Україна в системі міжнародних відносин (1991–2004)
~15 хв · 9 розділів · 10 тестових запитань
Частина кар’єрної траєкторії НМТ 2027: 3 обов’язкові + хімія.
Характеризувати основні напрями зовнішньої політики України 1991–2004 рр.: відмову від ядерної зброї, відносини з Росією (Великий договір, Чорноморський флот, Тузла), співпрацю з ЄС, Радою Європи й НАТО. Пояснювати причини європейської інтеграції та співвідносити події з роками.
Після проголошення незалежності 1991 р. Україна постала перед завданням утвердити себе як повноправного суб'єкта міжнародних відносин. Хоча Українська РСР була однією зі співзасновниць Організації Об'єднаних Націй ще 1945 р., реальна зовнішня політика незалежної держави почала формуватися лише після розпаду СРСР. Протягом 1991–1992 рр. Україну визнали понад 130 держав світу, що засвідчило її міжнародне визнання.
Перші кроки в міжнародних організаціях
1992 р. Україна вступила до Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), яку 1995 р. перейменували на Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Це дало змогу брати участь у формуванні загальноєвропейської системи безпеки. 2 липня 1993 р. Верховна Рада України затвердила документ «Основні напрями зовнішньої політики України», який визначив стратегічні пріоритети держави на міжнародній арені.
Пріоритети зовнішньої політики
До головних пріоритетів належали: розвиток добросусідських відносин, насамперед із Росією та іншими сусідами; інтеграція в європейські структури; утвердження без'ядерного статусу; участь у миротворчих операціях ООН. У 2000–2001 рр. незалежна Україна вперше стала непостійним членом Ради Безпеки ООН (Українська РСР обиралася до неї у 1948–1949 і 1984–1985 рр.), що підвищило її міжнародний авторитет.
Багатовекторність: курс Л. Кучми
За президента Леоніда Кучми (1994–2005) зовнішня політика України набула характеру багатовекторності. Це означало одночасну співпрацю з Росією, Європейським Союзом і США без остаточного вибору одного стратегічного напрямку. На практиці Україна намагалася балансувати між Заходом і Сходом, що давало змогу отримувати вигоди з обох сторін, але водночас підривало довіру до неї як до надійного партнера. Через постійні коливання між європейським і євразійським курсами західні партнери не поспішали з інтеграцією України, а Росія сприймала це як невизначеність.
ГУАМ — альтернатива російському впливу
1997 р. Україна разом із Грузією, Азербайджаном і Молдовою створила регіональне об'єднання ГУАМ (назва — за першими літерами країн-учасниць). Метою організації була співпраця в економічній, транспортній та енергетичній сферах поза впливом Росії. ГУАМ став одним із проявів прагнення України до багатосторонньої дипломатії.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Після розпаду СРСР на території України опинився третій за розміром ядерний арсенал світу. Він налічував стратегічні ракети (зокрема міжконтинентальні балістичні ракети РС-18, РС-22) і стратегічні бомбардувальники Ту-95 та Ту-160. Однак пускові коди та оперативний контроль над цією зброєю залишалися в Москві, тож Україна фактично не могла самостійно її застосувати.
Шлях до без'ядерного статусу
Уже 1992 р. тактичну ядерну зброю (меншої потужності, призначену для поля бою) вивезли з України до Росії. Складнішою була ситуація зі стратегічною зброєю. 14 січня 1994 р. президенти США, Росії й України підписали Тристоронню заяву, яка передбачала ліквідацію стратегічної зброї в обмін на фінансову компенсацію та гарантії безпеки.
У листопаді 1994 р. Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як держава, що не володіє ядерною зброєю. Це стало юридичним закріпленням її без'ядерного статусу.
Будапештський меморандум (5 грудня 1994 р.)
5 грудня 1994 р. в Будапешті лідери США, Великої Британії та Росії підписали Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (відомий як Будапештський меморандум). Документ зобов'язував держави-підписантки поважати незалежність, суверенітет і кордони України, утримуватися від погрози силою або її застосування та не застосовувати економічного тиску. Натомість Україна відмовилася від ядерної зброї.
Важливо: програма НМТ не називає Будапештський меморандум окремою датою для запам'ятовування, але він є контекстом до теми відмови від ядерної зброї. У тесті можуть навести уривок із цього документа й запитати, з яким процесом він пов'язаний.
Завершення процесу
До червня 1996 р. останні ядерні боєзаряди вивезли з території України до Росії. Таким чином Україна повністю виконала взяті на себе зобов'язання. Однак 2014 р. Росія грубо порушила Будапештський меморандум, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на сході України. Це стало одним із головних аргументів для перегляду Україною своєї безпекової політики.
Етап | Рік | Зміст |
|---|---|---|
Вивезення тактичної ядерної зброї | 1992 | Тактичні боєзаряди передано Росії |
Тристороння заява | 14 січня 1994 | Президенти США, Росії, України домовилися про ліквідацію стратегічної зброї |
Приєднання до ДНЯЗ | Листопад 1994 | Україна стала без'ядерною державою de jure |
Будапештський меморандум | 5 грудня 1994 | Гарантії безпеки від США, Великої Британії, Росії |
Остаточне вивезення зброї | Червень 1996 | Україна звільнена від ядерних боєзарядів |
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Європейська інтеграція стала одним із головних зовнішньополітичних пріоритетів України після здобуття незалежності. Вона мала глибоке історичне коріння: Україна прагнула повернутися до європейської спільноти, від якої її штучно відірвали в радянський період. Крім того, співпраця з Європою відкривала доступ до ринків, інвестицій і технологій, а також сприяла зміцненню демократії та безпеки.
Угода про партнерство і співробітництво з ЄС (1994)
14 червня 1994 р. Україна та Європейський Союз підписали Угоду про партнерство і співробітництво (УПС). Це був перший договір між Україною та ЄС, який заклав правову основу для політичного, економічного й культурного співробітництва. Угода набула чинності 1998 р. після ратифікації парламентами всіх держав-членів ЄС.
Членство в Раді Європи (1995)
9 листопада 1995 р. Україна стала 37-м членом Ради Європи — міжнародної організації, що захищає права людини, демократію й верховенство права. Це була важлива дата програми НМТ. Вступ до Ради Європи засвідчив визнання європейською спільнотою демократичних перетворень в Україні.
Не плутай Раду Європи з Європейським Союзом! Рада Європи — це окрема організація, створена 1949 р. для захисту прав людини. ЄС — економічний і політичний союз. Україна стала членом Ради Європи 1995 р., а членом ЄС не була ніколи.
Співпраця з НАТО
8 лютого 1994 р. Україна першою серед країн СНД приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру». Це дало змогу брати участь у спільних військових навчаннях і миротворчих операціях. 9 липня 1997 р. в Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО — документ, що визначив рамки співпраці на рівні консультацій і спільних дій у кризових ситуаціях. 2002 р. Україна офіційно проголосила курс на набуття членства в НАТО.
Причини європейської інтеграції
Програма НМТ вимагає вміння пояснювати причини європейської інтеграції України. До них належать: прагнення безпеки й демократії (Європа сприймалася як простір стабільності та верховенства права); доступ до ринків, інвестицій і технологій (європейський ринок давав змогу модернізувати українську економіку); повернення до європейської історичної спільноти (Україна завжди була частиною європейської цивілізації, і незалежність дала змогу відновити цей зв'язок).
Подія | Дата | Значення |
|---|---|---|
Угода про партнерство і співробітництво з ЄС | 14 червня 1994 | Перший договір з ЄС |
Приєднання до «Партнерства заради миру» | 8 лютого 1994 | Перша серед країн СНД |
Вступ до Ради Європи | 9 листопада 1995 | 37-й член організації |
Хартія про особливе партнерство з НАТО | 9 липня 1997 | Мадрид, рамки співпраці |
Проголошення курсу на членство в НАТО | 2002 | Офіційна заява |
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Відносини з Росією були найскладнішим напрямом зовнішньої політики України в 1991–2004 рр. Росія не поспішала визнавати незалежність України, а після визнання намагалася зберегти свій вплив через механізми СНД, питання Чорноморського флоту та територіальні претензії.
Україна в СНД
Україна брала участь у Співдружності Незалежних Держав (СНД), створеній у грудні 1991 р., однак не приєдналася до її Статуту (1993). Це означало, що Україна була учасницею СНД, але не повноправним членом, і не брала на себе зобов'язань щодо колективної безпеки та інтеграції в рамках СНД. 2003 р. Україна підписала угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП) із Росією, Білоруссю й Казахстаном — це був вияв багатовекторності, однак угода так і не запрацювала повноцінно.
Чорноморський флот: поділ і базування
Після розпаду СРСР Чорноморський флот, що базувався в Севастополі, опинився в центрі суперечки між Україною та Росією. 28 травня 1997 р. було підписано пакет угод, які визначили: поділ Чорноморського флоту між Україною та Росією; базування російського Чорноморського флоту в Севастополі на 20 років (до 2017 р.) зі сплатою орендної плати; статус і умови перебування російських військ на території України.
Не плутай угоди 1997 р. з «Харківськими угодами» 2010 р.! У 1997 р. флот отримали на 20 років. У 2010 р. президент В. Янукович продовжив термін базування до 2042 р. в обмін на знижку на газ — це вже інша тема.
Великий договір (31 травня 1997 р.)
31 травня 1997 р. президенти України та Росії підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, відомий як «Великий договір». Документ зафіксував принципи взаємної поваги до територіальної цілісності й непорушності кордонів. Це був базовий договір, що визначив правову основу двосторонніх відносин. Його підписання стало можливим після врегулювання питання Чорноморського флоту.
Конфлікт навколо острова Тузла (2003)
У вересні–жовтні 2003 р. Росія без погодження з Україною почала будувати дамбу від Таманського півострова (свій берег Керченської протоки) у напрямку українського острова Тузла. Це викликало гостру кризу: Україна терміново перекинула на острів прикордонників, а будівництво дамби зупинили приблизно за 100 метрів від лінії державного кордону. Конфлікт навколо Тузли став першим відкритим міждержавним територіальним конфліктом України з Росією після 1991 р. (територіальні претензії щодо Криму й Севастополя Верховна Рада Росії висувала ще 1992–1993 рр.) і попередженням про майбутню агресію.
flowchart LR
A["Україна і Росія 1991–2004"] --> B["Чорноморський флот"]
A --> C["Великий договір"]
A --> D["Тузла"]
A --> E["СНД / ЄЕП"]
B --> F["28 травня 1997 — поділ флоту"]
B --> G["Базування в Севастополі на 20 років"]
C --> H["31 травня 1997 — дружба, кордони"]
D --> I["Вересень–жовтень 2003 — дамба до Тузли"]
D --> J["Перший відкритий територіальний конфлікт"]
E --> K["Участь без Статуту СНД"]
E --> L["2003 — ЄЕП (багатовекторність)"]Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Розгляньмо типові завдання НМТ на тему зовнішньої політики України 1991–2004 рр. Вони перевіряють уміння співвідносити події з роками, знати зміст угод і розуміти логіку зовнішньополітичних процесів.
Приклад 1. Відповідність «подія — рік»
Установи відповідність між подією та роком.
1 вступ України до Ради Європи
2 Хартія про особливе партнерство з НАТО
3 Угода про партнерство і співробітництво з ЄС
4 конфлікт навколо острова Тузла
А 1994, Б 1995, В 1997, Г 2003, Д 2008
Розв'язання: 1 — Б (1995: 9 листопада 1995 р. Україна стала членом Ради Європи); 2 — В (1997: 9 липня 1997 р. підписано Хартію); 3 — А (1994: 14 червня 1994 р. підписано Угоду); 4 — Г (2003: вересень–жовтень 2003 р. — конфлікт навколо Тузли). Зайва буква Д (2008) — рік вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ).
Відповідь: 1Б, 2В, 3А, 4Г.
Приклад 2. Вибір однієї відповіді
Що передбачали українсько-російські угоди 1997 р.?
Поділ Чорноморського флоту й базування російського флоту в Севастополі на 20 років
Продовження базування російського флоту в Севастополі до 2042 р.
Передання Кримського півострова Росії
Вступ України до Митного союзу
Розв'язання: Правильна відповідь — перший варіант. Угоди 28 травня 1997 р. передбачали поділ Чорноморського флоту та базування російської частини в Севастополі на 20 років (до 2017 р.). Другий варіант описує «Харківські угоди» 2010 р. Третій варіант — історично неправдивий: Крим ніколи не передавали Росії за жодним договором. Четвертий варіант — Україна ніколи не вступала до Митного союзу.
Приклад 3. Вибір однієї відповіді за уривком
«…підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України…»
З яким процесом пов'язаний наведений уривок документа?
З відмовою України від ядерної зброї
Зі вступом України до Ради Європи
З підписанням Угоди про асоціацію з ЄС
Зі створенням ГУАМ
Розв'язання: Правильна відповідь — перший варіант. Уривок походить із Будапештського меморандуму 1994 р., який гарантував безпеку Україні в обмін на відмову від ядерної зброї. Вступ до Ради Європи (другий варіант) не передбачав таких гарантій. Угода про асоціацію з ЄС (третій варіант) була підписана значно пізніше — 2014 р. ГУАМ (четвертий варіант) — регіональне об'єднання, не пов'язане з гарантіями безпеки.
Приклад 4. Відповідність «організація — факт»
Установи відповідність між міжнародною організацією та фактом, що її стосується.
1 Рада Європи
2 НАТО
3 Європейський Союз
4 ГУАМ
А Україна вступила 1995 р.
Б Хартія про особливе партнерство 1997 р.
В Угода про партнерство і співробітництво 1994 р.
Г Об'єднання Грузії, України, Азербайджану й Молдови
Д Україна — співзасновниця з 1945 р.
Розв'язання: 1 — А (Рада Європи: Україна вступила 1995 р.); 2 — Б (НАТО: Хартія про особливе партнерство 1997 р.); 3 — В (ЄС: Угода про партнерство і співробітництво 1994 р.); 4 — Г (ГУАМ: об'єднання чотирьох держав). Зайва буква Д — факт про ООН (Україна — співзасновниця ООН з 1945 р.).
Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Плутати Раду Європи (Україна — член з 1995 р.) з Європейським Союзом (1994 — лише Угода про партнерство і співробітництво). Запам'ятай: Рада Європи — про права людини, ЄС — економічний і політичний союз.
Вважати, що Україна контролювала «свою» ядерну зброю. Насправді пускові коди були в Москві, тому Україна не могла самостійно застосувати стратегічну зброю.
Плутати угоди 1997 р. (флот у Севастополі на 20 років) з «Харківськими угодами» 2010 р. (продовження до 2042 р.). Це різні документи й різні президенти.
Вважати Будапештський меморандум договором про вступ до НАТО. Насправді це гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Вважати, що Україна вступила до НАТО. 1997 р. підписано лише Хартію про особливе партнерство, а не договір про членство.
Датувати конфлікт навколо Тузли 2014 р. Він стався 2003 р. — це перший відкритий міждержавний територіальний конфлікт з Росією, а не подія часів анексії Криму.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Тема зовнішньої політики України 1991–2004 рр. належить до теми 31 програми НМТ. Програма називає одну обов'язкову дату: 1995 — членство України в Раді Європи. Змістові пункти теми: початок інтеграції в європейський і світовий простір, Україна в системі міжнародних відносин. Уміння: пояснювати причини європейської інтеграції.
Будапештського меморандуму програма не називає окремо — він є контекстом до відмови від ядерної зброї, а не окремою датою для запам'ятовування. Однак у тесті можуть навести уривок із нього.
Формати завдань
Відповідність (завдання 21–24): «подія — рік», «організація — факт». 1 бал за кожну правильно встановлену пару, до 4 балів. Одна буква з п'яти зайва.
Вибір однієї відповіді з чотирьох (завдання 1–20): 1 бал. У демоваріанті 2026 р. завдання 20 — саме з теми 31.
«3 з 7» (завдання 28–30): три зовнішньополітичні кроки серед семи варіантів, по 1 балу за кожен правильно обраний варіант, до 3 балів.
Стратегія: насамперед запам'ятай ключові дати (1994, 1995, 1997, 2003) і зміст головних угод. Для завдань на відповідність спочатку визнач, яка буква зайва, — це допоможе звузити вибір. Для завдань «3 з 7» уважно читай умову: тебе можуть попросити обрати зовнішньополітичні кроки, а серед варіантів будуть події внутрішньої політики.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Чому Україна відмовилася від третього у світі ядерного арсеналу?
Україна не могла самостійно контролювати цю зброю — пускові коди були в Москві. Утримання арсеналу потребувало величезних коштів, яких держава не мала. Крім того, міжнародна спільнота тиснула на Україну, щоб вона приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Натомість Україна отримала фінансову компенсацію та гарантії безпеки (Будапештський меморандум).
Чим Рада Європи відрізняється від Європейського Союзу?
Рада Європи — це міжнародна організація, створена 1949 р., яка займається захистом прав людини, демократії та верховенства права. Її головний документ — Європейська конвенція з прав людини. Європейський Союз — економічний і політичний союз 27 держав, що має спільні ринок, валюту (євро) та інституції. Україна є членом Ради Європи з 1995 р., але не є членом ЄС.
Що таке багатовекторність і чому її критикували?
Багатовекторність — зовнішньополітичний курс президента Л. Кучми, що передбачав одночасну співпрацю з Росією, ЄС і США без остаточного вибору одного напрямку. Критики вказували, що через постійні коливання між Заходом і Сходом Україну не сприймали як надійного партнера: Захід не поспішав з інтеграцією, а Росія використовувала невизначеність для посилення свого впливу.
Чому конфлікт навколо Тузли вважають попередженням?
Конфлікт 2003 р. став першим відкритим міждержавним територіальним конфліктом України з Росією після 1991 р. Росія без погодження почала будувати дамбу до українського острова, фактично намагаючись змінити лінію кордону. Хоча тоді кризу вдалося врегулювати, вона показала, що Росія готова ігнорувати суверенітет України. Це було попередженням про події 2014 р.
Чому російський флот базувався в Севастополі?
Після розпаду СРСР Чорноморський флот опинився на території України. За угодами 1997 р. флот поділили, а російська частина залишилася в Севастополі на умовах оренди строком на 20 років (до 2017 р.). Росія сплачувала орендну плату, але фактично використовувала базу для політичного тиску на Україну. 2010 р. термін продовжили до 2042 р. («Харківські угоди»).
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
1994 — Угода про партнерство і співробітництво з ЄС; приєднання до програми НАТО «Партнерство заради миру».
1994 — Будапештський меморандум: гарантії безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї. До червня 1996 р. ядерну зброю вивезено з України.
1995 — Україна вступила до Ради Європи (дата програми НМТ).
1997 — Хартія про особливе партнерство з НАТО; Великий договір з Росією; угоди про поділ Чорноморського флоту та базування в Севастополі на 20 років.
2003 — конфлікт навколо острова Тузла: перший відкритий міждержавний територіальний конфлікт з Росією.
Багатовекторність — коливання між Заходом і Росією, що підривало довіру до України як до надійного партнера.
Причини європейської інтеграції: безпека й демократія, доступ до ринків та інвестицій, повернення до європейської історичної спільноти.
Створіть безкоштовний акаунт, щоб зробити це. Читання лишається відкритим для всіх.
Перевірте себе на цьому юніті
Спробуйте ці 5 запитань — оберіть відповідь, щоб побачити, чи ви праві й чому. Приєднайтеся, щоб пройти повний тест юніту, який іде в глибину по цьому юніту.
1. Який міжнародний документ було підписано 5 грудня 1994 року в Будапешті у зв'язку з відмовою України від ядерної зброї?
2. Яка з названих подій відбулася 9 листопада 1995 року?
3. У якому році стався конфлікт навколо острова Тузла — перший відкритий міждержавний територіальний конфлікт України з Росією після 1991 року?
4. Яка з перелічених подій зовнішньої політики України відбулася 1994 року?
5. Що передбачали українсько-російські угоди, підписані 28 травня 1997 року?
Це лише дрібка самоперевірки — повний тест юніту йде в глибину й використовує всі 10 запитань цього юніта і точно визначає, що вивчати.
Приєднатися, щоб пройти тест