Первісна доба: від привласнювального до відтворювального господарства

Палеоліт (давній кам'яний вік) — найдовший період в історії людства. Він тривав від появи перших людей близько 1 млн – 800 тис. років тому до приблизно 10 тис. років тому. На території сучасної України археологи виявили численні стоянки, які дають змогу простежити, як змінювалися знаряддя, спосіб життя й суспільна організація людей упродовж цього величезного проміжку часу.

Поділ палеоліту на три етапи

Палеоліт поділяють на три частини:

• Ранній (нижній) палеоліт — від появи людей до приблизно 150 тис. років тому. Люди користувалися примітивними кам'яними знаряддями, зокрема ручним рубилом — масивним каменем, оббитим з одного чи двох боків, яким можна було різати, колоти й скребти.

• Середній палеоліт (≈ 150–40 тис. років тому) — доба неандертальців. Вони вміли добувати й підтримувати вогонь, жили в печерах і під скельними навісами, виготовляли досконаліші кам'яні знаряддя.

• Пізній (верхній) палеоліт (≈ 40–10 тис. років тому) — доба людини сучасного типу (Homo sapiens). Клімат був холодним — тривав льодовиковий період, тож люди полювали на мамонтів, шерстистих носорогів і північних оленів.

Найдавніша стоянка: Королеве

Найдавніша стоянка на території України — Королеве, розташована на Закарпатті. Її вік — близько 1 млн – 800 тис. років. Тут археологи знайшли примітивні кам'яні знаряддя, зокрема ручні рубила, якими користувалися перші люди, що прийшли на цю територію. Це свідчить, що територія України була заселена вже в ранньому палеоліті.

Середній палеоліт: неандертальці й стоянка Киїк-Коба

У середньому палеоліті на території України жили неандертальці. Вони вже вміли свідомо добувати й використовувати вогонь, що давало їм змогу виживати в холодному кліматі. Неандертальці селилися в печерах і під скельними навісами. Одна з найвідоміших стоянок цього часу — Киїк-Коба в Криму. Вона особливо важлива тим, що там виявлено одне з найдавніших поховань на території України: рештки неандертальця, похованого в скельному гроті.

Пізній палеоліт: людина сучасного типу й полювання на мамонтів

У пізньому палеоліті (≈ 40–10 тис. років тому) на зміну неандертальцям прийшла людина сучасного типу — Homo sapiens. Клімат залишався холодним — тривав льодовиковий період, тому головним заняттям було полювання на великих тварин, насамперед мамонтів. Люди навчилися будувати житла з кісток і бивнів мамонта, вкриваючи їх шкурами. На території України відомо кілька таких стоянок:

• Кирилівська стоянка в Києві — відкрита археологом Вікентом Хвойкою. Це одна з перших стоянок пізнього палеоліту, досліджених на території України.

• Мізин на річці Десна (Чернігівщина) — відома завдяки унікальним виробам із бивня мамонта, зокрема браслету з меандровим орнаментом.

• Межиріч на Черкащині — тут знайдено добре збережені житла з кісток мамонта, які дають уявлення про архітектуру пізнього палеоліту.

Пам'ятка програми НМТ: браслет із Мізинської стоянки

Серед пам'яток, які треба знати для НМТ, — браслет із бивня мамонта, прикрашений меандровим орнаментом. Його знайдено на Мізинській стоянці, а датується він пізнім палеолітом. Меандр — геометричний візерунок у вигляді ламаної лінії, що нагадує хвилі або зигзаги. Цей браслет свідчить про розвиток естетичних уявлень і художніх навичок у людей пізнього палеоліту.

Родова община

У пізньому палеоліті склався новий тип соціальної організації — родова община. Це колектив кровних родичів, які спільно працювали, мали спільну власність на знаряддя й здобуту їжу, разом будували житла й захищалися від небезпек. Родова община стала основою суспільного устрою на десятки тисяч років.

Привласнювальне господарство — це такий тип господарювання, за якого люди лише привласнюють готові продукти природи, нічого не виробляючи самі. До нього належать збиральництво (збирання їстівних рослин, коріння, ягід, грибів, меду диких бджіл), полювання (на великих і дрібних тварин) і рибальство. Саме так люди здобували їжу впродовж усього палеоліту й мезоліту.

Мезоліт — середній кам'яний вік

Мезоліт (середній кам'яний вік) тривав приблизно від 10 до 7 тис. років тому. Це перехідна доба між палеолітом і неолітом. Головна природна зміна цього часу — танення льодовика й потепління клімату. Льодовик відступив, ліси вкрили значну частину Європи, а мамонти та інші великі льодовикові тварини вимерли. Людям довелося пристосовуватися до полювання на дрібніших і швидших тварин — оленів, кабанів, зайців, птахів.

Винаходи мезоліту

Зміна умов життя спричинила низку важливих винаходів:

• Лук і стріли — найважливіша зброя мезоліту. Вона давала змогу вражати тварин здалеку, що підвищило ефективність полювання.

• Мікроліти — дрібні крем'яні пластинки (вкладні), які вставляли в дерев'яну чи кістяну основу ножів, наконечників стріл і серпів. Вони робили знаряддя легшими й гострішими.

• Човни-довбанки — видовбані зі стовбура дерева човни, які використовували для пересування водоймами й для рибальства.

• Сітки й гачки для рибальства — рибальство стало важливішим джерелом їжі.

• Приручення собаки — перша свійська тварина. Собака допомагав на полюванні й охороняв стоянку.

Наслідки змін мезоліту

Через зникнення великих тварин люди почали жити меншими мисливськими групами, адже для полювання на дрібну здобич не потрібно було багато учасників. Зросла роль рибальства й збиральництва. Саме в мезоліті люди почали активніше експериментувати з рослинною їжею, що згодом, у неоліті, привело до зародження землеробства. Тому мезоліт часто називають підготовчим етапом до неолітичної революції.

Неоліт (новий кам'яний вік) на землях України тривав приблизно від VI до IV тис. до н. е. Саме в цю добу відбулася одна з найважливіших змін в історії людства — неолітична революція. Це перехід від привласнювального господарства (збиральництво, полювання, рибальство) до відтворювального — землеробства й скотарства.

Відтворювальне господарство

Відтворювальне господарство — це такий тип господарювання, за якого люди самі виробляють продукти, а не просто привласнюють готове. Воно складається з двох головних галузей:

• Землеробство — люди навчилися свідомо вирощувати рослини. Основними знаряддями були мотика (для розпушування ґрунту) і серп із крем'яними вкладнями (для зрізання стебел). Вирощували пшеницю, ячмінь, просо.

• Скотарство — люди приручили й почали розводити тварин: козу, вівцю, свиню, велику рогату худобу. Тварини давали м'ясо, молоко, шкури й вовну.

Нові ремесла неоліту

Перехід до відтворювального господарства супроводжувався появою нових ремесел:

• Гончарство — виготовлення глиняного посуду. Посуд ліпили вручну (без гончарного круга) й випалювали на вогні. Глиняні горщики використовували для варіння їжі та зберігання запасів.

• Прядіння й ткацтво — з вовни тварин і волокон рослин люди навчилися прясти нитки й ткати полотно, з якого шили одяг.

• Шліфування, свердління й пиляння каменю — нові техніки обробки каменю. З'явилися кам'яні сокири з отвором для руків'я, що були набагато ефективнішими за попередні знаряддя.

Наслідки неолітичної революції

Перехід до відтворювального господарства мав глибокі наслідки:

• Осілий спосіб життя — люди перестали кочувати в пошуках їжі, засновували постійні поселення.

• Стабільніше харчування — землеробство й скотарство давали регулярний доступ до їжі, менш залежний від випадковостей полювання.

• Зростання населення — стабільне харчування й осілість сприяли збільшенню кількості людей.

• Надлишок продукту — з'явилися запаси їжі, що дало змогу деяким людям займатися не лише добуванням їжі, а й ремеслами, торгівлею, управлінням.

Чому «революція»? Слово «революція» тут означає докорінну зміну способу життя, а не швидкість. Перехід від привласнювального до відтворювального господарства тривав тисячоліття, але за своїм значенням для людства він справді революційний.

Після неоліту людство поступово опанувало метали. Цей перехід відбувався в три етапи: енеоліт, бронзовий вік і ранній залізний вік. Кожен із них приніс нові матеріали, знаряддя й суспільні зміни.

Енеоліт — мідно-кам'яний вік

Енеоліт (мідно-кам'яний вік) тривав приблизно від IV до середини III тис. до н. е. У цю добу люди почали використовувати перший метал — мідь, але кам'яні знаряддя все ще переважали. Мідь була м'яким металом, тому з неї робили насамперед прикраси, голки, шила й невеликі ножі. На землях України в енеоліті існували трипільська й середньостогівська культури — їм присвячено окремий юніт.

Бронзовий вік

Бронзовий вік тривав від кінця III до початку I тис. до н. е. Люди навчилися виготовляти бронзу — сплав міді з оловом. Бронза твердіша за мідь, тому з неї робили ефективніші знаряддя праці (сокири, ножі, серпи) і зброю (мечі, наконечники списів). У степу поширилося скотарство, і відбувся перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарських племен від землеробських.

Ранній залізний вік

Ранній залізний вік розпочався з початку I тис. до н. е. Залізо було дешевше й поширеніше за бронзу, тому залізні знаряддя й зброя стали доступними широким верствам населення. Залізні сокири, плуги, серпи, ножі й мечі значно підвищили продуктивність праці. Саме в цю добу в Північному Причорномор'ї з'являються перші відомі за назвою народи — кіммерійці, а згодом скіфи (їм присвячено окремий юніт).

Хронологічна схема періодів

Таблиця періодизації

Розгляньмо кілька типових завдань НМТ на тему первісної доби. Кожне розв'яжемо крок за кроком.

Приклад 1. «3 з 7»: нововведення неоліту

Завдання: «Які три нововведення з'явилися в добу неоліту?»

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай, що неоліт — доба відтворювального господарства. Отже, шукаємо те, що пов'язане з виробництвом, а не привласненням.

2. Землеробство (вирощування пшениці, ячменю, проса) — з'явилося саме в неоліті. Це правильна відповідь.

3. Гончарний посуд — ліплений вручну й випалений глиняний посуд — винахід неоліту. Правильно.

4. Прядіння й ткацтво — виготовлення ниток і тканини — також неолітичне нововведення. Правильно.

5. Лук і стріли — винахід мезоліту, а не неоліту. Відкидаємо.

6. Приручення собаки — сталося в мезоліті. Відкидаємо.

7. Житла з кісток мамонта — характерні для пізнього палеоліту. Відкидаємо.

8. Бронзові знаряддя — з'явилися в бронзовому віці, набагато пізніше. Відкидаємо.

Відповідь: землеробство, гончарний посуд, прядіння й ткацтво.

Чому інші варіанти неправильні? Лук і стріли та приручення собаки — досягнення мезоліту. Житла з кісток мамонта — пізній палеоліт. Бронзові знаряддя — бронзовий вік. Усі вони не належать до неоліту.

Приклад 2. Картосхема: стоянка в Криму

Завдання: На картосхемі позначено стоянку в Криму. Про яку стоянку йдеться, якщо відомо, що це стоянка неандертальців з одним із найдавніших поховань на території України?

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай стоянки, розташовані в Криму. З переліку програми це Киїк-Коба.

2. Перевір: Киїк-Коба — стоянка середнього палеоліту, де жили неандертальці. Там знайдено одне з найдавніших поховань.

3. Інші варіанти: Королеве — Закарпаття, ранній палеоліт; Мізин — Десна, пізній палеоліт; Кирилівська — Київ, пізній палеоліт. Жоден не підходить.

Відповідь: Киїк-Коба.

Чому інші неправильні? Королеве — найдавніша стоянка, але на Закарпатті, і там не знайдено поховань неандертальців. Мізин і Кирилівська — стоянки пізнього палеоліту (Homo sapiens), а не неандертальців.

Приклад 3. Браслет із меандровим орнаментом

Завдання: «Браслет із бивня мамонта, прикрашений меандровим орнаментом, знайдено на стоянці…» Визнач стоянку й добу.

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай пам'ятки програми НМТ. Браслет із меандровим орнаментом походить із Мізинської стоянки.

2. Мізин — стоянка пізнього палеоліту (≈ 40–10 тис. років тому), коли люди полювали на мамонтів і виготовляли вироби з їхніх бивнів.

3. Інші варіанти: трипільська культура — енеоліт; скіфи — ранній залізний вік; неоліт — доба, коли мамонти вже вимерли.

Відповідь: Мізинська стоянка, пізній палеоліт.

Чому інші неправильні? Трипільська культура й скіфи — значно пізніші доби, коли мамонтів уже не було. Неоліт — теж пізніший, і мамонти на той час вимерли.

Приклад 4. Відтворювальне господарство

Завдання: «Що належить до відтворювального господарства?»

Розв'язання крок за кроком:

1. Згадай визначення: відтворювальне господарство — це коли люди самі виробляють продукти (землеробство й скотарство).

2. Вирощування ячменю — це землеробство, тобто виробництво продуктів. Правильна відповідь.

3. Полювання з луком — привласнення готового продукту природи. Не підходить.

4. Рибальство — теж привласнювальне господарство. Не підходить.

5. Збирання меду диких бджіл — збиральництво, привласнювальне господарство. Не підходить.

Відповідь: вирощування ячменю.

Чому інші неправильні? Полювання, рибальство й збиральництво — це привласнювальне господарство, де люди лише беруть готове від природи, нічого не виробляючи. Межа між привласнювальним і відтворювальним господарством проходить там, де людина починає свідомо вирощувати рослини й розводити тварин замість того, щоб просто збирати й полювати.

• Відносити винайдення лука до неоліту. Насправді лук і стріли з'явилися в мезоліті (≈ 10–7 тис. років тому), коли через потепління люди почали полювати на дрібніших і швидших тварин. Неоліт — це доба землеробства й скотарства, а не нової зброї для полювання.

• Вважати, що залізо знали в кам'яному віці. Залізні знаряддя поширилися лише в ранньому залізному віці, тобто з початку I тис. до н. е. У кам'яному віці (палеоліт, мезоліт, неоліт) люди користувалися лише каменем, деревом і кісткою.

• Плутати енеоліт (мідно-кам'яний вік) із бронзовим. Бронза — це сплав міді з оловом, а мідь — окремий, давніший метал. Енеоліт передує бронзовому вікові, і в ньому мідні знаряддя співіснували з кам'яними.

• Відносити житла з кісток мамонта до неоліту. Це типова помилка. Житла з кісток мамонта (Мізин, Межиріч) належать до пізнього палеоліту, коли мамонти ще жили на території України. У неоліті мамонти вже вимерли.

• Вважати полювання з луком відтворювальним господарством. Полювання, рибальство й збиральництво завжди належать до привласнювального господарства, навіть якщо використовують досконалі знаряддя. Відтворювальне господарство — це лише землеробство й скотарство.

• Плутати стоянки. Запам'ятай: Королеве — Закарпаття, найдавніша стоянка (ранній палеоліт); Киїк-Коба — Крим, неандертальці (середній палеоліт); Кирилівська — Київ, пізній палеоліт; Мізин — Десна, пізній палеоліт; Межиріч — Черкащина, пізній палеоліт.

У демоваріанті НМТ-2026 тему 2 (первісна доба) представлено завданням 1 — вибір однієї відповіді з чотирьох за картосхемою. Воно оцінюється в 1 бал.

Картосхема теми 2 містить стоянки Королеве, Киїк-Коба, Кирилівську, Межиріч і Мізин. Довідкових матеріалів на НМТ немає, тож розташування стоянок треба пам'ятати. Зверни увагу на географічні орієнтири: Закарпаття (Королеве), Крим (Киїк-Коба), Київ (Кирилівська), Десна (Мізин), Черкащина (Межиріч).

Формат «3 з 7» (у тесті це завдання № 28–30) пропонує сім варіантів, із яких три правильні. За кожну правильно позначену відповідь дають 1 бал, максимум — 3 бали. Цей формат ідеально підходить для перевірки знань про ознаки доби — наприклад, нововведення мезоліту чи неоліту.

Поняття теми 2, які можуть перевіряти в завданнях цього юніта: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, привласнювальне й відтворювальне господарство, енеоліт, бронзовий і ранній залізний вік. Також обов'язково знай браслет із Мізинської стоянки — це пам'ятка з переліку програми НМТ.

Стратегія для завдання «3 з 7»

Оцінюй кожен варіант окремо: для кожного з семи пунктів подумки кажи «так» (належить до цієї доби) чи «ні» (не належить). Познач рівно три варіанти: за неправильний вибір бали не знімають, тож навіть здогад дає шанс на бал. На таке завдання варто витратити 2–3 хвилини з орієнтовних 60 хвилин на весь тест.

• Хронологічна послідовність: палеоліт → мезоліт → неоліт → енеоліт → бронзовий вік → ранній залізний вік.

• Найдавніша стоянка — Королеве (Закарпаття, ранній палеоліт). Неандертальці — Киїк-Коба (Крим, середній палеоліт). Житла з кісток мамонта — Мізин і Межиріч (пізній палеоліт).

• Привласнювальне господарство — збиральництво, полювання, рибальство. Відтворювальне — землеробство й скотарство.

• Мезоліт — лук і стріли, мікроліти, приручення собаки.

• Неолітична революція — землеробство, скотарство, гончарство, прядіння й ткацтво, шліфовані знаряддя.

• Бронза — сплав міді з оловом. Залізо поширилося з початку I тис. до н. е.

• Браслет із меандровим орнаментом — Мізинська стоянка, пізній палеоліт.