Драматичні жанри: комедія, драма, трагікомедія, драма-феєрія

Драма — один із літературних родів (поруч з епосом, лірикою й ліро-епосом). Її головна особливість: дія відбувається «тут і тепер» на сцені, а оповідача немає. Ти не знайдеш у п'єсі слів «автор писав, що…» — усе, що відбувається, ти бачиш і чуєш через репліки персонажів та авторські пояснення. Саме тому драматичний твір призначений для постановки в театрі, хоча його можна й читати.

З чого складається текст п'єси

Текст драматичного твору поділяється на дві основні частини:

• Репліки дійових осіб — те, що персонажі промовляють уголос. Це може бути діалог (розмова двох або більше осіб) або монолог (розлоге висловлення однієї особи, звернене до себе чи до інших).

• Ремарки — авторські пояснення, які описують місце дії, зовнішність, рухи, інтонацію персонажів. Ремарки не промовляються на сцені, але режисер і актори керуються ними.

Наприклад, у п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського ремарки підказують, куди йде персонаж і що він робить (скажімо, що Наталка виходить із хати з відрами на коромислі). Це авторське пояснення — ремарка. А слова, які Наталка промовляє до Возного чи матері, — її репліки.

Ключові терміни

Запам'ятай: дія (акт) — це великий розділ п'єси, а ява (явище) — менша одиниця всередині дії. Щоразу, коли на сцену виходить або з неї йде персонаж, починається нова ява.

Конфлікт — рушій драми

У драматичному творі дію рухає конфлікт — зіткнення інтересів, поглядів або характерів. Саме тип конфлікту й пафос (те, який настрій переважає — смішне, серйозне чи трагічне) є головними ознаками, за якими визначають жанр п'єси. Докладно конфлікт розібрано в юніті про тему, ідею й конфлікт, а тут зосередимося на тому, як він формує жанр.

Жанр п'єси визначають за двома головними ознаками: типом конфлікту й пафосом (настроєм, який переважає). У програмі НМТ з української літератури серед драматичних жанрів є комедія, власне драма, трагікомедія й драма-феєрія. Розберімо перші три.

Комедія

Комедія — це драматичний жанр, у якому через комічний конфлікт і комічні ситуації висміюються вади людини чи суспільства. Фінал комедії зазвичай щасливий або повчальний. Головне завдання комедії — викликати сміх, але сміх цей часто має сатиричне спрямування.

Яскравий приклад із програми — «Мина Мазайло» Миколи Куліша. Це комедія, сатира на міщанство й зречення рідної мови. Головний герой, Мина Мазайло, хоче змінити своє українське прізвище на «Мазєнін», щоб воно звучало «по-російськи». Це прагнення виглядає смішно, але за ним стоїть серйозна проблема — національне самозречення. Комічний конфлікт виникає через те, що Мина, соромлячись свого «мужицького» прізвища, прагне стати «Мазєніним» і тим виставляє себе на посміховисько.

Власне драма

Власне драма (або просто драма як жанр) — це серйозний драматичний твір із гострим конфліктом людини з обставинами чи іншими людьми. Вона зображує приватне життя, і її фінал не обов'язково трагічний. Від комедії її відрізняє відсутність комічного пафосу: тут переважає серйозний, напружений тон.

Приклад із програми — «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Сам автор назвав її «опера малоросійська в двох діях», але за типом конфлікту й пафосом дослідники визначають її як соціально-побутову драму з піснями. Конфлікт Наталки — боротьба за право кохати бідного Петра всупереч волі матері, яка хоче видати її за багатого Возного. Це серйозне випробування для героїні, хоча фінал щасливий.

Трагікомедія

Трагікомедія поєднує смішне й сумне: герой викликає сміх і водночас співчуття. Конфлікт у трагікомедії такий, що ситуація здається комічною, але наслідки її можуть бути болючими для персонажів.

У програмі НМТ є «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого. Сам автор назвав п'єсу комедією. І справді, Мартин Боруля, який будь-що хоче довести своє дворянство, часто викликає сміх. Але водночас його марні намагання, зруйнована мрія, страждання доньки, яку батько хоче видати за «благородного» — усе це надає твору трагікомічних рис. Тому критики сперечаються: одні вважають п'єсу чистою комедією, інші — трагікомедією.

Правило для тесту

Авторське визначення жанру — надійна відповідь у тесті. «Мартин Боруля» і «Мина Мазайло» — комедії (так визначили автори). Трагікомедію згадують як риси, про які сперечаються дослідники, але в завданні НМТ варто спиратися на авторське визначення.

Порівняймо три жанри в таблиці:

Окремий жанр, який є в програмі НМТ, — драма-феєрія. Слово «феєрія» походить від французького fée — фея, тобто казкове видовище. Драма-феєрія поєднує реальний світ людей і фантастичний світ міфологічних істот, символіку й поетичну мову. Це не просто казка, а серйозний драматичний твір, у якому фантастичне слугує для глибшого розкриття філософських ідей.

«Лісова пісня» Лесі Українки

Найвідоміший зразок цього жанру в українській літературі — «Лісова пісня» Лесі Українки, написана 1911 року. Авторське визначення жанру: «драма-феєрія в 3-х діях». Це поетична (віршована) драма з прологом. У ній органічно поєдналися два світи:

• Світ людей: Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина.

• Фантастичний світ: Мавка, Лісовик, Перелесник, Той, що греблі рве, Русалка польова, Потерчата, Той, що в скалі сидить.

Міфологічні персонажі — не просто казкові герої, а уособлення сил природи, які в українському фольклорі населяють ліси, води й поля. Леся Українка взяла їх із волинських народних вірувань.

Ознаки драми-феєрії в «Лісовій пісні»

Ось ключові ознаки, за якими ти впізнаєш цей жанр:

• Поєднання реального й фантастичного: люди й міфологічні істоти діють в одному просторі.

• Міфологічні персонажі з народних вірувань (Мавка, Лісовик, Перелесник тощо).

• Символічний конфлікт: зіткнення мрії (вільної, поетичної душі Мавки) і буденності (прагматичного світу людей).

• Поетична, віршована мова, піднесений стиль.

• Авторське визначення «драма-феєрія».

Конфлікт у «Лісовій пісні» має символічний зміст: це не просто суперечка персонажів, а вічне протистояння високої мрії й приземленої дійсності, краси й утилітарності, свободи й власництва. Саме тому жанр драми-феєрії найкраще підходить для такого твору — він дає змогу показати фантастичне як справжнє, а реальне — як обмежене.

Межа теми: сюжет і образи «Лісової пісні» детально розібрано в курсі «Модернізм кінця XIX – початку XX століття». Тут ми зосереджуємося лише на жанрових ознаках драми-феєрії.

Приклад 1. Драмою-феєрією є…

Завдання: вибери одну правильну відповідь із п'яти.

Драмою-феєрією є:

• А) «Наталка Полтавка»

• Б) «Мина Мазайло»

• В) «Лісова пісня»

• Г) «Мартин Боруля»

• Д) «Маруся Чурай»

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай, які п'єси з програми мають авторське визначення «драма-феєрія». Це «Лісова пісня» Лесі Українки.

2. Перевір решту варіантів: «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма («опера малоросійська»), «Мина Мазайло» — комедія, «Мартин Боруля» — комедія (з трагікомічними рисами), «Маруся Чурай» — роман у віршах (Ліни Костенко), а не драма.

3. Правильна відповідь: «Лісова пісня».

Чому інші варіанти неправильні:

• «Наталка Полтавка» — це соціально-побутова драма, хоч і з піснями. Її не називають драмою-феєрією.

• «Мина Мазайло» — комедія, сатиричний твір без фантастичних елементів.

• «Мартин Боруля» — комедія, хоч і з трагікомічними рисами, але не феєрія.

• «Маруся Чурай» — ліро-епічний твір (роман у віршах), а не драматичний.

Приклад 2. Логічні пари «п'єса ↔ жанрова ознака»

Завдання: установи відповідність між п'єсою та її жанровою ознакою.

1 «Лісова пісня» 2 «Мина Мазайло» 3 «Наталка Полтавка» 4 «Мартин Боруля»

А Світ людей і міфологічних істот Б Сатира на зречення рідної мови В «Опера малоросійська» з піснями Г Смішне прагнення до дворянства із сумним підтекстом Д Загибель героя (зайвий варіант)

Розв'язання крок за кроком:

1. Для кожної п'єси визнач головну жанрову ознаку.

2. «Лісова пісня» — драма-феєрія, її головна ознака: поєднання світу людей і міфологічних істот. Отже, 1 → А.

3. «Мина Мазайло» — комедія, сатира на зречення рідної мови (Мина хоче змінити прізвище). Отже, 2 → Б.

4. «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма, яку автор назвав «опера малоросійська». Отже, 3 → В.

5. «Мартин Боруля» — комедія з трагікомічними рисами: смішне прагнення до дворянства із сумним підтекстом. Отже, 4 → Г.

6. Варіант Д (загибель героя) — зайвий, це ознака трагедії, якої немає в переліку понять програми.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.

Приклад 3. Трагікомічні риси в «Мартині Борулі»

Завдання: вибери одну правильну відповідь із п'яти.

Герой смішний у прагненні стати дворянином, але його горе викликає співчуття. Які риси критики вбачають у п'єсі «Мартин Боруля»?

• А) Власне драми

• Б) Трагікомічні

• В) Трагічні

• Г) Феєричні

• Д) Епічні

Розв'язання крок за кроком:

1. Прочитай опис: герой смішний, але викликає співчуття — це поєднання смішного й сумного.

2. Згадай визначення: трагікомедія поєднує смішне й сумне, герой викликає сміх і водночас співчуття.

3. Правильна відповідь: трагікомічні риси (Б).

Чому інші варіанти неправильні:

• Власне драми (А) — серйозний конфлікт без комічного елемента.

• Трагічні (В) — трагедія передбачає загибель героя, чого немає в «Мартині Борулі».

• Феєричні (Г) — ознака драми-феєрії, де є фантастичні персонажі.

• Епічні (Д) — стосується епосу, а не драми.

Приклад 4. Що таке ремарка?

Завдання: вибери одну правильну відповідь із п'яти.

Авторське пояснення в тексті п'єси про місце дії, рухи й інтонацію персонажів — це:

• А) Монолог

• Б) Ява

• В) Діалог

• Г) Ремарка

• Д) Репліка

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай визначення: ремарка — авторське пояснення про місце дії, вчинки, інтонацію персонажів.

2. Правильна відповідь: ремарка (Г).

Чому інші варіанти неправильні:

• Монолог (А) — розлоге висловлення однієї особи, а не авторське пояснення.

• Ява (Б) — частина дії, що змінюється з виходом чи відходом персонажа.

• Діалог (В) — розмова двох або більше осіб.

• Репліка (Д) — висловлення персонажа в діалозі.

• Називати «Мартина Борулю» трагедією або драмою. Насправді автор Іван Карпенко-Карий визначив жанр п'єси як комедію. Хоч дослідники й бачать у ній трагікомічні риси, у тесті варто спиратися на авторське визначення.

• Вважати «Наталку Полтавку» оперою в сучасному розумінні. Іван Котляревський назвав її «опера малоросійська», але в сучасній теорії літератури це соціально-побутова драма з піснями. Опера — музичний жанр, а не літературний.

• Плутати драму як рід і драму як жанр (власне драму). Драма — це літературний рід (поруч з епосом, лірикою й ліро-епосом), а власне драма — один із жанрів цього роду. «Наталка Полтавка» — власне драма (жанр), а не просто «драма» в значенні роду.

• Називати «Лісову пісню» казкою чи поемою. Це драма-феєрія — драматичний твір, призначений для сцени, хоч і з фантастичними елементами. Казка — епічний жанр, поема — ліро-епічний.

• Плутати дію і яву, репліку й ремарку. Дія (акт) — велика частина п'єси, ява (явище) — менша одиниця всередині дії. Репліка — слова персонажа, ремарка — авторське пояснення.

• Визначати комедію за веселими епізодами, а не за комічним конфліктом і висміюванням вад. У комедії можуть бути й серйозні моменти, але головне — комічний конфлікт, який викриває суспільні чи людські вади.

На НМТ з української літератури знання драматичних жанрів перевіряють у завданнях різних форм.

Формат завдань

• Завдання 1–25 — вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). Кожне таке завдання оцінюють в 1 бал. Ти можеш зустріти запитання на кшталт: «Драмою-феєрією є…», «Авторське визначення жанру «Мини Мазайла» — …», «Риси якого жанру вбачають у «Мартині Борулі»?» або «Як називається авторське пояснення в тексті п'єси?».

• Завдання 26 — «логічні пари» (установлення відповідності). У демоваріанті 2026 року це завдання на співвіднесення творів одного жанру. Серед творів можуть бути п'єси «Мартин Боруля» й «Мина Мазайло». Завдання оцінюють від 0 до 4 балів (по 1 балу за кожну правильну пару).

Що треба знати з програми

Програма НМТ вимагає визначати жанр таких п'єс:

Важливо: перелік понять програми

У переліку понять програми НМТ драма як жанр має чотири різновиди: власне драма, драма-феєрія, комедія, трагікомедія. Трагедії в переліку немає. Тож «трагедію», найімовірніше, запропонують лише як хибний варіант.

Стратегія виконання

• У завданнях на логічні пари спершу шукай авторське визначення жанру. Якщо автор назвав п'єсу комедією — це комедія, навіть якщо в ній є сумні моменти.

• Потім зіставляй тип конфлікту: комічний (висміювання вад) → комедія; серйозний, побутовий → власне драма; поєднання реального й фантастичного → драма-феєрія; смішне з сумним підтекстом → трагікомедія (або трагікомічні риси).

• Якщо в завданні запитують про термін (ремарка, монолог, ява тощо), згадай визначення з розділу «Будова драматичного твору».

• Жанр п'єси визначають тип конфлікту й пафос (смішне, серйозне, трагічне).

• Комедія висміює вади через комічний конфлікт; фінал зазвичай щасливий або повчальний. Приклад: «Мина Мазайло» М. Куліша.

• Власне драма — серйозний, гострий конфлікт людини з обставинами; фінал не обов'язково трагічний. Приклад: «Наталка Полтавка» І. Котляревського (соціально-побутова драма).

• Трагікомедія поєднує смішне й сумне: герой викликає сміх і співчуття. У «Мартині Борулі» І. Карпенка-Карого є трагікомічні риси, але автор назвав п'єсу комедією.

• Драма-феєрія — поєднання реального й фантастичного, міфологічні персонажі, символічний конфлікт. Приклад: «Лісова пісня» Лесі Українки.

• Терміни драми: дійові особи, репліка, діалог, монолог, ремарка, дія (акт), ява (явище).

• Авторське визначення жанру — надійна опора в тесті НМТ.