Завдання 21–25: вибір однієї відповіді з п’яти на матеріалі тексту

У НМТ з української мови завдання 21–25 утворюють єдиний блок на матеріалі тексту. Тобі дають п'ять речень, позначених умовними позначками (у прикладах цього уроку для зручності — цифрами 1–5), які колись становили зв'язний текст, але подані не по порядку. До цих речень — п'ять завдань із вибором однієї відповіді з п'яти (А–Д). Кожне завдання оцінюють в 1 бал.

Карта демоваріанта НМТ-2026

Ось як розподілено завдання всередині блоку:

Зверни увагу: лише завдання 21 належить до розділу «Розвиток мовлення» (ознаки тексту, способи зв'язку речень). Завдання 22–25 перевіряють синтаксис простого речення, але на матеріалі саме цих п'яти речень. Тому правильна послідовність тексту важлива не лише для 21, а й для решти завдань: без неї ти не зрозумієш, до чого відсилають займенники.

Порядок роботи над блоком

1. Прочитай усі п'ять речень — склади загальне уявлення про тему.

2. Виконай завдання 21 — віднови послідовність речень.

3. Перечитай текст у знайденому порядку — переконайся, що він зв'язний.

4. Виконуй завдання 22–25, звертаючись лише до тих речень, які названо у варіантах.

Не починай із 22–25, не відновивши порядку речень! Займенники на початку речень (він, вона, це, такий) відсилають до іменника з попереднього речення. Без правильної послідовності ти не зрозумієш, про що йде мова.

Завдання 21 — це відновлення правильної послідовності п'яти речень. Тобі запропоновано п'ять варіантів-послідовностей (А–Д), наприклад «2, 4, 5, 1, 3». Лише один із них відтворює початковий текст.

Як знайти речення-зачин

Речення-зачин уводить тему тексту. Воно не містить слів, що відсилають до попереднього речення, бо попереднього речення ще немає. Ось ознаки, яких НЕ має бути в зачині:

• займенники він, вона, воно, вони, це, такий, цей на початку речення;

• прислівники тут, тоді, відтоді, спершу (якщо вони вказують на щось уже згадане);

• сполучники та частки але, тому, отже, також, тож на початку речення.

Наприклад, серед речень «Бібліотеку в селищі відкрили 1911 року» і «Відтоді вона не зачинялася» зачином може бути лише перше: друге починається з прислівника «відтоді» та займенника «вона», які відсилають до попереднього речення.

Відсікання варіантів за зачином

Визначивши речення-зачин, відкинь усі варіанти-послідовності, які починаються з іншого речення. Якщо зачин — речення 2, а варіант починається з «1, …», цей варіант неправильний.

Пошук пари «займенник — антецедент»

Після відсікання за зачином серед варіантів, що залишилися, знайди одну надійну пару: речення, у якому є займенник (він, вона, воно, вони, це, такий), і речення, що містить іменник, до якого цей займенник відсилає (антецедент). Ці два речення мають стояти поруч у правильному порядку: спочатку іменник, потім займенник.

Наприклад, якщо речення 4 починається з «Відтоді вона…», а речення 2 містить «Бібліотеку…», то пара «2 → 4» має бути саме в такому порядку й без інших речень між ними. Відкинь варіанти, де 2 і 4 розірвані або стоять у зворотному порядку.

Логічні маркери порядку

Звертай увагу на слова, що вказують на послідовність подій або думок:

Перевірка

Прочитай текст у вибраному порядку повністю. Кожне речення має спиратися на попереднє, а займенник стояти після свого антецедента. Якщо відчуваєш, що текст «розривається» або займенник з'являється раніше за іменник, до якого він відсилає, — шукай інший варіант.

Після того як ти відновив послідовність речень у завданні 21, переходь до завдань 22–25. Кожне з них перевіряє окрему синтаксичну тему на матеріалі одного або кількох речень тексту. У варіантах відповідей зазначено номери речень, які треба проаналізувати, — не перечитуй увесь текст щоразу.

Завдання 22: пунктуаційна помилка

У цьому завданні тобі треба знайти речення, у якому допущено пунктуаційну помилку. Перевіряй такі місця:

• коми між однорідними членами, зокрема перед повторюваним сполучником і…і (наприклад, «і школярі, і пенсіонери» — кома перед другим і обов'язкова);

• коми при порівняльних зворотах з як, мов, наче, ніби (у демоваріанті 2026 — зворот з як);

• коми при вставних словах і зворотах (на щастя, мабуть, по-перше, як відомо);

• коми на межі частин складного речення.

Найчастіша пастка — пропущена кома перед другим і в повторюваному сполучнику. Наприклад, у реченні «По суботах до читальної зали приходять і школярі і пенсіонери» кома потрібна перед другим і: «і школярі, і пенсіонери». Також звертай увагу на відокремлені звороти: «Відтоді вона не зачинялася, навіть у найважчі роки» — кома перед «навіть» правильна, бо це приєднувальний зворот.

Завдання 23: підмет

Щоб знайти підмет, спершу знайди присудок і постав до нього питання хто? або що?. Підметом може бути не лише іменник, а й:

• займенник (вона, це, він, вони, хтось);

• числівник (двоє, перший);

• словосполучення (двоє друзів, кожен із нас).

Важливо: іменник у знахідному відмінку на початку речення підметом не є. Наприклад, у реченні «Бібліотеку в селищі відкрили 1911 року» слово «бібліотеку» — додаток (кого? що?), а не підмет. Підмета в цьому реченні взагалі немає, бо присудок «відкрили» вказує на неозначену особу (односкладне неозначено-особове речення).

У тексті підметом часто буває займенник, що відсилає до іменника з попереднього речення. Наприклад, у реченні «Відтоді вона не зачинялася» підмет «вона» відсилає до «бібліотеку» з попереднього речення.

Завдання 24: вставна конструкція

Вставна конструкція — це слово або сполучення слів, яке можна вилучити з речення без руйнування його граматичної будови. Вставні конструкції виражають ставлення мовця до повідомлюваного: на щастя, мабуть, по-перше, як відомо, на думку вчених, без сумніву.

Запам'ятай слова, які НІКОЛИ не бувають вставними:

• навіть, майже, лише, адже, ніби, неначе, приблизно, саме.

Слово «здається» може бути вставним («Він, здається, втомився»), але може бути й присудком («Небо здається низьким»). У завданні 24 перевіряють саме вставне слово, яке можна вилучити.

Завдання 25: однорідні члени

Однорідні члени речення відповідають на те саме питання й стосуються того самого слова. Вони можуть бути з'єднані сполучниками або інтонацією переліку.

Ключове розмежування: однорідні присудки при одному підметі — це ще просте речення, ускладнене однорідними членами. Наприклад: «Вона читала й писала» — один підмет «вона», два присудки «читала» й «писала» — просте речення з однорідними присудками. А от дві граматичні основи, з'єднані сполучником і, — це вже складне речення, а не однорідні члени. Наприклад: «Вона читала, і він писав» — дві основи, складне речення.

У завданні 25 часто пропонують пари речень і питають, в обох чи немає однорідних членів. Перевіряй кожне речення окремо: чи є в ньому слова, що відповідають на одне питання й залежать від одного слова.

Найбільше помилок у блоці 21–25 пов'язано із займенниками. Вони водночас і допомагають відновити текст, і створюють пастки, якщо не враховувати контекст.

Займенник як ключ до послідовності

Займенник на початку речення (він, вона, воно, вони, це, такий, цей) майже завжди відсилає до іменника з попереднього речення. У завданні 21 ця властивість допомагає визначити, яке речення стоїть перед ним. Наприклад, якщо речення 4 починається з «Відтоді вона…», то перед ним має бути речення, у якому згадано іменник жіночого роду — антецедент для «вона». У завданні 23 той самий займенник може бути підметом: «Вона не зачинялася» — підмет «вона».

Пастка: займенник і кілька іменників того самого роду

Небезпечна ситуація: займенник «вона» може відсилати до «бібліотека», а може — до «вчителька», якщо обидва іменники жіночого роду є в тексті. Вирішує зміст, а не найближчий іменник. Наприклад, у реченні «Бібліотеку відкрили 1911 року. Відтоді вона не зачинялася» займенник «вона» стосується бібліотеки, хоча граматично міг би стосуватися й іншого іменника жіночого роду, якби такий був у тексті. Завжди перевіряй логіку: чи може «вона» виконувати дію, названу присудком?

Неповні речення в контексті

Поза контекстом окреме речення може здаватися неповним або односкладним. Але в тексті пропущений член відновлюється з попереднього речення. Наприклад, речення «Для багатьох ця зала стала другим домом» самостійне й повне, а от «Відтоді не зачинялася» без підмета виглядало б односкладним, але в тексті підмет «вона» є на початку речення.

Не перечитуй увесь текст для кожного запитання

У завданнях 22–25 варіанти відповідей називають конкретні номери речень. Наприклад, у 22 можуть бути варіанти «1», «2», «3», «4», «5» — і тобі треба перевірити лише те речення, яке ти обираєш. Не перечитуй увесь текст щоразу: це забирає час. Працюй точково: прочитав варіант — перевір назване речення — прийми рішення.

Найпоширеніша помилка — починати з 22–25, не відновивши порядку речень. Без правильної послідовності ти не зрозумієш, до чого відсилають займенники, і ризикуєш помилитися в 23 (підмет-займенник) і 24 (контекст вставного слова).

Розгляньмо блок завдань на конкретному прикладі. Уяви, що в тесті подано такі п'ять речень (пронумеровані, але не по порядку):

1. По суботах до читальної зали приходять і школярі і пенсіонери.

2. Бібліотеку в селищі відкрили 1911 року.

3. Для багатьох ця зала стала другим домом.

4. Відтоді вона не зачинялася, навіть у найважчі роки.

5. Сьогодні тут, на щастя, є книжки, комп'ютери й настільні ігри.

Приклад 1. Завдання 21: послідовність речень

Варіанти відповідей (А–Д) — готові послідовності:

• А: 1, 2, 3, 4, 5

• Б: 2, 4, 5, 1, 3

• В: 3, 1, 2, 4, 5

• Г: 2, 1, 4, 5, 3

• Д: 5, 3, 1, 2, 4

Розв'язання крок за кроком:

1. Визначаємо зачин. Речення 2 («Бібліотеку в селищі відкрили 1911 року») вводить тему й не має слів-відсилань. Речення 1 починається з «По суботах» — це обставина, але не відсилання. Речення 4 починається з «Відтоді вона» — займенник і прислівник-відсилання, тому 4 не може бути зачином. Речення 3 і 5 теж мають слова, що передбачають попередній контекст («ця зала», «тут»). Отже, зачин — або 1, або 2.

2. Відкидаємо варіанти, що починаються з іншого речення. Варіант В починається з 3 — відкидаємо. Варіант Д починається з 5 — відкидаємо.

3. Шукаємо пару «займенник — антецедент». Речення 4: «Відтоді вона не зачинялася». «Вона» відсилає до іменника жіночого роду. У реченні 2 є «Бібліотеку» (бібліотека — жін. рід). Отже, 2 → 4 — надійна пара. У варіанті А речення 2 і 4 розірвані (2, 3, 4 — між ними 3). У варіанті Г речення 2 і 4 теж розірвані (2, 1, 4). Лише в Б речення 2 і 4 стоять поруч у правильному порядку (2, 4).

4. Перевіряємо решту. Б: 2, 4, 5, 1, 3. Після 4 (Відтоді вона не зачинялася…) логічно йде 5 (Сьогодні тут… — зміна часу). Потім 1 (По суботах… — розповідь про сучасне життя бібліотеки). Завершує 3 (Для багатьох ця зала стала другим домом — висновок-узагальнення). Текст зв'язний.

Ключ: Б (2, 4, 5, 1, 3).

Приклад 2. Завдання 22: пунктуаційна помилка

Питання: «Пунктуаційну помилку допущено в реченні». Варіанти: А — 1, Б — 2, В — 3, Г — 4, Д — 5.

Розв'язання: Перевіряємо кожне речення.

• Речення 1: «По суботах до читальної зали приходять і школярі і пенсіонери». Тут повторюваний сполучник і…і, тому перед другим і має бути кома: «і школярі, і пенсіонери». Кому пропущено — це пунктуаційна помилка.

• Речення 2: «Бібліотеку в селищі відкрили 1911 року» — жодних ком не потребує.

• Речення 3: «Для багатьох ця зала стала другим домом» — коми не потрібні.

• Речення 4: «Відтоді вона не зачинялася, навіть у найважчі роки» — кома перед «навіть» правильна, це приєднувальний зворот.

• Речення 5: «Сьогодні тут, на щастя, є книжки, комп'ютери й настільні ігри» — вставне слово «на щастя» виділено комами правильно, між однорідними членами коми теж правильні.

Ключ: А (речення 1).

Приклад 3. Завдання 23: підмет

Питання: «Підмет виражено займенником у реченні». Варіанти: А — 1, Б — 2, В — 3, Г — 4, Д — 5.

Розв'язання: Знаходимо присудок і питаємо хто? що?.

• Речення 1: присудок «приходять» — підмети «школярі» й «пенсіонери» (іменники). Не займенник.

• Речення 2: присудок «відкрили» — підмета немає (неозначено-особове речення). «Бібліотеку» — додаток (знахідний відмінок).

• Речення 3: присудок «стала» — підмет «зала» (іменник), «ця» — означення. Не займенник-підмет.

• Речення 4: присудок «не зачинялася» — підмет «вона» (займенник, відсилає до бібліотеки).

• Речення 5: присудок «є» — підмети «книжки, комп'ютери, ігри» (іменники).

Ключ: Г (речення 4).

Приклад 4. Завдання 24: вставна конструкція

Питання: «Вставне слово є в реченні». Варіанти: А — 1, Б — 2, В — 3, Г — 4, Д — 5.

Розв'язання: Шукаємо слово, яке можна вилучити без шкоди для будови речення.

• Речення 1: «і школярі і пенсіонери» — «і» сполучник, не вставне слово.

• Речення 2: жодного слова, яке можна вилучити.

• Речення 3: жодного вставного слова.

• Речення 4: «навіть» — не вставне слово, а частка. Його не можна вилучити без зміни змісту.

• Речення 5: «на щастя» — вставне слово, виражає почуття мовця, вилучається без шкоди для будови: «Сьогодні тут є книжки, комп'ютери й настільні ігри» — граматично правильне речення.

Ключ: Д (речення 5).

Приклад 5. Завдання 25: однорідні члени

Питання: «Однорідних членів речення немає в обох реченнях пари». Варіанти: А — 1 і 2, Б — 2 і 3, В — 3 і 5, Г — 4 і 5, Д — 1 і 4.

Розв'язання: Перевіряємо кожну пару.

• А (1 і 2): у 1 є однорідні підмети «школярі» й «пенсіонери» — не підходить.

• Б (2 і 3): у 2 немає однорідних членів (односкладне речення), у 3 немає однорідних членів — підходить.

• В (3 і 5): у 5 є однорідні підмети «книжки, комп'ютери, ігри» — не підходить.

• Г (4 і 5): у 5 є однорідні члени — не підходить.

• Д (1 і 4): у 1 є однорідні члени — не підходить.

Ключ: Б (2 і 3).

• Починати з 22–25, не відновивши порядку речень, і неправильно розуміти займенники. Без правильної послідовності ти не зможеш визначити, до чого відсилає займенник у реченні. Завжди спершу виконуй 21.

• Обирати зачином речення з займенником чи прислівником-відсиланням, наприклад «Відтоді вона…» або «Тож…». Зачин уводить тему, тому він не може містити слів, що відсилають до попереднього речення, — такого речення ще немає.

• Вважати підметом іменник у знахідному відмінку на початку речення, як-от «Бібліотеку відкрили…». Слово «бібліотеку» відповідає на питання кого? що? — це додаток, а не підмет. Підмет завжди в називному відмінку (хто? що?).

• Приймати за вставні слова навіть, майже, лише, адже або присудок «здається». Ці слова ніколи не бувають вставними. «Здається» може бути присудком («Небо здається низьким»), а не вставним словом.

• Плутати однорідні присудки з частинами складного речення. Якщо два присудки при одному підметі — це однорідні члени (просте речення). Якщо дві граматичні основи — це складне речення, а не однорідні члени.

• Перечитувати весь текст для кожного запитання й не встигати. У 22–25 варіанти називають конкретні номери речень — перевіряй лише їх. На блок 21–25 відводять близько 8 хвилин, тому працюй швидко й точково.

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 21–25 — це вибір однієї відповіді з п'яти (А–Д) на матеріалі тексту. Кожне завдання оцінюють в 1 бал. У завданні 21 варіанти — готові послідовності речень.

Карта демоваріанта

Статистика УЦОЯО

Згідно зі звітом УЦОЯО про НМТ-2026, для двох третин учасників проблемною була робота з цілісним текстом. УЦОЯО пов'язує це з несформованою навичкою читання. Саме тому важливо тренуватися відновлювати послідовність речень і аналізувати їх у контексті.

Стратегія часу

На блок 21–25 варто відвести близько 8 хвилин з орієнтовних 60 хвилин мовної частини НМТ. Стратегія: спершу виконай 21 (відновлення послідовності), потім переходь до 22–25 з опорою на відновлений текст. Не затримуйся на одному завданні довше ніж 2 хвилини — якщо сумніваєшся, познач варіант, який здається найімовірнішим, і рухайся далі.

• Блок 21–25: п'ять речень тексту, п'ять запитань, по 1 балу.

• Спершу 21: зачин без відсилань, далі ланцюжок займенників і повторів.

• 22 — коми при однорідних членах, зворотах, вставних словах.

• 23 — підмет: від присудка питання хто? що?; займенник теж буває підметом.

• 24 — вставне слово вилучається без шкоди для будови речення.

• 25 — однорідні члени: одне питання, одне головне слово.