Типові завдання НМТ: Україна в XIX столітті

XIX століття — один із найважливіших періодів в історії України, адже саме тоді відбулося формування модерної української нації. У тестовому форматі НМТ теми 12–17 охоплюють події, явища й постаті цього століття. У демонстраційному варіанті 2026 року ці теми дають 3 завдання з 30: № 9 (уривок джерела, тема 13, побічно 14), № 10 (тема 15), № 11 (зображення монет і персоналій, теми 15, 17). Для порівняння: у тестах ЗНО 2019–2021 років на цей період припадало близько 3,8 завдання.

Головна складність цього періоду — паралельні сюжети. Українські землі в XIX столітті були поділені між двома імперіями:

• Наддніпрянщина (Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина, Південь) — у складі Російської імперії (теми 12, 15).

• Галичина, Буковина, Закарпаття — у складі Австрійської імперії, а з 1867 року — Австро-Угорської (теми 13, 16).

• Спільна культура, що розвивалася в обох частинах (теми 14, 17).

Типові завдання НМТ на цю тему перевіряють уміння розрізняти Валуєвський циркуляр і Емський указ, знати «Руську трійцю», Кирило-Мефодіївське братство, театр корифеїв і будинок Полтавського земства.

Перший крок до правильної відповіді — визначити, про яку імперію йдеться в завданні. Для цього запам’ятай маркери:

Якщо в тексті завдання згадано «губернію», «царя», «земство» — це Російська імперія. Якщо «коронний край», «цісаря», «Галицький сейм» — це Австрійська (Австро-Угорська) імперія. Цей простий крок одразу відкидає половину неправильних відповідей.

Найзручніший спосіб систематизувати знання про XIX століття — зіставити події в Наддніпрянщині (Російська імперія) та Галичині (Австрійська, згодом Австро-Угорська імперія) за ключовими сферами. Нижче подано зведену таблицю, яка охоплює національне відродження, селянське питання, заборони й свободи, а також політичні партії.

Розгляньмо кожну сферу докладніше.

Національне відродження

У Наддніпрянщині початок нового українського письменства поклала «Енеїда» Івана Котляревського (1798) — бурлескна поема, написана живою народною мовою. У 1840-х роках виникло Кирило-Мефодіївське братство — таємна політична організація, що пропагувала ідеї слов’янської федерації та скасування кріпацтва. Її членами були Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш.

У Галичині національне відродження розпочала «Руська трійця» — гурток студентів Львівського університету (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький). 1837 року вони видали в Буді альманах «Русалка Дністровая» — першу книжку живою народною мовою на західноукраїнських землях.

Селянське питання

У Галичині панщину скасували 1848 року під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Це стало одним із головних здобутків «Весни народів». У Наддніпрянщині кріпосне право скасували пізніше — маніфестом 19 лютого 1861 року (за старим стилем; за новим — 3 березня 1861 р.). Отже, панщину в Галичині скасували на 13 років раніше, ніж кріпосне право в Наддніпрянщині (особисту залежність галицьких селян скасовано ще 1782 р.).

Заборони й свободи

У Російській імперії українське слово зазнавало жорстких утисків: Валуєвський циркуляр (1863) заборонив друк українською навчальної, релігійної та популярної літератури, а Емський указ (1876) посилив заборони, включно з театром і нотами. Натомість у Галичині українці мали змогу вільно розвивати культуру: 1868 року засновано «Просвіту», 1873-го — Літературне товариство імені Шевченка (з 1892 — Наукове товариство імені Шевченка, НТШ), виходили часописи «Правда» та «Діло».

Політичні партії

Першою українською політичною партією стала Русько-українська радикальна партія (РУРП), заснована 1890 року у Львові Іваном Франком та Михайлом Павликом. 1899 року в Галичині постали Українська національно-демократична партія (УНДП) та Українська соціал-демократична партія (УСДП). У Наддніпрянщині перша партія — Революційна українська партія (РУП) — виникла лише 1900 року в Харкові, тобто вже на початку XX століття.

Це одна з найпідступніших пар у завданнях НМТ. Обидва документи — таємні, обидва спрямовані проти української мови, обидва видані в Російській імперії. Проте вони різняться автором, змістом заборон і роком. Розібратися в них — означає не втратити бали на простому, на перший погляд, завданні.

Валуєвський циркуляр (1863)

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, видане 1863 року. Воно забороняло друкувати українською мовою:

• навчальні книжки (підручники);

• релігійні книжки;

• книжки для народного читання (популярна література).

Водночас циркуляр дозволяв друкувати художню літературу українською мовою. Саме цей нюанс — ключовий для розрізнення: якщо в уривку згадано, що «художню літературу дозволено» або що заборона стосується лише «навчальних і релігійних книжок», перед тобою Валуєвський циркуляр.

Емський указ (1876)

Таємний указ імператора Олександра II, підписаний у німецькому місті Бад-Емс (звідси назва). Він значно посилював заборони порівняно з циркуляром Валуєва. Емський указ забороняв:

• ввозити з-за кордону книжки українською мовою («малоросійським наріччям»);

• друкувати оригінальні твори й переклади українською (крім історичних документів і художньої літератури, але в російському правописі);

• ставити українські сценічні вистави;

• друкувати тексти до нот українською мовою.

Наслідки Емського указу були нищівними: закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства в Києві, Михайло Драгоманов змушений був емігрувати до Женеви, а центр українського книгодрукування перемістився до Галичини.

Як розрізнити за уривком?

Запам’ятай просте правило: дозвіл художньої літератури — Валуєв; заборона театру, нот і ввезення книжок — Емс.

Для завдань на хронологічну послідовність варто вивчити опорний ряд дат XIX століття. Він охоплює ключові події в обох імперіях і дає змогу швидко впорядкувати будь-яку комбінацію.

Опорний ряд: 1798 — 1837 — 1846 — 1848 — 1861 — 1863 — 1876 — 1890

Розшифруймо кожну дату:

Пастки-двійники

У завданнях НМТ часто трапляються пари подій або понять, які легко сплутати. Ось головні з них:

• 1848 (Австрія, панщина) vs 1861 (Росія, кріпосне право). Пам’ятай: панщину в Галичині скасували на 13 років раніше, а особисту залежність галицьких селян — ще 1782 р.

• РУРП (1890, Львів) vs РУП (1900, Харків). РУРП — перша українська партія, заснована в Галичині; РУП — перша партія в Наддніпрянщині, на 10 років пізніше.

• Головна Руська Рада (1848) vs Головна українська рада (1914). Перша діяла під час революції 1848–1849 рр. у Галичині; друга — на початку Першої світової війни.

Постаті, які треба знати

Кирило-Мефодіївське братство: Микола Костомаров (автор «Книги буття українського народу»), Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Громадівський рух другої половини століття: Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов.

Культура

Театр корифеїв — перший український професійний театр, заснований 1882 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький). Його засновники: Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька. Будинок Полтавського губернського земства (1903–1908, архітектор Василь Кричевський) — яскравий зразок українського архітектурного модерну з трапецієподібними вікнами, майоліковими вставками й народним орнаментом.

Розгляньмо п'ять типових завдань НМТ, які охоплюють усі форми тесту: вибір однієї відповіді, відповідність, послідовність і «3 з 7». Кожне завдання супроводжується покроковим розв'язанням.

Приклад 1. Вибір однієї відповіді: Емський указ

«Заборонити ввозити з-за кордону книжки малоросійським наріччям, ставити сценічні вистави й друкувати тексти до нот». Про який документ ідеться?

Розв'язання. В уривку згадано три заборони: ввезення книжок, театральні вистави, тексти до нот. Валуєвський циркуляр (1863) не забороняв театр і не згадував про ввезення книжок — він стосувався лише друку навчальної, релігійної та популярної літератури, дозволяючи художню. Маніфест 19 лютого 1861 року скасовував кріпосне право — він не стосувався мовних заборон. Закон 1907 року про загальне виборче право в Австро-Угорщині не мав жодного стосунку до української мови. Отже, уривок описує Емський указ 1876 року.

Відповідь: Емський указ 1876 року.

Чому інші варіанти неправильні:

• Валуєвський циркуляр 1863 р. — дозволяв художню літературу, не згадував театр і ввезення книжок.

• Маніфест 19 лютого 1861 р. — скасовував кріпосне право, не стосувався мовних заборон.

• Закон 1907 р. про загальне виборче право в Австро-Угорщині — не пов'язаний із мовними заборонами.

Приклад 2. Відповідність «подія — рік»

Установи відповідність між подією та роком.

Події: 1 — «Русалка Дністровая», 2 — скасування панщини в Галичині, 3 — Емський указ, 4 — утворення РУРП.

Роки: А — 1848, Б — 1876, В — 1890, Г — 1837, Д — 1861.

Розв'язання. «Русалка Дністровая» вийшла 1837 року (Г). Скасування панщини в Галичині відбулося 1848 року (А). Емський указ датовано 1876 роком (Б). РУРП засновано 1890 року (В). Рік 1861 (Д) — скасування кріпосного права в Російській імперії — є зайвим.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

Приклад 3. Послідовність подій

Розташуй події в хронологічній послідовності: А — Кирило-Мефодіївське братство, Б — Валуєвський циркуляр, В — «Енеїда» І. Котляревського, Г — Головна Руська Рада.

Розв'язання. Найраніша подія — вихід «Енеїди» (1798, В). Далі — Кирило-Мефодіївське братство (1846, А). Потім — Головна Руська Рада (1848, Г). Найпізніша — Валуєвський циркуляр (1863, Б).

Відповідь: В — А — Г — Б (1798 — 1846 — 1848 — 1863).

Приклад 4. «3 з 7»: події в Галичині

Виберіть три правильні твердження про події на західноукраїнських землях у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.

Розв'язання. До Галичини належать: діяльність «Руської трійці» (1833–1837), скасування панщини 1848 року, заснування «Просвіти» у Львові (1868). Кирило-Мефодіївське братство діяло в Києві (Наддніпрянщина). Валуєвський циркуляр і Південно-Західний відділ РГТ — явища Російської імперії. РУП утворено в Харкові (Наддніпрянщина).

Відповідь: діяльність «Руської трійці», скасування панщини 1848 р., заснування «Просвіти» у Львові.

Приклад 5. Вибір однієї відповіді: пам'ятка архітектури

Розгляньте опис будівлі: трапецієподібні вікна й двері, майолікові вставки, український народний орнамент, розташування — Полтава. Яка це пам'ятка?

Розв'язання. Будинок Полтавського губернського земства (1903–1908, архітектор Василь Кричевський) — зразок українського архітектурного модерну. Його характерні риси: трапецієподібні вікна й двері, майолікові вставки з українським орнаментом. Володимирський собор у Києві — неовізантійський стиль, Одеський оперний театр — віденське бароко, Будинок із химерами в Києві — модерн, але без українського орнаменту.

Відповідь: будинок Полтавського губернського земства.

Нижче перелічено найпоширеніші помилки, яких припускаються учні в завданнях НМТ на тему України XIX століття. Кожен пункт містить опис помилки та правильний спосіб міркування.

• Приписувати Емському указу дозвіл художньої літератури, а Валуєвському циркуляру — заборону театру. Насправді навпаки: Валуєвський циркуляр (1863) дозволяв художню літературу, а Емський указ (1876) забороняв театр, ноти й ввезення книжок. Запам'ятай: театр і ноти — Емс.

• Вважати, що заборони 1863 і 1876 рр. діяли в Галичині. Це груба помилка. Валуєвський циркуляр і Емський указ діяли лише в Російській імперії. У Галичині, навпаки, українське життя вільно розвивалося: діяли «Просвіта», НТШ, виходили часописи.

• Плутати 1848 р. (панщина, Австрія) і 1861 р. (кріпацтво, Росія). 1848 рік — це «Весна народів» в Австрійській імперії, коли скасували панщину в Галичині. 1861 рік — маніфест Олександра II про скасування кріпосного права в Російській імперії. Різниця — 13 років.

• Плутати РУРП (1890, Галичина) і РУП (1900, Наддніпрянщина). РУРП — Русько-українська радикальна партія, заснована у Львові 1890 року. РУП — Революційна українська партія, заснована в Харкові 1900 року. Перша літера «Р» у назві — не підказка, але рік і місто дають змогу розрізнити.

• Плутати Головну Руську Раду (1848) і Головну українську раду (1914). Головна Руська Рада — перша українська політична організація в Галичині, створена 1848 року. Головна українська рада — організація, заснована 1914 року на початку Першої світової війни. Різниця в назві («Руська» vs «українська») і в часі.

• Відносити «Руську трійцю» до Наддніпрянщини, а Кирило-Мефодіївське братство — до Галичини. Навпаки: «Руська трійця» діяла у Львові (Галичина, Австрійська імперія), а Кирило-Мефодіївське братство — у Києві (Наддніпрянщина, Російська імперія).

У демонстраційному варіанті НМТ 2026 року теми 12–17 дають 3 завдання з 30:

• № 9 — уривок джерела (тема 13, побічно 14);

• № 10 — тема 15;

• № 11 — зображення монет і персоналій (теми 15, 17).

Зверни увагу: у демо 2026 теми 12, 14 і 17 трапляються лише як побічні, а теми 16 немає взагалі. Це не означає, що їх не варто вчити — у реальному тесті склад завдань може змінюватися.

Програма тем 12–17 налічує 23 дати (6 + 4 + 3 + 4 + 4 + 2). Картосхеми передбачені лише в темах 12 і 13. Пам'ятки культури — у темах 14 і 17.

Завдання № 11 демо 2026 перевіряє візуальне розпізнавання підкреслених персоналій (теми 15, 17). Ось перелік діячів, яких варто впізнавати за портретом:

• Володимир Антонович

• Михайло Драгоманов

• Павло Чубинський

• Ісмаїл Гаспринський

• Агатангел Кримський

• Леся Українка

• Михайло Вербицький

• Микола Лисенко

• Соломія Крушельницька

Стратегія виконання

Спершу визнач імперію за маркерами (губернія / коронний край, цар / цісар, земство / Галицький сейм). Потім визнач рік події. Для завдань на відповідність користуйся таблицею «Наддніпрянщина / Галичина» — вона допомагає швидко зіставити паралельні сюжети.

• Теми 12–17 — 3 завдання в демо 2026 (№ 9, 10, 11).

• Спершу визнач імперію за маркерами, потім — рік події.

• 1863 — Валуєвський циркуляр (художню літературу дозволено); 1876 — Емський указ (заборонено ввезення книжок, театр, ноти).

• 1848 — скасування панщини в Галичині; 1861 — скасування кріпосного права в Російській імперії.

• РУРП 1890 (Львів) — раніше за РУП 1900 (Харків).

• Опорний ряд: 1798 — 1837 — 1846 — 1848 — 1861 — 1863 — 1876 — 1890.