Утворення Русі-України: Аскольд і Олег

Держава не з’являється за один день і не «приходить ззовні». У IX ст. на землях східних слов’ян склалися умови, за яких племінні союзи об’єдналися під владою одного князя з центром у Києві. Історики групують ці передумови так:

• Господарські. Орне землеробство з ралом і плугом із залізним лемешем давало надлишок зерна; розвивалися ремесла (ковальство, гончарство, ювелірна справа) й торгівля. Виростали міста — у скандинавських сагах Русь згодом називали «Гардарики», тобто «країна міст (укріплень)».

• Суспільні. Виділялася знать — князі, їхні дружинники, старійшини; з’являлася майнова нерівність.

• Політичні. Племінні союзи вже мали князів і дружини. Сильніші союзи підкоряли слабших, і постало питання, хто стане центром об’єднання.

• Зовнішні. Треба було боронитися від кочовиків і позбутися хозарської данини, яку платили поляни, сіверяни, в’ятичі, радимичі. Водночас вабили багаті ринки Візантії.

Особливу роль відіграв торговий шлях «із варяг у греки». Він з’єднував Балтійське море з Чорним і вів до Константинополя, найбагатшого міста тогочасної Європи:

Київ стояв на середній ділянці цього шляху, на межі лісу й лісостепу, на пагорбах над Дніпром, зручних для оборони. Хто контролював Київ, той контролював торгівлю з Візантією. Тому природним ядром майбутньої держави стали землі полян, а «Руська земля» у вузькому значенні — середнє Подніпров’я.

Шляхом «із варяг у греки» користувалися й варяги — скандинавські воїни-купці. Вони торгували, наймалися на службу до слов’янських князів і візантійських імператорів, а частина з них осіла на Русі й увійшла до правлячої верстви. Роль варягів у творенні держави — предмет суперечки норманістів та антинорманістів (попередній юніт). Сучасні історики визнають і місцеві передумови, і участь варягів.

Перший київський правитель, якого літопис називає на ім’я й пов’язує з подією, підтвердженою візантійськими джерелами, — Аскольд. Самі візантійці імені ватажка русів не називають. «Повість минулих літ» подає Аскольда разом із Діром як варягів, бояр легендарного Рюрика, що відпросилися в нього до Царгорода, а дорогою осіли в Києві й почали володіти землею полян. Багато українських істориків, однак, вважає Аскольда останнім відомим представником місцевої династії Києвичів — нащадків легендарного Кия, а літописну версію про «бояр Рюрика» — пізнішою, покликаною обґрунтувати права Рюриковичів на Київ. Роль Діра неясна: літопис згадує його лише разом з Аскольдом, хоча поховані вони в різних місцях Києва. Тому одні дослідники вважають Діра співправителем Аскольда, інші — правителем іншого часу, чиє ім’я літописець об’єднав з Аскольдовим.

860 р. — похід Аскольда на Константинополь. 18 червня 860 р. близько 200 руських кораблів несподівано підійшли до візантійської столиці, коли імператор Михаїл III з військом був у поході проти арабів. Руси спустошили околиці міста. Сучасник подій, патріарх Фотій, у проповідях назвав нападників «народом рос» — «невідомим» і «жорстоким». Літопис подає цей похід під 866 р. і переказує легенду про ризу Богородиці, занурену в море, після чого буря розметала руський флот. Візантійські джерела точніші, тому програма НМТ фіксує 860 р.

Після походу, за візантійськими свідченнями, між Руссю й імперією встановився мир. Програма НМТ називає його першим відомим договором Русі з Візантією; текст угоди не зберігся. Русь уперше виступила як учасник міжнародних відносин, з яким імперія мусила домовлятися. За свідченням того самого Фотія, невдовзі руси прийняли від Візантії єпископа, а частина з них — хрещення. Цю подію історики називають «Аскольдовим хрещенням». Існує версія, що сам Аскольд охрестився з ім’ям Микола, тому над його могилою в Києві (Аскольдова могила) згодом постала церква святого Миколая. Історик М. Брайчевський вважав Аскольдове хрещення першою спробою запровадити християнство на Русі.

Значення правління Аскольда для НМТ можна звести до трьох тез:

1. Русь до 860 р. уже мала силу, здатну організувати далекий морський похід (частина істориків припускає, що похід вирушив не з Києва, а з півночі, але програма НМТ пов’язує його з Аскольдом).

2. Русь уклала перший відомий договір з Візантією.

3. Християнство проникло на Русь більш як за століття до 988 р.

За «Повістю минулих літ», після смерті Рюрика в Новгороді правив його родич Олег як опікун малолітнього Рюрикового сина Ігоря. 882 р. Олег рушив на південь з військом варягів, словен, кривичів, чуді та інших племен, здобув Смоленськ і Любеч і підійшов до Києва. Він сховав воїнів у човнах, видав себе за купця й виманив Аскольда та Діра на берег. Літописець вкладає в уста Олега слова «Ви не князі й не княжого роду, а я княжого роду», після чого воїни винесли малого Ігоря: «А це син Рюриків». Аскольда й Діра вбили, а Олег оголосив, що Київ буде «матір’ю містам руським».

Наслідки 882 р.: північні (новгородські) й південні (київські) землі об’єдналися під владою одного князя, а столицею став Київ. Українські історики наголошують також на зміні династії: замість місцевих Києвичів у Києві утвердилися Рюриковичі.

Далі Олег підкорював сусідні союзи й накладав на них данину: древлян, сіверян і радимичів. Сіверянам і радимичам він заборонив платити данину хозарам — вони мали віднині платити Києву. З уличами й тиверцями Олег воював. Держава за Олега простяглася від Ладоги до середнього Подніпров’я.

907 р. — похід Олега на Константинополь. За літописом, князь привів 2000 човнів. Греки перегородили гавань ланцюгами, тоді Олег наказав поставити човни на колеса й під вітрилами рушити до міста суходолом. Налякані греки попросили миру, а князь на знак перемоги прибив свій щит на брамі Царгорода. Умови угоди 907 р. були дуже вигідні для Русі:

• Візантія сплатила викуп — за літописом, по 12 гривень «на ключ», тобто на кожне весло, — і дала «уклади» руським містам;

• руські купці торгували в Константинополі без мита, отримували житло біля монастиря святого Мамонта, харч на шість місяців, лазню й спорядження на зворотну дорогу;

• натомість купці заходили до міста через одну браму, без зброї, групами до 50 осіб, у супроводі імператорського урядовця.

Візантійські хроніки походу 907 р. не згадують, тому частина істориків вважає розповідь літопису прикрашеною. Однак текст угоди правдоподібний.

911 р. 2 вересня 911 р. посли Олега з переважно скандинавськими іменами (Карл, Фарлоф, Веремуд та інші) уклали новий, детальний писаний договір. Він регулював кримінальні справи між русами й греками, спадок купців, які померли у Візантії, викуп полонених, допомогу потерпілим від корабельної аварії, повернення втікачів-невільників і службу русів у візантійському війську. Це найдавніший міжнародний договір Русі, повний текст якого зберігся (у складі літопису). Програма НМТ подає 907 і 911 рр. серед дат походів на Константинополь; частина істориків уважає, що 911 р. відбувся не новий похід, а посольство, яке закріпило здобутки 907 р.

Олег помер 912 р. За переказом, його вжалила змія, що виповзла з черепа улюбленого коня. Сучасники прозвали князя Віщим.

Рання Київська держава була об’єднанням племінних союзів, підкорених київському князеві. Влада трималася на кількох опорах.

Князь очолював державу, водив військо, судив і збирав данину. Поряд із ним діяли місцеві племінні князі. Древлянський князь Мал у 945 р. ще мав власну владу, і лише згодом київські правителі замінили місцевих князів своїми намісниками.

Дружина — постійне збройне військо князя, яке він утримував і яке ділило з ним здобич. Старша дружина складалася з бояр, «княжих мужів»: воєвод, радників, намісників. Молодша — з гридів і отроків, охоронців і слуг. Дружина була одночасно армією, апаратом управління й першою верствою знаті.

Данина — плата, яку підкорені союзи вносили київському князеві: хутрами куниць і білок, медом, воском, зерном, сріблом. Її розмір визначав сам князь, і обов’язкових для нього правил не було. Літопис, наприклад, повідомляє, що Олег наклав на древлян данину «по чорній куні», а на сіверян — «легку».

Полюддя — щорічний об’їзд князем із дружиною підвладних земель для збирання данини й суду. Його описав візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у творі «Про управління імперією» (середина X ст.): у листопаді князі з усією руссю виходять із Києва в полюддя до древлян, дреговичів, кривичів, сіверян та інших слов’ян-данників. Там вони живуть усю зиму, а у квітні, коли скресне лід на Дніпрі, повертаються до Києва. Навесні зібрані хутра, віск, мед і челядь везли Дніпром до Константинополя. Отже, полюддя, данина й торгівля з Візантією були ланками одного ланцюга.

Слабке місце цієї системи — свавілля: князь брав стільки, скільки хотів. 945 р. це закінчилося повстанням древлян і загибеллю Ігоря, після чого княгиня Ольга впорядкувала збирання данини «уроками» й «погостами» (наступний юніт).

Нижче чотири завдання у форматах НМТ: послідовність, уривок джерела, умови договору і шлях на карті.

Приклад 1. Хронологічна послідовність

Завдання. Розташуй події в хронологічній послідовності: А — похід Ігоря, під час якого руський флот спалили «грецьким вогнем»; Б — перший відомий договір Русі з Візантією; В — похід Олега, після якого руські купці дістали право безмитної торгівлі; Г — загибель Аскольда й Діра.

1. Постав біля кожної події рік: А — 941, Б — 860, В — 907, Г — 882.

2. Упорядкуй: 860 → 882 → 907 → 941.

3. Відповідь: Б, Г, В, А.

Як рахують бали на НМТ: за всю послідовність — 3 бали; якщо правильні лише перша й остання події — 2 бали; якщо лише одна з них — 1 бал. Тому насамперед переконайся, що правильно визначив найранішу й найпізнішу події.

Приклад 2. Уривок літопису

Завдання. «І сів князь, княжачи в Києві, і мовив: “Хай буде це мати містам руським”. І були в нього варяги, і словени, і інші, що прозвалися руссю». Про якого князя й яку подію йдеться?

1. Князь щойно «сів» у Києві й проголошує його головним містом Русі — це момент перенесення осідку до Києва.

2. У війську — варяги й словени, тобто люди з півночі. Так прийшов до Києва Олег з Новгорода.

3. Відповідь: Олег, 882 р., об’єднання північних і південних земель зі столицею в Києві.

Пастка — Ярослав Мудрий, який розбудував «місто Ярослава». Але слова «мати містам руським» літопис вкладає в уста Олега, а не Ярослава.

Приклад 3. Два договори Олега

Завдання. Чим договір 911 р. відрізнявся від угоди 907 р.?

1. Угода 907 р. з’явилася одразу після походу й стосувалася передусім грошей і торгівлі: викуп, «уклади» містам, пільги купцям.

2. Договір 911 р. — докладний писаний документ про право: покарання за вбивство, побої й крадіжку, спадок купців, які померли у Візантії, викуп полонених, допомогу після корабельної аварії.

3. Відповідь: договір 911 р. детально врегулював правові стосунки русів і греків, а 907 р. — торгові пільги.

Не приписуй договорам Олега обмеження на купівлю шовку чи заборони воювати в Корсунській землі в Криму: це умови пізнішого, менш вигідного договору Ігоря 944 р.

Приклад 4. Шлях на картосхемі

Завдання. На картосхемі стрілками позначено маршрут: Балтійське море — Нева — Ладозьке озеро — Волхов — Ільмень — Дніпро — Чорне море — Константинополь. Як називали цей шлях?

Відповідь: «із варяг у греки». Варяги — скандинави з Балтики, греки — візантійці. Соляний шлях вів з Києва до Галичини й Криму, Залозний — на південний схід, до Приазов’я, тому за назвами річок і морів їх легко відкинути.

• 860 чи 866 р.? Літопис датує похід Аскольда 866 р., але візантійські джерела точно вказують 18 червня 860 р. На НМТ правильна дата — 860.

• Приписати Олегові походи 941 і 944 рр. Олег ходив на Константинополь 907 р. і уклав договори 907 і 911 рр.; походи 941 і 944 рр. — Ігоря. Запам’ятай ланцюжок: Аскольд — 860; Олег — 882, 907, 911; Ігор — 941, 944.

• Сплутати 907 і 911 рр. 907 р. — похід і перша угода з безмитною торгівлею; 911 р. — детальний писаний договір про правові питання: злочини, спадок, полонених.

• Вважати 882 р. «утворенням Русі з нуля» чи «покликанням варягів». Київ і Київська держава існували ще за Аскольда (860). 882 р. — це об’єднання північних і південних земель під владою Олега. Легенду про покликання варягів літопис подає під 862 р.

• Думати, що Олег заснував Київ. Київ уже був столицею полян; Олег лише проголосив його «матір’ю містам руським».

• Плутати полюддя з уроками й погостами. Полюддя — об’їзд земель для збирання данини без чітких норм (IX–X ст.). Уроки (норми данини) й погости (місця її збирання) запровадила Ольга після 945 р., щоб покласти край свавіллю полюддя.

Дати цього юніта — 860, 882, 907, 911 — входять до 9 дат теми 3, які програма вимагає знати. Аскольд і Олег — до 17 персоналій теми, а «полюддя» — до її понять. Картосхема теми 3 містить шлях «із варяг у греки», походи на Константинополь і межі держави за Олега.

Як це перевіряють:

• Вибір однієї відповіді (№ 1–20, 1 бал): визначити подію за датою чи уривком літопису («мати містам руським», щит на брамі Царгорода); розпізнати шлях на картосхемі; дати визначення поняття «полюддя». У демоваріанті НМТ-2026 завдання 2 з теми 3 перевіряє знання поняття.

• Послідовність (№ 25–27, до 3 балів): чотири події, часто з різних тем і у вигляді уривків джерел. У демоваріанті-2026 завдання 25 побудовано на уривках джерел тем 3–4. Ланцюжок 860 → 882 → 907/911 → 941/944 — зручна основа для тренування такої форми.

Порада щодо часу: на весь тест відведено орієнтовно 60 хвилин, тобто в середньому 2 хвилини на завдання. Одиночний вибір розв’язуй за хвилину, на послідовність залиш 2–3 хвилини. Спершу підпиши біля кожної події рік (навіть приблизний), а потім упорядкуй — так найменше помилок.

• Передумови держави: землеробство й ремесло, міста, виділення знаті, оборона від кочовиків, торгівля шляхом «із варяг у греки».

• Київ став центром, бо контролював середню ділянку цього шляху й мав зручне для оборони розташування.

• 860 р. — похід Аскольда на Константинополь і перший відомий договір Русі з Візантією.

• 882 р. — Олег захопив Київ, об’єднав північні й південні землі й зробив Київ столицею.

• 907 р. — похід Олега й угода про безмитну торгівлю; 911 р. — детальний писаний договір.

• Держава трималася на князі, дружині, данині й полюдді — щорічному об’їзді земель для збирання данини.

• Походи 941 і 944 рр. — Ігоря, не Олега.