Типові завдання НМТ: робота з текстом

У завданні 21 НМТ тобі пропонують п'ять речень, які колись становили зв'язний текст, але їх перемішали. Твоє завдання — відновити правильну послідовність. Найнадійніший інструмент для цього — слова-відсилання. Це мовні засоби, які прив'язують речення до попереднього контексту. Якщо речення починається з такого слова, воно не може бути першим — отже, ти вже відсікаєш варіанти.

Займенникова заміна

Найпоширеніший тип відсилання — займенник, що замінює іменник із попереднього речення. Подивись на пару: «Соняшник потрапив до Європи з Америки понад чотириста років тому. Спершу його вирощували як декоративну квітку». Займенник «його» в другому реченні відсилає до іменника «соняшник» з першого. Отже, речення із займенником «його» не може стояти перед реченням, у якому вперше з'являється «соняшник».

До займенників-відсилань належать: особові (він, вона, воно, вони), присвійні (його, її, їхній), вказівні (цей, той, такий, це). Наприклад: «Українські степи — це безкрайнє море трави. Вони простягаються на сотні кілометрів». Займенник «вони» відсилає до «степи». Якщо речення починається з «вони», «цей», «такий» — шукай іменник, до якого воно відсилає, у попередньому реченні.

Лексичний повтор і синонімічна заміна

Іноді автор навмисно повторює те саме слово або замінює його синонімом чи спільнокореневим словом. Наприклад: «Соняшник потрапив до Європи… Тож ця рослина, мабуть, найчастіше постає на картинах». Слово «рослина» — синонімічна заміна до «соняшник». Спільнокореневі слова теж працюють як відсилання: «дослідили» → «дослідження», «вирощували» → «вирощування».

Сполучники, частки й прислівники на початку речення

Сполучники сурядності й підрядності (але, проте, тому, тож, також, однак) на початку речення сигналізують, що це продовження думки. Прислівники часу й місця (тоді, відтоді, згодом, спершу, тут, там) упорядковують події. Вставні слова порядку (по-перше, по-друге, нарешті) теж підказують послідовність.

Зачин і кінцівка

Перше речення тексту — зачин — не має слів-відсилань. Воно вводить тему: називає предмет, особу, явище. Якщо речення починається з «тож», «тому», «він», «вона», «цей», «відтоді» — воно не може бути зачином. Останнє речення — кінцівка — часто містить підсумкові слова: отже, тож, таким чином, тому.

Запам'ятай: знайшов слово-відсилання — знайди, до чого воно відсилає. Те речення, де стоїть те, до чого відсилають, обов'язково передує реченню з відсиланням.

Слова-відсилання — не єдиний інструмент для відновлення послідовності. Логіка змісту часто дає ще надійніші підказки. Типи мовлення (розповідь, роздум, опис) мають свою внутрішню структуру, і якщо ти її знаєш, то легко впорядкуєш речення.

Розповідь: часова послідовність

У розповіді події подають у тому порядку, в якому вони відбувалися. Ключові маркери — прислівники часу: спершу, потім, згодом, відтоді, сьогодні, тепер. Наприклад: «Спершу його вирощували як декоративну квітку. Лише згодом люди помітили, що з насіння можна давити олію. Відтоді соняшникові поля стали звичними». Якщо ти бачиш «згодом», то перед ним має бути «спершу» або подія, що сталася раніше. Дати теж упорядковують речення: «У 1783 році…», «Через п'ятдесят років…», «На початку XX століття…».

Роздум: теза → аргументи → висновок

У роздумі автор спочатку висловлює тезу (основну думку), потім наводить аргументи, а насамкінець робить висновок. Слова-маркери: по-перше, по-друге (аргументи), отже, таким чином, тож (висновок). Якщо речення починається з «отже» або «таким чином», воно, найімовірніше, завершує текст.

Опис: загальне враження → деталі

В описі спершу дають загальну характеристику предмета чи явища, а потім переходять до конкретних деталей. Наприклад: «Соняшникові поля — це щось неймовірне. Золоті голівки квітів сягають людського зросту, а їхнє листя шорстке й широке». Перше речення — загальне враження, друге — конкретні ознаки.

Від загального до конкретного

Цей принцип працює не лише в описах. Назва поняття чи його загальне означення завжди передує прикладам і конкретним ознакам. Наприклад: «Соняшник — однорічна рослина родини айстрових. Його батьківщина — Північна Америка». Спочатку — загальна інформація (родина), потім — конкретна (батьківщина).

Перевірка готової послідовності

Коли ти обереш варіант послідовності, прочитай текст у цьому порядку. Якщо займенник стоїть раніше за свій антецедент (іменник, який він замінює) — порядок хибний. Якщо «згодом» стоїть раніше за «спершу» — теж помилка. Надійна перевірка: чи можна переставити речення місцями без втрати сенсу? Якщо ні — ти знайшов правильний порядок.

Після того як ти відновив послідовність речень (завдання 21), наступні чотири завдання блоку (22–25) перевіряють твоє вміння аналізувати мовні одиниці в цих самих реченнях. Важливо: ти перевіряєш лише ті речення, які названі у варіантах відповіді, і робиш це в тому порядку, який уже встановив для тексту.

Що запитують у демоваріанті НМТ-2026

У демоваріанті 2026 року завдання 22–25 до тексту з п'яти речень мають таку структуру:

У тренувальних блоках можуть траплятися й інші вміння програми на тих самих реченнях: тип речення (просте чи складне), відокремлені члени, вид односкладного речення, значення слова в контексті. Головне — уважно читати формулювання кожного завдання.

Контекст змінює аналіз

Коли речення стоїть у тексті, його аналіз може відрізнятися від аналізу ізольованого речення. Наприклад, займенник-підмет (він, вона, воно, вони) відсилає до іменника з іншого речення — сам по собі він не називає особу чи предмет, а лише замінює їх. Займенник у знахідному відмінку («його вирощували») підметом не є: «його» — додаток, а підмета в цьому реченні взагалі немає (неозначено-особове речення). Речення, вирване з тексту, може здаватися неповним, але в контексті воно цілком нормальне.

Пастки пунктуації в тексті

У тексті часто трапляються конструкції, які учні помилково відокремлюють комами або, навпаки, не відокремлюють там, де треба. Зверни увагу на два типові випадки:

• Сполучник «як» у значенні «в ролі» не відокремлюємо комою. Наприклад: «вирощували як декоративну квітку» — кома не потрібна, бо це не порівняльний зворот, а означення ролі.

• Два й більше означень після іменника відокремлюємо комами. Наприклад: «поля, золоті й неосяжні, стали звичними» — означення «золоті й неосяжні» стоять після іменника «поля», тому їх треба виділити комами з обох боків.

• Вставні слова (мабуть, здається, безперечно) завжди виділяємо комами. Не плутай їх із частками чи прислівниками: «лише», «спершу», «відтоді», «тож» — це не вставні слова.

Запам'ятай: для завдань 22–25 ти працюєш із реченнями, які вже впорядкував у завданні 21. Якщо ти помилився в послідовності, аналіз мовних одиниць від цього не залежить — кожне речення аналізують окремо. Але контекст (сусідні речення) може вплинути на розуміння значення слова чи ролі займенника.

Блок завдань 21–25 на НМТ — це п'ять запитань. Окремого ліміту часу на блок немає, але радимо вкладатися у 8 хвилин. Якщо ти розтягнеш час, постраждають інші завдання мовної частини. Тому важливо мати чіткий таймінг і власний алгоритм дій.

Розклад 8 хвилин на блок

Алгоритм у чернетці

Запиши собі цей алгоритм і тримай перед очима під час тренувань:

1. Знайди речення-зачин: воно не має слів-відсилань (займенників, сполучників «тож», «тому», прислівників «відтоді», «згодом») і вводить тему.

2. Підкресли в кожному реченні слова-відсилання: займенники, повтори, сполучники, прислівники часу.

3. Побудуй дві-три надійні пари: яке речення перед яким стоїть (наприклад, 3 → 5, 5 → 1).

4. Відкинь варіанти, які суперечать твоїм парам. Зазвичай залишається один-два варіанти.

5. Прочитай текст у вибраному порядку. Якщо займенник стоїть раніше за свій антецедент — порядок хибний.

6. Для завдань 22–25 працюй лише з тими реченнями, які названі у варіантах. Не перечитуй увесь текст.

Серія з двох блоків

На тренуванні виконуй одразу два блоки по п'ять речень і п'ять запитань — це 10 завдань за 16 хвилин. Після серії порівняй витрачений час і кількість помилок. Якщо помилився в завданні 21 (послідовність), повернися до юнітів «Зв'язність тексту: повтори, займенники й сполучники між реченнями» та «Відновлення послідовності речень тексту». Якщо помилився в 22–25, опрацюй юніти синтаксису простого речення.

Коригуй алгоритм за результатами

Після кожної серії записуй: скільки часу пішло на блок, які завдання були найважчими, чи встиг перевірити відповіді. Якщо постійно не вкладаєшся в 8 хвилин — скорочуй час читання до 1 хвилини або тренуй швидкість читання на незнайомих текстах. Якщо помиляєшся в 21 — більше уваги приділяй словам-відсиланням. Алгоритм має стати твоєю звичкою до моменту іспиту.

Розгляньмо блок із п'яти речень про соняшник. Ці речення первинно становили зв'язний текст, але їх перемішали. Прочитай їх уважно:

• 1 — «Лише згодом люди помітили, що з насіння можна давити олію».

• 2 — «Тож ця рослина, мабуть, найчастіше постає на картинах».

• 3 — «Соняшник потрапив до Європи з Америки понад чотириста років тому».

• 4 — «Відтоді соняшникові поля золоті й неосяжні стали звичними».

• 5 — «Спершу його вирощували як декоративну квітку».

Тепер виконаймо п'ять завдань до цього блоку.

Приклад 1. Відновлення послідовності речень (завдання 21)

Завдання: обери правильну послідовність речень, щоб утворився зв'язний текст.

Крок 1. Шукаємо зачин. Речення 3 («Соняшник потрапив до Європи…») не має слів-відсилань — воно вводить тему. Речення 1 починається з «лише згодом», речення 2 — з «тож», речення 4 — з «відтоді», речення 5 — з «спершу його». Отже, зачин — речення 3.

Крок 2. Будуємо пари. Речення 5 («Спершу його вирощували…») містить займенник «його», що відсилає до «соняшник» із речення 3. Отже, 3 → 5. Речення 1 («Лише згодом люди помітили…») розвиває думку: спершу вирощували як квітку, згодом помітили олію. Отже, 5 → 1. Речення 4 («Відтоді… поля стали звичними») стоїть після того, як люди почали використовувати соняшник для олії. Отже, 1 → 4. Речення 2 («Тож ця рослина… постає на картинах») — підсумок, кінцівка. Отже, 4 → 2.

Крок 3. Обираємо варіант. Правильна послідовність: 3, 5, 1, 4, 2.

Крок 4. Перевіряємо: читаємо текст у цьому порядку — займенники стоять після своїх антецедентів, часова логіка не порушена.

Приклад 2. Пунктуаційна помилка (завдання 22)

Завдання: пунктуаційну помилку допущено в реченні.

Перевіряємо кожне речення. У реченні 4 («Відтоді соняшникові поля золоті й неосяжні стали звичними») означення «золоті й неосяжні» стоять після іменника «поля». За правилом, два й більше означень після означуваного іменника треба відокремлювати комами. Правильно: «Відтоді соняшникові поля, золоті й неосяжні, стали звичними». Отже, пунктуаційну помилку допущено в реченні 4.

Пастки: речення 5 («вирощували як декоративну квітку») — «як» у значенні «в ролі», кома не потрібна. Речення 2 («мабуть») — вставне слово виділено комами правильно.

Приклад 3. Просте односкладне речення (завдання 23)

Завдання: простим односкладним є речення.

Аналізуємо. Речення 5: «Спершу його вирощували як декоративну квітку». Підмета немає, дія виконується неозначеною особою (неозначено-особове односкладне речення). «Його» — займенник у знахідному відмінку (додаток), а не підмет. Отже, ключ — речення 5.

Пастки: речення 1 — складнопідрядне (дві граматичні основи: «люди помітили» і «можна давити»), не просте. Речення 3 — двоскладне (підмет «соняшник» + присудок «потрапив»). Речення 4 — двоскладне (підмет «поля» + присудок «стали звичними»).

Приклад 4. Вставне слово (завдання 24)

Завдання: вставне слово є в реченні.

Шукаємо слова, що виражають ставлення мовця до повідомлюваного. У реченні 2: «Тож ця рослина, мабуть, найчастіше постає на картинах». «Мабуть» — вставне слово, що виражає невпевненість. Воно виділене комами з обох боків. Отже, ключ — речення 2.

Пастки: «лише» (речення 1) — частка, не вставне слово. «Спершу» (речення 5) — прислівник часу. «Відтоді» (речення 4) — прислівник часу. «Тож» (речення 2) — сполучник, не вставне слово.

Приклад 5. Складнопідрядне речення (тренувальне завдання до блоку)

Завдання: складнопідрядним є речення.

Аналізуємо. Речення 1: «Лише згодом люди помітили, що з насіння можна давити олію». Головна частина — «люди помітили», підрядна з'ясувальна — «що з насіння можна давити олію». Це складнопідрядне речення. Отже, ключ — речення 1.

Пастки: речення 4 — просте з однорідними означеннями («золоті й неосяжні»), не складне. Речення 2 — просте з вставним словом («мабуть»), не складне.

Навіть добре знаючи теорію, на НМТ легко припуститися типових помилок. Розгляньмо найпоширеніші з них, щоб ти знав, як їх уникнути.

• Починати з 22–25, а не з 21. Дехто спершу виконує легші, на їхню думку, завдання 22–25, а потім повертається до 21. Речення позначено сталими номерами, тож ці завдання можна виконати й окремо, але без відновленої послідовності ти гірше розумієш зміст: роль займенника чи значення слова залежать від сусідніх речень. Тому радимо починати з 21 — відновлення послідовності.

• Обирати зачином речення з займенником чи словами «відтоді», «тож», «згодом». Якщо речення починається з «він», «вона», «цей», «тож», «тому», «відтоді» — воно не може бути першим. Зачин уводить тему без відсилань до попереднього.

• Зупинятися на першій знайденій парі й не перевіряти весь ланцюжок речень. Знайшовши одну пару (наприклад, 3 → 5), учень обирає варіант, де ця пара є, і не перевіряє інші пари. Але одна пара не гарантує правильності всього порядку. Побудуй щонайменше дві пари.

• Перевищувати 8 хвилин на блок через перечитування всього тексту для кожного запитання. Ти вже прочитав речення на початку блоку. Для 22–25 аналізуй лише те речення, яке назване у варіантах. Не перечитуй увесь текст щоразу.

• Вважати займенник у знахідному відмінку («його») підметом. У реченні «Спершу його вирощували як декоративну квітку» «його» — додаток (знахідний відмінок), а не підмет. Підмета тут немає взагалі — це односкладне неозначено-особове речення.

• Не перечитати текст у вибраному порядку перед відповіддю на 21. Ти обрав послідовність, але не перевірив, чи справді вона звучить природно. Прочитай уголос (подумки) текст у цьому порядку. Якщо займенник стоїть раніше за свій антецедент — ти помилився.

Щоб розуміти, до чого готуватися, варто знати, як саме виглядають завдання 21–25 на реальному НМТ. Розгляньмо структуру демоваріанта НМТ-2026.

Формат завдань 21–25 у демоваріанті НМТ-2026

Усі п'ять завдань (21–25) виконують на матеріалі п'яти речень, які первинно становили зв'язний текст. Речення подають перемішаними, і твоє завдання — спочатку відновити їхню послідовність (завдання 21), а потім проаналізувати мовні одиниці в окремих реченнях (завдання 22–25).

Кожне завдання — вибір однієї правильної відповіді з п'яти (А–Д). Кожна правильна відповідь приносить 1 тестовий бал. У завданні 21 варіанти відповідей — це готові послідовності речень, позначені літерами А–Д. Ти обираєш той варіант, де речення розташовані в правильному порядку.

Зміст завдань 22–25

У демоваріанті НМТ-2026 завдання 22–25 перевіряють такі вміння:

• Завдання 22 — пунктуаційна помилка: знайти речення, у якому допущено помилку в розділових знаках.

• Завдання 23 — підмет: визначити речення, у якому є підмет (або, навпаки, у якому підмета немає).

• Завдання 24 — вставна конструкція: знайти речення, у якому вжито вставне слово чи вставну конструкцію.

• Завдання 25 — однорідні члени: визначити речення, у якому є однорідні члени.

У тренувальних блоках можуть траплятися й інші запитання до тих самих речень: тип речення (просте чи складне), відокремлені члени, вид односкладного речення, значення слова в контексті. Головне — уважно читати формулювання.

Статистика УЦОЯО

За звітом Українського центру оцінювання якості освіти про НМТ-2026, робота з цілісним текстом була проблемною для двох третин учасників. УЦОЯО пов'язує це з несформованою навичкою читання. Тому тренування саме цього блоку — один із найефективніших способів підвищити загальний бал.

Стратегія на іспиті

На всю мовну частину НМТ (завдання 1–30) відводять орієнтовно 60 хвилин. Окремого ліміту на блок 21–25 немає; радимо, щоб він займав не більше ніж 8 хвилин. Рекомендований порядок: спершу виконати завдання 21 (відновлення послідовності), а потім — 22–25 (аналіз мовних одиниць). Речення мають сталі номери, тож 22–25 можна виконати й окремо, але, почавши з 21, ти краще зрозумієш зміст тексту.

Тут зібрано відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають під час роботи з блоком 21–25.

• Зачин — без слів-відсилань, кінцівка — висновок (отже, тож, таким чином).

• Займенник стоїть після свого антецедента (іменника, який він замінює).

• Дві надійні пари відсікають більшість варіантів у завданні 21.

• 22–25 — лише названі речення, у знайденому порядку.

• 8 хвилин на блок: читання (1,5 хв) → 21 (2 хв) → 22–25 (4 хв) → перевірка (0,5 хв).

• Свій алгоритм запиши й перевір на двох блоках; коригуй за результатами.