Григорій Сковорода «Бджола та Шершень»: алегорія й мораль

Григорій Сковорода ввійшов в історію української літератури не лише як філософ і поет, а і як байкар. Його збірка «Байки харківські» налічує 30 прозових байок. Перші 15 із них були написані 1769 року, а ще 15 — 1774 року. Усю збірку Сковорода надіслав із присвятним листом своєму другові Панасові Панкову. За життя автора байки не друкували — збірка побачила світ аж 1837 року, уже по смерті Сковороди.

Будова байки Сковороди

Байка Сковороди має чітку двокомпонентну будову. Перша частина — коротка розповідь, у якій діють персонажі. У «Бджолі та Шершні» ця розповідь має форму діалогу між двома комахами. Друга частина — мораль, яку Сковорода називає «Сила» (давнє книжне слово зі значенням «суть, основний зміст»). Прикметно, що «Сила» в цього автора часто буває довшою за саму розповідь: філософ не просто підсумовує, а розгортає повчальний коментар, наводить приклади з природи й посилається на авторитети.

Жанрові ознаки байки

За програмою НМТ байка належить до ліро-епічних жанрів. Її основні ознаки:

• алегорія — персонажі втілюють абстрактні поняття або людські типи;

• персоніфікація — тварини, рослини чи речі наділяються людськими рисами й мовленням;

• повчальність — байка завжди містить мораль, тобто чітко сформульований висновок.

Відмінність від «Саду божественних пісень»

Важливо не плутати байки Сковороди з його збіркою «Сад божественних пісень». Пісні — це віршовані ліричні твори, написані силабічним віршем. Байки ж — прозові алегоричні оповіді з обов'язковою мораллю. Якщо «Всякому місту — звичай і права…» — це пісня (лірика), то «Бджола та Шершень» — це байка (ліро-епіка). Розрізняти їх на НМТ допомагає форма: віршований текст проти прозового діалогу з мораллю «Сила».

Уся розповідна частина байки — це гострий діалог між Бджолою та Шершнем. Сковорода не дає авторського опису подій; усе тримається на репліках персонажів, які розкривають два протилежні світогляди.

Виклик Шершня

Шершень починає діалог із презирливого запитання: «Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна?». Він пояснює: плоди Бджолиної праці — мед — корисніші людям, ніж їй самій. Більше того, ця праця часто приносить Бджолі смерть замість нагороди. Шершень додає: «Багато у вас голів, але всі безмозкі». Його логіка суто споживацька: якщо ти не отримуєш матеріальної вигоди від своєї роботи, то ти дурний.

Відповідь Бджоли

Бджола не залишається в боргу. Вона відповідає: «Ти поважний дурень, пане раднику». Це іронічне звертання «пане раднику» — натяк на тих, хто вважає себе розумним і має право повчати інших, хоча сам не розуміє справжньої суті речей. Бджола зауважує, що мед любить їсти й ведмідь, і Шершень, а бджоли теж могли б «по-злодійському добувати» мед, якби любили лише їсти.

Кульмінація

«Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука».

Ці слова — ключ до розуміння всієї байки. Бджола проголошує: сенс її життя не в споживанні, а в самому процесі праці, до якої вона народжена. Це і є ідея «сродної праці» — заняття, що відповідає природі людини й приносить радість незалежно від зовнішньої винагороди.

Антитеза світоглядів

У діалозі зіштовхуються дві життєві позиції. Шершень міряє все користю й споживанням: праця має сенс лише тоді, коли дає матеріальну вигоду. Бджола ж міряє радістю від праці, до якої народжена. Для неї праця — не засіб, а сама ціль і щастя. Ця антитеза проходить через усю байку й переходить у мораль «Сила».

Після діалогу Сковорода подає розлогу мораль під заголовком «Сила». Саме тут він прямо пояснює, кого алегорично зображують персонажі, і розгортає філософське обґрунтування ідеї сродної праці.

Алегоричне значення персонажів

«Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».

В інших перекладах «символ мудрої людини» передають як «герб мудрої людини». Це посилює геральдичний, урочистий відтінок: Бджола — не просто приклад, а знак, емблема людини, що знайшла своє покликання.

Як «шершні» глузують із мудрих

Сковорода переходить до життєвої ситуації: «шершні» кепкують: «нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має?». Це типова логіка споживача — міряти людину її статками, а не покликанням. Автор відповідає словами Сираха: «Веселість серця — життя для людини». Природжене діло, за Сковородою, — найсолодша втіха, якої не замінити багатством.

Приклади з «блаженної натури»

Щоб довести свою думку, Сковорода наводить три яскраві приклади зі світу тварин:

• хорт найвеселіший, коли полює зайця — його радість не в тому, щоб з'їсти здобич, а в самому процесі полювання;

• кіт — коли всю ніч сидить біля нори, хоч, зловивши мишу, й не їсть її; йому важливе саме чатування;

• бджола, замкнена в достатку (у вулику, повному меду), помре з туги за квітучими луками — їй потрібна праця, а не спокій.

Ці приклади ілюструють, що радість від природженого діла закладена в самій природі живої істоти.

Головний висновок «Сили»

«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».

Далі Сковорода згадує старого Катона з Цицеронової книжечки «Про старість»: Катон мудрий і щасливий тим, що йде за натурою, тобто живе згідно зі своєю природою. Наприкінці «Сили» звучить вислів Епікура: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Це підсумовує думку: природа сама вказує людині її шлях, і щастя — у слідуванні цьому шляху.

Байка «Бджола та Шершень» — не просто цікава історія про комах, а складний художній твір, у якому Сковорода використовує цілу низку засобів, щоб донести свою філософську ідею.

Художні засоби байки

Зв'язок з ідеєю сродної праці

Мораль байки — це художнє втілення центральної філософської ідеї Сковороди — «сродної праці». Щастя людини не в багатстві, не в тому, щоб «їсти, пити і таке інше», а у відповідності справи, якою людина займається, її природі. Бджола щаслива, бо робить те, до чого народжена, — збирає мед. Шершень нещасний, бо його єдине призначення — красти й споживати, і це не дає справжньої радості.

Барокові риси байки

Твір Сковороди несе виразні ознаки бароко — стилю, що панував у літературі XVII–XVIII століть. До барокових рис належать:

• алегоричність — увесь твір будується на прихованому сенсі;

• повчальність — байка має чітку дидактичну мету;

• розлогий філософський коментар — мораль «Сила» значно довша за саму розповідь;

• посилання на Біблію (Сирах) та античних авторів (Катон, Цицерон, Епікур) — характерний для бароко прийом авторитетного підтвердження.

Розгляньмо типові завдання НМТ на тему байки «Бджола та Шершень» і розберімо, як їх правильно виконувати.

Приклад 1. Алегоричний образ Шершня

Завдання: Шершень у байці Сковороди алегорично зображує…

• А людей, що живуть крадіжкою чужого

• Б мудру людину, що працює за покликанням

• В жорстокого пана-кріпосника

• Г бідного студента

• Д хорта-мисливця

Розв'язання: У «Силі» байки Сковорода прямо пише: «Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше». Отже, правильна відповідь — А.

Чому інші варіанти неправильні: Б — це алегорія Бджоли, а не Шершня; В — у байці немає згадки про кріпосництво; Г — студент згадується в «Силі» як приклад того, кого «шершні» вважають невдахою, але це не алегорія Шершня; Д — хорт — один із прикладів у «Силі», але не алегорія Шершня.

Приклад 2. Відповідь Бджоли Шершневі

Завдання: Відповідаючи Шершневі, Бджола стверджує, що…

• А збирати мед для неї більша радість, ніж його споживати

• Б вона працює зі страху перед людьми

• В мед — її плата за роботу

• Г вона заздрить шершням

• Д бджоли працюють лише для вулика

Розв'язання: У кульмінаційній репліці Бджола каже: «Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати». Саме це твердження — ключ до розуміння ідеї сродної праці. Правильна відповідь — А.

Чому інші варіанти неправильні: Б — у тексті немає згадки про страх; В — Бджола не отримує меду як плати, вона взагалі не думає про винагороду; Г — Бджола не заздрить, навпаки, вона вважає Шершня дурнем; Д — бджоли працюють не «лише для вулика», а тому, що це їхня природа.

Приклад 3. Логічні пари «образ — значення»

Завдання: Установіть відповідність між образом із «Сили» байки та його значенням.

Розв'язання: У «Силі» Сковорода прямо співвідносить Бджолу з мудрою людиною (1 → А), Шершня — з людьми, що живуть крадіжкою чужого (2 → Б). Хорт, що полює зайця, — приклад радості від природженого діла (3 → В). Бджола, замкнена в достатку, помирає з туги — це ілюстрація муки життя без природженого діла (4 → Г). Варіант Д («свобода, дорожча за золото») — зайвий, він відсилає до іншого твору Сковороди — «De libertate». Правильна відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

Приклад 4. Мораль байки

Завдання: Мораль байки «Бджола та Шершень» найточніше виражає вислів…

• А «Немає більшої радості, аніж жити за покликанням»

• Б «Свобода — найдорожчий скарб»

• В «Перед смертю всі рівні»

• Г «Сила — в єдності князів»

• Д «Хитрістю можна перемогти сильнішого»

Розв'язання: У «Силі» Сковорода підсумовує: «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням». Це і є головна мораль байки. Правильна відповідь — А.

Чому інші варіанти неправильні: Б — це тема вірша «De libertate», а не цієї байки; В — тема смерті не є центральною в байці; Г — це ідея «Слова про похід Ігорів»; Д — у байці йдеться не про хитрість, а про радість від природженої праці.

• Вважати Бджолу «дурною», як каже Шершень. Насправді в байці вона мудра, а «поважний дурень» — сам Шершень. Не плутай зовнішню оцінку з алегоричним змістом.

• Тлумачити Шершня лише як лінивця. У «Силі» Сковорода уточнює: Шершень — образ людей, що живуть крадіжкою чужого. Це не просто лінь, а паразитизм.

• Думати, що Бджола працює заради меду чи нагороди. Радість їй дає сама праця, до якої вона народжена. Мед — не плата, а природний результат.

• Формулювати мораль як «треба багато працювати». Мораль глибша: щастя — у природженому (сродному) ділі, а не в праці заради праці.

• Вважати байку віршованою чи частиною «Саду божественних пісень». Вона прозова, зі збірки «Байки харківські». «Сад божественних пісень» — це віршована лірика.

• Не впізнати мораль, бо вона має назву «Сила» й довша за саму розповідь. На НМТ можуть запитати: «Як називається мораль у байці Сковороди?» — відповідь: «Сила».

За програмою НМТ з української літератури байка «Бджола та Шершень» входить до розділу «Давня українська література» (творчість Григорія Сковороди). Від тебе вимагають визначати тему, ідею та алегоричні образи твору.

Байка як жанр входить до переліку ліро-епічних жанрів у програмі, а алегорія — до переліку художніх засобів. Тож на НМТ можуть перевіряти знання жанрової належності твору й уміння впізнавати алегорію серед інших тропів.

Формати завдань

• Завдання 1–25 — вибір однієї відповіді з п'яти (0 або 1 бал). Типові запитання: алегоричний образ ↔ його значення, мораль байки, жанр, назва збірки.

• Завдання 26–30 — «логічні пари» (1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів за завдання). У демоваріанті НМТ-2026 завдання 26 перевіряло співвіднесення творів одного жанру. Байку треба впізнавати серед поем, балад, дум.

Стратегія виконання

Запам'ятай маркери, які допоможуть швидко впізнати байку «Бджола та Шершень» у тесті:

• діалог комах (Бджоли й Шершня);

• мед, збирання меду, споживання меду;

• словосполучення «природжене діло»;

• вислів «крадіжка чужого»;

• мораль під назвою «Сила».

Якщо в завданні питають про жанр — обирай «байка», якщо про збірку — «Байки харківські». Не плутай із «Сад божественних пісень» (віршована лірика) чи філософськими трактатами Сковороди.

• «Бджола та Шершень» — прозова байка зі збірки «Байки харківські» (30 байок, 1769–1774 рр.).

• Будова: діалог Шершня й Бджоли та розлога мораль «Сила».

• Бджола — мудра людина, що трудиться в природженому ділі; Шершень — люди, що живуть крадіжкою чужого.

• Бджолі більша радість збирати мед, ніж споживати: щастя — у праці за покликанням.

• Художні засоби: алегорія, персоніфікація, діалог, антитеза, іронія; барокова повчальність.