Епічні жанри: новела, повість, роман і усмішка

Епос — це рід літератури, у якому про події розповідає оповідач. Епічні твори бувають різного обсягу, і саме за обсягом, кількістю сюжетних ліній і будовою сюжету ми розрізняємо три основні жанри: новелу, повість і роман. До них додається ще усмішка — гумористичний жанр, який запровадив Остап Вишня.

Новела

Новела — це невеликий епічний твір про одну незвичайну подію. Її головні ознаки:

• гострий, напружений сюжет

• мало персонажів (зазвичай 2–4)

• лаконізм — жодного зайвого слова

• несподіваний фінал — так званий пуант (від фр. pointe — вістря)

• зосередженість на одній події

Новели програми НМТ: «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Intermezzo» Михайла Коцюбинського, «Valse melancolique» Ольги Кобилянської, «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, «Модри Камень» Олеся Гончара, «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника. Кожна з них розповідає про одну виняткову подію, яка кардинально змінює життя героя або відкриває йому глибоку правду.

Повість

Повість — епічний твір середнього обсягу. Вона охоплює кілька епізодів життя героя, має кілька сюжетних ліній, а події розвиваються послідовно, часто в хронологічному порядку. Повість дає змогу глибше розкрити характери персонажів, ніж новела, але не сягає масштабу роману.

Повісті програми НМТ: «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького (соціально-побутова), «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Захар Беркут» Івана Франка (історична). У цих творах ми бачимо кілька сюжетних ліній — наприклад, історію кожного з братів Кайдашенків, або життя кількох поколінь карпатських гуцулів.

Роман

Роман — великий епічний твір. Його вирізняють:

• багато сюжетних ліній, які переплітаються

• розгалужена система персонажів (десятки дійових осіб)

• широке охоплення подій у просторі й часі

• тривалий час дії — місяці, роки, іноді десятиліття

Романи програми НМТ: «Чорна рада» Пантелеймона Куліша (історичний), «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного (соціально-психологічний), «Місто» Валер’яна Підмогильного (урбаністичний), «Тигролови» Івана Багряного (пригодницький), «Маруся Чурай» Ліни Костенко (історичний роман у віршах).

Порівняльна таблиця

Головний критерій — будова сюжету, а не кількість сторінок. Якщо твір має одну сюжетну лінію, напружений розвиток подій і несподіваний фінал — це новела, навіть якщо він трохи довший за звичайне оповідання.

Новела й оповідання

Оповідання — поняття, якого немає в переліку програми НМТ, але воно часто викликає плутанину. Оповідання теж невелике, але розповідає про епізод спокійно, без різкого повороту. Новелу ж вирізняє зосередженість на одній події, напруга й несподіваний фінал. Саме тому «Intermezzo» Михайла Коцюбинського зараховують до новел: герой тікає від міської метушні в село, переживає внутрішню кризу й повертається оновленим — уся дія зосереджена на одному психологічному зламі.

У програмі НМТ кожен великий епічний твір має не лише загальний жанр (повість чи роман), а й жанровий різновид. Їх треба знати напам’ять, бо саме різновид часто перевіряють у завданнях.

Повісті та їхні різновиди

Історична повість — «Захар Беркут» Івана Франка. Події відбуваються в XIII столітті, коли монгольська орда нападає на карпатське село Тухлю. Громада на чолі з Захаром Беркутом і його сином Максимом мужньо обороняє рідну землю. Твір має історичну основу, але автор вільно доповнює її вимислом.

Соціально-побутова повість — «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького. Тут немає історичних подій — автор змальовує повсякденне життя селянської родини, їхні сварки, радощі, буденні клопоти. Соціальний аспект виявляється в тому, що конфлікти між Кайдашами спричинені матеріальною скрутою й тіснотою.

Кіноповість — «Зачарована Десна» Олександра Довженка. Цей твір має кінематографічну будову: він складається з окремих фрагментів-спогадів, які змінюють один одного, як кадри в кіно. Звідси й назва — кіноповість. Автор не дотримується суворої хронології, а вільно переходить від одного дитячого спогаду до іншого.

Романи та їхні різновиди

Історичний роман — «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Події розгортаються 1663 року, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україна переживає Руїну. У центрі — Чорна рада в Ніжині, на якій обирають гетьмана. Куліш поєднує історичних осіб (Іван Брюховецький, Яким Сомко) з вигаданими персонажами.

Соціально-психологічний роман — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного (співавтор — Іван Білик). Назва — перефразований вислів зі Старого Завіту, з Книги Йова (6:5): там риторично запитано, чи реве дикий осел, коли має траву, і чи реве віл біля свого корму. Сенс: бунтують не ситі, а скривджені. Ця біблійна алюзія вказує на соціально-психологічну проблематику роману — автор досліджує причини, що штовхають людину на злочин. Головний герой Чіпка Варениченко стає розбійником не через природну зіпсутість, а через соціальну несправедливість і власні психологічні травми.

Урбаністичний роман — «Місто» Валер’яна Підмогильного. Це перший урбаністичний роман в українській літературі. Він зображує життя героя в місті — Києві 1920-х років. Степан Радченко приїжджає з села й поступово перетворюється на міського мешканця. Урбаністичний означає «міський»: у центрі уваги — місто як середовище, що формує людину.

Пригодницький роман — «Тигролови» Івана Багряного. Головний герой Григорій Многогрішний вистрибує з ешелону, що везе в'язнів на каторгу, і пробирається через тайгу Далекого Сходу. Динамічний сюжет, небезпечні пригоди, боротьба за виживання — усе це ознаки пригодницького роману.

Історичний роман у віршах — «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Це роман, написаний віршованою мовою. Він поєднує ознаки роману (багато сюжетних ліній, розгалужена система персонажів, широке охоплення подій) і поезії (віршова форма, ритм, рими). Історичний — бо події відбуваються в часи Хмельниччини, а головна героїня — легендарна піснярка Маруся Чурай.

Жанр у логічних парах

На НМТ трапляються завдання на логічні пари «твори одного жанру» — наприклад, дві новели, дві повісті тощо. Важливо не плутати різновид роману з жанром повісті. «Захар Беркут» — повість (історична), а «Чорна рада» — роман (історичний). Обидва твори історичні, але належать до різних жанрів. Запам’ятай: «Захар Беркут» — повість, «Чорна рада» — роман.

Усмішка — це невеликий гумористичний (а часом і сатиричний) прозовий твір. Цей жанр запровадив і назвав Остап Вишня (справжнє ім’я — Павло Губенко). До нього такого терміна в українській літературі не існувало.

Ознаки усмішки

Усмішка поєднує риси гуморески, фейлетону й нарису. Її характерні ознаки:

• розповідь від першої особи — автор виступає як оповідач-гуморист

• жартівлива інтонація, доброзичливий сміх

• анекдотичні ситуації — кумедні випадки з життя

• живі діалоги, розмовна лексика

• ліричні відступи — автор ділиться враженнями, роздумами

• невеликий обсяг

Остап Вишня писав усмішки на різні теми: мисливські, рибальські, автобіографічні, побутові. Його гумор — м’який, добрий, без злостивості. Він сміється з людських вад, але не принижує людину.

Твори програми НМТ

«Моя автобіографія» — автобіографічна усмішка. Остап Вишня в гумористичному світлі описує своє життя від дитинства: навчання в школі, перші літературні спроби, роботу в редакції. Усмішка дає змогу побачити особистість автора крізь призму м’якого гумору.

«Сом» — мисливська (рибальська) усмішка. Оповідач розповідає про ловлю сома, перебільшуючи його розміри й силу. Типова анекдотична ситуація: рибалка хвалиться, але слухачі не вірять. Усмішка побудована на жвавих діалогах і комічних деталях.

Межа теми: сюжети усмішок і біографію Остапа Вишні детально розібрано в курсі «Література 1920–1930-х років». Тут ми зосереджуємося лише на ознаках жанру, щоб ти міг упізнати усмішку в тесті.

Розгляньмо чотири типові завдання НМТ на тему епічних жанрів. Кожне розв’яжемо покроково.

Приклад 1. Вибір однієї з п’яти

Завдання: «Визначте жанр твору “Місто” Валер’яна Підмогильного».

Розв’язання: Згадуємо, що «Місто» — це роман, а не повість чи новела. Далі визначаємо різновид: у центрі — життя героя в місті, Київ 1920-х років, місто формує особистість. Отже, це урбаністичний роман.

Відповідь: урбаністичний роман.

Чому інші варіанти неправильні:

• соціально-побутова повість — «Місто» не побутова повість, а роман, і в ньому не побут, а становлення особистості в міському середовищі

• пригодницький роман — у «Місті» немає пригод, утеч, небезпек; це психологічний твір

• історичний роман — події відбуваються в сучасному для автора часі, а не в минулому

• новела — твір великого обсягу з багатьма сюжетними лініями, що не відповідає ознакам новели

Приклад 2. Логічні пари

Завдання: «Установіть відповідність між твором і його жанровим різновидом».

Твори: 1 «Захар Беркут», 2 «Зачарована Десна», 3 «Тигролови», 4 «Маруся Чурай».

Жанрові різновиди: А історична повість, Б кіноповість, В пригодницький роман, Г історичний роман у віршах, Д урбаністичний роман.

Розв’язання:

• 1 «Захар Беркут» — А історична повість (події XIII ст., боротьба з монголами)

• 2 «Зачарована Десна» — Б кіноповість (фрагментарна будова, кінематографічний монтаж)

• 3 «Тигролови» — В пригодницький роман (втеча з ешелону, тайга, небезпеки)

• 4 «Маруся Чурай» — Г історичний роман у віршах (віршована форма, історичне тло)

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г. Варіант Д (урбаністичний роман) зайвий — він відповідає творові «Місто», якого тут немає.

Приклад 3. Визначення жанру за описом

Завдання: «Про який твір ідеться: невеликий епічний твір, зосереджений на одній події, з гострою напругою й несподіваним фіналом?» Варіанти: «Камінний хрест», «Кайдашева сім’я», «Чорна рада», «Моя автобіографія», «Зачарована Десна».

Розв’язання: Опис відповідає новелі. З-поміж варіантів новелою є «Камінний хрест» Василя Стефаника — твір про те, як Іван Дідух продає землю й виїжджає до Канади, а кульмінацією стає прощання Івана з односельцями перед виїздом; камінний хрест, який він поставив на горбі на своєму полі, стає пам'ятником йому й дружині. Фінал несподіваний і символічний.

Відповідь: «Камінний хрест».

Пастка: «Кайдашева сім’я» — повість, а не новела; у ній кілька сюжетних ліній і багато персонажів. «Чорна рада» — роман. «Моя автобіографія» — усмішка. «Зачарована Десна» — кіноповість.

Приклад 4. Правильне поєднання твору й жанрового різновиду

Завдання: «Правильно поєднано твір і жанровий різновид у рядку…»

Варіанти:

• «Захар Беркут» — історичний роман

• «Кайдашева сім’я» — кіноповість

• «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — соціально-психологічний роман

• «Тигролови» — урбаністичний роман

• «Модри Камень» — повість

Розв’язання: Перевіряємо кожен варіант.

• «Захар Беркут» — історична повість, а не роман. Помилка.

• «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість, а не кіноповість. Помилка.

• «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — соціально-психологічний роман. Правильно.

• «Тигролови» — пригодницький роман, а не урбаністичний. Помилка.

• «Модри Камень» — новела, а не повість. Помилка.

Відповідь: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — соціально-психологічний роман.

• Визначати жанр лише за обсягом, а не за будовою сюжету. «Intermezzo» Коцюбинського — новела, а не оповідання чи нарис, хоча за обсягом вона могла б нагадувати нарис. Вирішальна ознака — зосередженість на одній події (внутрішня криза героя) і несподіваний фінал (повернення до міста з новим розумінням себе).

• Плутати повість і роман зі схожою історичною тематикою. «Захар Беркут» — повість, «Чорна рада» — роман. Обидва історичні, але різняться обсягом, кількістю сюжетних ліній і глибиною розкриття історичного тла. Запам’ятай: «Захар Беркут» — повість, «Чорна рада» — роман.

• Називати «Маруся Чурай» поемою. Хоча твір написаний віршами, за жанром це історичний роман у віршах. У ньому багато сюжетних ліній, розгалужена система персонажів, широке охоплення подій — ознаки роману, а не поеми.

• Називати «Кайдашеву сім’ю» романом. Це соціально-побутова повість. Хоча в ній кілька сюжетних ліній, обсяг і масштаб не сягають романного.

• Вважати «Тіні забутих предків» новелою. Це повість. У ній кілька сюжетних ліній (життя Івана й Марічки, побут гуцулів, містичні мотиви), багато персонажів, події охоплюють роки. Новела мала б одну лінію й коротший час дії.

• Вважати усмішку будь-яким смішним твором. Усмішка — конкретний жанр, який запровадив Остап Вишня. Не кожен гумористичний твір — усмішка. З програми НМТ до усмішок належать лише «Моя автобіографія» та «Сом».

• Плутати різновиди роману. «Місто» — урбаністичний, «Тигролови» — пригодницький, «Хіба ревуть воли…» — соціально-психологічний. Не переплутай їх між собою.

У демоваріанті НМТ 2026 року завдання 7 (вибір однієї з п’яти, 1 бал) пов’язує джерело назви твору з його жанром. Йдеться про Панаса Мирного — рядок програми 3.5. Назва «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» походить із Книги Йова, і це вказує на соціально-психологічну проблематику роману.

Завдання 26 демоваріанта — «логічні пари» на співвіднесення творів одного жанру. Це 4 пари, до 4 балів. Серед творів можуть бути новели Василя Стефаника й Олеся Гончара. Ти маєш об’єднати твори за жанровою ознакою: дві новели, дві повісті, два романи тощо.

У завданнях 1–15 жанрові ознаки й різновиди подано як близькі варіанти відповіді. Наприклад, до твору пропонують варіанти: новела, повість, роман, усмішка — і серед них треба обрати правильний. Або до роману пропонують різні різновиди: урбаністичний, пригодницький, історичний, соціально-психологічний.

Розрізняти жанри вимагає пункт 3 «Вимог» програми НМТ: «розрізняти літературні роди, види й жанри».

Стратегія: знай для кожного великого епічного твору програми пару «жанр + різновид» напам’ять. У тесті спершу відкинь варіанти, що належать до іншого жанру (наприклад, якщо твір — роман, викресли варіанти «повість» і «новела»), а потім обери правильний різновид.

• Новела — одна подія, напружений сюжет, несподіваний фінал (пуант). Новели програми: «Камінний хрест», «Intermezzo», «Valse melancolique», «Я (Романтика)», «Модри Камень», «Три зозулі з поклоном».

• Повість — кілька сюжетних ліній, середній обсяг, послідовний розвиток подій. Повісті програми: «Кайдашева сім’я», «Тіні забутих предків», «Захар Беркут».

• Роман — багато сюжетних ліній, розгалужена система персонажів, широке охоплення подій. Романи програми: «Чорна рада», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Місто», «Тигролови», «Маруся Чурай».

• Жанр визначаємо за будовою сюжету, а не лише за кількістю сторінок. «Intermezzo» — новела, хоч і нагадує нарис за обсягом.

• Різновиди повістей: історична («Захар Беркут»), соціально-побутова («Кайдашева сім’я»), кіноповість («Зачарована Десна»).

• Різновиди романів: історичний («Чорна рада»), соціально-психологічний («Хіба ревуть воли…»), урбаністичний («Місто»), пригодницький («Тигролови»), історичний роман у віршах («Маруся Чурай»).

• Назва роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — алюзія на Книгу Йова зі Старого Завіту. Сенс: бунтують не ситі, а скривджені.

• Усмішка — гумористичний жанр, який запровадив Остап Вишня. Ознаки: розповідь від першої особи, анекдотичні ситуації, доброзичливий сміх. Твори програми: «Моя автобіографія», «Сом».