскоростень, Полісся) на картосхемі. Запам’ятай: поляни — південніше, на Дніпрі; древляни — північніше, у лісовій смузі.

• Шукати Ольвію в Криму (вона на Бузькому лимані, Миколаївщина), а Пантикапей — біля гирла Дністра (він у Керчі, на сході Криму). Ольвія — західне узбережжя, Пантикапей — східне.

• Приписувати Галичину XIV–XVI ст. Литві, а Волинь до 1569 р. — Польщі. Насправді: Галичина належала Польщі, а Волинь — Великому князівству Литовському.

• Вважати Закарпаття частиною ВКЛ. Закарпаття належало Угорщині впродовж усього періоду.

• Плутати походи Святослава на Волгу й Дунай з походами Олега на Константинополь. Святослав воював із Хозарією (Волга) та Болгарією (Дунай), а Олег ходив на Константинополь.

• Вважати Львів столицею Данила. Столиця Данила — Холм. Львів став столицею за його сина Лева.

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року завдання 1 — це вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою до теми 2 (1 бал). Картосхемами також супроводжено завдання 4 (тема 6) і 16 (тема 26).

За програмою НМТ картосхеми передбачено в темах 1–13, 20–28, 31–32. У темах 14–19, 29, 30 їх немає.

Об’єкти картосхем тем 2–5 програма називає прямо:

• стоянки, ареали археологічних культур, античні міста;

• племінні союзи, шлях «із варягів у греки», походи київських князів, князівства XII ст.;

• Королівство Руське, напрямки походів монголів;

• землі у складі різних держав (Польща, ВКЛ, Угорщина, Молдавія, Кримське ханство).

Стратегія виконання:

1. Спершу прочитай легенду картосхеми — вона підкаже, які умовні позначення використано.

2. Знайди опорні центри (Київ, Галич, Львів, Холм, Бахчисарай).

3. Визнач, яку добу відображає картосхема, за контурами держав і центрами.

4. Відкинь варіанти відповідей, що належать до іншої доби.

• Стоянки: Королеве (Закарпаття), Киїк-Коба (Крим), Кирилівська (Київ), Межиріч (Черкащина), Мізин (Чернігівщина).

• Античні міста: Тіра (гирло Дністра), Ольвія (Бузький лиман), Херсонес (Крим), Пантикапей (Керч, столиця Боспорського царства), Феодосія.

• Племінні союзи й шлях «із варягів у греки» — основа картосхем Русі.

• Королівство Руське: Галич, Володимир, Холм (столиця Данила), Львів. Навала Батия 1239–1241 рр.

• XIV – перша половина XVI ст.: Польща (Галичина), ВКЛ (Волинь, Київщина), Угорщина (Закарпаття), Молдавія (Буковина), Кримське ханство (Крим).

• Дату картосхеми визначаємо за тим, які держави й кордони показано.